Обмеження вживання алкоголю як стратегія запобігання психосоматичному розладу

22.12.2022

Стаття у форматі PDF

За матеріалами III наукового конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина XXI століття: 
реалії та перспективи» (4-6 листопада, м. Київ)

Якщо вигнати проблему в двері, 
вона у вигляді симптому полізе 
через вікно. До тих пір, поки 
не буде порядку в психіці, 
симптоми будуть лізти постійно

Зігмунд Фрейд
 

У рамках організованого Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця та Всеукраїнською асоціацією психосоматичної медицини заходу розглядалися найактуальніші проблеми сьогодення.Особливостям розвитку психосоматичних розладів (ПСР) на тлі вживання алкоголю і перспективам роботи з такими пацієнтами присвятив свою доповідь завідувач відділу клінічної та соціальної наркології ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (м. Харків), доктор медичних наук, професор Олександр Іванович Мінко.

Що таке ПСР і які його ознаки?

Це психологічний стан, що супроводжується появою фізичних симптомів (зазвичай без медичного пояснення). Такі пацієнти можуть мати надмірні думки чи занепокоєння щодо свого стану, що впливає на їхню здатність нормально функціонувати.

Проявами ПСР можуть бути:

  • втома;
  • безсоння;
  • біль (наприклад, у м’язах або спині);
  • високий кров’яний тиск;
  • проблеми з диханням;
  • розлади травлення;
  • головні болі та мігрені;
  • еректильна дисфункція;
  • дерматити;
  • виразкова хвороба.

Люди із ПСР часто обстежуються та лікуються, але відсутність чіткого діагнозу може спричиняти ще більше страждання.

Фактори ризику ПСР:

  • хаотичний спосіб життя;
  • труднощі з розпізнаванням і вираженням емоцій;
  • недогляд у дитинстві;
  • історія сексуального насильства;
  • депресія або розлади особистості;
  • зловживання психоактивними речовинами;
  • безробіття.

Якою є роль алкоголю в розвитку ПСР?

Вживання алкоголю в ранньому віці може мати серйозні наслідки для здоров’я та суспільства. Одним із ранніх провісників вживання алкоголю можуть бути ПСР у підлітків. Більша кількість симптомів ПСР підвищує ризик раннього початку алкогольних проблем.

Рекомендації щодо зменшення проявів або запобігання ПСР:

  • стати реалістом стосовно того, що можна контролювати, а що ні;
  • регулярно займатися спортом;
  • висипатися;
  • вести журнал для підвищення обізнаності про свої думки та почуття;
  • дотримуватися здорового харчування та нормальної маси тіла;
  • практикувати розслаблення м’язів;
  • звертатися за підтримкою до близьких;
  • встановити обмеження для зменшення тиску на себе;
  • обмежити вживання алкоголю;
  • відмовитися від куріння.

Якими є світові тенденції вживання алкоголю?

У Європі останні 10 років спостерігається найвищий рівень споживання алкоголю в світі. Загалом для країн Європейського Союзу характерним є збільшення частки населення, яке вживає >20 г чистого етанолу в день, ніж в усьому світі (WHO, 2011).

Організація економічного розвитку та співробітництва (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD) у 2019 році склала рейтинг країн, де споживання алкоголю на душу населення було найвищим:

1. Литва – ​світовий лідер зі споживання алкоголю, де в середньому п’ють по 12,3 л спиртних напоїв на рік.
2. Населення Австрії за рік випиває 11,8 л чистого алкоголю.
3. Франція (11,7 л/рік) входить в ТОП‑3 країн за кількістю смертей, пов’язаних із вживанням алкоголю.
4. На алкогольну залежність у Чехії (11,6 л/рік) страждають від 300 000 до 700 000 осіб із 10 млн населення.
5. В Люксембурзі (11,3 л/рік) проблема зловживання алкоголем ­зачіпає 47,4% чоловіків і 14,4% жінок.
6. В Латвії та Ірландії споживають по 11,2 л спиртних напоїв на рік.
7. В Росії та Угорщині – ​11,1 л алкоголю на рік.
8. У Німеччині (10,8 л/рік) кожен п’ятий чоловік і кожна дванадцята жінка регулярно позбуваються стресу за допомогою алкоголю. Вважається, що в країні ≈1,5 млн осіб страждають на алкоголізм.
9. У Португалії (10,7 л/рік) теж п’ють у значних кількостях.
10. Польща (10,6 л/рік) піднялась в цьому рейтингу останніми роками.

Якою є ситуація зі вживанням алкоголю в Україні?

Україна не увійшла навіть до ТОП‑45 рейтингу за версією OECD, що є позитивною ознакою. За офіційними даними, кожен українець віком від 15 років щороку споживає 8,6 л алкоголю. Однак вважається, що дані не є об’єктивними, адже вони не враховують кількості нелегально виробленого та ввезеного алкоголю.

