20 листопада, 2025

Вересень – місяць обізнаності про дитячий рак: підтримка через втрату волосся

Автори:

Вересень у світі присвячений обізнаності про дитячий рак. Однак варто говорити не лише про лікування, а і про емоційний бік хвороби. Випадіння волосся під час хімієтерапії часто завдає болю дитині, бо воно – символ здоров’я, краси, ознака її індивідуальності. Коли волосся зникає, дитина бачить у дзеркалі не свою усмішку, а страх в очах. У цей момент підтримка здатна повернути їй внутрішню силу.

Чому волосся випадає при лейкемії і загалом при будь-якому раку

Випадіння волосся під час лікування онкології називається хімієтерапевтичною алопецією. Це не наслідок самого раку, а результат дії цитостатичних препаратів, які використовують для знищення злоякісних клітин.

Механізм впливу на клітини:

хімієпрепарати діють на клітини із дуже швидкою діяльністю;
злоякісні клітини (наприклад, у лейкемії) мають високу швидкість поділу, тому є мішенню лікування;
в організмі є й інші клітини із швидким поділом, зокрема клітини волосяних фолікулів, слизової оболонки рота й кишечника, клітини кісткового мозку;
коли хімієтерапія пошкоджує фолікули, волосся переходить із фази зростання (анагену) у фазу випадіння (катаген і телоген) значно швидше, ніж за нормальних умов.

Терміни появи алопеції:

випадіння волосся зазвичай починається через 2-4 тижні після старту лікування;
іноді – вже після другого циклу хімієтерапії;
пік інтенсивності припадає на 1,5-2 місяці від початку терапії.

Фактори, від яких залежить ступінь випадіння волосся

Тип препарату. Препарати з групи антрациклінів (доксорубіцин, епірубіцин), таксанів (паклітаксел, доцетаксел) та алкілуючих агентів (циклофосфамід) найчастіше спричиняють повну алопецію.

Доза. Високі дози препаратів збільшують ризик повної втрати волосся.

Комбінація ліків. Поєднання кількох цитостатиків у схемі лікування майже завжди призводить до випадіння волосся.

Шлях введення. Внутрішньовенне введення зазвичай має більш виражений ефект, ніж пероральне.

Тривалість лікування. Чим довший курс, тим сильніше уражаються фолікули.

Які ділянки тіла втрачають волосся:

найчастіше це голова;
у багатьох дітей і дорослих випадають також брови, вії, волосся на руках, ногах і тулубі;
повна втрата волосся (тотальна алопеція) трапляється приблизно у 65-85% пацієнтів, які отримують високодозову поліхімієтерапію.

Що варто знати батькам про відновлення волосся

Батьки рідко звертаються до дерматологів чи інших фахівців, щоб відновити волосся дитини, хоча існують протоколи та програми з реконструкції волосся, які б допомогли правильно підготуватися до цього процесу, зміцнити і захистити фолікули, швидше пройти реабілітацію після хімієтерапії.

Чому відростає нове волосся:

ураження фолікулів зазвичай є тимчасовим;
після завершення терапії клітини волосяної цибулини поступово відновлюються;
відростання волосся починається через 2-3 місяці, а протягом року досягає попереднього стану у більшості дітей;
нерідко відросле волосся набуває іншого кольору чи структури – наприклад, стає хвилястим або світлішим.

Додаткові методи зменшення випадіння

Охолоджувальні шапки (scalp cooling systems) під час хімієтерапії знижують кровообіг у шкірі голови, тимчасово обмежуючи кількість препарату, що потрапляє у фолікули.

Цей метод знижує ризик алопеції приблизно на 40-60% (залежно від схеми лікування). Він уже використовується в США та ЄС.

! Сучасна медицина дає дітям шанс зберегти своє волосся і водночас впевненість.

Як втрата волосся впливає на дитину

Для дітей, особливо підлітків, волосся – не просто елемент зовнішності, а частина індивідуальності: його колір, довжина, стиль зачіски стають способом самовираження, належності до групи однолітків і навіть формою контролю над власним тілом. Коли через хімієтерапію воно випадає, вони можуть відчувати втрату не лише естетичного образу, а й частини себе.

