23 вересня, 2026

Гіперхолестеринемія та менопауза: оцінка ризику і тактика лікування

За матеріалами майстер-класу «Здоров’я жінки від А до Я. Майбутнє планування: акушерсько-гінекологічна допомога та збереження репродуктивного здоров’я.

Репродуктивне здоров’я – метаболізм та яєчники»

У ситуації демографічної кризи, яку наразі переживає Україна, збереження репродуктивного потенціалу нації є одним із нагальних завдань охорони здоров’я. Під час проведення профільного майстер-класу до обговорення проблем вітчизняної гінекологічної служби долучилася завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, яка з позицій кардіолога обговорила питання допомоги жінкам у період менопаузи. Разом із доцентом кафедри акушерства, гінекології та неонатології післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктором медичних наук Олександрою Леонідівною Громовою вона представила доповідь, що стосувалася оцінки ризику та терапевтичної тактики в менопаузальних пацієнток із гіперхолестеринемією.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Ведення жінок у період менопаузи без кооперації з лікарем-кардіологом практично неможливе, адже в таких пацієнток часто наявні прояви серцево-судинного ризику, як-от дисліпідемія, підвищений артеріальний тиск (АТ) тощо. Зазвичай пацієнток скеровує до кардіолога лікар-гінеколог для вирішення питання призначення менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Однак є й пацієнтки, які приходять на прийом саме з кардіологічними проблемами. Один із таких випадків із власної практики Л.А. Міщенко навела на початку свого виступу.

Клінічний випадок

Пацієнтка, 49 років. Скарги на відчуття нестачі повітря, поганий сон, нічні приливи, іноді відчуття пришвидшеного серцебиття. АТ при домашніх вимірюваннях – у межах 130/80 мм рт. ст. 1 рік тому встановлено діагноз артеріальної гіпертензії (АГ). Приймає фіксовану комбінацію периндоприлу та індапаміду по 1 таблетці/добу. Остання менструація – 10 міс тому. Протягом останнього часу спостерігає прогресуюче збільшення маси тіла з вираженим ожирінням центрального характеру. Не курить.

Об’єктивно: офісний АТ – 127/76 мм рт. ст., пульс – 62 уд./хв. Із боку внутрішніх органів і систем – без клінічно значущих змін. Індекс маси тіла (ІМТ) – 37,5 кг/м². Окружність талії – 96 см.

Електрокардіографія: варіант норми, частота серцевих скорочень – 68 уд./хв.

Результати лабораторних досліджень свідчать про системний метаболічний розлад; з огляду на зв’язок із періодом перименопаузи – і про розвиток саме менопаузального метаболічного синдрому. Так, рівень глюкози в цієї пацієнтки – 5,8 ммоль/л, глікованого гемоглобіну – 6,1%, загального холестерину (ЗХ) – 6,0 ммоль/л, тригліцеридів – 2,1 ммоль/л, холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) – 3,4 ммоль/л.

При виборі тактики лікування клінічні рішення мають засновуватися на контролі факторів серцево-судинного ризику, а саме АГ (яка в цієї пацієнтки контрольована) та дисліпопротеїнемії. Наразі наявні оновлені настанови з менеджменту дисліпідемій: європейські експерти в 2025 р. здійснили фокусне оновлення відповідної попередньої настанови 2019 р., а в березні 2026 р. опубліковано оновлену настанову Спільного комітету Американської колегії кардіологів / Американської асоціації серця з клінічних практичних рекомендацій. Загалом обидва документи ґрунтуються на одних і тих самих результатах клінічних досліджень і не містять значущих відмінностей щодо діагностики та тактики лікування дисліпідемій.

Експертка зауважила, що гіпертригліцеридемія є супутником системного метаболічного розладу на тлі ожиріння, особливо центрального типу (табл. 1). Вона також нагадала про важливість вимірювання ХС неЛПВЩ – це інтегральний показник усіх атерогенних фракцій ХС, що розраховується як різниця між ЗХ і ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ).

