21 серпня, 2026
Поліендокринний метаболічний оваріальний синдром – нова назва синдрому полікістозних яєчників: глобальний консенсус
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) уражає одну з восьми жінок і охоплює широкий спектр ендокринних, метаболічних, репродуктивних, психологічних і дерматологічних порушень. Попри це назва, яка існувала в останні десятиліття, відображала лише уявну патологію яєчників і не відповідала справжній природі захворювання. У травні 2026 року в журналі The Lancet опубліковано результати глобального консенсусного процесу, який завершився ухваленням нової назви – поліендокринний метаболічний оваріальний синдром. Ініціатором змін виступила міжнародна спільнота: проєкт об’єднав 56 академічних, клінічних і пацієнтських організацій, а також охопив 14 360 респондентів – пацієнток і мультидисциплінарних фахівців з усіх регіонів світу. Процес поєднав модифіковані методики Дельфі, техніку номінальної групи та маркетинговий аналіз. Перевагу надали точній новій назві, яка зберігає певну спадкоємність з абревіатурою СПКЯ і відображає мультисистемну патофізіологію стану, відмовляючись від хибного посилання на кісти яєчників. Цей огляд узагальнює аргументацію, методологію та практичні наслідки перейменування даного клінічного стану для акушерів-гінекологів.
Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, поліендокринний метаболічний оваріальний синдром, гіперандрогенія, інсулінорезистентність, репродуктивне здоров’я, консенсусний процес, номенклатура, метод Дельфі.
Передумови та обґрунтування зміни назви
СПКЯ уражає близько 170 млн жінок лише протягом репродуктивного віку [1]. Діагноз встановлюють після виключення інших розладів за критеріями міжнародних рекомендацій: у дорослих (віком ≥20 років) – за наявності щонайменше двох із трьох ознак, а саме олігоановуляції, клінічної чи біохімічної гіперандрогенії та полікістозної морфології яєчників за даними ультразвукового дослідження або підвищеного рівня антимюллерового гормону (АМГ); у підлітків (10-19 років) обов’язковими є перші дві ознаки [2-4].
Тривалий час СПКЯ сприймали переважно як гінекологічний чи оваріальний розлад. Накопичені дані, синтез доказів і міжнародні настанови засвідчили, що в основі стану лежать порушення регуляції інсуліну, андрогенів, а також нейроендокринних і оваріальних гормонів [2-5]. Клінічні прояви охоплюють метаболічні (ожиріння, дисглікемія, цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки, серцево-судинні захворювання, апное сну), репродуктивні (порушення овуляції, нерегулярний менструальний цикл, безпліддя, ускладнення вагітності, рак ендометрія), психологічні (депресія, тривога, знижена якість життя, розлади харчової поведінки) та дерматологічні (акне, алопеція, гірсутизм) зміни [2-5]. Індекс маси тіла у жінок із цим станом зазвичай вищий, ніж у жінок без нього, і впливає на тяжкість перебігу [6]. Сукупно стан має мультисистемний вплив на здоров’я і становить дедалі більший медичний та економічний тягар [1, 7].
Назва СПКЯ, що існувала дотепер, не охоплювала широкого спектра клінічних ознак. Попри те що порушення фолікулогенезу трапляється часто, патологічні кісти яєчників при цьому стані не є збільшеними [8-10]. Ці розбіжності затримують діагностику – до 70% уражених осіб залишаються недіагностованими – і сприяють поширеним прогалинам у знаннях та незадоволеності пацієнток [11-13]. Ще у 2012 році робоча група Управління профілактики хвороб Національних інститутів здоров’я США (NIH) із науково обґрунтованої методології вказала на проблеми та неточність назви і рекомендувала її змінити [14].
Попри те що неточність і хибність цього терміна доведені вже давно, попередні спроби змінити назву постійно заходили в глухий кут. Пацієнтські групи разом із лідерами репродуктивної медицини послідовно обстоювали зміну [8, 9, 15, 16]. Експертні коментарі, настанови й опитування підтверджували обмеженість вузького репродуктивного фокусу, відзначаючи тривалу плутанину серед пацієнток і клініцистів, фрагментованість політики й адвокації та наслідки для діагностики, допомоги, результатів і досліджень [2, 8, 9, 15]. Утім попередні ініціативи не мали успіху через брак глобального лідерства. Щоб зміна справді відбулася, необхідно було скоординувати дії пацієнтських організацій, дійти міжнародного консенсусу щодо нової назви та розробити комплексну стратегію її впровадження [8, 9].
