Ревмопроби: клінічне значення та трактування
Питання своєчасного коректного скринінгу та фармакотерапії ревматологічних хвороб незмінно турбують клініцистів усього світу, що обумовлено значною медико-соціальною значимістю захворювань як ревматичного, так і неревматичного генезу. Відповіді на них значною мірою залежать від досягнень фундаментальних наук у галузях імунології, молекулярної біології та генетики.
Амбулаторне моніторування електрокардіограми
Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Амбулаторне моніторування електрокардіограми» ІІ частини «Функціональні проби. Амбулаторне моніторування ЕКГ і артеріального тиску».
Антигіпертензивна терапія у пацієнтів з еректильною дисфункцією: на що слід звернути увагу?
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) та еректильна дисфункція (ЕД) мають спільні фактори ризику, як-то артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет, дисліпідемія, метаболічний синдром, куріння тощо, а також загальні опосередковані механізми (ендотеліальна дисфункція, субклінічне запалення, атеросклероз). Ендотеліальна дисфункція є важливим механізмом, що об’єднує ЕД та ССЗ.
Артеріальна гіпертензія та порушення сну: клінічна феноменологія
Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем у всьому світі. Це зумовлено як високою поширеністю АГ у популяції, так і тим, що вона є найважливішим чинником ризику основних серцево-судинних захворювань (ССЗ) – інсульту й інфаркту міокарда, які пов’язані з високою смертністю. Також відомо, що поєднання генетичної схильності з факторами серцево-судинного (СС) ризику, як-то куріння, психоемоційний стрес, надмірне вживання алкоголю та кухонної солі, абдомінальне ожиріння і гіподинамія, спричиняє розвиток АГ. Серед чинників ризику АГ останніми роками велике значення надають різноманітним порушенням сну – інсомніям.
Менеджмент пацієнтів із клапанною хворобою серця
Об’єднаний комітет Американської колегії кардіологів (АСС) та Американської асоціації кардіологів (АНА) у співпраці з поважними міжнародними товариствами 2020 р. розробили настанову щодо діагностики та лікування дорослих пацієнтів із клапанною хворобою серця (КХС). Основна мета полягала у наданні чітких, основаних на наукових доказах, сучасних рекомендацій на допомогу клініцистам у прийнятті оптимальних рішень щодо ведення таких хворих. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення документа з акцентом на фармакотерапії та втручаннях у різних категорій пацієнтів із КХС.
Нові підходи у менеджменті пацієнтів із ФП в умовах пандемії COVID‑19
Пандемія COVID‑19 та пов’язані з нею карантинні обмеження вносять корективи у ведення пацієнтів із хворобами серця. Один із різновидів порушень серцевого ритму – фібриляція передсердь (ФП) – має велике клінічне значення, оскільки є однією із причин тромбоутворення та підвищує ризик судинних мозкових катастроф.
Зниження серцево-судинного ризику: як підвищити ефективність гіполіпідемічної терапії?
Якщо призначена пацієнтові доза статину не забезпечує досягнення цільового рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), рекомендована титрація дози препарату. Однак для пацієнтів високого серцево-судинного ризику ефективнішим може бути додавання до стартової дози статину езетимібу – гіполіпідемічного засобу, що селективно пригнічує абсорбцію ХС у кишечнику.
Ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями під час пандемії COVID‑19: ключові аспекти лікування та подальшого спостереження
вропейське товариство кардіологів (ESC) восени 2021 р. розробило рекомендації на допомогу клініцистам у діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань (ССЗ), пов’язаних із COVID‑19, що складаються із двох частин. Пропонуємо до вашої уваги основні положення другої частини, в якій увагу сфокусовано на аспектах контролю найпоширеніших СС-ускладнень на тлі COVID‑19.
Запалення і здоров’я в сімейній медицині: від теорії до практики
11 грудня відбулася знакова подія для лікарів загальної практики, терапевтів і педіатрів. На конференції «Запалення і здоров’я в сімейній медицині: від теорії до практики», що була організована Українською академією біологічної медицини (м. Київ), виступали вітчизняні науковці, практичні лікарі, а також провідний науковий координатор Heel Констянтин Чеснулявичус. Ключовим акцентом заходу стало розуміння того, що запалення – це насамперед біологічно виправдана захисна реакція організму у відповідь на патогенні впливи. Якщо ця реакція не завершується фізіологічним шляхом, відбувається хронізація процесу, і тоді запалення із захисного механізму перетворюється на типовий патологічний процес. Тому в медичній практиці важливо застосовувати препарати, що підтримують в організмі баланс регуляції про‑ та протизапальних цитокінів для максимально ефективної реалізації процесів саногенезу, відновлення структури пошкоджених тканин.
Гіпергомоцистеїнемія як модифікований фактор ризику серцево-судинних захворювань
Гомоцистеїн та його рівень у крові зумовлюють неабиякий практичний інтерес у лікарів з погляду впливу на ризик серцево-судинних захворювань. На сьогодні доведено, що підвищений уміст гомоцистеїну – незалежний прогностичний фактор серцево-судинних захворювань та смертності пацієнтів. Також відомо, що гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) підвищує ризик розвитку та прискореного прогресування низки захворювань центральної нервової системи. Чому розвивається ГГЦ, як запідозрити та контролювати цей стан?
Вичерпні відповіді на ці запитання спробуємо надати в цьому огляді.
Соматична патологія, тривога й емоційний стрес: як розірвати хибне коло?
Психоемоційне навантаження негативно впливає на стан здоров’я людини, відіграючи величезну роль у розвитку різноманітної соматичної патології, особливо захворювань травної та серцево-судинної систем. Сучасні погляди на виникнення неорганічної патології яскраво відображають тісний зв’язок між станом нервової системи та порушенням функції різних органів (кардіоневроз, функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечнику), а чутливість травного тракту до нервових впливів пояснюють віссю «головний мозок – кишечник». Відомими органічними стрес-асоційованими станами є виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інсульт, хронічний больовий синдром, безсоння та ін. Навіть перебіг «наймолодшої» соматичної хвороби сьогодення (COVID‑19) пов’язаний із негативним впливом на стан нервової системи: астенія, тривожність, депресія супроводжують багатьох пацієнтів.
Седаристон®: багато симптомів – одне рішення
Стрес, тривога та депресія є незмінними супутниками сучасного суспільства, а затяжна пандемія коронавірусної інфекції лише поглибила цю проблему. Згідно з даними вітчизняного дослідження КМІС [1], дві третини (67%) опитаних українців пережили якусь стресову ситуацію протягом 2020 року. Тривога часто проявляється безсонням, напруженням, неспокоєм, надмірною втомлюваністю, супроводжується різноманітними вегетативними порушеннями (прискорене серцебиття, підвищення тиску, пітливість, порушення травлення, тремтіння рук тощо). Тривожні розлади здебільшого характеризуються тривалою реакцією напруження та неспокою на проблемну ситуацію, що не становить реальної загрози, є перебільшеною чи взагалі вигаданою. На відміну від короткочасної ситуативної тривоги (через співбесіду, іспит, публічний виступ тощо) тривожні розлади за відсутності лікування можуть тривати багато місяців. Як можна допомогти таким пацієнтам?
