Мікроелементи, вітаміни та пробіотики у підтримці імунного захисту організму

23.03.2021

Стаття у форматі PDF

Для забезпечення адекватного імунітету необхідне постійне надходження поживних речовин: вітамінів А, D, С, Е, В6 та В12, фолієвої кислоти, цинку, селену, заліза, міді, які чинять важливу, часто синергічну, дію на кожному етапі імунного захисту. Нестача вітамінів та мікроелементів є загальновизнаною проблемою сучасної системи охорони здоров’я. Протягом останніх років накопичена велика база знань про значення здорової кишкової мікробіоти (КМ) у підтримці імунної системи та запобіганні розвитку ряду хвороб. У цьому аспекті цікавими є комбіновані засоби із вмістом вітамінів, мікроелементів та корисних пробіотичних штамів, завдяки яким можливо забезпечити добову потребу у мікронутрієнтах та підтримку КМ, що особливо актуально у період пандемії COVID-19. 

Першою лінією захисту від патогенів є вроджений імунітет, який включає фізичні (шкіра, слизові оболонки шлунково-кишкового та респіраторного тракту тощо) і біохімічні бар’єри (слина, соляна кислота у шлунку, жовч, слиз, піт тощо) із неспецифічною клітинною реакцією, опосередкованою лейкоцитами, та системою комплементу (останній компонент задіяний і в адаптивному імунітеті). У випадку, коли збуднику вдається оминути першу лінію захисту, активується адаптивна (набута) антигенспецифічна реакція за участю Т-лімфоцитів (специфічний клітинний, цитотоксичний імунітет) та В-лімфоцитів (гуморальний імунітет за рахунок специфічних антитіл). Імунна система є динамічною і розвивається з віком: від незрілої у ранньому дитинстві до зрілої та функціонально оптимальної у юнацькому та молодому дорослому віці з подальшим зниженням імунного захисту (в основному за рахунок адаптивного імунітету) у людей похилого віку. Окрім фізіологічних особливостей, на стан імунної системи впливає спосіб життя людини (харчування, навколишнє середовище, стрес). В усі вікові періоди життя для підтримки адекватного імунітету необхідне надходження поживних речовин, макро- та мікронутрієнтів (S. Maggini et al., 2018). 

Уже більше року весь світ бореться з пандемією COVID-19. Чимало досліджень підтверджують, що стійка імунна відповідь має вирішальне значення у процесі одужання від COVID-19. Також накопичена велика база знань про вплив різних мікронутрієнтів на стан імунної системи. Вони беруть участь у координації вроджених та адаптивних імунних відповідей на вірусні інфекції, особливо в регуляції про- та протизапальних реакцій у людському організмі. Крім того, недостатня кількість мікроелементів не тільки послаблює імунну систему в боротьбі з вірусними інфекціями, але також сприяє появі більш вірулентних штамів через зміни генетичного складу вірусного геному (M.A. Beck et al., 2000; A. Gorji et al., 2020).

Віруси, у тому числі коронавірус, можуть по-різному впливати на функцію імунної системи та викликати дизрегуляцію противірусної відповіді макрофагів, індукувати надмірну цитокін-опосередковану імунну реакцію, активувати каскад системи комплементу та коагуляції. Ці процеси можуть стати причиною більш тяжкого перебігу хвороби (L.E. Gralinski et al., 2015).

Оскільки сьогодні кількість ефективних противірусних препаратів є дуже обмеженою (а проти SARS-CoV-2 їх взагалі немає), то зміцнення імунної системи є розумною стратегією в боротьбі з вірусними інфекціями (у тому числі COVID-19). З  урахуванням важливої ролі мікронутрієнтів у підтримці імунного захисту організму (табл.), їх дефіцит асоціюється з більш тяжким перебігом вірусної інфекції. В усьому світі близько 2 млрд людей мають дефіцит того чи іншого мікронутрієнта (L. Allen et al., 2006). Наприклад, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (2013), від дефіциту цинку страждають близько 30% людей у світі (у різних країнах цей показник становить від 4 до 73%); 16% випадків інфекцій нижніх дихальних шляхів пов’язані з дефіцитом цього мікроелемента. 

Нещодавно Європейське товариство клінічного харчування та метаболізму (ESPEN) опублікувало настанови, в яких запропоновано 10 практичних рекомендацій щодо харчування пацієнтів із COVID-19. Важливим положенням є забезпечення адекватної кількості макроелементів для підтримки потреб організму в енергії, білках, жирах та вуглеводах. Більше того, для профілактики вірусної інфекції важливе надходження достатньої кількості вітамінів та мінералів, чого можливо досягти, приймаючи дієтичні добавки (R. Barazzoni et al., 2020).

Не менш важливим компонентом людського імунітету є КМ, яка забезпечує захист травного тракту від патогенних мікроорганізмів, підтримує адекватну роботу кишечнику, бере участь у метаболізмі, розвитку слизового бар’єру та кишкового епітелію. Імунітет та КМ є двома взаємопов’язаними комплексами. Так, у кишечнику міститься близько 70-80% усіх імунних клітин. Дисбіоз кишечнику тісно пов’язаний із розвитком не лише ряду запальних захворювань, але й інфекцій (S. Rajput et al., 2020). 

