15 березня, 2025
Магній: користь для здоров’я та наслідки дефіциту при COVID‑19
Безліч оглядів, експериментальних досліджень і дані спостережень за людьми свідчать про те, що дефіцит магнію (Mg) може зумовлювати розвиток багатьох захворювань. Висновки ґрунтовних оглядів підтверджують важливість належного рівня Mg в організмі, проте важливість належного споживання Mg для збереження здоров’я людини досі залишається недооціненою. Недостатній рівень Mg може спричинити низку розладів, включаючи м’язові судоми, втому та серцево-судинні захворювання (ССЗ). Саме тому лікарям важливо розуміти можливі причини і наслідки недостатнього надходження Mg в організм для своїх пацієнтів і контролювати використання лікарських засобів, що зумовлюють гіпомагніємію. Дотримання рекомендацій з оптимального споживання Mg забезпечує адекватний рівень та зменшує ризик дефіциту цього елементу [1]. За допомогою доступних добавок Mg можна запобігти розвитку багатьох хвороб або уповільнити їхній перебіг [13].
Mg має вирішальне значення для підтримки нормальної клітинної фізіології та метаболізму, оскільки діє як кофактор для багатьох ферментів, регулюючи іонні канали й утворення енергії, відіграє важливу роль у різних біологічних процесах, включаючи передачу сигналів, окислювальне фосфорилювання, гліколіз, синтез білків і ДНК. В організмі людини міститься 25 г Mg, 98% якого розподілено в м’яких тканинах (38%) і кістках (60%). Сироваткова фракція становить ≈1% від загальної кількості та є біологічно активною завдяки своїй іонізації. Дефіцит Mg спричиняється недостатнім його надходженням і підвищеною екскрецією або може бути наслідком побічного ефекту деяких ліків [2].
Щонайменше 30% дорослого населення не споживає добову норму Mg з їжею [3]. Нестача Mg у раціоні збільшує імовірність смертності та розвитку деяких захворювань, включаючи ССЗ, діабет, інсульт, рак і переломи кісток. Низький рівень Mg у пацієнтів літнього віку порушує стан кісток, чутливість до інсуліну, глікозилювання, а також роботу серця і кровоносних судин; може чинити негативний вплив на когнітивні функції та настрій, тому вчасна профілактика гіпомагніємії має вирішальне значення для підтримки здорового процесу старіння [4].
Гіпомагніємія та імунна система
Mg-статус людини безпосередньо пов’язаний з її імунною функцією, оскільки впливає на механізми імунного захисту. Через глобальну пандемію COVID‑19 Mg став предметом підвищеного інтересу. У значної кількості пацієнтів, госпіталізованих з інфекцією SARS-CoV‑2, гіпомагніємія була наявна при госпіталізації та мала тенденцію до погіршення під час перебування в стаціонарі. Дефіцит Mg в організмі може посилювати запальну реакцію, що відіграє певну роль у цитокіновому штормі, який спостерігався під час тяжкого перебігу COVID‑19 [14].
Mg також запускає активність багатьох автоімунних захворювань. Багато досліджень продемонстрували тісний зв’язок між дефіцитом Mg і ревматоїдним артритом (РА). Усунення дефіциту Mg у пацієнтів із РА є корисною терапевтичною стратегією для покращення результатів лікування [15-18]. Гіпомагніємія також є фактором ризику розвитку тяжких інфекцій у пацієнтів із системним червоним вовчаком [19] та сприяє розвитку автоімунного тиреоїдиту [20-22].
Гіпомагніємія та респіраторні захворювання
Mg відіграє важливу роль у фізіологічному функціонуванні бронхів, зокрема регулює тонус гладких м’язів бронхів і реактивність дихальних шляхів. Дослідження показали, що Mg також чинить протизапальну дію на дихальні шляхи [45-47]. Можливості терапевтичного застосування Mg привернули значну увагу фахівців при лікуванні пацієнтів із COVID‑19 з ураженням легень. COVID‑19 може спричинити гіпоксію через ушкодження дихальних шляхів і паренхіми, а також порушення кровообігу, що зумовлює вентиляційно-перфузійну недостатність [48]. Тяжкість перебігу інфекції COVID‑19 та тривалість госпіталізації пов’язані з рівнем Mg у сироватці крові [49, 50]. Існує думка, що загальнопопуляційна гіпомагніємія могла сприяти тяжкості перебігу пандемії COVID‑19.
