10 квітня, 2026
Сучасні підходи до вакцинації проти ВПЛ: наукове обґрунтування схем та оновлення Національного календаря щеплень в Україні
Вірус папіломи людини (ВПЛ) залишається ключовим етіологічним чинником розвитку передракових станів і раку шийки матки (РШМ), що зумовлює пріоритетність профілактичних стратегій у сучасній гінекології. Вакцинація проти ВПЛ є найбільш дієвою опцією первинної профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань і важливою складовою глобальної стратегії зниження захворюваності на РШМ. У рамках Всеукраїнського форуму з міжнародною участю «Vagina, cervix, uterus. Інфекція, запалення, неоплазія», який відбувся 21-22 листопада 2025 року в змішаному форматі, провідні фахівці обговорили сучасні підходи до профілактики, діагностики та лікування ВПЛ-асоційованої патології. Особливу увагу було приділено аналізу новітніх клінічних даних щодо ефективності різних схем вакцинації проти ВПЛ та їх практичного впровадження. Зокрема, було розглянуто оновлені рекомендації ВООЗ та національні підходи до оптимізації календарів щеплень з урахуванням віку та імунного статусу пацієнтів.
Ключові слова: вірус папіломи людини, ВПЛ-асоційовані захворювання, рак шийки матки, вакцинація, рекомендації ВООЗ, календар щеплень, дев’ятивалентна вакцина, Гардасил® 9.
Доповідь «Роль акушер-гінеколога і сімейного лікаря в скринінгу та вакцинації проти раку шийки матки» представила член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», віце-президент ГО «Українська асоціація кольпоскопії та цервікальної патології», заступник директора з наукової роботи та завідувач відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук.
За даними статистичних звітів ВООЗ та Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC) за 2022 рік, Україна посідає одне з провідних місць у Європі за показниками захворюваності та смертності від РШМ. Основними онкогенними типами ВПЛ, асоційованими з розвитком цього захворювання, є типи 16 і 18. До інших високоризикових належать типи 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58 і 59. Перебіг генітальної ВПЛ-інфекції характеризується наявністю так званого терапевтичного вікна: період персистенції вірусу триває в середньому близько 1 року, тоді як трансформація у злоякісний процес за умов тривалої персистенції може відбуватися протягом 5-10 років. Саме етапність перебігу ВПЛ-інфекції покладена в основу сучасних підходів до скринінгу та лікування.
Інкубаційний період ВПЛ складає від 1 до 6 міс і характеризується відсутністю виділення вірусу при лабораторному дослідженні. На етапі формування імунної відповіді вірус стає доступним для лабораторного виявлення, а імунна система намагається обмежити ураження тканин. У подальшому можливі два клінічні сценарії: елімінація вірусу з досягненням стійкої ремісії або формування персистуючої інфекції. З огляду на поширеність факторів ризику ВПЛ-інфекції – бактеріального вагінозу, підвищення вагінального pH, тютюнопаління, зловживання алкоголем та імуносупресії – персистенція ВПЛ залишається частим явищем (Wieland U. et al., 2014; Phanuphak N. et al., 2020; Peng N. et al., 2025).
Клініцистам важливо розуміти, що скринінг на ВПЛ необхідний усім жінкам, а не лише сексуально активним. Дані когортного дослідження пацієнток 35-60 років у США свідчать, що близько 70% нових випадків інфікування ВПЛ високого онкогенного ризику припадало на жінок у моногамних стосунках (Paul P. et al., 2021), що зумовлено субклінічним носійством, яке за імуносупресії може переходити в активну фазу. Моделювання показало, що у 25% пацієнток із РШМ етіологічним чинником був ВПЛ, набутий після 35 років (Burger E.A. et al., 2020). Ці дані підтверджують доцільність вакцинації в дорослому віці, оскільки більшість осіб не контактують з усіма онкогенними типами ВПЛ протягом життя (Meites E. et al., 2019; Ferris D.G. et al., 2020). Вакцинація забезпечує захист від ВПЛ-асоційованих передракових та онкологічних захворювань навіть за відсутності повної елімінації вірусу (Tota J.E. et al., 2020).