Таблиця 1. Гіпертригліцеридемія – класифікація та основні причини
Концентрація тригліцеридів у плазмі крові	Основні причини
Тяжка гіпертригліцеридемія – >8,5 ммоль/л	Моногенна гіпертригліцеридемія Мультигенна гіпертригліцеридемія
Гіпертригліцеридемія – 2,3-8,5 ммоль/л	Зловживання алкоголем Надлишкова маса тіла / ожиріння Метаболічний синдром
Підвищений рівень тригліцеридів – 1,52-2,29 ммоль/л	Цукровий діабет 2 типу Низька фізична активність Нездорове харчування
Нормальний рівень тригліцеридів – <1,5 ммоль/л

Звісно, тактика ухвалення клінічних рішень при дисліпопротеїнемії не базується на якомусь одному показнику: перед призначенням лікування потрібно розрахувати серцево-судинний ризик за системою SCORE2, який враховує такі фактори ризику, як вік, стать, рівень АТ, статус куріння та рівень ХС неЛПВЩ. У пацієнтки з вищенаведеного клінічного випадку 10-річний ризик розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань становить 6%, тобто помірний. Це відкриває можливості щодо вирішення питання: або спочатку здійснити спробу модифікації способу її життя, або розпочати лікування зі статинотерапії.

З огляду на скарги пацієнтки їй призначено проведення доплерографії сонних артерій, щоб переконатися у відсутності субклінічного ураження сонних артерій та атеросклеротичних бляшок, за наявності яких пацієнтку має бути перекваліфіковано в категорію високого ризику з подальшим призначенням медикаментозного лікування дисліпідемії. За даними доплерографії не виявлено ані бляшок, ані потовщення комплексу інтима-медіа, тобто пацієнтка перебуває у стані хорошого серцево-судинного здоров’я, який дозволяє використовувати досить широкий спектр заходів менеджменту дисліпопротеїнемії, а також методи МГТ.

Установлено діагноз: «Гіпертонічна хвороба I стадії, 1 ступеня, ризик II (помірний), СН0. Гіперхолестеринемія. Гіперглікемія натще. Ожиріння 2 ступеня. Перименопауза. Клімактеричний синдром».

З огляду на визначений у пацієнтки помірний серцево-судинний ризик цільовий рівень ХС ЛПНЩ у неї має становити <2,6 ммоль/л. Говорячи про медикаментозну терапію, в цій ситуації достатньо високоінтенсивної монотерапії статином, щоб знизити рівень ХС на ≈50%. Медикаментозна корекція наявної гіпертригліцеридемії первинно включає призначення статинотерапії, яка також може зменшити рівень тригліцеридів на ≈18%, тобто прикладом початку терапії для такої пацієнтки може бути призначення розувастатину в дозуванні 20 мг.

Однак, імовірно, пацієнтці буде достатньо заходів модифікації способу життя; за відсутності їхньої ефективності протягом 3 міс слід розглянути питання призначення статинотерапії.

Серед заходів модифікації способу життя доповідачка навела найефективніші щодо зниження рівня ХС ЛПНЩ згідно з настановою ESC/EAS 2019 р.: виключення з раціону трансжирів, зниження вживання насичених жирів, збільшення вживання клітковини, функціональна їжа із фітостеролами, добавки із червоним дріжджовим рисом (монаколіни) і зменшення надлишкової маси тіла. Однак у фокусному оновленні зазначеної настанови, а також в оновлених американських рекомендаціях чітко зазначено, що дієтичні добавки та вітаміни без підтвердженої значущості щодо зниження рівня ХС ЛПНЩ не рекомендовані для зниження ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань за відсутності переконливих доказів того, що вони здатні знижувати серцево-судинний ризик.

Водночас для окремих (очищених, високодозових) препаратів червоного дріжджового рису повідомлено про дійсно значущий гіпохолестеринемічний ефект. Саме тому в складі заходів із модифікації способу життя може бути призначена комплексна дієтична добавка Атеродінол®, що є джерелом монаколінів із червоного дріжджового рису, екстракту плодів бергамоту цитрусового та L-5-метилтетрагідрофолату кальцію. Спосіб вживання – 1 капсула на добу під час вживання їжі.