Психологічний вплив

Сором і відчуження. Дитина уникає дзеркал, не хоче виходити на вулицю, спілкуватися з друзями.
Зниження самооцінки. Втрата волосся часто сприймається як видима ознака хвороби, яку складно приховати.
Тривожність і депресивні реакції. Для підлітків особливо важливо почуватися, як усі, а зовнішні зміни провокують сильний стрес.
Проблеми зі шкільною адаптацією. Насмішки, жарти або надмірне співчуття однолітків теж травмують.

! Згідно із дослідженнями, понад 60% дітей на хімієтерапії вважають випадіння волосся найболючішим побічним ефектом лікування – більш значущим, ніж нудота чи втома.

Реакція батьків

Для батьків це теж випробування. Вони бачать страждання дитини й водночас переживають власні емоції – страх, провину, безсилля. Часто саме реакція мами чи тата стає для дитини вирішальною:

якщо батьки не приховують співчуття («я бачу, що тобі важко, і це нормально»), дитина відчуває підтримку;
якщо намагаються применшити її переживання («нічого страшного, це ж тільки волосся») – дитина почувається самотньою у своєму горі.

Практична підтримка

Важливу роль відіграють дії, які повертають дитині відчуття контролю над ситуацією:

вибір головного убору – капелюшка, бандани, шапки чи навіть яскравої перуки;
догляд за шкірою голови – м’які шампуні, зволоження, захист від сонця;
створення комфортного середовища – коли в сім’ї немає табу на розмови про зовнішність, а є ніжне прийняття.

Ці прості кроки допомагають дитині не лише впоратися з фізичними змінами, а знову відчути себе унікальною і привабливою.

Історія 12-річної Оленки

Дівчинка лікувалася від лейкемії та після курсу хімієтерапії повністю втратила волосся. Оленка соромилися цього, тому не виходила з дому:

«Мене вперше побачили без перуки, і я перелялася… Але коли медсестра подарувала мені книжечку про Коржика – це було, мов обійми».

Цей маленький песик з книжки «Де моє хутро?» підбадьорив дівчинку, повернув їй впевненість.

Згодом волосся почало відростати – темніше, кучеряве. Гнітючий настрій зник, а коли друзі почали робити компліменти – на обличчі Оленки знову з’явилася усмішка.

«Де моє хутро?» – книжка, що лікує

Втрата волосся – один із найболючіших моментів для дитини та її батьків. Саме тому з’явилася книжка «Де моє хутро?» – перший терапевтичний посібник для дітей з алопецією і тих, хто проходить хімієтерапію.

Головний герой – песик Коржик – втратив хутро, але не впав у розпач. Він стає другом для дітей із подібним досвідом. Казка пояснює мовою серця: навіть без хутра чи волосся ти залишаєшся унікальним і гідний любові.

Проєкт «Де моє хутро?» – міжнародна благодійна ініціатива, завдяки якій у лікарнях, школах, онкоцентрах та реабілітаційних закладах Польщі, України, США та інших країн поширюються книжки. Ви також можете доєднатись до нашої благодійної місії та допомогти тим, кому потрібна підтримка.

Заключне слово

Коли дитина втрачає волосся, вона не повинна падати духом. Волосся відросте. Але слід пам’ятати – їй вкрай потрібна допомога і віра, що її не покинуть у біді напризволяще.

Я бачу, як дітей гнітить втрата волосся. Саме тому створила казку «Де моє хутро?» – історію, яка дарує впевненість, усмішку і надію. Якщо дитина тримає в руках книжку, що поділяє її біль, – вона вже не самотня. А отже, сильна.

https://www.instagram.com/alopeciabook/?igsh=MWRwcHB1dDRtYjdiaw%3D%3D&utm_source=qr#

Довідково

Про Мирославу Новосільську. Лікар-дерматоонколог, трихолог, хірург із пересадки волосся; засновниця мережі VLOSSY та клініки Novosilska Clinic в Україні та США; президент Української асоціації хірургічного відновлення волосся; співзасновниця Global Hair Loss Summit (США), член Міжнародної асоціації хірургічного відновлення волосся (ISHRS); авторка понад 17 наукових публікацій і патенту в галузі лікування шкіри голови. У 2022 р. отримала відзнаку Світового конгресу ISHRS у Панамі.

Її книга «Де моє хутро?» – перший емоційний посібник для дітей, які стикаються із втратою волосся.

Мирослава поєднує науку, медичну практику й соціальне підприємництво. Її місія – допомогти дітям і дорослим знову повірити в себе.

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хімієтерапія» № 5 (98) 2025 р.