До серії опитувань і робочих зустрічей у межах лонгітюдного глобального дослідження було залучено як пацієнток, так і фахівців. Результати засвідчили, що стара назва й досі викликає чимало плутанини [9]. За даними, 84% респондентів підтримали глобальний консенсусний процес для визначення і впровадження нової назви разом зі стратегіями освіти й впровадження. Результати супровідної оцінки впливу засвідчили, що очікувана користь від зміни назви переважає ризики [9]. На підставі цих даних, доказової бази та активного лідерства британської благодійної організації Verity Центр досконалості досліджень жіночого здоров’я в репродуктивному житті Університету Монаша та Товариство з вивчення надлишку андрогенів і СПКЯ (AEPCOS) започаткували глобальну ініціативу з чітким мандатом на зміну назви [9].
Глобальне залучення та організація процесу
Австралійська національна рада з питань охорони здоров’я та медичних досліджень надала фінансування Центру передових досліджень в галузі жіночого здоров’я та репродуктивного життя, який забезпечив керівництво разом із AEPCOS – міжнародним мультидисциплінарним товариством, орієнтованим на освіту й обізнаність, та Verity. Було створено міжнародну керівну групу з представників провідних установ, визначено й залучено пацієнтські групи та професійні товариства з Міжнародної мережі настанови щодо СПКЯ із цілеспрямованим орієнтуванням на ширше коло дисциплін та регіонів світу [2].
У квітні 2025 року організаціям-членам було розіслано листи із запрошенням до участі в поширенні опитувань, висуванні представників на робочі зустрічі та внеску у впровадження й розповсюдження нової назви. Спираючись на результати попередніх опитувань, було розроблено й поширено глобальні опитування, а також проведено міжнародні зустрічі з досягнення консенсусу з використанням надійних методів, що відповідають процесам James Lind Alliance [17-19].
Структурований багатоетапний процес мав визначені стадії. Фінансування для зміни назви та перекладу отримано у вересні 2024 року. У грудні 2024 року створено міжнародну структуру врядування і залучено пацієнтські організації, професійні товариства та експертів із власним досвідом і мультидисциплінарних фахівців. Опитування за методикою Дельфі передбачало, що на основі 7708 відповідей попередніх опитувань два додаткові глобальні опитування (запущені у квітні 2025 року та січні 2026 року) згенерували ще 14 360 відповідей від 10 411 пацієнток і 3949 фахівців, які визначили принципи, підходи, термінологію та комбінації для нової назви. Номінальні групові робочі зустрічі у листопаді 2025 року та лютому 2026 року послідовно тестували ендокринні, метаболічні та репродуктивні терміни, поєднання й абревіатури з пріоритезацією за точністю, прийнятністю і культурною відповідністю. У грудні 2025 року застосували брендингові й комунікаційні підходи для оцінки здійсненності, ясності та стратегій переходу. Узгодження нової назви між пацієнтками і фахівцями відбулося в лютому 2026 року, упродовж 2025-2026 років розроблялася дорожня карта переходу.
Опитування за методикою Дельфі
Нові опитування ґрунтувалися на результатах двох раніше опублікованих опитувань і зустрічей 2017 та 2023 років і враховували огляд літератури та консультації з фахівцями й пацієнтками [9]. Застосували цілеспрямований стратифікований невипадковий підхід до формування вибірки, набираючи учасників через партнерські професійні товариства та пацієнтські організації з цільовим відбором для досягнення мультидисциплінарної репрезентації в усіх регіонах світу. Формального розрахунку обсягу вибірки не проводили; її обсяг визначався метою забезпечити широку глобальну репрезентативність регіонів і дисциплін.
