Важливість забезпечення фізіологічного сну зумовлюється необхідністю збереження та підтримання когнітивних функцій мозку, усунення порушень на клітинному і тканинному рівнях; синаптичної пластичності через процес, відомий як pruning, а також детоксикації вільних радикалів. Отже, порушення сну, раптове пробудження від нічних жахіть, скорочення тривалості повноцінного фізіологічного сну внаслідок інсомнії може спричиняти розвиток низки патофізіологічних процесів. Дисбаланс процесів сну є значущим фактором ризику метаболічного синдрому (МС), цукрового діабету (ЦД) 2 типу зі ступенем впливу, схожим на традиційні чинники. Зокрема, труднощі із засинанням збільшують ризик ЦД 2 типу на 55%, а з порушеннями фаз сну – ​на 74% (Maguire D. G. et al., 2020).