У розрізі нинішніх подій збільшилася кількість наукових публікацій про так звану двонаправлену вісь «кишечник – легені», що пояснює вплив КМ на перебіг респіраторної вірусної інфекції (рис.). При потраплянні в організм вірусний збудник змінює функцію імунної системи та респіраторного епітелію, що призводить до розвитку вторинної бактеріальної інфекції. Прозапальні цитокіни, дефіцит кисню, порушення метаболізму призводять до зміни складу та функції КМ, у результаті чого виникає запалення кишечнику, порушення кишкового бар’єру та зменшення продукції протимікробних пептидів (AMPs). Через порушений кишковий бар’єр відбувається бактеріальна транслокація, що може спровокувати системне запалення. Дисбіоз також призводить до пригнічення продукції молекулярних структур, включаючи Toll-подібні рецептори (TLR), NOD (нуклеотидні олігомеризуючі домени)-подібні агоністи та мікробні метаболіти, такі як коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), тим самим знижує антибактеріальний імунітет легень. Отже, змінюючи гомеостаз кишечнику, респіраторні вірусні інфекції призводять до бактеріальної суперинфекції. Взаємозв’язок легень та кишечнику може бути особливо актуальним під час пандемії SARS-CoV-2.

Рис. Вісь «кишечник – легені» (V. Sencio et al., 2021) 

Деякі пробіотики (Bacillus, Bifidobacterium, Lactobacillus) можуть позитивно впливати на функцію імунної системи (збільшення активності NK-клітин, кількості T-супресорів або Т-хелперів, зменшення кількості B-лімфоцитів, збільшення концентрації IgA у слині, збільшення IL-10, інтерферону α) і тим самим сприяти протидії вірусним респіраторним інфекціям (J. Hu et al., 2021). 

Таким чином, дефіцит вітамінів, мікроелементів та дисбіоз кишечнику негативно впливають на усі ланки імунного захисту, а отже, можуть стати причиною зниженого опору організму інфекції та більш тяжкого перебігу респіраторних вірусних інфекцій. З метою зміцнення імунної системи доцільним є доповнення щоденного раціону харчування дієтичними добавками, наприклад засобом Бекутан Кідс Вітс Мультиімуно (фармацевтична компанія «Алкалоід, Скоп’є»). Дієтична добавка містить вітаміни А, Е, С, D, В6, РР, фолієву кислоту, цинк та найбільш вивчений штам пробіотика Lactobacillus rhamnosus GG (LGG). Технологія пакування DUOCAM спеціально розроблена для багатокомпонентних сумішей, які містять пробіотики. Двокамерний метод саше дозволяє поєднати в одній упаковці LGG та інші компоненти продукту, що забезпечує стабільність у період зберігання. 

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (57) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Проблема менеджменту пацієнтів із харчовою анафілаксією: система оцінки тяжкості симптомів

Харчова анафілаксія (ХА) – найпоширеніший тип алергічної реакції (АР) у дітей, що призводить до смерті [1-5]. Зазвичай ХА розвивається внаслідок випадкового вживання великої кількості алергену, тоді як під час пероральної навантажувальної харчової проби (ПНХП, oral food challenge) або після випадкового контакту з алергеном вона розвивається рідко [2, 6]. При ХА лікарі рідко вводять адреналін, тому ризик загибелі дитини є високим [3]. Оскільки клінічний перебіг ХА непередбачуваний, сучасні настанови рекомендують у таких випадках негайне введення адреналіну [7-17]....

25.10.2022 Педіатрія Біорегуляційний підхід у педіатричній практиці: фокус на корекцію порушень у новонароджених із гіпоксією

Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Гіпоксичне ураження призводить до гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та розвитку системного запалення. Такий стан спричиняє у дитини віддалені сенсорні та когнітивні порушення [1-4]....

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз

За оцінкою експертів, IgE-опосередкована алергія на арахіс поширена серед 0,2-4,5% популяції, залежно від географічного району і методології, що використовується для оцінки. Тоді як у Сполучених Штатах поширеність алергії на арахіс останнім часом зросла втричі, у Сполученому Королівстві протягом останніх 10 років вона досягла плато, що свідчить про регіональні особливості поширеності захворювання. Алергія на арахіс пов’язана зі значним економічним і психологічним навантаженням на сім’ї, тобто асоційована з низькою якістю життя і високою тривогою через потенційні наслідки розвитку тяжкої алергічної реакції в дитини. ...

25.10.2022 Інфекційні захворювання Педіатрія COVID-19 у дітей: що нам відомо сьогодні?

Пандемія COVID-19 вже кілька років поспіль є темою номер один для обговорення серед науковців та фахівців сфери охорони здоров’я. І якщо на самому початку пандемії про коронавірусне захворювання було обмаль інформації, тепер ситуація змінилася. Сьогодні накопичено достатньо знань про перебіг інфекції COVID-19 у дітей, що дозволяє оновлювати рекомендації з лікування. Окрім цього, щоденно перед практикуючими лікарями постає безліч інших питань щодо лікування маленьких пацієнтів, отже, спеціалістам необхідно тримати «руку на пульсі» останніх новин....