Опитування A містило історичний вступ та обґрунтування, опис необхідності зміни назви з пов’язаною пояснювальною заявою, схвалення етичного комітету і деталі відповідної згоди. Демографічні дані охоплювали вік, країну і тип учасника (пацієнтка чи фахівець). Запитання були здебільшого однаковими для пацієнток і лікарів, крім використання простої мови та пояснення технічних термінів для жінок. Передбачалося використання шкали Лікерта і полів для вільної відповіді. Додаткові принципи найменування включали наукову точність, легкість комунікації, уникнення стигми та культурну відповідність. Запропоновані підходи передбачали ухвалення загальної (генеричної) назви, точної назви, що відображає ознаки стану, або назви, яка зберігає абревіатуру СПКЯ в поєднанні з іншими термінами. Принципи, бажаний підхід і відповідні варіанти переносилися на наступні етапи.
Опитування A надавали на кількох онлайн-платформах англійською, китайською, німецькою, перською і малайською мовами для оптимізації глобального охоплення; ці мови обрали прагматично з огляду на найпоширеніші мови світу та доступність учасників робочих зустрічей для перекладу, валідації й поширення. Поле для вільних коментарів приймало будь-яку мову. Посилання поширювали через залучені товариства й пацієнтські групи, соціальні мережі та мережі керівного комітету; опитування було відкрите з 1 квітня до 1 жовтня 2025 року.
Опитування B сформували для розв’язання конкретних суперечностей, що виникли після робочої зустрічі A, зокрема щодо репродуктивного терміна та остаточної бажаної назви; воно було відкрите з 20 по 31 січня 2026 року.
Робочі зустрічі та залучення пацієнток
Набір учасників робочих зустрічей був ретельним і цілеспрямованим з огляду на представленість регіонів світу. Серед пацієнток були лідери пацієнтських організацій та представниці громад, серед фахівців – представники ключових дисциплін і провідні світові експерти. Усі учасники заповнювали онлайн-форму виявлення зацікавленості, указавши доступність робочих зустрічей, країну, етнічну приналежність, організацію, що їх висувала, та дисципліни. Остаточний список запрошень затверджував керівний комітет. Фінансових стимулів за участь у проєкті передбачено не було, крім відшкодування часу і внеску провідних представників пацієнток у керівному комітеті.
Перед робочою зустріччю A учасники мали підписати кодекс поведінки щодо очікуваної поведінки, конфіденційності та дотримання ембарго на публікацію. Зустріч проходила у форматі відеоконференції; вона включала вступ, виклад кодексу поведінки, презентацію результатів опитувань щодо принципів і підходів та презентації найбільш точної й підтримуваної термінології. Учасники брали участь у роботі малих груп, після чого індивідуально голосували онлайн за бажані терміни; процес повторювали після об’єднання термінів у нову назву. Малі групи формували заздалегідь для збалансованого представництва пацієнток, дисциплін і регіонів. Кожну групу спільно модерували пацієнтка та фахівець, а незалежні спостерігачі стежили за дотриманням кодексу поведінки.
Verity очолила відновлення ініціативи з перейменування у 2023 році. Упродовж процесу дотримувалися настанови Австралійського альянсу досліджень у сфері охорони здоров’я щодо залучення пацієнток, що підтримувало активне й шанобливе партнерство, у якому жінок цінували за їхній життєвий досвід і залучали як активних учасниць із розподіленою відповідальністю [20]. Пацієнтки були інтегрально залучені на всіх етапах – врядування, спільного розроблення опитувань, підготовки зустрічей, презентацій, поширення і комунікації. Стратегію впровадження спільно розробляли експерти з науки впровадження у партнерстві з пацієнтками на основі принципів опитування A, оцінки впливу попереднього опитування, Консолідованої основи для впровадження результатів досліджень та рекомендацій експертів із реалізації змін, маркетингового внеску та відгуків з робочих зустрічей [9, 21, 22]. Етичне схвалення отримали від Комітету з етики Monash Health.
Результати: принципи, підходи та ключові терміни
Керівна група складалася з голови, двох пацієнток і семи мультидисциплінарних фахівців – представників трьох континентів – й академічного керівника проєкту. Рада AEPCOS виконувала консультативну функцію. Залучені організації представляли різні регіони світу і дисципліни, зокрема акушерство та гінекологію, репродуктологію, ендокринологію, педіатрію, дерматологію, променеву діагностику, первинну допомогу, нутриціологію і психологію.