Великий метааналіз 14 подвійних сліпих клінічних досліджень, проведених у період із січня 2012 р. по травень 2022 р., надав докази того, що споживання екстракту червоного дріжджового рису можна вважати безпечним вибором із метою регуляції дисліпопротеїнемії. Показано, що вживання екстракту червоного дріжджового рису (монаколіни) статистично значуще сприяло зниженню рівня ЗХ у межах від -11,2 до -19,2% (середнє абсолютне значення -37,43 мг/дл; 95% довірчий інтервал від -47,08 до -27,79), ХС ЛПНЩ – у межах 14,3-22,2% та тригліцеридів – у межах 5,0-16,3%.

На продовження свого виступу Л.А. Міщенко також навела результати власних спостережень призначення дієтичної добавки Атеродінол® для контролю рівня ХС і захисту судин у 60 пацієнтів, переважно жінок у період пери- або менопаузи з низьким та помірним серцево-судинним ризиком. Показано, що науково обґрунтована комбінація речовин природного походження в складі комплексу позитивно впливає на показники ліпідного профілю, сприяючи зниженню рівня ХС ЛПНЩ і тригліцеридів в осіб із початковою гіпертригліцеридемією та підвищенню вмісту ХС ЛПВЩ. Так, вживання комплексу супроводжувалося зниженням атерогенних показників ліпідного спектра в пацієнток з абдомінальним ожирінням і без нього (ЗХ – на 7,9 та 9,3%; ХС ЛПНЩ – на 13,9 і 14,5%; ХС неЛПВЩ – на 11,5 і 13,9% відповідно), покращенню ендотеліальної функції, а також зниженню активності системного запалення.

У систематичному огляді 442 досліджень показано, що бергамот – одна зі складових комплексу Атеродінол® – має сприятливий вплив при метаболічному синдромі, покращуючи ліпідний та глікемічний профіль. У пацієнтів із метаболічним синдромом і метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки поліфенольна фракція бергамоту суттєво зменшувала прояви стеатозу печінки. Ці ефекти зумовлені багатофункціональними властивостями похідних бергамоту, які модулюють ключові сигнальні білки, що беруть участь у патогенезі метаболічного синдрому. З іншого боку, спостерігається безпосередня протидія окислювальному стресу, що проливає нове світло на потенційне використання екстракту бергамоту для зниження кардіометаболічного ризику в пацієнтів із метаболічним синдромом.

Отже, повертаючись до вищенаведеного клінічного випадку, план лікування для пацієнтки включав:

1) модифікацію способу життя, включно зі вживанням комплексу Атеродінол® по 1 капсулі/добу;

2) фіксовану комбінацію периндоприлу та індапаміду по 1 таблетці/добу;

3) консультацію гінеколога;

4) контроль ліпідного спектра крові через 3 міс.

Своєю чергою, О.Л. Громова розглянула подальшу тактику ведення пацієнтки лікарем-гінекологом.

Акушерсько-гінекологічний анамнез: менархе з 11 років, менструальний цикл нерегулярний. У репродуктивний період встановлено синдром полікістозних яєчників. Вагітностей – 2, пологів – 1 (гестаційний діабет, народження дівчинки масою тіла 4300 г), викиднів – 1.

Мамографія: наявної патології грудної залози не виявлено, але показник ACR C–D свідчить про те, що пацієнтка належить до групи підвищеного ризику щодо розвитку раку грудної залози (РГЗ).

PAP-тест: негативний.

Ультразвукове дослідження статевих органів: без патології, товщина ендометрію – 4 мм.