В Україні доступна дев’ятивалентна вакцина проти ВПЛ – Гардасил® 9 (Gardasil® 9) виробництва компанії MSD (Merck Sharp & Dohme, США). Вакцина забезпечує захист від дев’яти типів ВПЛ (6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52, 58), на які припадає до 90% випадків ВПЛ-асоційованих РШМ та інших аногенітальних злоякісних новоутворень. Великі клінічні дослідження та дані реальної клінічної практики демонструють високу імуногенність і терапевтичну ефективність вакцини у профілактиці передракових уражень і ВПЛ-асоційованих онкологічних захворювань як у підлітків, так і в дорослих пацієнтів.
Природна імунна відповідь організму на ВПЛ-інфекцію надзвичайно слабка і не забезпечує перехресного захисту. Пацієнтки з ВПЛ-асоційованими неоплазіями мають підвищений ризик вторинних пухлин: у жінок із РШМ ризик раку вульви та піхви зростає у 8 разів, а при раку вульви/піхви ризик раку анального каналу підвищується у 14 разів (Gilbert D.C. et al., 2019).
! Дослідження обізнаності щодо вакцинації проти ВПЛ виявило недооцінювання значущості інфекції серед дорослих і батьків через недостатнє інформування в медіа та обмежену комунікацію з боку медичних працівників, тоді як особи із власним досвідом інфікування сприймають його як серйозну проблему (Татарчук Т.Ф. та співавт., 2024). Лікарі первинної ланки й акушери-гінекологи мають сприяти вакцинації та регулярному скринінгу пацієнток.
Первинний скринінг жінок не залежить від симптомів і має проводитися лікарями первинної ланки. Для рутинного скринінгу РШМ може виконуватися цитологічне дослідження шийки матки кожні 3 роки (у жінок віком 21-65 років) або первинне тестування ВПЛ із генотипуванням – кожні 10 років (з 35 до 65 років).
Скерування на вторинну ланку є обов’язковим за наявності хоча б одного з факторів: імуносупресія в анамнезі, дисплазія вульви або піхви в анамнезі, перенесена тотальна гістеректомія, клінічні симптоми (патологічні кров’янисті виділення, аномальні вагінальні виділення, больовий синдром). За відсутності цих критеріїв пацієнткам показаний рутинний скринінг відповідно до чинних стандартів.
Доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних і рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики, кандидат медичних наук Федір Іванович Лапій продовжив тему доповіддю «Переддень до впровадження вакцинації проти ВПЛ-інфекції в Україні».
З 1 січня 2026 року в Україні набрав чинності оновлений Календар щеплень, який передбачає одноразову вакцинацію дівчаток 12-13 років проти ВПЛ дев’ятивалентною вакциною коштом Державного бюджету. Це відповідає глобальній стратегії ВООЗ щодо елімінації РШМ. Дівчатка з ВІЛ та діти, що постраждали від сексуального насильства, підлягають вакцинації з 9 років; в осіб з імунодефіцитами рекомендована тридозова схема. Особи, які раніше отримали чотиривалентну вакцину (Гардасил®), можуть бути додатково вакциновані вакциною Гардасил® 9 для розширеного захисту ще від п’яти онкогенних типів ВПЛ.
Згідно зі звітом ВООЗ, станом на жовтень 2025 року 158 країн впровадили національні програми вакцинації проти ВПЛ, із них 83 країни вже застосовують однодозову схему. Така динаміка стала можливою після оновлення рекомендацій ВООЗ та рішень SAGE, що ґрунтувалися на доказах високої ефективності однієї дози вакцини. В експлораторному дослідженні з оцінкою антитілоутворення після однієї дози чотиривалентної вакцини з подальшим уведенням 9vHPV-вакцини через 3-8 років було продемонстровано 100% сероконверсію до всіх типів ВПЛ, включених до 9vHPV (Gilca V. et al., 2018). Ці дані підтверджують, що 9vHPV-вакцина розширює спектр захисту порівняно з чотиривалентною, зберігаючи високу імуногенність щодо всіх дев’яти серотипів.
Рандомізовані клінічні дослідження підтвердили, що однодозова вакцинація проти ВПЛ асоціюється зі значним зниженням частоти персистуючої інфекції ВПЛ типів 16/18 і є високоефективною в запобіганні онкогенній інфекції, подібно до багатодозових схем (Barnabas et al., 2022).
Порівняння ефективності дво-, чотири- та дев’ятивалентних вакцин показало їх зіставність, однак 9vHPV-вакцина забезпечує додатковий захист від ВПЛ серотипів 31, 33, 45, 52 і 58 (Kamolratanakul S. et al., 2021).