Гіпомагніємія асоціюється з вищим ризиком смертності, сепсису, штучної вентиляції легень і тривалішим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Ігнорування цієї проблеми може зумовити несприятливі наслідки, включаючи підвищений ризик смертності та тривале перебування в лікарні [51]. Ці дані підкреслюють важливість ранньої діагностики та лікування гіпомагніємії у критично хворих пацієнтів для покращення їхніх клінічних результатів і підвищення загальної якості життя.
Актуальність гомеостазу Mg при COVID‑19
Глобальна група дослідників Mg (MaGNet [52]) звернула увагу на разючу схожість між факторами ризику COVID‑19 та станами, пов’язаними з дефіцитом Mg в організмі [53-55], як-от вік, діабет, ожиріння, високий кров’яний тиск, аритмії, тромбози та ССЗ. Ці ж стани асоціюються з високим рівнем смертності через COVID‑19 [56, 57].
Дефіцит Mg відіграє певну роль у патофізіології COVID‑19: індукує прозапальний, протромботичний фенотип в ендотеліальних клітинах [58], сприяє агрегації тромбоцитів і розвитку тромбоемболії [59], посилює запальну реакцію, індуковану SARS-CoV‑2, підтримуючи цитокіновий шторм, який спричиняє гострий респіраторний дистрес-синдром, посилює ендотеліальну дисфункцію та коагулопатію, а також сприяє розвитку поліорганної недостатності. Крім того, інші симптоми COVID‑19, як-от астенія, міалгії, тривога, депресія, безсоння, також можуть пов’язуватися з дефіцитом Mg [53].
Гіпомагніємія підвищує реактивність, схильність до рецидивувальних інфекцій верхніх дихальних шляхів, розвиток легеневого фіброзу [53, 60], спричиняє скорочення та спазм бронхів, тоді як додавання Mg зумовлює розслаблення бронхів [61, 62].
Завдяки своїм судинорозширювальним, протизапальним та антитромботичним ефектам, Mg може зменшувати респіраторні симптоми і покращувати функцію легень у пацієнтів із COVID‑19. Це сприяє зменшенню вентиляційно-перфузійної невідповідності, яка є однією з найважливіших причин гіпоксемії, та покращує оксигенацію [63].
Відомо, що низькі рівні 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці пов’язані з вищою сприйнятливістю до інфекції, тяжкістю COVID‑19 і смертністю [64]. Оскільки дія вітаміну D тісно пов’язана з Mg [65], гіпомагніємія зумовлює зменшення кількості активного вітаміну D, створюючи сприятливий ґрунт для інфекції SARS-CoV‑2.
Існує патофізіологічне підґрунтя стверджувати, що порушення гомеостазу Mg має значну роль у профілактиці та клінічному перебігу COVID‑19 (рис.) [66].
Рис. Сприяння Mg у захисті від COVID‑19 з безпосереднім впливом на ключові етапи розвитку інфекції
Zeng і співавт. [67] проаналізували >300 пацієнтів і виявили значно нижчі рівні Mg у тяжких випадках COVID‑19, ніж у легких та помірних. Нестача Mg зазначена як фактор ризику смертності хворих із COVID‑19. Під час ретроспективного дослідження 459 підтверджених випадків виявлено, що у 63 померлих осіб рівень Mg при госпіталізації був значно нижчим, ніж у 396 тих, хто вижив [68].
У когортному дослідженні Sarvazad і співавт. [69] проаналізували електролітний статус хворих із COVID‑19 під час госпіталізації, при цьому пацієнти з раком, діабетом, гіпертонією, ССЗ і хворобами нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Загалом із 50 пацієнтів у 32% була виявлена гіпомагніємія (1,26-1,7 мг/дл), у 6% – тяжка гіпомагніємія (<1,25 мг/дл), у 14% – гіпермагніємія (>2,6 мг/дл). Гіпо- чи гіпермагніємія частіше виявлялися у ВІТ порівняно з амбулаторними пацієнтами.
Згідно з епідеміологічними дослідженнями, високий відсоток осіб, які перехворіли на COVID‑19, має щонайменше один симптом протягом 2-6 міс після інфікування: випадіння волосся, втому, м’язову слабкість, артралгію, задишку, кашель, біль у грудях, пришвидшене серцебиття, головний біль, розлади сну, тривогу, депресію, когнітивні розлади. Ці симптоми погіршують якість життя та потребують мультидисциплінарного лікування підгострої фази захворювання (постковідного синдрому) [66].