Пацієнтка мала результати проведеного гормонального обстеження: фолікулостимулюючий гормон – 122 мкМО/мл, антимюллерів гормон – 0,02 нг/мл, Е2 – 20 пг/мл, тиреотропний гормон – 1,4 мкМО/мл. Водночас, як зауважила експертка, визначення рівня вищезазначених гормонів, а також лютеїнізуючого гормона, естрадіолу чи тестостерону, інгібіну А або В, кількості антральних фолікулів чи об’єму яєчників у жінок із симптомами в нормальному віці менопаузи (>45 років) не є доцільним, оскільки ці результати навряд чи змінять тактику лікування. Показання до втручання в такому випадку є клінічними.

За шкалою Menopause Rating Scale (MRS) тяжкість менопаузальних симптомів у пацієнтки наближується до помірної. Оскільки запит пацієнтки – подолати вазомоторні розлади, слід розглянути для неї баланс «користь/ризик» МГТ, яка на сьогодні залишається найефективнішою терапією менопаузальних порушень. Перед початком лікування з метою індивідуалізації терапії та вибору оптимального методу лікування необхідно врахувати анамнез супутніх захворювань і факторів ризику серцево-судинної патології, гінекологічних й онкологічних захворювань, а також ризику РГЗ.

За наявності ожиріння в пацієнтки рішення про призначення МГТ має бути зваженим, адже цей вид терапії може зменшувати абдомінальне ожиріння і сприяти збереженню м’язової маси, але не призначається для зниження маси тіла й обмежено призначається при ожирінні через підвищений ризик тромбозу. Загалом набір маси тіла та зміни в складі тіла розповсюджені серед жінок середнього віку. Набір маси тіла в жінок середнього віку переважно пов’язаний із хронологічним старінням, а не менопаузою. Зниження загальної витрати енергії з віком є найважливішою причиною набору маси тіла в середньому віці, а зниження рівня естрогену, пов’язане з менопаузою, – основна причина абдомінального ожиріння серед жінок цієї вікової групи. Саме абдомінальне ожиріння, навіть за нормального ІМТ, формує значний кардіометаболічний ризик у жінок у період постменопаузи. В пацієнтки з наведеного клінічного випадку привертає увагу саме ІМТ 37,5 кг/м², тоді як, за критеріями прийнятності МГТ у разі метаболічного синдрому, даних щодо призначення цього виду терапії у пацієнток з ІМТ >35 кг/м² немає.

Оскільки МГТ ефективно контролює симптоми менопаузи, але не має прямого впливу на менеджмент надлишкової маси тіла, а також з урахуванням поточного помірного серцево-судинного ризику за шкалою SCORE2 первинна рекомендація – модифікація способу життя з метою зниження маси тіла. Крім того, повертаючись до результатів мамографії, підвищена мамографічна щільність грудей у цієї пацієнтки пов’язана з підвищеним ризиком РГЗ – у цьому випадку МГТ слід призначати з обережністю. Щодо антиатеросклеротичного впливу екзогенних естрогенів – він реалізується тільки на здоровому інтактному ендотелії та може бути корисним у цієї пацієнтки, але знов-таки за умови попереднього зниження маси тіла.

З урахуванням вищенаведеного ризик від призначення МГТ у цієї пацієнтки, щонайменше на поточному етапі, дещо перевищує користь.

Лікарка зауважила, що насправді в клінічній практиці досить часто зустрічаються пацієнтки із протипоказаннями до МГТ. Згідно з даними досліджень, у медичних картках хворих абсолютні протипоказання (рак ендометрію або РГЗ) зустрічаються в 9% жінок; загалом 44% пацієнток мають відносні або абсолютні протипоказання до замісної гормональної терапії.

В корекції вазомоторних розладів у такому випадку варто пропонувати альтернативні підходи, зокрема:

◆ екстракти циміцифуги, шавлії, ашваганди, шафрану, хмелю, В-аланін;

◆ ресвератрол 100-150 мг (з обережністю призначати пацієнткам із гормонозалежним РГЗ);

◆ мелатонін (пролонговані форми) – для покращення сну;

◆ за наявності показань – антидепресанти.

