6 серпня, 2026
Інфогігієна для лікаря й пацієнта: кейс Німесилу як тест на довіру до соцмереж
«Що трапилося з Німесилом? Чому він став таким дешевим?» – під таким гаслом однією з популярних соціальних мереж поширюється відео, у якому невідома жінка в білому халаті (очевидний натяк на її причетність до медицини чи фармацевтики) тримає в руках пакетик препарату Німесил і говорить наступне: «Питання: чому Німесил став дешевшим? Відповідь: тому що змінився виробник – не Berlin-Chemie, Німеччина, як було раніше, а інший виробник – «на замовлення ”Лабораторії Guidotti”». Таким чином аудиторії у формі «викриття» подається інформація, що Німесил нібито тепер виробляється не німецькою компанією Berlin-Chemie, а якоюсь іншою, невідомою компанією, і саме з цим пов’язується зниження ціни на препарат. Жодних уточнень чи пояснень у відео немає, тому глядач змушений самостійно робити висновки та будувати здогадки на підставі двох озвучених фактів: «стала нижча ціна» та «інший виробник». У такій ситуації логіка додумування працює просто: якщо ціну знижено і виробник «інший», то, ймовірно, це пов’язано з іншою, більш низькою якістю препарату або нижчими стандартами виробництва, хоча прямо в ролику цього не озвучують.
Постає низка запитань: наскільки ця інформація відповідає дійсності? Які враження та сенси вона формує у пацієнтів і лікарів? Як впливає подібний контент на довіру до брендових лікарських засобів? Давайте розбиратися й досліджувати це, на перший погляд неважливе, питання більш уважно.
Ключові слова: Німесил, Berlin-Chemie Menarini, Laboratori Guidotti, зміна маркування, інформаційна гігієна, дезінформація, маніпуляції у соцмережах.
Питання 1. Наскільки можна довіряти відео про причини здешевлення Німесилу і хто така «експертка» в кадрі?
У відео про Німесил глядач бачить невідому жінку в білому халаті, яка не представляється, не повідомляє про свою освіту, досвід або професійний статус, а отже, її авторитет як медичного чи фармацевтичного експерта не підтверджений жодними даними. Відсутні будь-які посилання на офіційні джерела – сайт виробника, нормативні акти, роз’яснення регулятора, – тому твердження про «іншого виробника» та зв’язок між зміною маркування і здешевленням препарату подані виключно як її особисті висновки, а не як доказова інформація. У ролику озвучуються лише два факти: «Німесил став дешевшим» і «на упаковці тепер інший логотип, не Berlin-Chemie, а Guidotti», – але не наведено жодних даних, які б вказували на причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями.
Питання 2. Що таке дезінформація та інформаційна гігієна в контексті подібних кейсів?
Дезінформація – це свідомо неправдива або маніпулятивна інформація, що поширюється з метою введення людей в оману й досягнення політичної, економічної або соціальної вигоди; її небезпека полягає у швидкості поширення та впливі на рішення великої кількості людей. Інформаційна гігієна – галузь знань, яка досліджує вплив інформаційних потоків на психічне, фізичне та соціальне благополуччя людини і має на меті захистити людей від негативного впливу викривлених фактів, маніпуляцій та інформаційних «вірусів». Серед популяризаторів інфогігієни в Україні – Оксана Мороз та її ініціатива «Як не стати овочем», що навчає фільтрувати джерела та критично мислити щодо медіа- та онлайн-контенту.
Питання 3. Які типові форми маніпуляцій і дезінформації проявляються в медичному контенті соцмереж?
Як показує, зокрема, дослідження Вікторії Шевченко «Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соцмережах» (2025), у цифровому середовищі поширюються різні форми інформаційних викривлень:
- дезінформація (свідомо неправдива, провокаційно тенденційна інформація, що подається як правдива з метою ввести в оману та заподіяти шкоду інтересам окремих осіб чи спільнот);
- малінформація (використовує справжні, але вибіркові факти у такому контексті, який вводить в оману);
- місінформація (ненавмисно хибна інформація, що виникає через помилки або неправильне тлумачення фактів);
- фейки, пропаганда, прихована та емоційна реклама.