У головному мозку Mg впливає на численні біохімічні процеси, пов’язані з когнітивними функціями, стабільністю та цілісністю клітинних мембран, відповіддю NMDA‑рецепторів на збудливі подразники. Отже, дефіцит Mg визначає тривогу, безсоння, гіперемоційність, депресію, головний біль, запаморочення [61]. Гіпомагніємія може зумовити слабкість і м’язовий біль, оскільки Mg є ключовим для ферментів, що використовують або синтезують м’язовий АТФ для вироблення енергії. Інфекція SARS-CoV‑2 виснажує внутрішньоклітинні запаси АТФ і знижує клітинний енергетичний метаболізм, для відновлення якого необхідний Mg [86].
Mg також регулює процеси скорочення та розслаблення [70] і забезпечує регенеративну здатність волокон скелетних м’язів [71].
У хворих на COVID‑19 поширена втрата нюху, чому сприяє низький рівень Mg [87, 88]. Відновлення гостроти нюху відбувається переважно під дією Mg і Zn [89].
Дефіцит Mg також спричиняє втрату апетиту [90], що часто зустрічається в пацієнтів із COVID‑19 [91].
Головний біль реєструється в 11-34% госпіталізованих пацієнтів із COVID‑19 [92, 93].
Зменшення головного болю досягається за допомогою декількох механізмів дії Mg [94]:
- зменшення спазму гладких м’язів церебральних і перикраніальних судин, модуляція рівня NO в клітині [95];
- пригнічення синтезу IL‑1β і TNF і зменшення нейрозапалення;
- зменшення окислювального стресу, утворення вільних радикалів і гіпоксії шляхом розширення судин.
Вплив пероральних добавок Mg у пацієнтів із COVID‑19 досліджувався в подвійному сліпому рандомізованому клінічному випробуванні, яке проводилося з вересня 2021 по березень 2022 року в Ірані [72]. В ньому були зареєстровані 64 учасники віком 18-70 років із помірним ступенем тяжкості COVID‑19. Групі втручання призначали добавки Mg (300 мг/день), контрольна група отримувала плацебо. Результати цього дослідження продемонстрували, що прийом пероральних добавок Mg при COVID‑19 асоціювався зі зменшенням потреби в кисневій терапії, покращенням рівня насичення артеріальної крові киснем, покращенням факторів, пов’язаних із психічним здоров’ям, покращенням якості життя та зниженням показників депресії.
Quilliot і співавт. [73] проаналізували рівні Mg у сироватці крові в 300 госпіталізованих пацієнтів із COVID‑19 і виявили, що в 48% спостерігалася гіпомагніємія (<1,82 мг/дл), у т. ч. 13% були з тяжкою гіпомагніємією (<1,58 мг/дл). У дослідженні 1064 госпіталізованих пацієнтів із COVID‑19 Guerrero та співавт. [74] виявили, що частота гіпомагніємії (≤1,8 мг/дл) становила 44,1%. Схожа частота гіпомагніємії в обох дослідженнях свідчить про високу поширеність гіпомагніємії серед осіб із COVID‑19.
Ретроспективне когортне дослідження показало, що низькі рівні сироваткового Mg пов’язані з ушкодженням міокарда в пацієнтів із COVID‑19 [75]. У дослідженні хворих, госпіталізованих до ВІТ, гіпомагніємія пов’язувалася з тяжкістю COVID‑19 [76]. Гіпомагніємія також відіграє ключову роль у переході від легкої до тяжкої форми COVID‑19 [53], тому гіпомагніємію можна вважати поганим прогностичним маркером у госпіталізованих пацієнтів із COVID‑19.
Після глобального спалаху COVID‑19 учені рекомендували добавки для зменшення симптомів [77], зокрема для модуляції імунної системи та сигнального шляху інтерферону (наприклад, вітамін D, мікроелементи Zn, Mg) [78]. Добавки Mg були запропоновані для профілактики та лікування COVID‑19 [79].
Слід зазначити, що біодоступність добавок Mg залежить від різних факторів. Зокрема, солюбілізовані препарати Mg мають більшу біодоступність [80] і рекомендовані для швидкого підвищення рівня Mg у сироватці крові. Всмоктування Mg залежить від рН і переважно відбувається в тонкому кишечнику пасивним шляхом [81]. Зміна шлункової секреції та рН кишечнику за допомогою таких препаратів, як інгібітори протонної помпи [82], прийом Mg одночасно з іншими ліками (наприклад, фторхінолонами) і певною їжею (наприклад, щавлевою кислотою) погіршує усмоктування добавок Mg [83, 84].
