AES 2020: актуальні проблеми та новітні досягнення в лікуванні епілепсії

16.01.2021

За матеріалами 74-ї наукової зустрічі Американського товариства з вивчення епілепсії, 4-8 грудня

В арсеналі неврологів сьогодні є чимало сучасних протиепілептичних препаратів, але, на жаль, це захворювання все ще залишається серйозною медико-соціальною проблемою. Перепон на шляху до контролю епілепсії чимало: достатньо висока вартість лікування, незадовільний комплаєнс через незручні лікарські форми чи погану переносимість, клінічна інертність лікарів і насамперед фармакорезистентні форми захворювання.  Саме тому наукова робота з пошуку шляхів їх подолання невпинно продовжується. Найактуальніші проблеми та новітні досягнення в лікуванні епілепсії нещодавно було всебічно розглянуто на 74-й віртуальній науковій зустрічі Американського товариства з вивчення епілепсії (American Epilepsy Society, AES).

Вплив пандемії COVID‑19 на пацієнтів з епілепсією

Останнім часом тема COVID‑19 порушується на всіх наукових медичних конференціях; не стала винятком і зустріч AES 2020. Так, Arjune Sen із колегами представили результати дослідження, в якому вивчали вплив пандемії COVID‑19 на пацієнтів з епілепсією.

Для випробування вчені розробили 3 онлайн-анкети на 11 мовах. Опитування проводили серед пацієнтів з епілепсією, їх опікунів і медичних працівників. Станом на середину листопада було заповнено 1929 анкет із 63 країн, в т. ч. 55% від пацієнтів з епілепсією, 15% – ​від медичних працівників, 29% – ​від осіб, які доглядають хворих на епілепсію.

Майже 30% респондентів повідомили про зростання психічного напруження після початку пандемії, а також появу інших психологічних проблем, включаючи тривогу, депресію, порушення сну та збільшення вживання алкоголю. Закономірно це спричинило погіршення перебігу епілепсії, зокрема, чимало опитаних зазначили про підвищення частоти та тривалості судом.

Що стосується результатів опитування лікарів, то не стало несподіванкою більш широке, ніж раніше, використання телемедицини. Так, 30% лікарів наразі застосовують телефон та Інтернет для 75% консультацій. До пандемії цей показник був набагато меншим – ​лише 10% лікарів використовували телемедицину для більше ніж 25% консультацій.

Водночас близько ¼ пацієнтів повідомили, що до онлайн-консультування в них немає довіри. На жаль, 20% хворих взагалі не мали консультації з лікарем за останній рік. Дослідники зазначають, що це дуже небезпечно, адже втрата контролю над епілепсією (аж до фатального наслідку) може відбутися дуже швидко (буквально за декілька місяців).

Наголошуйте пацієнтам з епілепсією про необхідність регулярних візитів до лікаря, а також рекомендуйте їм у цей непростий час приділяти більше уваги своєму психічному здоров’ю (нормалізувати сон, добре відпочивати, не зловживати алкоголем тощо).

Раптова смерть при епілепсії у дітей може бути більш поширеною, ніж вважалося раніше

До раптової несподіваної смерті при епілепсії (sudden unexpected death in epilepsy, SUDEP) належать ті випадки раптової смерті, що сталися у хворих з уже встановленим діагнозом епілепсії, з наявністю або відсутністю судом під час смерті (за винятком епілептичного статусу). Донедавна вважалося, що SUDEP у дітей трапляється дуже рідко, тому проблема не заслуговує такої уваги, як у дорослих. Чи так це насправді?

Vicky Whittemore з колегами поставили собі за мету з’ясувати частоту SUDEP у загальній дитячій популяції. Для цього вони проаналізували дані американського реєстру раптової смерті в дітей (NIH/CDC Sudden Death in the Young Case Registry). Автори встановили, що частота SUDEP у загальній дитячій популяції в США складає 0,26 випадку на 100 тис. Загалом приблизно 3% випадків раптової смерті в дітей можуть бути віднесені до SUDEP. Це набагато більше за ті дані, що повідомлялися раніше в когортних дослідженнях.

Смертність була найвищою серед немовлят віком до 1 року та підлітків віком від 14 до 17 років (0,53 та 0,31 випадку на 100 тис. відповідно). ­Ймовірно, причиною вищого показника в немовлят є нещодавній початок захворювання, а отже, його гірший конт­роль через брак часу для обрання найефективнішого лікування. Що стосується підлітків, то результати попередніх досліджень демонструють, що статеве дозрівання може спричинити погіршення контролю епілепсії.

