Впровадження сучасних підходів до профілактики інсульту із застосуванням ривароксабану в пацієнтів із фібриляцією передсердь у практику сімейних лікарів України

25.12.2021

Резолюція Експертної ради

Другого вересня за участі спеціалістів – сімейних лікарів та кардіологів – відбулося засідання Експертної ради, присвяченої оптимізації антикоагулянтної терапії в пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (ФП) і ролі сімейних лікарів у профілактиці інсульту в таких пацієнтів. На засіданні було визначено:

  • Лікарі повинні докладати зусиль для ранньої діагностики ФП у всіх пацієнтів із факторами ризику розвитку ФП.
  • Сімейним лікарям належить провідна роль у повсякденному контролі факторів ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із ФП.
  • Абсолютна більшість хворих із ФП підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню. Обстеження може проводитись у центрах первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а при необхідності додаткових обстежень – у міських кардіологічних   диспансерах і діагностичних центрах. За потреби відновлення синусового ритму при персистуючій формі аритмії в разі неефективності амбулаторного лікування рутинними заходами та/або при порушеннях гемодинаміки або для планової електроімпульсної терапії чи проведення інтервенційного лікування (абляції, імплантації електричних пристроїв) хворі підлягають госпіталізації в кардіологічний стаціонар, за відповідними показаннями – у відділення інтенсивної терапії.
  • Антикоагулянтна терапія є невід’ємною складовою терапії пацієнта із ФП. Вона обов’язково показана пацієнтам із рівнем ризику за шкалою CHA2DS2-VASc ≥ 2 балів у чоловіків і ≥ 3 балів у жінок, а також повинна розглядатися при рівні ризику 1 бал у чоловіків і 2 бали у жінок.
  • При виявленні в пацієнта ФП сімейному лікарю необхідно розглянути негайне призначення прямого перорального антикоагулянта з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати незалежним від вітаміну К прямим оральним антикоагулянтам (НОАК).
  • Антикоагулянтну терапію з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту в пацієнтів із різними формами ФП і високим рівнем ризику тромбоемболічних ускладнень може самостійно призначати сімейний лікар навіть у випадку вперше діагностованої ФП. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати НОАК з урахуванням їхньої безпеки та зручності застосування.
  • Ривароксабан – НОАК, широко вивчений з позицій доказової медицини в пацієнтів із ФП з високими рівнями ризику інсульту та кровотеч.
  • Визначення показань і дозування ривароксабану мають здійснюватися відповідно до затвердженої інструкції для медичного застосування цього лікарського засобу (при лікуванні ФП використовуються дози 20 мг 1 раз на добу та 15 мг 1 раз на добу при розрахунковій швидкості клуб очкової фільтрації, розрахованій за формулою ­Кокрофта–Голта, 15-49 мл/хв).
  • Необхідною умовою ефективної та безпечної профілактики інсульту в пацієнтів із ФП є спадкоємність дій між лікарями всіх спеціальностей щодо антикоагулянтної терапії.
  • Важливим завданням сімейного лікаря є забезпечення та підтримання прихильності пацієнта до антикоагулянтної терапії.

 
З метою підвищення обізнаності лікарів у питаннях раннього старту антикоагулянтної терапії, дотримання рекомендованих схем дозування ривароксабану та підтримання безперервності лікування сімейними лікарями пропонується:

  • Розробити консенсусний документ у форматі покрокових запитань і відповідей щодо лікування пацієнтів із ФП із застосуванням ривароксабану.

Резолюцію обговорено та прийнято на засіданні за участі експертів – кардіологів і ­сімейних лікарів. Резолюцію узгоджено.

Доктор медичних наук, професор Олег Сергійович Сичов, м. Київ
Академік НАН ВО України, доктор медичних наук, професор Олег Григорович Шекера, м. Київ 
Доктор медичних наук, професор Лариса Федорівна Матюха, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Ольга Миколаївна Барна, м. Київ
Кандидат медичних наук, доцент Вікторія Вікторівна Бугерук, м. Одеса
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Долженко, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Олег Йосипович Жарінов, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Кочуєва, м. Харків
Доктор медичних наук., професор Олександр Вікторович Курята, м. Дніпро
Доктор медичних наук., професор Наталія Юріївна Осовська, м. Вінниця
Кандидат медичних наук, доцент Михайло Васильович Перепелиця, м. Львів
Академік НАН ВО України, д. мед. н., професор Вікторія Іванівна Ткаченко, м. Київ
Доктор медичних наук., професор Сергій Валерійович Федоров, м. Івано-Франків

Аритмологія, 2021, № 3 (39)

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (515), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

28.02.2024 Кардіологія Оновлені підходи до лікування пацієнтів із гіпертензією

У листопаді відбулася науково-практична конференція «Артеріальна гіпертензія (АГ) у практиці сімейного лікаря», присвячена сучасним методам діагностики та лікування АГ, під час проведення якої було охоплено низку актуальних питань клінічної практики. Завідувачка відділу АГ і коморбідної патології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), лікар-кардіолог, доктор медичних наук, професор Лариса Анатоліївна Міщенко представила доповідь «Оновлені підходи до лікування пацієнтів із гіпертензією (2023). У фокусі – ​АГ»....

20.02.2024 Кардіологія β-Блокатори як перша лінія лікування артеріальної гіпертензії

β-Адреноблокатори (ББ) протягом десятиліть використовуються як антигіпертензивні засоби. В основі ефекту зниження артеріального тиску (АТ) лежить пригнічення вивільнення катехоламінів і зниження активності реніну в плазмі крові. Багатогранні ефекти ББ на серцево-судинну систему не обмежуються гіпотензивною дією....

15.02.2024 Кардіологія Онкологія та гематологія Онкоасоційована кардіологічна патологія: венозні тромбоемболії

Венозні тромбоемболії, які виникають як ускладнення численних захворювань, у тому числі онкологічних, – важлива міждисциплінарна проблема. Вони є третьою за частотою причиною смерті від серцево-судинних захворювань після інсульту та гострої ішемічної хвороби серця [1]. Серед усієї кількості венозних тромбоемболій 20% складають онкоасоційовані [2]. Онкоасоційовані венозні тромбоемболії (ВТЕ) – часте ускладнення у хворих на рак [1]. ...

14.02.2024 Кардіологія Можливості агоністів І1-імідазолінових рецепторів у контролі артеріального тиску

Артеріальна гіпертензія (АГ) – ​один з основних факторів ризику смерті та інвалідності в усьому світі. Кількість людей, які живуть з АГ, у період 1990-2019 років подвоїлася із 650 млн до 1,3 млрд (NCD-RisC, 2021). Ця поширена патологія є важливою проблемою громадського здоров’я, оскільки зумовлює інсульт, серцево-судинні захворювання, ураження нирок тощо. Саме тому окрему увагу необхідно зосередити на підходах до лікування терапевтично неконтрольованої АГ....