На маніпулятивні й потенційно недостовірні матеріали вказують характерні ознаки: емоційні заголовки, відсутність конкретних джерел, використання невідомих персонажів як «експертів», навішування ярликів, безпідставні звинувачення або вихваляння, емоційне накручування, хибна аргументація та незбалансованість даних. У випадку з відео про Німесил ми спостерігаємо низку таких ознак, що дає підстави ставитися до нього як до контенту, який може містити елементи маніпуляції та частково недостовірної інформації, а не як до надійного джерела даних про препарат.
Питання 4. Чому така подача інформації може вважатися маніпулятивною і як тут працюють алгоритми соцмереж?
У відео про Німесил присутні кілька характерних рис, які дають підстави говорити про можливу маніпулятивність: емоційний, «тривожний» заголовок, відсутність посилань на джерела, використання невідомої особи в білому халаті як «експерта» та подання інформації у форматі однозначного «викриття» без альтернативних пояснень. Авторка поєднує частковий факт (зміна логотипу та поява маркування Guidotti) із власною інтерпретацією, поданою так, що у глядача може скластися враження про «іншого виробника» та можливе погіршення якості, хоча реальний статус Laboratori Guidotti у відео не пояснюється.
Важливо розуміти, що подібні ролики створюються й оформлюються не випадково: автори враховують те, як працюють алгоритми соцмереж. Алгоритм «Engagement» (залучення) просуває пости, які швидко набирають лайки, коментарі та репости; «Relevance» (релевантність) віддає перевагу контенту від тих, із ким користувач частіше взаємодіє; «Content Type» показує той тип контенту (відео, фото, текст), із яким користувач найчастіше працює; «Trending Topics» підсилює популярні теми. Контент із високим емоційним навантаженням отримує перевагу, а дослідження показують, що значна частина відео на тему новин, які рекомендує YouTube, мають сенсаційні назви, що збільшує шанси таких роликів потрапити у стрічку якомога більшої кількості людей.
З цієї точки зору відео про Німесил не лише передає неповну й потенційно викривлену картину, а й структуроване так, щоб максимально «зайти» під алгоритми – воно емоційне, просте, без складних деталей, створює відчуття «секрету, який вам відкрили» і саме тому швидко набирає перегляди та взаємодії.
Питання 5. Що офіційно повідомляє компанія Berlin-Chemie щодо змін маркування і ціни Німесилу?
Як відповідальний учасник фармацевтичного ринку, компанія наголошує, що постійно працює над удосконаленням своїх процесів відповідно до вимог чинного законодавства та потреб системи охорони здоров’я України.
Оновлення маркування упаковки та саше (однодозового пакетика)
З метою приведення маркування у повну відповідність до нових вимог українського законодавства (Закон України № 3910-IX, який вносить зміни до базового Закону «Про лікарські засоби») компанія внесла зміни у візуальне оформлення упаковки.
Чому з’явилось маркування Guidotti
Оскільки офіційним заявником препарату Німесил є італійська компанія Laboratori Guidotti S.p.A. (яка входить до групи Menarini), закон вимагає, щоб саме її логотип був на упаковці. Логотип групи Berlin-Chemie Menarini раніше використовувався як корпоративний бренд, але тепер він вважається «зайвим» із точки зору закону. На упаковках та індивідуальних саше препарату замість логотипу Berlin-Chemie Menarini відтепер зазначається логотип компанії-заявника Guidotti (Laboratori Guidotti S.p.A.).
Незмінність дизайну
Кольорова гама, айдентика, загальна стилістика та назва препарату залишаються ідентичними до попередніх серій, що дозволяє зберегти впізнаваність бренду для фахівців і пацієнтів.
Чому змінилася ціна на Німесил
Підтримуючи ініціативи Міністерства охорони здоров’я України щодо підвищення доступності лікарських засобів для населення, ціну на Німесил було знижено. Компанія наголошує, що прагне зробити якісну терапію європейського рівня максимально досяжною для кожного українського пацієнта.
Незмінність якості та гарантії партнерства
Офіційно зазначено, що зміни стосуються виключно технічних аспектів маркування та ціноутворення, а якість і доведена ефективність препарату Німесил залишаються абсолютно незмінними: це той самий лікарський засіб, якому ви довіряєте. Представництво компанії в Україні «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» продовжує повноцінно здійснювати маркетинг і промоцію препарату на території України й залишається головним контактним партнером з усіх питань. Перевірити оновлену ціну та наявність препарату в аптечних мережах свого регіону пацієнти можуть на сервісі моніторингу tabletki.ua.