Також виявилося, що частота SUDEP є вищою в темно­шкірих дітей. Автори припускають, що причиною цього можуть бути більш низький соціально-­економічний статус, гірший доступ до якісної медичної допомоги, отже, гірший контроль епілепсії.

Проведений аналіз продемонстрував, що більшість випадків SUDEP (71%) сталися під час сну.

Отже, результати цього дослідження свідчать, що проблема SUDEP у дітей є недооціненою. Лікарі часто не обговорюють можливість SUDEP з батьками, оскільки вважають його рідкісним явищем і не хочуть їх лякати. Як вважає Vicky Whittemore, про такий ризик варто знати батькам дітей, хворих на епілепсію. Вони можуть вжити запобіжних заходів, аби зменшити ймовірність SUDEP (наприклад, використовувати спеціальні нічні монітори).

Підлітки з епілепсією часто мають думки про самогубство

Ще одна проблема, котрій приділяється недостатньо уваги, – ​психологічні проблеми в дітей і підлітків з епілепсією. Одноцентрове дослідження Anjali Dagar і співавт. довело, що у групі дітей та підлітків з епілепсією віком від 10 років розповсюдженість симптомів депресії складає 41,2%, ознак тривоги – ​33,3%, суїцидальних думок – ​10,9%.

Як зазначають дослідники, підлітки не збираються повідомляти про свої думки, якщо з ними спеціально не розпочати розмову щодо цієї теми. Отже, підвищену настороженість повинні мати лікарі, адже скринінг на суїцидальні думки у хворих на епілепсію може рятувати життя. Крім того, супутні психічні захворювання можуть перешкоджати належному лікуванню епілепсії.

Обнадійливі дані щодо ценобамату – ​нового препарату для лікування епілепсії

Ценобамат – ​інноваційний препарат для лікування епілепсії, що являє собою похідне тетразолалкілкарбамату та діє як блокатор потенціалзалежних натрієвих каналів. Також припускають, що фармакотерапев­тична дія препарату може бути пов’язана з підвищенням пресинаптичного вивільнення γ-аміномасляної кислоти, що знижує повторюване збудження нейронів. Із 2019 року ценобамат схвалено Управлінням з конт­ролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів (Food and Drug Administration, FDA) для лікування неконтрольованої фокальної епілепсії у дорослих.

На конференції AES 2020 були представлені результати кількох рost hoc аналізів відкритого дослідження ефективності та безпеки ценобамату, проведених William E. Rosenfeld і співавт. Згідно з отриманими даними лікарський засіб суттєво зменшував частоту судом і потребу в інших протиепілептичних препаратах. Приблизно ¼ пацієнтів взагалі не мали нападів протягом року після початку лікування; так само ¼ хворих змогли припинити прийом будь-яких інших протисудомних засобів без погіршення контролю ­захворювання, при цьому ценобамат добре ­переносився. Найпоширенішими побічними явищами були запаморочення, диплопія та сонливість, що не потребували припинення лікування. Частота утримання на терапії протягом понад 30-місячного періоду спостереження склала 73,8%.

Як вважають автори дослідження, це є новим кроком у подоланні проблеми фармакорезистентної епілепсії.

Інноваційна лазерна терапія – ​ще один перспективний метод лікування фармакорезистентної епілепсії в дітей

Канадсько-американська команда вчених (Widjaja E. et al.) провели дослідження з вивчення ефективності та безпеки МРТ‑керованої лазерної інтерстиціальної теплової терапії (MRgLITT) у 150 дітей із фармакорезистентною фокальною епілепсією. Наймолодший пацієнт мав вік 14 місяців, найстарший – ​21 рік (деякі дитячі лікарні приймають пацієнтів віком до 21 року). Середня кількість протиепілептичних препаратів, які приймали пацієнти до лазерного лікування, – 2,3.

З’ясувалося, що більше половини з тих хворих, кому було проведено MRgLITT, не мали судом за рік спостереження. Крім того, таке лікування продемонструвало хороший профіль безпеки, за яким перевершує відкриту хірургію.