Опитування A охопило відповіді 9358 пацієнток і 3656 медичних працівників. У робочих зустрічах взяли участь 27 пацієнток і 63 фахівці, а в опитуванні B – відповідно 1053 і 293 із широким глобальним представництвом. Через широку багатоканальну стратегію розповсюдження інформації частку відгуку на опитування A визначити не вдалося. Робоча зустріч A відбулася в листопаді 2025 року за участю 90 представників. Опитування B розіслали учасникам, які погодилися на повторний контакт (n=2733), і отримали 1346 відповідей (частка відповідей – 49%).
Керівні принципи були підтверджені в результатах опитувань і схвалені на робочій зустрічі A, причому більшість пацієнток і фахівців їх підтримали. Найсильнішою серед пацієнток була підтримка уникнення стигми, а серед фахівців – точності. Принципи охоплювали підтримку клінічної допомоги, досліджень і поліпшення результатів у сфері охорони здоров’я; наукову й медичну точність із відмовою від хибного посилання на кісти яєчників; ясність і комунікативність; уникнення стигми, особливо термінів, прямо пов’язаних із репродукцією або фертильністю; культурну й мовну відповідність; здійсненність впровадження.
Пріоритетним підходом за результатами опитування стало ухвалення нової назви на основі симптомів (за це проголосували 86% пацієнток і 71% фахівців). Другим за рейтингом був генеричний тип назви на кшталт діабету чи астми (45% пацієнток і 54% фахівців), третім – збереження абревіатури СПКЯ (20% пацієнток і 40% фахівців). Підхід підтвердили на робочій зустрічі A. У вільних коментарях переважали давні очікування пацієнток щодо точної назви, яка поліпшує розуміння ширших ознак стану і відображає його як жіноче захворювання; окремі відповіді наголошували на потребі враховувати наслідки для осіб різних гендерів. На підставі цих результатів у робочих зустрічах далі досліджували лише підхід нової, точної, заснованої на симптомах назви.
Результати опитування A показали, що терміни «ендокринний» і «поліендокринний», «метаболічний» і «кардіометаболічний», а також «овуляторний», «оваріальний» і «репродуктивний» підтримали більшість учасників. На робочій зустрічі A малі групи підтвердили підтримку зміни назви; лише двоє учасників не підтримали її, посилаючись на еволюцію наукових уявлень про генетичний компонент стану, можливий чоловічий фенотип і занепокоєння щодо ребрендингу. Ендокринні й метаболічні терміни знайшли підтримку, проте навколо терміна «репродуктивний» постійно виникали застереження. Попри узгодженість із генетикою, патофізіологією і клінічними ознаками, визнавали його потенціал спричиняти соціальну стигматизацію в деяких культурах. Альтернативний термін «овуляторний» вважали менш стигматизуючим, проте він не охоплював ширших репродуктивних ознак і не виходив за межі менопаузи. Після обговорень перевагу віддали «овуляторному» перед «репродуктивним» попри занепокоєння щодо його вузькості.
Формування назви та остаточне рішення
На робочій зустрічі A бажані терміни поєднали у назви-кандидати, які оцінили щодо дублювання, вимови, стигми та культурних наслідків. Деякі варіанти виключили – наприклад, поєднання, абревіатура якого збігалася б із близькосхідним респіраторним синдромом. Варіант «ендокринний метаболічний овуляторний синдром» (EMOS), що спершу посів перше місце, виявився співзвучним із молодіжною субкультурою емо. Ці питання разом із дискусією щодо найдоречнішого репродуктивного терміна унеможливили консенсус щодо остаточної назви на цьому етапі й засвідчили потребу в додаткових процесах залучення.
Перегляд усіх відповідей і дискусій у малих групах, а також повторний розгляд альтернативних термінів із підтримкою більшості виокремили «поліендокринний» і «оваріальний» як можливі альтернативи. Безоплатна експертна оцінка провідної глобальної маркетингової агенції, зокрема із застосуванням інструментів штучного інтелекту, не виявила додаткових термінів чи назв поза вже розглянутими. Рекомендували еволюційний ребрендинг, що зберігає певну спадкоємність із наявною назвою чи абревіатурою і подається як оновлення, а не революційний ребрендинг, який мав би на увазі новий стан.
