14 грудня, 2025

Чому болить серце, коли душа хвора, або Соматизація психічних переживань

Автори:

За матеріалами Національного кардіологічного конгресу «Серце та судини»

16 жовтня у Львові відбувся Національний кардіологічний конгрес «Серце та судини», у ході якого з доповіддю «Чому болить серце, коли душа хвора» виступив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.

Коли біль у серці – це не зовсім про серце

Професор розпочав свою промову з важливої клінічної істини: далеко не всі пацієнти з болями в ділянці серця мають кардіальну патологію. Досить часто причинами дискомфорту є емоційні конфлікти, хронічний стрес, невирішені внутрішні переживання.

Перетворення психічної енергії на тілесні симптоми в психології пояснюється конверсійною моделлю – пригнічені, витіснені спогади та емоції можуть трансформуватися у фізичні симптоми. Спікер підкреслив, що це не «примха», а механізм психологічного захисту. Психіка використовує захисні механізми, що працюють несвідомо й часто спотворюють реальність, щоб лише знизити рівень внутрішньої тривоги. Водночас частина емоцій реалізується через симпатичну нервову систему, а інші – через парасимпатичну. Перші зумовлюють такі захворювання, як гіпертонічна хвороба, артрити, мігрень, цукровий діабет, а другі – виразкову хворобу, бронхіальну астму, виразковий коліт.

Характеристики особистості та розвиток психосоматичних розладів

Михайло Михайлович нагадав, що в 1943 році американська лікарка F. Dunbar намагалася знайти кореляцію між соматичними типами реакцій і особистісними параметрами. Лікарка описала «коронарну» особу, схильну до ангінних скарг і розвитку інфаркту міокарда, а також «виразкову/артричну особу» тощо, вважаючи, що особистісні профілі мають важливе діагностичне, прогностичне і терапевтичне значення.

Класичним є опис «коронарного» хворого, який позначили як тип А (Розенман Р., Фрідман М.), – це працелюбні, активні, честолюбні люди, що не вміють відпочивати. Вони мають здоровий кар’єризм і ворожість стосовно інших.

Виокремлюють також тип В, який характеризується спокоєм, дружелюбністю, широтою інтересів, умінням знаходити баланс між своїми інтересами та потребами оточення. У типу В у 2,5 раза рідше розвивається інфаркт, ніж у типу А.

І тип С – люди з пасивним характером, схильним до песимізму, прагненням присвятити своє життя іншим, невмінням висловити потреби і почуття. Цей тип пов’язують з підвищеним ризиком злоякісних новоутворень.

Тривога – базова емоція при соматизації

Пан професор зауважив, що модель виникнення психосоматозу включає афективну напругу, котра спричиняє активацію вегетативної системи, впливає на органи-мішені та зумовлює психосоматичні реакції, основою яких є тривожність.

Симптоми тривоги:

психічні – напруженість, неможливість розслабитися, неспокійні думки, погані передчуття, дратівливість, проблеми з концентрацією уваги, порушення сну;
соматичні – припливи жару або холоду, пітливість, напади пришвидшеного серцебиття, задишка, відчуття грудки в горлі / повзання «мурашок», запаморочення та головний біль, тремтіння, порушення функції ШКТ, сечовипускання, сексуальні порушення.

Відомо, що генералізований тривожний розлад (ГТР) – один із найвагоміших предикторів соматичних захворювань. Дані досліджень показують, що у 62% випадків ГТР передує розвитку хвороб серця, підвищена тривожність збільшує ризик фатального інфаркту в 1,9 раза та ризик раптової смерті – в 4,5 раза (Meyer T. et al., 2010; Stahl S. M., 2010). Активація симпатичної нервової системи, порушення вагусного тонусу, ризик шлуночкових аритмій – це реальні біологічні наслідки емоційних розладів.

Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) як ключовий гальмівний медіатор

Професор М.М. Орос зазначив, що першорядну роль у тонкому налаштуванні серцево-судинної регуляції відіграють паравентрикулярні ядра гіпоталамуса. Їхня активність стримується вивільненням ГАМК, що тонічно гальмує спонтанне виникнення нервових імпульсів, навіть попри сильний збуджувальний вплив глутамату. Цей гальмівний ефект може формуватися як завдяки екстрасинаптичній, т. зв. об’ємній, передачі ГАМК, так і залежати від того, з якою швидкістю гліальні клітини встигають поглинати її з позаклітинного простору.

Модуляція ГАМК-ергічної активності в цих структурах сьогодні розглядається як перспективний терапевтичний напрям. Посилення інгібувального впливу ГАМК здатне зменшувати симпатичний тонус, отже, й сприяти зниженню артеріального тиску, що підтверджують дані досліджень (Dampney R. et al., 2018).

Поряд із паравентрикулярними ядрами в регуляції центрального артеріального тиску ключове значення мають солітарне ядро та ростральний вентролатеральний мозок. Саме в цих зонах відбувається складна взаємодія глутамату та ГАМК, яка й визначає точність контролю кров’яного тиску і реактивність серцево-судинної системи.

Гамалате® В₆ – корекція тривоги без седативного гальмування

На українському фармацевтичному ринку наявний препарат Гамалате® В₆ (виробник – «Феррер Інтернасіональ, С.А.», Іспанія). Він містить магнію глутамату гідробромід у хелатній сполуці, який чинить вегетостабілізуючу дію, ГАМК, γ-аміно-β-оксимасляну кислоту (ГАБОМК) та вітамін В₆.

ГАМК – ключовий нейромедіатор із нейропротекторними властивостями. Саме ГАМК пригнічує надмірну активацію та сенситизацію нейронів, активує енергетичні процеси в головному мозку, покращує кровопостачання і підтримує трофічні й нейропротекторні механізми. Додатковий компонент (ГАБОМК) належить до найпотужніших природних гальмівних факторів мозку. Її активність у 5-19 разів перевищує активність класичної ГАМК, а дія триває довше, що дозволяє м’яко й стабільно коригувати надмірні нейрональні реакції.

У дослідженні S. Vitali та співавт. (2017) показано, що вже до 30-го дня терапії Гамалате® В₆ зменшує тривожність так само ефективно, як і транквілізатори, але без звикання та без характерної для них загальмованості. Це робить препарат цінним інструментом для комплексної підтримки пацієнтів із тривожними та психосоматичними розладами.

Отже, психіка й тіло формують єдину систему, а емоційні розлади можуть ставати реальними тригерами соматичної патології. Своєчасна діагностика тривожності та її корекція мають ключове значення для профілактики серцево-судинних подій. Модуляція ГАМК-ергічної системи, зокрема за допомогою Гамалате® В₆, відкриває можливості м’якого й водночас дієвого впливу на психоемоційні та нейровегетативні порушення, допомагаючи пацієнтам відновлювати баланс між емоційним станом і фізичним здоров’ям.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19/1 (606), 2025 р