Глобальний вплив зловживання алкоголем і стратегія щодо зменшення негативних наслідків

Шкідливе вживання алкоголю спричиняє ≈3 млн смертей щороку, а загальний тягар хвороб, пов’язаних із його вживанням, залишається неприйнятно високим.

Ресурси та можливості для реалізації Глобальної стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо зменшення шкідливого вживання алкоголю через 10 років після її схвалення не відповідають масштабам проблеми. З огляду на це виконавча рада ВООЗ закликала до прискорення вживання дій щодо вирішення цієї проблеми.

Метою зниження шкоди є зменшення негативних наслідків вживання алкоголю або інших психоактивних речовин для людини, заохочуючи будь-які поведінкові зміни, що знижують таку шкоду чи її ризик (Tucker, 1999).

Якою є позиція доказової медицини щодо лікування алкогольної залежності?

Контрольовані дослідження показали стійке покращення в зниженні споживання алкоголю для багатьох пацієнтів після поведінкових методів лікування та фармакотерапії. Рекомендації щодо лікування, засновані на доказах, і органи, які займаються розробкою лікарських засобів, взяли до уваги ці розробки та прийняли т. зв. проміжне зниження шкоди (Європейське агентство з лікарських засобів, EMA) чи ліміти споживання алкоголю з низьким рівнем ризику (Управління з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів, FDA) як додаткові кінцеві точки дослідження.

Встановлення ефективності на основі такої проміжної стратегії зменшення шкоди потребує клінічно значущого зниження загального споживання алкоголю, а також клінічно значущого скорочення кількості днів, коли спостерігається інтенсивне його вживання (дні інтенсивного вживання алкоголю – ​60 г чистого алкоголю в чоловіків і 40 г у жінок).

Які лікарські засоби на сьогодні мають доведену ефективність у веденні осіб з алкогольними проблемами?

Такі самі, що і 15 років тому: акампросат, карбімід кальцію (КК), дисульфірам, налтрексон, тіапрід. Ці препарати схвалені до застосування при лікуванні алкогольної залежності регуляторними органами США, Канади та Європи.

Як можна реалізувати оптимальний підхід до лікування таких пацієнтів?

На думку ВООЗ, оптимальним підходом до лікування розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю, є безперервне амбулаторне спостереження, здатне забезпечити дотримання хворим режиму підтримувального лікування, отже, в такий спосіб можна мінімізувати ризики рецидивів і пов’язаних з ними несприятливих наслідків.

Фармакотерапевтичним вираженням цього підходу є препарати сенсибілізувальної дії, що специфічно порушують процес біотрансформації алкоголю в організмі, як-от КК і дисульфірам.

КК по суті є проліками фармакологічно активного ціанаміду, який і забезпечує блокаду обігу алкоголю в організмі. Потрапляючи до шлунка, КК взаємодіє із соляною кислотою шлункового соку й утворює хлорид кальцію та ціанамід.

Необхідність існування таких проліків була зумовлена нестабільністю ціанаміду в нормальних умовах. Проблему нестабільності успішно вирішили шляхом створення оригінальної рідкої форми ціанаміду для перорального прийому із сорбіновою, крижаною оцтовою кислотою і ацетатом натрію як стабілізаторів.

Йдеться про лікарський засіб Мідзо виробництва компанії ­«Спешіал Продактс Лайн С. П.А.» (Італія): ціанамід 60 мг/мл, 4 флакони з крапельницею.

Як сенсибілізувальні препарати впливають на організм?

Після вживання алкоголю в осіб, котрі приймають сенсибілізувальні препарати, з’являються:

  • відчуття жару, згодом спостерігається гіперемія обличчя й тіла через розширення судин;
  • пітливість;
  • сухість у роті;
  • нудота, блювання, слабкість;
  • головний біль, запаморочення, відчуття страху.

Алкоголь-асоційована реакція триває від 30 хв до 2 год і не потребує спеціального медичного втручання. Після зникнення симптомів особи зазвичай відчувають виснаження та засинають, а згодом – ​повністю одужують.

Який порівняльний вплив сенсибілізувальних препаратів на організм?

Під час порівняння впливу на організм дисульфіраму та ціанаміду останній має низку переваг:

  • практично не зумовлює різких змін артеріального тиску при реакціях з алкоголем;
  • рідше спричиняє появу парестезій, кропив’янки, інших побічних явищ;
  • загалом має меншу токсичність – ​не накопичується в організмі та не має нейро- і гепатотоксичності;
  • має специфічнішу дію – ​гальмує лише альдегіддегідрогеназу та не впливає на інші ензими, зокрема на дофамін-бета-гідроксилази (на відміну від дисульфіраму);
  • зумовлює значно сильнішу відразу до алкоголю.