Опитування B у січні 2026 року дало 1346 відповідей з усіх регіонів світу. Серед запропонованих термінів «оваріальний» і «овуляторний» за опитуванням найвище посів «овуляторний», проте тематичний аналіз вільних відповідей підтвердив обмеження цих варіантів через неповне відображення оваріальних, ендокринних і фолікулярних порушень і неактуальність після менопаузи. «Поліендокринний» включили як варіант поряд із «ендокринним» з огляду на підтримку більшості в опитуванні A, застереження щодо культурних наслідків абревіатури EMOS та через те, що він пропонував еволюційний маркетинговий підхід зі схожістю до наявної абревіатури СПКЯ. На робочій зустрічі B розглянули всі результати та вільні коментарі щодо термінів, пов’язаних із яєчниками, причому «оваріальний» за попередніми опитуваннями підтримали 62% пацієнток і 67% фахівців. Зрештою голосування пріоритезувало «оваріальний» (як такий, що охоплює ендокринні, фолікулярні й овуляторні порушення) над «оваріум» чи «овуляторним».
Найвище в опитуванні B оцінили назву «поліендокринний метаболічний овуляторний синдром». На робочій зустрічі B її переглянули на «поліендокринний метаболічний оваріальний синдром». Усі учасники підтримали нову назву, окрім двох, які також не підтримували зміну. Окремо було наголошено на потребі уважного підходу до перекладу назви іншими мовами.
Наукове підґрунтя нової назви
Поліендокринний метаболічний оваріальний синдром охоплює множинні взаємопов’язані ендокринні порушення, а не ізольований оваріальний розлад [5, 23-25]. Метааналізи масштабних геномних досліджень і нещодавні визначальні роботи підтверджують полігенне походження стану через нейроендокринні, метаболічні й репродуктивні шляхи [26, 27]. Гіперандрогенія є визначальною ендокринною й діагностичною ознакою; підвищені оваріальні, а нерідко й наднирникові андрогени зумовлюють гірсутизм, акне, алопецію та метаболічні прояви [2, 28, 29]. Центральні нейроендокринні порушення включають посилену пульсацію гонадотропін-рилізинг-гормону з подальшим підвищенням рівня лютеїнізуючого гормону, що стимулює надмірну продукцію оваріальних андрогенів [24]. Інсулінорезистентність і компенсаторна гіперінсулінемія, наявні у 85% уражених осіб (й у 75% худорлявих жінок з індексом маси тіла ≤25 кг/м2 зі станом), підсилюють секрецію андрогенів і порушують стероїдогенез, що вказує на метаболічно-ендокринну взаємодію [30, 31]. Змінені концентрації АМГ, оваріальна ендокринна функція, сигналізація адипокінів і взаємодії «кишечник – гормони» впливають на клінічні ознаки, зокрема репродуктивні й метаболічні [5, 32]. Поєднання ендокринних порушень лежить в основі ризиків вагітності, що поглиблюються метаболічними чинниками [33, 34].
Метаболічні порушення лежать в основі стану від генетичного походження до клінічних проявів [2, 5, 26, 35]. Інсулінорезистентність уражає більшість осіб зі станом і сприяє надлишку андрогенів, що разом із низькорівневим запаленням, дисфункцією сигналізації адипокінів і симпатичної нервової системи зумовлює метаболічну дисфункцію [5, 36]. Ожиріння, особливо центрального типу, поширене у цих пацієнток, визнане причинним за даними менделівської рандомізації і поглиблює тяжкість симптомів [2, 37]. Способи модифікації способу життя, фармакологічні й хірургічні втручання з контролю маси тіла продемонстрували клінічну користь [37-39, 40]. Кардіометаболічні ускладнення – порушена толерантність до глюкози, гестаційний діабет, метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки, цукровий діабет 2 типу, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія і судинна дисфункція – є вираженими й поглиблюються ожирінням, формуючи серцево-судинний ризик [2, 5, 35, 41, 42]. У переважно пременопаузальних жінок відношення шансів комбінованого серцево-судинного захворювання становить 1,68, інфаркту міокарда – 2,50, інсульту – 1,71 порівняно із жінками без стану [43]. Ці дані підтверджують включення метаболічного терміна в оновлену номенклатуру.