Як підкреслюють автори дослідження, лазерна терапія дещо поступається за ефективністю традиційному хірургічному лікуванню епілепсії, але вона є менш інвазивною і вимагає менш тривалого перебування в лікарні. Це, на їх думку, робить процедуру економічно вигідною. Також лазерна терапія особливо підходить для випадків, коли вогнище епілептичної активності знаходиться глибоко в мозку, що дозволяє мінімізувати ушкодження навколишніх тканин.

Назальний спрей діазепаму є зручним, ефективним і безпечним у лікуванні нападів епілепсії

Бензодіазепіни широко й успішно використовують для лікування епілептичних нападів, але пошук оптимальної лікарської форми триває. При пероральному чи сублінгвальному застосуванні ефект розвивається недостатньо швидко, а ректальні супозиторії здаються незручними для багатьох дорослих пацієнтів і дітей старшого віку. Саме тому було розроблено назальні спреї бензодіазепінів. На початку цього року FDA вже було затверджено спрей мідазоламу як перший інтраназальний препарат для лікування нападів епілепсії. Також створено спрей діазепаму, результати оцінки біодоступності, клінічної ефективності та безпеки якого представлено на конференції AES 2020.

До свого дослідження R. Edward Hogan і співавт. залучили 57 пацієнтів з епілепсію віком від 6 до 59 років, які отримали одну чи кілька доз препарату. Результати випробування продемонстрували ефективність назального спрею діазепаму, схожу до такої у ректальних супозиторіїв. Препарат має високу біодоступність (з меншою варіабельністю, ніж у ректальної форми), а також добре переноситься пацієнтами. Найчастішими побічними ефектами були дисгевзія (5,3%), дискомфорт у носі (3,5%), назофарингіт (3,5%) і судоми (3,5%).

Сьогодні заявка на реєстрацію інтраназального спрею діазепаму знаходиться у FDA.

Підготувала Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23 (492), 2020 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

24.02.2021 Неврологія Влияние липидов крови и гиполипидемической терапии на вторичную профилактику инсультов

В настоящее время назначению гиполипидемической терапии для вторичной профилактики ишемических цереброваскулярных событий уделяется недостаточно внимания. В отличие от ишемической болезни сердца, при которой определены целевые уровни липопротеинов, находящиеся в фокусе как врачей, так и пациентов, в течение нескольких лет уровень холестерина (ХС) не был целью вторичной профилактики инсульта. Между тем цереброваскулярная патология является одной из наиболее распространенных и социально значимых проблем во всем мире и, в частности, в Казахстане. В США, странах Евросоюза, Японии, а в последнее время – ​Китае и Южной Корее проводится ряд исследований, посвященных этому вопросу....

24.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Роль фармакологічної терапії при постінсультній депресії

Метою огляду F. Corallo et al., опублікованого у виданні Journal of International Medical Research (2020; 48 (9): 1-11), було оцінити, чи є антидепресивні препарати, зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (ІЗЗСН), а також підтримувальна терапія цитиколіном або холіну альфосцератом ефективними для зменшення проявів депресії у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями. Методика полягала в систематичному пошуку досліджень у науковій літературі в базах даних PubMed та Web of Science. Загалом було виявлено 1566 досліджень, з яких автори відібрали чотири, що відповідали усім критеріям включення/виключення. ...

24.02.2021 Неврологія Особливості постінсультної епілепсії та потенційні методи терапії

Інсульт як серйозна клінічна проблема для охорони здоров’я в усьому світі є третьою провідною причиною смерті та першою – ​інвалідності у розвинених країнах. Дані щодо поширеності постінсультної епілепсії (ПІЕ) є суперечливими, але за останніми епідеміологічними дослід­жен­нями вона становить приблизно 10% усіх епілепсій та 55% вперше діагностованих нападів серед осіб похилого віку. Зростання частоти ПІЕ порівняно з попередніми роками пояснюється глобальним процесом постаріння населення, збільшенням тривалості життя та поліпшенням діагностики епілептичних нападів у віці від 65 років....

24.02.2021 Неврологія Лікування пацієнта із хронічною ішемією мозку: як досягти ефекту синергії?

Конференцію «Європейські стратегії сучасної медицини» було проведено 4‑6 грудня 2020 року в форматі онлайн. У межах заходу учасники розглянули безліч цікавих та актуальних тем. Представляємо до вашої уваги огляд однієї з доповідей неврологічної секції, яку було присвячено можливостям корекції ішемії головного мозку....