Впровадження сучасних підходів до профілактики інсульту із застосуванням ривароксабану в пацієнтів із фібриляцією передсердь у практику сімейних лікарів України

25.12.2021

Резолюція Експертної ради

Другого вересня за участі спеціалістів – сімейних лікарів та кардіологів – відбулося засідання Експертної ради, присвяченої оптимізації антикоагулянтної терапії в пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (ФП) і ролі сімейних лікарів у профілактиці інсульту в таких пацієнтів. На засіданні було визначено:

  • Лікарі повинні докладати зусиль для ранньої діагностики ФП у всіх пацієнтів із факторами ризику розвитку ФП.
  • Сімейним лікарям належить провідна роль у повсякденному контролі факторів ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із ФП.
  • Абсолютна більшість хворих із ФП підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню. Обстеження може проводитись у центрах первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а при необхідності додаткових обстежень – у міських кардіологічних   диспансерах і діагностичних центрах. За потреби відновлення синусового ритму при персистуючій формі аритмії в разі неефективності амбулаторного лікування рутинними заходами та/або при порушеннях гемодинаміки або для планової електроімпульсної терапії чи проведення інтервенційного лікування (абляції, імплантації електричних пристроїв) хворі підлягають госпіталізації в кардіологічний стаціонар, за відповідними показаннями – у відділення інтенсивної терапії.
  • Антикоагулянтна терапія є невід’ємною складовою терапії пацієнта із ФП. Вона обов’язково показана пацієнтам із рівнем ризику за шкалою CHA2DS2-VASc ≥ 2 балів у чоловіків і ≥ 3 балів у жінок, а також повинна розглядатися при рівні ризику 1 бал у чоловіків і 2 бали у жінок.
  • При виявленні в пацієнта ФП сімейному лікарю необхідно розглянути негайне призначення прямого перорального антикоагулянта з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати незалежним від вітаміну К прямим оральним антикоагулянтам (НОАК).
  • Антикоагулянтну терапію з метою якомога більш ранньої профілактики інсульту в пацієнтів із різними формами ФП і високим рівнем ризику тромбоемболічних ускладнень може самостійно призначати сімейний лікар навіть у випадку вперше діагностованої ФП. При цьому незаперечну перевагу слід віддавати НОАК з урахуванням їхньої безпеки та зручності застосування.
  • Ривароксабан – НОАК, широко вивчений з позицій доказової медицини в пацієнтів із ФП з високими рівнями ризику інсульту та кровотеч.
  • Визначення показань і дозування ривароксабану мають здійснюватися відповідно до затвердженої інструкції для медичного застосування цього лікарського засобу (при лікуванні ФП використовуються дози 20 мг 1 раз на добу та 15 мг 1 раз на добу при розрахунковій швидкості клуб очкової фільтрації, розрахованій за формулою ­Кокрофта–Голта, 15-49 мл/хв).
  • Необхідною умовою ефективної та безпечної профілактики інсульту в пацієнтів із ФП є спадкоємність дій між лікарями всіх спеціальностей щодо антикоагулянтної терапії.
  • Важливим завданням сімейного лікаря є забезпечення та підтримання прихильності пацієнта до антикоагулянтної терапії.

 
З метою підвищення обізнаності лікарів у питаннях раннього старту антикоагулянтної терапії, дотримання рекомендованих схем дозування ривароксабану та підтримання безперервності лікування сімейними лікарями пропонується:

  • Розробити консенсусний документ у форматі покрокових запитань і відповідей щодо лікування пацієнтів із ФП із застосуванням ривароксабану.

Резолюцію обговорено та прийнято на засіданні за участі експертів – кардіологів і ­сімейних лікарів. Резолюцію узгоджено.

Доктор медичних наук, професор Олег Сергійович Сичов, м. Київ
Академік НАН ВО України, доктор медичних наук, професор Олег Григорович Шекера, м. Київ 
Доктор медичних наук, професор Лариса Федорівна Матюха, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Ольга Миколаївна Барна, м. Київ
Кандидат медичних наук, доцент Вікторія Вікторівна Бугерук, м. Одеса
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Долженко, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Олег Йосипович Жарінов, м. Київ
Доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Кочуєва, м. Харків
Доктор медичних наук., професор Олександр Вікторович Курята, м. Дніпро
Доктор медичних наук., професор Наталія Юріївна Осовська, м. Вінниця
Кандидат медичних наук, доцент Михайло Васильович Перепелиця, м. Львів
Академік НАН ВО України, д. мед. н., професор Вікторія Іванівна Ткаченко, м. Київ
Доктор медичних наук., професор Сергій Валерійович Федоров, м. Івано-Франків

Аритмологія, 2021, № 3 (39)

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (515), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Особливості ведення пацієнтів із торакалгією

Торакалгія – симптом, пов’язаний із захворюваннями хребта. Проте біль у грудній клітці може зустрічатися за багатьох інших захворювань, тому лікарям загальної практики важливо проводити ретельну диференційну діагностику цього патологічного стану та своєчасно визначати, в яких випадках торакалгії необхідна консультація невролога. В березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста». Слово мала завідувачка кафедри неврології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олена Леонідівна Товажнянська з доповіддю «Торакалгія. Коли потрібен невролог»....

23.04.2024 Кардіологія Вплив АСК на серцево-судинний ризик в осіб із підвищеним рівнем ліпопротеїну (а)

Рівень ліпопротеїну (a) >50 мг/дл спостерігається в ≈20-25% населення і пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1]. Ліпопротеїн (a) задіяний в атерогенезі та судинному запаленні, а також може відігравати певну роль у тромбозі через антифібринолітичну дію і взаємодію із тромбоцитами [2, 3]. Дієта та фізична активність не впливають на рівень ліпопротеїну (a); специфічної терапії для його зниження також не існує. Підвищений ризик ССЗ, пов’язаний з ліпопротеїном (а), залишається навіть у пацієнтів, які приймають статини [4]. Саме тому існує критична потреба в терапії для зниження цього ризику, особливо в первинній профілактиці. ...

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Протизапальний ефект фебуксостату при безсимптомній гіперурикемії: новий аналіз дослідження PRIZE

Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – ​надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – ​вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....