Добавки Mg є безпечним і економічно вигідним втручанням, яке може сприяти запобіганню інфекції, зменшувати тяжкість симптомів COVID‑19, сприяти одужанню, допомагаючи відновити серйозно порушений гомеостаз організму.
Підготувала Олена Костюк
Довідка «ЗУ»
Препаратами Mg, які заслужили довіру лікарів і пацієнтів, є лінійка засобів Магнікум від АТ «Київський вітамінний завод», до складу яких входить Mg, а також вітамін В6:
1) Магнікум – 1 таблетка містить Mg лактату дигідрату 470 мг, що еквівалентно Mg 48 мг, і піридоксину гідрохлориду 5 мг;
2) Магнікум-Антистрес – 1 таблетка містить Mg цитрату 618,43 мг, що еквівалентно Mg 100 мг, і піридоксину гідрохлориду 10 мг;
3) Магнікум-Адаптоген – 1 таблетка містить Mg у формі Mg бісгліцинату 100 мг, піридоксину гідрохлориду 5 мг, мелатонін 3 мг.
Засоби Магнікум призначені для профілактики ускладнень, пов’язаних із дефіцитом Mg та/або вітаміну В6.
Зокрема, їх можна застосовувати із профілактичною метою в таких ситуаціях:
◆ хронічна фізична та розумова втома;
◆ дратівливість;
◆ підвищений рівень стресу;
◆ депресія;
◆ розлади сну;
◆ міалгії;
◆ профілактика АС й інфаркту міокарда;
◆ гіпомагніємія внаслідок тривалого куріння та зловживання алкоголем, тривалого застосування проносних, контрацептивних засобів, деяких діуретиків або осмотичного діурезу в хворих на діабет із постійною гіперглікемією;
◆ у комплексному лікуванні пацієнтів із ССЗ і остеопорозом.
Терапевтичні ефекти засобів Магнікум є результатом синергічної дії активних компонентів і мають деякі особливості через різні форми Mg.
Магнікум містить лактат Mg – сполуку Mg із молочною кислотою. Чинить м’який вплив на травну систему, не спричиняє дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту, має виражений вплив на нервову систему при тривозі та стресі: може допомогти швидше впоратися із цими станами й нормалізувати емоційний фон.
Рекомендований прийом: із метою профілактики дорослі та діти віком >12 років – 2 таблетки 1 р/добу чи 1-2 таблетки 2 р/добу. Для лікування дозування визначається лікарем індивідуально.
Магнікум-Антистрес містить Mg цитрат – це найпоширеніша органічна форма Mg, сполука з лимонною кислотою. Цитрат захищає Mg від руйнування та ідеально підходить для транспортування мінералу всередину клітини. Крім сприятливого впливу на нервову систему, також чинить спазмолітичну дію та м’який послаблювальний ефект, тому його можна рекомендувати при закрепах для покращення моторики кишечнику.
Рекомендований прийом: дорослим – 3-4 таблетки/добу, дітям віком >6 років (із масою тіла >20 кг) – 10-30 мг/кг маси тіла, тобто 2-4 таблетки/добу (за 2 або 3 прийоми під час їжі). Звичайна тривалість лікування становить 1 міс.
Магнікум-Адаптоген містить Mg бісгліцинат – це хелатна форма Mg, зв’язаного із 2 молекулами амінокислоти гліцину. Гліцин є нейротрансмітером, який сприяє розслабленню та знижує вплив стресу на організм. Хелатна форма Mg ІІІ покоління має декілька переваг: легко засвоюється організмом і не спричиняє дискомфорту в травній системі. Ця форма Mg – ідеальний вибір для тих, хто не може добре переносити інші форми Mg. Також Магнікум-Адаптоген містить мелатонін – нейропептид, що регулює циркадні ритми (біологічну зміну циклу «сон – неспання»), тому цей засіб особливо рекомендований при безсонні та порушеннях сну.
Рекомендований прийом: по 1-2 таблетки/день, запиваючи склянкою води, під час або після вживання їжі (ввечері за 15-30 хв до сну). Тривалість вживання визначається лікарем індивідуально.
