23 квітня, 2025
Порушення мікробіому піхви в умовах стресу: сучасні підходи до терапії
Гостре питання впливу воєнного стресу на жіноче здоров’я стало центральною темою доповіді члена-кореспондента НАМН України, президента ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», заступника генерального директора ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктора медичних наук, професора Тетяни Феофанівни Татарчук, яку вона представила на науково-практичній конференції «Хронічний стрес сьогодення: обрані питання про здоров’я чоловіка та жінки в різні вікові періоди». У своїй презентації спікер висвітлила комплексний зв’язок між хронічним стресом, спричиненим воєнними діями, та порушеннями мікробіому піхви, окресливши сучасні підходи до діагностики та лікування цих станів.
Ключові слова: стрес, мікробіом піхви, дисбіотичні порушення, лактобактерії, пробіотики, Вагібіотик®.
Епідеміологічні дослідження демонструють, що приблизно кожна п’ята особа, яка проживає на територіях, що постраждали від збройних конфліктів, має психічні розлади різного ступеня тяжкості. Екстраполюючи ці дані на український контекст, можна припустити, що близько 9,6 млн осіб потенційно стикаються з проблемами психічного здоров’я, а 3,9 млн — можуть страждати від помірних або тяжких психічних розладів.
Психоемоційне перенапруження впливає на функціонування численних фізіологічних систем через складні нейроендокринні механізми. На клітинному та молекулярному рівнях цей вплив реалізується через дію кортизолу — ключового гормону стресової відповіді. Підвищений рівень кортизолу в крові супроводжується інгібуванням естроген-залежного дозрівання вагінального епітелію та порушенням процесів акумуляції глікогену.
Науково підтверджено, що під впливом хронічного стресу відбуваються зниження концентрації вільного глікогену в епітелії піхви та редукція популяції лактобактерій, що, у свою чергу, призводить до зменшення синтезу молочної кислоти та пероксиду водню (H2O2), а також до підвищення показників pH вагінального середовища. Ці біохімічні зміни створюють передумови для пригнічення росту фізіологічної мікрофлори та активації умовно-патогенних мікроорганізмів.
Окрім безпосереднього впливу на мікробіоценоз, кортизол модифікує імунну відповідь через інтерференцію із сигнальним шляхом ядерного фактора kB, який відіграє ключову роль у регуляції експресії генів запалення. Інтегративний ефект цих процесів проявляється у формуванні дисбіотичної вагінальної екосистеми з неадекватною імунною реактивністю, що сприяє проліферації патогенної мікрофлори та підвищує ризик виникнення клінічно значущих гінекологічних й акушерських ускладнень.
Фактори впливу на вагінальний мікробіом та роль лактобактерій
Аналіз наукової літератури вказує на мультифакторну детермінованість стану вагінального мікробіому. Серед ключових чинників, що впливають на склад мікробних спільнот піхви та персистенцію вірусів, слід відзначити расову й етнічну приналежність, генетичну детермінацію, характер харчування, стан кишкового мікробіому та тип вагінальних мікробних спільнот (CST).
Додаткові фактори модифікуючого впливу включають сексуальну поведінку, особливості гігієнічних практик, застосування контрацептивів, тютюнопаління, психоемоційний стрес, віковий статус та наявність надлишкової маси тіла.
Динаміка вагінального мікробіому значно варіюється на різних етапах онтогенезу.
У новонароджених дівчаток формування вагінального мікробіому відбувається під впливом материнських естрогенів, що сприяє початковій колонізації піхви лактобактеріями. У препубертатному періоді спостерігається зниження концентрації естрогенів, що призводить до редукції популяції лактобактерій. Репродуктивний вік характеризується оптимальним рівнем естрогенів, адекватною кількістю лактобактерій та глікогену, що забезпечує фізіологічний стан вагінального мікробіому. Гестаційний період супроводжується зростанням концентрації естрогенів, що корелює зі збільшенням кількості лактобактерій та глікогену. У постменопаузальному періоді дефіцит естрогенів асоціюється зі зниженням рівнів лактобактерій та глікогену, що створює передумови для розвитку дисбіотичних процесів.
Лактобактерії виконують ключову протективну функцію у підтриманні гомеостазу вагінального середовища. Їхній фізіологічний ефект реалізується за рахунок декількох механізмів: забезпечення оптимального рівня кислотності (низький pH), продукція пероксиду водню, конкуренція за поживні субстрати та рецептори з патогенними мікроорганізмами.
Процес адгезії лактобактерій до вагінальних епітеліоцитів запобігає колонізації слизової оболонки патогенами й лімітує надмірну проліферацію умовно-патогенної мікрофлори. Додатковий захисний ефект забезпечується через синтез антимікробних субстанцій, що інгібують ріст патогенних бактерій.
Дефіцит лактобактерій, залежно від аеробних чи анаеробних умов вагінального середовища, може призводити до розвитку бактеріального вагінозу (анаеробне середовище) або аеробного вагініту (аеробне середовище), що потребує диференційованого терапевтичного підходу.
Сучасні підходи до терапії: роль пробіотиків
Проблема антибіотикорезистентності визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я одним із глобальних пріоритетів сучасної медицини. У 2015 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я ратифікувала Глобальний план дій щодо стійкості до протимікробних препаратів, включаючи стратегії подолання антибіотикорезистентності.
Тривале застосування антибактеріальних препаратів асоціюється з підвищеним ризиком розвитку антибіотико-асоційованих розладів, зокрема дисбактеріозу піхви та кандидозного вульвовагініту. У цьому контексті актуалізується питання розробки альтернативних терапевтичних стратегій, спрямованих на відновлення фізіологічного мікробіоценозу.
Незважаючи на відмінності між штамами пробіотиків, дозуванням і тривалістю прийому, результати наукових спостережень демонструють позитивний вплив пробіотичних продуктів на підтримку балансу мікрофлори під час антибіотикотерапії.
За сучасних умов, коли рівень психоемоційного навантаження на населення залишається високим, використання пробіотичних засобів набуває особливої актуальності. Одним із перспективних напрямків є застосування препарату Вагібіотик®, який містить штам Lactobacillus plantarum LB931.
L. plantarum LB931 характеризується здатністю інгібувати ріст патогенних мікроорганізмів уже з 4‑ї хвилини після адгезії до вагінального епітелію. На відміну від інших пероральних пробіотиків цей штам демонструє здатність редукувати pH вагінального середовища з 5,7 до 4,4 протягом 14 годин, що створює умови для зменшення відчуття дискомфорту вже в перший день застосування (рисунок).
Рис. Зростання концентрації лактобактерій та зниження pH вагінального середовища
Дані порівняльних мікробіологічних досліджень різних лактобактеріальних штамів (L. salivarius LB01, L. rhamnosus LB33, L. fermentum LB10, L. pentosus LB14) свідчать про перевагу L. plantarum LB931 у створенні сприятливих умов для здорової вагінальної мікрофлори.
Препарат Вагібіотик® містить L. plantarum LB931 у кількості 10×109 КУО, що забезпечує оптимальну колонізацію вагінального епітелію та відновлення фізіологічного мікробіоценозу. Виробництво препарату здійснюється в Італії.
Таким чином, у контексті підвищеного стресогенного навантаження на населення застосування пробіотичних препаратів, таких як Вагібіотик®, є науково обґрунтованим підходом до профілактики дисбіотичних порушень вагінального мікробіому.
Підготувала Анна Сочнєва
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (62) 2025 р.