Важлива перевага Мідзо – ​швидкість досягнення ефекту: пікова концентрація в крові спостерігається через 1 год після прийому (в дисульфіраму – ​через 12 год). Це робить ціанамід кращим для термінової профілактики зривів у ризикованих ситуаціях та як засіб швидкої допомоги.

Згідно з публікаціями японських дослідників, а також наших даних (Артемчук К. А. та співавт. 2010), ціанамід створює передумови для зменшення імовірності розвитку ПСР і контрольованої алкоголізації у залежних від алкоголю осіб (у рамках сучасної концепції редукції вживання алкоголю).

Отже, ціанамід можна віднести до препаратів першої ланки в таких пацієнтів, у т. ч. із ПСР.

Висновки

1. Наявність препарату з доведеною антиалкогольною ефективністю – ​це крок до персоніфікованого лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, в т. ч. супутніх ПСР або ускладнень, а також відсутності на момент лікування установки на повну абстиненцію.
2. Наступний крок до персоніфікованого лікування – ​можливість використання ціанаміду для редукції вживання алкоголю як проміжної або кінцевої мети задля запобігання ПСР, а також з метою суто протиалкогольної терапії.
3. Обмеження вживання алкоголю є складовою стратегії запобігання ПСР.

Підготувала Олена Костюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (532-533), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

20.02.2024 Психіатрія Ефективність та безпека призначення прегабаліну за тривожних розладів

Тривожні розлади (ТР) – ​це біопсихосоціальні стани, пов’язані з узагальненими чи специфічними для ситуації відповідями на передбачувані загрози. Вони є одними з найпоширеніших психічних розладів (1,5-3,1%) (Kessler and Wang, 2008); зазвичай з’являються на ранньому етапі життя, характеризуються високим ступенем хронізації (середня тривалість складає >10 років) (Bruce et al., 2005) і підвищеним ризиком розвитку супутніх захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, серцево‑судинні захворювання, деменція....

05.02.2024 Психіатрія Лікування тривожних станів на первинній ланці медичної допомоги

Тривожні стани (ТС) являють собою біопсихосоціальні стани, асоційовані з генералізованими або ситуативними відповідями на чинники, котрі сприймаються як загрози. ТС можуть проявлятися у формі фобій або панічних розладів і провокувати психофізіологічну відповідь у формі запаморочення, підвищеної частоти серцевих скорочень і посиленого потовиділення. За відсутності лікування хронічна тривожність може спричиняти артеріальну гіпертензію (АГ), серцево-судинні захворювання (ССЗ), деменцію, гострі порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет, новоутворення [1, 2]. За даними S.F. Javaid і співавт. (2023), загальносвітова поширеність ТС станом на 2019 р. становила 4,05%. Із 1990 по 2019 р. кількість осіб із ТС у світі зросла зі 194,9 до 301,4 млн, що приблизно відповідає показнику 3895 осіб на 100 тис. населення [1]....

13.01.2024 Психіатрія Алгоритм лікування терапевтично резистентної депресії

За матеріалами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика» (2‑3 листопада 2023 р.) Учасники VI Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука та практика», що відбулася на початку листопада 2023 року, обговорювали виклики, тенденції та шляхи розвитку цього напряму медичної науки в Україні та світі. Зокрема, особливий акцент було зроблено на роботі з військовослужбовцями та учасниками воєнних конфліктів: удосконаленні методів підвищення резилієнтності, стратегіях виживання в бойових умовах, наданні допомоги після перенесених травматичних втрат та поверненні до повсякденного життя. У межах цього заходу фахівці мали унікальну можливість для обміну досвідом за різними спеціальностями. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд доповіді «Терапевтичний алгоритм резистентної депресії», яку презентувала д.мед.н., завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (Київ, Україна), професорка Олена Олександрівна Хаустова. ...

13.01.2024 Психіатрія Нові підходи до діагностування та лікування пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом

За матеріалами IV Регіонального Українського конгресу «Controversies in Neurology» (16‑17 листопада 2023 р.) У листопаді 2023 року відбувся IV Регіональний Український конгрес «Controversies in Neurology», робота якого була організована в гібридному форматі (онлайн і офлайн). Зокрема, у межах заходу учасники обговорювали низку актуальних тем у галузі неврології на тлі війни в Україні, як-от рухові розлади, епілепсія, розсіяний склероз, головний біль, нейропсихіатрія та проблеми, пов’язані з інсультами. Конгрес традиційно проводиться у формі дебатів, а гібридний формат дав можливість провідним фахівцям із різних країн світу брати участь у дискусіях, обговорювати важливі теми та обмінюватися досвідом щодо нових підходів у діагностуванні та лікуванні неврологічних захворювань. Пропонуємо до вашої уваги огляд дебатів, присвячених проблемі посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що відбулися в межах секції нейропсихіатрії. ...