Звичайно, насамперед доцільно розпочати корекцію наявних проявів менопаузи з рослинних засобів: наприклад, натурального збалансованого комплексу Меномедін®, 1 капсула якого містить екстракт червоної конюшини, екстракт шавлії, екстракт звіробою, екстракт дуднику, екстракт циміцифуги та вітамін D₃(холекальциферол). Меномедін® – це комплексна нутрицевтична підтримка вегетативних, психоемоційних і системних факторів ризику в жінок у період менопаузи: частоти припливів, нічної пітливості, тривожності, розладів сну та мінеральної щільності кісткової тканини.

Комплекс має мультитаргетний механізм дії завдяки синергії 5 фітоестрогенів, що забезпечують негормональну корекцію з доведеною спорідненістю до β-естрогенових рецепторів і нейромедіаторних систем (табл. 2). Отже, формула комплексу Меномедін® завдяки поєднанню стандартизованих фітоекстрактів сприяє відновленню вегетативного балансу та полегшенню вазомоторних проявів, демонструючи сприятливий профіль тканинної безпеки без стимуляції проліферативних процесів.

Таблиця 2. Мультитаргетний механізм: синергія 5 фітоестрогенів і вітаміну D
Компонент	Ключові біоактивні речовини	Фармакологічна мішень	Ефект
Червона конюшина (150 мг)	Ізофлавони (біоханін А, формононетин, геністеїн)	Агоніст β-естрогенових рецепторів	Купіювання вазомоторних симптомів, захист судин
Шавлія лікарська (100 мг)	Дитерпени, лютеолін‑7-О-глікозид	Антигіпергідротична активність	Зниження частоти припливів та пітливості
Звіробій (60 мг)	Гіперицин, гіперфорин	Інгібітор зворотного захоплення серотоніну / дофаміну; ГАМК-рецептори	Зменшення тривожності, стабілізація сну
Дудник китайський (45 мг)	Кумарини, флавоноїди	Серотонінергічна активність	Корекція настрою, спазмолітична дія
Циміцифуга (25 мг)	Тритерпенові глікозиди	Нейротропна та естрогеноподібна дія	Зниження психоемоційної лабільності
Вітамін D₃ (холекальциферол) 12,5 мкг (500 МО)	Холекальциферол	Рецептори до вітаміну D у тканинах-мішенях	Сприяє нормальній абсорбції кальцію та фосфору, підтримує щільність кісток і функцію м'язів

Систематичний огляд 18 клінічних досліджень (із залученням 2351 пацієнтки), в якому вивчали дію сої, червоної конюшини, клопогону, хмілю, льону, гранату, анісу та Vitex agnus-castus, продемонстрував сприятливий вплив фітоестрогенів щодо припливів.

За даними клінічного спостереження, вживання дієтичної добавки Меномедін® по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3 міс у жінок у період перименопаузи супроводжувалося позитивною динамікою: зменшенням частоти припливів, підтримкою нейровегетативного балансу та покращенням психоемоційного стану. Тяжкість менопаузальних проявів за шкалою MRS знизилася з 23,2 до 8,6 бала. У межах проведеного дослідження було зафіксовано:

◆ з боку репродуктивної системи – збереження нормальної структури тканин (відсутність ознак гіперплазії ендометрію та структурних змін за даними УЗД грудних залоз);

◆ з боку гепатобіліарної системи – стабільність показників печінкових ферментів без ознак токсичного впливу протягом 3 міс уживання;

◆ з боку метаболічного профілю – сприятливу динаміку ліпідного спектра (тенденція до зниження рівнів ЗХ і ХС ЛПНЩ та зростання рівня ХС ЛПВЩ), що сприяє підтриманню функціонального стану серцево-судинної системи.

Отже, Меномедін® – рослинний комплекс для корекції проявів менопаузального синдрому, який може застосовуватися за наявності протипоказань або обмежень до застосування МГТ. Безсумнівно, в кожному клінічному випадку треба ухвалювати зважене рішення, яке має базуватися на персоніфікації корекції станів та управлінні ризиками.

Підготувала Віталіна Хмельницька

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (626), 2026 р