Продовження. Початок у № 8, 9, 11-12. Антигіпертензивні препарати другої лінії До першого ряду препаратів не ввійшли блокатори α1адренорецепторів (празозин, доксазозин), агоністи α1-адренорецепторів центральної дії (клонідин, гуанабенз, метилдопа, гуанфацин), алкалоїди раувольфії, антиадренергічні препарати периферійної дії (гуанетидин, гуанадрел) та прямі вазодилататори (гідралазин, міноксидил). α1-Адреноблокатори (доксазозин) виявились менш ефективними, ніж тіазидоподібни

Продовження. Початок у № 8, 9. 5. Лікування хворих на АГ Мета лікування – зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Чим вищий АТ, тим вищий ризик мозкового інсульту, ішемічної хвороби серця та передчасної смерті. Довготривала АГ призводить до ураження органів-мішеней, у тому числі гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, ураження нирок аж до розвитку ниркової недостатності тощо. Навіть невелике підвищення АТ несе в собі істотний ризик для здоров’я. Так, 60% серцево-суди

Продовження. Початок у № 8. 3. Обстеження хворого на артеріальну гіпертензію Обов’язкове обстеження повинно проводитися усім хворим з підвищеним АТ для визначення генезу гіпертензії (первинна чи вторинна), оцінки стану органів-мішеней та факторів ризику.  Воно складається з: 1) збору анамнезу, 2) фізикального обстеження, 3) лабораторно-інструментального обстеження: – вимірювання АТ на обох руках; – вимірювання АТ на ногах (у осіб віком до 45 років); – аускультація серця, судин шиї, то

Закінчення. Початок у № 118, 119, 120, 125, 126, 127, 128, 129. 17. Артеріальна гіпертензія та синдром нічного апное При синдромі нічного апное, або апное уві сні, АГ спостерігається більш ніж у 60% випадків. Захворювання характеризується появою як мінімум 5 епізодів зупинки дихання уві сні за годину. За ніч може спостерігатися 300-600 зупинок дихання. Порушення сну, денна сонливість, слабкість, голосне хропіння, нічна АГ (часто AT вночі значно вищий, ніж в денний період), часті сечовиділенн