Оваріальна дисфункція є визначальною ознакою стану з генетичним походженням і порушеннями ендо- та паракринної функції під час репродуктивного періоду і після нього [5]. Нейроендокринні порушення зумовлюють розлади оваріального стероїдогенезу та дозрівання фолікулів, а гіперінсулінемія посилює дисрегуляцію клітин гранульози і теки, поглиблюючи гіперандрогенію [5]. Ці зміни порушують фолікулогенез і призводять до накопичення дрібних антральних фолікулів, що відповідає класичній ультразвуковій картині стану [44]. Підвищений рівень АМГ супроводжує розлад фолікулогенезу і нині входить до діагностичних критеріїв у дорослих [2, 32]. Клінічно це проявляється овуляторною дисфункцією, нерегулярністю менструацій і безпліддям, що обґрунтовує включення терміна «оваріальний» у нову номенклатуру. Психологічні й дерматологічні прояви важливі, проте здебільшого вони є вторинними щодо ендокринних змін, тож ці терміни не були підтримані для включення в назву [9].
Стратегія впровадження
Стратегію впровадження нової назви розробили через структурований спільний процес, що ґрунтується на Консолідованій основі для впровадження результатів досліджень та рекомендацій експертів із реалізації змін [21, 22]. Її очолили експерти з впровадження за участю пацієнток, фахівців і маркетингових спеціалістів; багатоетапна глобальна стратегія супроводжує перехід до нової назви й передбачає вбудовану оцінку.
Стратегія складається з восьми стадій:
- публікація та академічне поширення, зокрема супровідні коментарі, клінічні огляди, редакційна кореспонденція й оновлення підручників;
- розроблення ресурсів для пацієнток і фахівців кількома мовами для різних платформ;
- глобальна комунікація й залучення, що включає інструментарії товариств, мультимовні ресурси, мультимедійне поширення, освітні програми та координовані заходи;
- інтеграція в системи охорони здоров’я та інформаційні системи, зокрема в електронні медичні записи й систематизовану номенклатуру медицини (клінічні терміни), із залученням постачальників електронних медичних записів;
- узгодження політики та досліджень через взаємодію з урядами, фінансувальними організаціями, редакторами спеціалізованих видань, регуляторами і фармацевтичною галуззю;
- формальна взаємодія з міжнародними органами, зокрема Всесвітньою організацією охорони здоров’я, для інтеграції в системи класифікації хвороб, у тому числі МКХ;
- керований трирічний перехідний період із моніторингом, оцінкою та врахуванням нових даних про підтипи;
- інтеграція в Міжнародну настанову, що вже використовується у 195 країнах і буде оновлена у 2028 році.
Ключовими вважають змістовний переклад і культурну відповідність, особливо там, де репродуктивні наслідки та безпліддя можуть пов’язуватися з уявною цінністю чи гідністю особи. Сильною стороною ініціативи є безпрецедентне партнерство та залучення пацієнток і фахівців на всіх етапах із застосуванням надійних консенсусних методів. Серед обмежень – непропорційна представленість регіонів і дисциплін із нижчою участю країн із низьким і середнім рівнем доходу та з Азії, Африки й Південної Америки, а також можлива систематична похибка відбору через цілеспрямований невипадковий підхід і добровільну участь. Попри це аналіз результатів за регіонами не виявив суттєвих відмінностей у кінцевих термінах чи вподобаннях щодо назви.
Висновки
Структурований багатоетапний консенсусний процес дозволив сформувати нову назву щодо поширеного, проте історично занедбаного патологічного стану, що уражає понад 170 млн жінок у світі, яка уникає хибного посилання на кісти яєчників і точно відображає мультисистемні ознаки захворювання. Стан, відомий раніше як «синдром полікістозних яєчників», отримав назву «поліендокринний метаболічний оваріальний синдром». Перехід триватиме три роки за підтримки багатовекторної стратегії впровадження з вбудованою оцінкою. Очікувані результати – більша обізнаність, точніша діагностика, вища якість медичної допомоги і задоволеність пацієнток та оптимізація наслідків з огляду на широкий спектр ознак стану.
Реферативний огляд підготувала Олена Речмедіна
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (69) 2026 р.
Global Name Change Consortium.
Polyendocrine metabolic ovarian syndrome, the new name for polycystic ovary syndrome: a multistep global consensus process. Lancet. 2026 Jun 6;407(10545):2329-2339.
doi: 10.1016/S0140-6736(26)00717-8.