! Метааналіз за участю майже мільйона вакцинованих жінок продемонстрував, що однодозова вакцина може бути такою ж ефективною, як дво- або тридозові схеми, забезпечуючи імунний захист протягом щонайменше 8 років та профілактуючи розвиток передракових захворювань (Setiawan D. et al., 2024).
Поточне фінансування в Україні не дозволяє охопити всю когорту дівчаток 9-15 років та включити хлопчиків до календаря щеплень, однак вже з 2027 року заплановано розширення програм імунізації.
Доповідь «Вакцинація проти ВПЛ – погляд у майбутнє» представила президент ГО «Українська асоціація кольпоскопії та цервікальної патології», завідувач кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Наталія Антонівна Володько.
Показники смертності від РШМ в Україні залишаються одними з найвищих у Європі: за останні три роки від РШМ померли 3278 жінок. Ці дані вказують на потребу в посиленні профілактичних заходів, оскільки ВПЛ є найпоширенішою у світі інфекцією, що передається статевим шляхом (ВООЗ, 2023), а безсимптомний перебіг ускладнює своєчасне виявлення таких пацієнтів (Patel H. et al., 2013; Hartwig S. et al., 2017; de Martel C. et al., 2020). Критичним питанням для України є зростання поширеності прогресивних стадій хвороби: станом на 2024 рік частка занедбаних форм становила 35,4%.
У 2020 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила Глобальну стратегію елімінації РШМ на 2020-2030 роки з трьома цілями: вакцинація 90% дівчаток до 15 років, охоплення ВПЛ-скринінгом 70% жінок віком <35 та повторно у віці <45 років, лікування 90% жінок із виявленою патологією шийки матки.
Моделювання показало, що найефективнішим підходом до зниження смертності від РШМ є поєднання вакцинації, дворазового скринінгу протягом життя та своєчасного лікування: за прогнозами, це дозволить запобігти 12,5-13,4 млн випадків РШМ до 2069 року (Brisson M. et al., 2019%; Canfell K. et al., 2020). Оскільки глобальні рівні охоплення залишаються недостатніми, актуальною є «наздоганяюча» вакцинація осіб, які пропустили імунізацію в підлітковому віці (Joura E.A. et al., 2019). Дані реальної практики свідчать про зниження ризику РШМ на 65% серед вакцинованих жінок 20-24 років (Lei J. et al., 2020).
Дослідження дев’ятивалентної вакцини (Гардасил® 9) за участю понад 14 тис. жінок 16-26 років показало суттєве зменшення персистуючої ВПЛ-інфекції: при персистенції понад 6 міс у групі 9vHPV зафіксовано 35 випадків проти 810 у групі 4vHPV, при персистенції понад 12 міс – 21 випадок проти 544 (Joura E. et al., 2015). Вакцинація Гардасил® 9 продемонструвала 100% ефективність у запобіганні дисплазії, карциномі in situ та інвазивним видам раку (Kjaer S.K. et al., 2021).
Сексуально активні особи обох статей залишаються вразливими до ВПЛ-асоційованих захворювань протягом життя. У жінок ризик інфікування зберігається після 45 років із поступовим зниженням, тоді як у чоловіків він є стабільно високим за низької природної сероконверсії, що зумовлює високий ризик реінфекції. Кожен третій чоловік інфікований принаймні одним типом ВПЛ, кожен п’ятий – типом високого ризику (Giuliano A.R., 2010).
! Вакцинація в осіб чоловічої статі забезпечує захист протягом щонайменше 10 років (Goldstone S.E. et al., 2022), а імунна відповідь у чоловіків 27-45 років зіставна з молодшою популяцією (Maldonado I. et al., 2022), що обґрунтовує необхідність гендерно-нейтральної вакцинації.
Отже, вакцинація в підлітковому віці ефективно запобігає ВПЛ-інфікуванню, а у старших вікових групах – профілактує ВПЛ-асоційовані новоутворення. Вакцина Гардасил® 9 показана для імунізації осіб від 9 років для профілактики передракових станів та РШМ, раку вульви, піхви й анального каналу, забезпечуючи захист від 9 типів ВПЛ. До 2030 року всі країни Європи мають впровадити гендерно-нейтральні програми вакцинації з охопленням не менше 90% підлітків обох статей, враховуючи потреби груп ризику та розширюючи програми на старші вікові категорії.
Підготувала Катерина Пашинська
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 1 (67) 2026 р.
