Нейроендокринні пухлини (НЕП) – гетерогенна група злоякісних новоутворень, що походять з ендодерми, синтезують різноманітні біогенні аміни й поліпептиди та можуть розвиватися у різних органах. Більшість НЕП виникають у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і підшлунковій залозі, їх називають гастроентеропанкреатичними НЕП. Серед усіх злоякісних новоутворень НЕП становлять лише 0,5% (B. Oronsky et al., 2017). На відміну від інших типів раку, НЕП характеризуються сприятливим прогнозом, однак для забезпечення тривалої виживаності пацієнтів необхідно своєчасно виявити хворобу, встановити стадію та призначити лікування відповідно до характеристик пухлини.

Діагностика дисемінованої форми раку у пацієнта є однією з найдраматичніших ситуацій у клінічній онкології. Рак шлунка, незважаючи на тенденцію до зниження рівнів захворюваності, залишається на перших позиціях у структурі онкологічної захворюваності та смертності. Останні досягнення в хірургічному та комбінованому лікуванні раку шлунка не забезпечили значного покращення віддалених результатів, оскільки під час первинної діагностики виявляють велику кількість занедбаних випадків патології. Відтак