Кардіонейропротекція у пацієнтів із гострою ішемією міокарда та серцевою недостатністю

22.10.2020

Доказова база застосування засобів цитопротекторної терапії ще й досі є обмеженою. При цьому, як відомо, власний досвід переконує найліпше. Стан досліджень і особисті напрацювання щодо використання фосфокреатину (ФК) у пацієнтів із гострою серцевою недостатністю (СН) та іншими серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), а також в осіб із неврологічною патологією висвітлює старший науковий співробітник відділу реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, к. мед. н. Ярослав Михайлович Лутай.

Роль ендогенного та екзогенного фосфокреатину

ФК був виділений із м’язової тканини ще 1927 р. Він складається з креатину та фосфатного залишку, який є макроергічним. ФК відіграє фундаментальну роль в енергетичних процесах, що супроводжують скорочення м’язів, і використовується для ресинтезу АТФ. Недостатнє постачання енергії, зумовлене уповільненням окисного метаболізму, є ключовою причиною пошкод­жен­ня міоцитів. Отже, невипадково саме ендогенний ФК у високих концентраціях міститься в міокарді, скелетній мускулатурі, гладких м’язах, мозку, клітинах нервової тканини, сітківці та сперматозоїдах.

Як відомо, утворення енергії в кардіоміоцитах відбувається у міто­хондріях. Але основна проблема полягає в тому, як доставити молекулу АТФ від місця її утворення до місця споживання (до міо­фібрил). Саме ФК може успішно впоратися із цим завданням.

У клітинах серця енергетичні сполуки споживаються м’язовими клітинами: близько 80% – ​кардіоміоцитами, 10‑20% витрачається на трансмембранний транспорт та функціо­нування калієвих каналів. При введенні екзогенного ФК спостерігаються дещо інші ефекти. Окрім транспорту, він впливає на тромбоцити, покращує реологічні властивості крові та сприяє відновленню функцій клітинної мембрани, що вкрай важливо під час ішемічного або токсичного ураження. Тобто йдеться про так званий цитопротекторний ефект препарату.

Кардіопротекторна дія фосфокреатину

Більшість досліджень ФК присвячено спортивній медицині, де він широко використовується для своєчасного відновлення спортсменів після інтенсивних навантажень. Щодо клінічної медицини, ФК знайшов своє застосування у кардіохірургічній практиці.

Кардіопротекторна дія ФК зумовлена явищами стабілізації сарколеми та збереженням клітинного пулу аденінових нуклео­тидів. Це забезпечується за рахунок інгібування ферментів, які беруть участь у катаболізмі нуклеотидів, інгібування розкладу фосфоліпідів в ішемізованому міокарді та можливого покращення мікроциркуляції в ішемічній ділянці, що відбувається за рахунок інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів.

За даними метааналізу 26 рандомізованих контрольованих клінічних досліджень (n=1948), використання ФК було пов’язане зі зниженими показниками внутрішньоопераційної інотропної підтримки та посиленням спонтанного відновлення серцевого ритму після деактивації аорти. Також ФК знижує ризик розвитку аритмогенних ускладнень та періопераційного пошкод­жен­ня міокарда, приводить до поліпшення фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) у пацієнтів після тяжких кардіохірургічних втручань (Mingxing et al., 2018).

Отже, у разі призначення ФК при гострій та хронічній СН лікарі очікують на відновлення функції серцевого м’яза, а також м’язової сили у цих пацієнтів. Із цього приводу слід звернути увагу на фармакокінетику препарату. Після однократної внутрішньовенної інфузії відбувається швидке дозозалежне збільшення його вмісту в крові до максимального рівня протягом 1‑3 хв. Натомість процес виведення ФК з організму розподілений на дві фази. Перша (швидка) характеризується часом напіввиведення ФК близько 30‑35 хв. Тривалість другої (повільної) фази виведення ФК становить декілька годин. Вміст ФК у сечі починає збільшуватися через 30 хв та досягає максимуму через 60 хв після введення.

Зважаючи на фармакокінетичні особливості ФК, було проведене дослід­жен­ня за участю дуже складної категорії пацієнтів із гострою СН (ФВ ЛШ <20%), коли арсенал ліків, що зазвичай застосовують, вже був вичерпаний. Стан хворих оцінювали через одну годину після введення ФК за допомогою спекл-трекінг ехокардіографії. Більшість пацієнтів мали позитивну динаміку, що дозволило дійти висновку, що препарат покращує функцію серця (Іркін, 2019).