Питання 6. Якої шкоди завдає така недостовірна інформація пацієнтам, лікарям і бренду Німесил?
Подібні відео можуть послаблювати довіру до брендових лікарських засобів, створюючи враження, що будь-яка зміна маркування й/або ціни автоматично пов’язана зі зміною країни виробництва або погіршенням якості, хоча на практиці такі зміни часто зумовлені вимогами законодавства чи корпоративним ребрендингом. Для пацієнтів це створює ризик емоційних, а не раціональних рішень щодо терапії, для лікарів – додаткові комунікаційні виклики, коли доводиться пояснювати регуляторні аспекти замість зосереджуватися на клінічних питаннях, а для виробника – потенційні репутаційні втрати та помилкові асоціації щодо якості.
Парламентське дослідження Дослідницької служби Верховної Ради України щодо правового регулювання діяльності інфлюенсерів і блогерів у своїх висновках зазначає, що ці суб’єкти цифрового простору мають значний вплив на суспільну свідомість і поведінку значної частки населення, тоді як в Україні досі немає окремого базового закону, який би прямо регулював їхню діяльність. У документі підкреслюється потреба в законодавчому визначенні термінів «інфлюенсер» і «блогер», встановленні вимог до контенту, стандартів прозорості й правомірності рекламної діяльності та окресленні меж підзвітності таких суб’єктів у цифровому просторі задля кращого захисту споживачів інформації – у тому числі в чутливій сфері охорони здоров’я.
Питання 7. Якою може бути роль фармкомпаній у медичній комунікації в соцмережах і чому це стає важливим на тлі кейсів, подібних до відео про Німесил?
За даними публікації The Pharma Media «Медпрацівникам бракує комунікації з фармкомпаніями в соцмережах» (19 липня 2024 року), майже 90% опитаних постачальників медичних послуг вважають, що фармацевтична індустрія недостатньо використовує соціальні медіа як канал комунікації з лікарями та пацієнтами. Медичні фахівці зазначають, що фармкомпанії не повною мірою користуються перевагами широкої аудиторії, яку можна охопити через різні онлайн-платформи, тоді як 85% респондентів повідомили, що пацієнти посилаються на дописи із соцмереж під час прийому, фактично приносячи цей контент у кабінет лікаря.
Доктор Санджай Джунеджа, президент з інновацій агенції MedFluencers, наголошує, що пацієнти, які проводять багато часу в соціальних мережах, довіряють контенту, який там бачать, а точна і цікава інформація від лікарів може стати важливим інструментом протидії дезінформації; на його думку, «настав час для фармацевтики активізуватися». Водночас понад 90% лікарів хотіли б отримувати інформацію про нові лікарські засоби й медичні вироби через онлайн-платформи, при тому що понад 50% респондентів радше уникають візитів торгових представників, а майже 40% – типових спонсорованих лекцій; це вказує на те, що відсутність якісного контенту від фармкомпаній у соцмережах залишає інформаційний простір відкритим для псевдоекспертного контенту на кшталт відео про Німесил.
Отже, історія з відео про Німесил показує, як половинна правда, неперевірена інформація й емоційна подача в короткому ролику можуть впливати на сприйняття препарату та зміщувати увагу від офіційних даних і юридичного контексту. Для фармацевтичних компаній це додатковий аргумент на користь більш відкритої та зрозумілої комунікації щодо змін маркування й ціноутворення, а також присутності у соцмережах із доказовим і коректно маркованим контентом. Саме така позиція може зменшити простір для хибних інтерпретацій і підтримати довіру до брендових препаратів.
Підготувала Марія Ареф’єва
Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 3 (70), 2026 р.
- https://www.oksanamoroz.com/project.
- Шевченко В. (2025). Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соцмережах. Образ 1 (47), 6-18. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.1(47)-6-18.
- https://berlin-chemie.ua/uk/ua-news/current-news.html.
- https://research.rada.gov.ua/uploads/documents/33464.pdf.
- https://thepharma.media/uk/news/35353-medpracivnikam-brakuje-komunikaciyi-z-farmkompaniyami-v-socmerezax-19072024.
