Особливості неоад’ювантної терапії за вторинної глаукоми, спричиненої ретинобластомою
Ретинобластома – рідкісна злоякісна пухлина сітківки ока, яка зустрічається майже винятково в дітей раннього віку (до 2-3 років) і потребує хірургічного лікування. В клінічній практиці може постати таке запитання: чи варто використовувати хіміотерапію до хірургічного лікування? Відповідь під час XI науково-практичної конференції дитячих офтальмологів, офтальмологів та оптометристів України з міжнародною участю «Своє дитинство треба бачити» надала дитячий лікар-офтальмолог вищої категорії, онкоофтальмолог, хірург із реконструктивних й естетичних операцій на повіках (Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» Міністерства охорони здоров’я України, м. Київ) Леся Олександрівна Лисиця, котра виступила з доповіддю «Глаукома як перший прояв ретинобластоми».
Ведення пацієнтів із гострим риносинуситом на первинній ланці
Риносинусит – один із найпоширеніших діагнозів в амбулаторній практиці.
Це захворювання характеризується рецидивувальним перебігом, тому сімейні лікарі мають дотримуватися суворо регламентованого алгоритму ведення пацієнтів із риносинуситом.
У березні відбувся черговий семінар із безперервного професійного розвитку «Академія сімейного лікаря. Захворювання дихальних шляхів, алергізація та антибіотикорезистентність», у роботі якого взяли участь провідні українські науковці, спеціалісти-практики. Завідувачка кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Іванна Василівна Кошель виступила з доповіддю «Гострі риносинусити (ГР) у практиці сімейного лікаря: алгоритм та зони відповідальності».
Невидимий літній ворог: ефективний спосіб подолання грибкових інфекцій шкіри
Здавна помічено, що інфекційна захворюваність має сезонний характер. Такі сезонні коливання визначав ще Гіппократ, який у книзі «Афоризми» писав, що «кожна хвороба виникає у будь-яку пору року, але деякі з них частіше розвиваються та мають більшу тяжкість у певний сезон». Гіппократ пояснював такий факт впливом факторів навколишнього середовища, в т. ч. сезонними змінами пори року. Думку засновника європейської медицини підтверджено сучасними епідеміологічними даними, які демонструють зростання
захворюваності на грибкові інфекції шкіри (ГІШ) влітку (Sharma B. et al., 2021).
Біластин у разі свербежу, пов’язаного з дерматологічними станами
Свербіж – це поширене неприємне відчуття в шкірі, яке несприятливо впливає на фізичні та психологічні аспекти життя. Свербіж асоціюється з такими дерматологічними хворобами, як контактний дерматит, кропив’янка, пруриго, екзема, а також із низкою системних захворювань. Хоча в розвитку свербежу відіграють роль різні медіатори, головним із них є гістамін, який активує фосфоліпази С та А, що, своєю чергою, стимулює катіонні канали механічно нечутливих волокон С-типу, запускаючи відчуття свербежу.
У зв’язку із цим найбільш призначуваними протисвербіжними препаратами є H1-гістаміноблокатори (Н1-ГБ).
Оцінка ролі повідон-йоду в профілактиці інфекцій місця хірургічного втручання
Інфекції місця хірургічного втручання (ІМХВ) – це післяопераційні інфекції, які виникають протягом 30 днів після хірургічної процедури (чи впродовж 1 року після встановлення постійних імплантатів). Виникнення ІМХВ асоціюється з підвищеним ризиком смерті, частою потребою в повторному втручанні та стаціонарному лікуванні, іншими інфекціями, підвищенням витрат на лікування.
Функціональні гастроінтестинальні розлади та зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози: патофізіологічні взаємозв’язки і роль замісної ферментної терапії
Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР) – група хвороб, яким притаманні хронічні симптоми з боку травного тракту (біль у животі, дисфагія, диспепсія, діарея, закрепи та здуття живота) за відсутності видимого при обстеженнях патологічного стану. В наш час вважається, що ФГІР виникають унаслідок порушень міжорганної комунікації між мозком і кишечником (Fikree A., Byrne P., 2021).
Сучасні особливості антибіотикотерапії: стратегія деескалації
Наприкінці квітня відбувся семінар «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я». У рамках заходу член-кореспондент НАМН України, заслужений лікар України, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юрій Леонідович Кучин представив доповідь «АБТ: стратегія деескалації», у якій широко висвітлив питання раціональної діагностики й етіотропного лікування тяжких інфекцій та основні принципи стратегії деескалації антимікробної терапії.
Тактика «damage control surgery»: досвід українських військових хірургів
Питання ефективної медичної допомоги у воєнно-польових умовах гостро постало з початком антитерористичної операції на сході України 2014 року й набуло ще більшої актуальності з моменту повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року. Тактика «damage control surgery»
була розроблена та впроваджена в медицину з метою надання найбільш ефективної допомоги тяжкопораненим шляхом скорочення обсягу та травматичності першої операції з остаточним відновленням ушкоджених органів і структур після стабілізації життєво важливих функцій організму.
Місце повідон-йоду в профілактиці перипротезної суглобової інфекції у пацієнтів високого ризику
Перипротезні суглобові інфекції є одним із найсерйозніших ускладнень тотальної артропластики суглоба, показник п’ятирічної смертності від якого зіставний із таким серед пацієнтів з онкологічними захворюваннями, тому вкрай важливою є ефективна профілактика цих інфекцій, особливо у пацієнтів високого ризику. Повідон-йод* є комплексним препаратом йоду та полімеру полівінілпіролідону, що виділяє йод протягом певного часу після нанесення на шкіру.
Діабетична нейропатія. Рекомендації Німецького діабетичного товариства (Deutsche Diabetes Gesellschaft, DDG)
Діабетична нейропатія – клінічно маніфестофана або субклінічна хвороба периферичних нервів, котра розвивається як наслідок цукрового діабету (ЦД) за відсутності інших причин, може уражати соматичні нерви та/або автономну нервову систему.
Вагітність та ревматичні захворювання: сучасні аспекти ведення у світлі міжнародних рекомендацій
Вибір тактики ведення вагітних жінок із ревматичними захворюваннями є важливою міждисциплінарною проблемою, оскільки супутня ревматична патологія, зокрема ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак і склеродермія, може вплинути на перебіг вагітності та стан здоров’я матері й плода. Сучасні аспекти терапії цієї категорії вагітних передбачають використання препаратів, які зарекомендували себе як ефективні й безпечні засоби в контролі запалення та больового синдрому, зокрема нестероїдних протизапальних препаратів.
Мікронізований прогестерон в акушерській практиці: ефективність і безпека
рогестерон має велике значення для нормального функціонування організму, оскільки є найважливішим регулятором репродуктивної функції людини в матці, яєчниках, молочних залозах і мозку, а також чинить певний вплив на нерепродуктивні тканини кардіоваскулярної, кісткової, центральної нервової, імунної і метаболічної систем (обмін води, електролітів, ліпідів, вуглеводів, білків, зокрема компонентів гемостазу та фібринолізу). Найбільш вивченою та визнаною є провідна роль прогестерону під час вагітності, що відображається у самій назві цього гормона — «pro gestatio» (для вагітності).