Церебропротекторна дія ФК та використання у неврології

Якщо говорити про додаткову нішу використання ФК у нев­рології, слід зазначити, що переважна частина енергії нейронів (90‑95%) витрачається на підтримку різниці потенціалів клітинної мембрани для передачі нервового імпульсу. Підтримання функціонування деяких К+-каналів мембрани та реакцій клітинного синтезу становить 5‑10% витрат енергії. При ішемії мозку запаси ФК швидко вичерпуються. У перші хвилини після припинення кровопостачання в нейронах запаси АТФ поповнюються за рахунок АДФ та фосфату, що вивільняється із ФК. Тож основними задачами при ішемії є відновлення нормального кровотоку та підтримка церебрального, захист клітинних мембран від ішемічного пошкод­жен­ня, щоб допомогти клітинам пережити ішемічний період та повернутися до нормального стану після відновлення кровотоку.

Механізм церебропротекторної дії ФК включає:

  • інгібування руйнувань мембранних фосфоліпідів та їхнє накопичення в ішемізованій тканині;
  • інгібування агрегації тромбоцитів (позаклітинний механізм) – ​покращення мікроциркуляції;
  • проникнення ФК всередину клітин та інгібування деградації нуклеотидів з аденіном (збереження енергії та здатності передачі нервових імпульсів).

За результатами багатоцентрового дослід­жен­ня, проведеного у Чехії, ФК поліпшує стан пацієнтів після ішемічного інсульту, зокрема, позитивно впливає на рівень свідомості, орієнтацію, мовлення та рухові функції (Skrivanek et al., 1995; Gaddi, 2017).

Також наразі триває рандомізоване плацебо-контрольоване дослід­жен­ня застосування ФК у комплексній терапії депресивних розладів, результати якого будуть доступні вже найближчим часом (Chen et al., 2019).


Довідка «ЗУ» 

На вітчизняному фармринку фосфокреатин представлений препаратом Неотон (порошок для розчину для інфузій, 1 флакон містить фосфокреатину натрію 1 г).

Показанням для застосування препарату є:

  • інтраопераційна ішемія міокарда;
  • інтраопераційна ішемія кінцівок;
  • метаболічні розлади міокарда при гіпоксії (міокардіо­склероз, старече серце, кардіоміопатія внаслідок гіпертензії, хронічна ішемічна кардіоміопатія);
  • у складі комплексної терапії гострого інфаркту міокарда, гострої та хронічної СН, гострого порушення мозкового кровообігу, енцефалопатії, а також гіпоксичних, ішемічних, травматичних і токсичних уражень ЦНС.

Підготувала Олександра Демецька

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 4 (71) 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

13.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Контроль глікемії у невідкладній кардіології

У червні минулоріч відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання невідкладної кардіології», присвячена сучасним аспектам діагностики та лікування гострої серцево-судинної патології. Чималу увагу було приділено питанням контролю ключових показників гомеостазу, які значною мірою впливають на подальший прогноз і виживаність таких пацієнтів. Лікар спеціалізованого відділення інтенсивної терапії (ВІТ) і реанімації кардіологічного профілю ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ) Анастасія Валеріївна Немирська присвятила свою доповідь проблемі порушень метаболізму глюкози, їхній корекції за невідкладних станів....

13.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Ускладнення артеріальної гіпертензії у вигляді порушення серцевого ритму. Що трапляється найчастіше?

28-29 листопада минулоріч в онлайн-режимі відбулася науково‑практична конференція «Артеріальна гіпертензія (АГ) у практиці сімейного лікаря». Чималу увагу було приділено питанням ускладнень АГ, із‑поміж яких до найчастіших і найзагрозливіших для життя належать порушення серцевого ритму. Про місце та роль своєчасної превенції фібриляції передсердь (ФП) на тлі АГ та оптимізацію фармакологічної підтримки таких пацієнтів розповіла старший науковий співробітник відділу аритмій серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), кандидат медичних наук Олена Миколаївна Романова. ...

12.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Багаторічний досвід використання гіполіпідемічної терапії: ефективність та безпека

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), ключовою патогенетичною ланкою яких є атеросклероз, залишаються основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі. Відомо, що основний фактор ризику атеросклерозу – ​це дисліпідемія, зокрема порушення показників холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ); препаратами вибору, що ефективно нормалізують ХС ЛПНЩ, є статини. Їхня дія уповільнює прогресування атеросклерозу та зменшує ймовірність серцево-судинних (СС) подій і летальних випадків....

12.03.2024 Гастроентерологія Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Вплив стресу на організм людини

Стрес – ​пристосувальна реакція, яка підвищує шанси на виживання в критичних умовах за рахунок позитивного мобілізувального впливу. Втім, ця реакція є корисною для організму людини лише за короткочасного стресу. Тривалий стрес спричиняє виснаження захисних механізмів і розвиток патологічних змін із боку багатьох органів та систем. Залежно від типу, часу впливу та тяжкості подразника стрес може чинити різноманітний вплив – ​від порушень гомеостазу до розвитку серйозних ускладнень з боку органів і систем. Окрім того, стрес може бути як провокувальним, так і обтяжливим фактором для багатьох захворювань і патологічних станів. У цьому огляді висвітлюватимуться ключові патофізіологічні аспекти впливу стресу на основні фізіологічні системи організму людини. ...