Впровадження сучасних підходів до профілактики інсульту із застосуванням ривароксабану в пацієнтів із фібриляцією передсердь у практику сімейних лікарів України

25.12.2021

Резолюція Експертної ради

Другого вересня за участі спеціалістів – сімейних лікарів та кардіологів – відбулося засідання Експертної ради, присвяченої оптимізації антикоагулянтної терапії в пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (ФП) і ролі сімейних лікарів у профілактиці інсульту в таких пацієнтів. На засіданні було визначено:

  • Лікарі повинні докладати зусиль для ранньої діагностики ФП у всіх пацієнтів із факторами ризику розвитку ФП.
  • Сімейним лікарям належить провідна роль у повсякденному контролі факторів ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із ФП.
  • Абсолютна більшість хворих із ФП підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню. Обстеження може проводитись у центрах первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а при необхідності додаткових обстежень – у міських кардіологічних   диспансерах і діагностичних центрах. За потреби відновлення синусового ритму при персистуючій формі аритмії в разі неефективності амбулаторного лікування рутинними заходами та/або при порушеннях гемодинаміки або для планової електроімпульсної терапії чи проведення інтервенційного лікування (абляції, імплантації електричних пристроїв) хворі підлягають госпіталізації в кардіологічний стаціонар, за відповідними показаннями – у відділення інтенсивної терапії.
  • Антикоагулянтна терапія є невід’ємною складовою терапії пацієнта із ФП. Вона обов’язково показана пацієнтам із рівнем ризику за шкалою CHA2DS2-VASc ≥ 2 балів у чоловіків і ≥ 3 балів у жінок, а також повинна розглядатися при рівні ризику 1 бал у чоловіків і 2 бали у жінок.
  • При виявленні в пацієнта ФП сімейному лікарю необхідно розглянути негайне призначення прямого перорального антикоагулянта з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати незалежним від вітаміну К прямим оральним антикоагулянтам (НОАК).
  • Антикоагулянтну терапію з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту в пацієнтів із різними формами ФП і високим рівнем ризику тромбоемболічних ускладнень може самостійно призначати сімейний лікар навіть у випадку вперше діагностованої ФП. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати НОАК з урахуванням їхньої безпеки та зручності застосування.
  • Ривароксабан – НОАК, широко вивчений з позицій доказової медицини в пацієнтів із ФП з високими рівнями ризику інсульту та кровотеч.
  • Визначення показань і дозування ривароксабану мають здійснюватися відповідно до затвердженої інструкції для медичного застосування цього лікарського засобу (при лікуванні ФП використовуються дози 20 мг 1 раз на добу та 15 мг 1 раз на добу при розрахунковій швидкості клуб очкової фільтрації, розрахованій за формулою ­Кокрофта–Голта, 15-49 мл/хв).
  • Необхідною умовою ефективної та безпечної профілактики інсульту в пацієнтів із ФП є спадкоємність дій між лікарями всіх спеціальностей щодо антикоагулянтної терапії.
  • Важливим завданням сімейного лікаря є забезпечення та підтримання прихильності пацієнта до антикоагулянтної терапії.

 
З метою підвищення обізнаності лікарів у питаннях раннього старту антикоагулянтної терапії, дотримання рекомендованих схем дозування ривароксабану та підтримання безперервності лікування сімейними лікарями пропонується:

  • Розробити консенсусний документ у форматі покрокових запитань і відповідей щодо лікування пацієнтів із ФП із застосуванням ривароксабану.

Резолюцію обговорено та прийнято на засіданні за участі експертів – кардіологів і ­сімейних лікарів. Резолюцію узгоджено.

Доктор медичних наук, професор Олег Сергійович Сичов, м. Київ
Академік НАН ВО України, доктор медичних наук, професор Олег Григорович Шекера, м. Київ 
Доктор медичних наук, професор Лариса Федорівна Матюха, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Ольга Миколаївна Барна, м. Київ
Кандидат медичних наук, доцент Вікторія Вікторівна Бугерук, м. Одеса
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Долженко, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Олег Йосипович Жарінов, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Кочуєва, м. Харків
Доктор медичних наук., професор Олександр Вікторович Курята, м. Дніпро
Доктор медичних наук., професор Наталія Юріївна Осовська, м. Вінниця
Кандидат медичних наук, доцент Михайло Васильович Перепелиця, м. Львів
Академік НАН ВО України, д. мед. н., професор Вікторія Іванівна Ткаченко, м. Київ
Доктор медичних наук., професор Сергій Валерійович Федоров, м. Івано-Франків

Аритмологія, 2021, № 3 (39)

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (515), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

09.06.2023 Кардіологія Еволюція доказових підходів до ведення пацієнтів із подагрою: що важливо знати

За матеріалами II Науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до ведення пацієнтів із метаболічними порушеннями» (23‑24 лютого 2023 року) ...

09.06.2023 Кардіологія Коензим Q10 і калій – ​важливі компоненти для підтримки здоров’я серця й судин

Життя в сучасному світі, сповненому проблем, неможливе без стресів, які мають згубний вплив на здоров’я. Тому особливої важливості набуває зміцнення опірності організму до різноманітних несприятливих чинників, якому сприяють здорове харчування, регулярна фізична активність, вживання різноманітних вітамінно-мінеральних добавок. Останні, як відомо, допомагають підтримувати належний рівень компонентів, необхідних для нормального функціонування серцево-судинної (СС) системи. Зокрема, до них належать калій і коензим Q10. ...

09.06.2023 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Вплив стресу на артеріальну гіпертензію як на основний чинник ризику смертності за гіпертонічної хвороби

Психологічні наслідки стресу, зокрема підвищений рівень тривоги, депресії або гніву, є відомими предикторами гіпертонії (Mezzacappa et al., 2001). Власне, стрес пов’язаний із гіперактивацією вегетативної нервової системи, порушенням регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної осі та дезадаптивними чинниками способу життя, як-от куріння, вживання алкоголю, ожиріння та недостатня фізична активність (Mezzacappa et al., 2001; Brotman et al., 2007). ...

09.06.2023 Кардіологія Диференційна діагностика болю в нижній частині спини

Біль у попереку є основною причиною інвалідизації населення у всьому світі незалежно від рівня доходів. Попри те, що за останнє десятиліття витрати на лікування болю в спині значно зросли, рівень інвалідизації, пов’язаної із цією проблемою, практично не змінився. Опитування майже 200 тис. осіб у 43 країнах продемонструвало, що пацієнти з болем у спині мають принаймні вдвічі вищий ризик розвитку одного з п’яти психічних розладів (депресія, тривога, стрес, психоз, депривація сну), порівняно з тими, хто не страждає на цей стан (O’Connell, 2017). Про диференційну діагностику болю в спині та ефективні підходи до його лікування розповіла д.мед.н., професорка кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика Марина Анатоліївна Тріщинська. ...