Аденурік^® — «Препарат року 2020»!

4 грудня 2020 року відбулася XXI церемонія нагородження професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея». Вперше в історії захід проводили в режимі прямої трансляції, тож усі охочі могли «відвідати» урочистості, не виходячи з дому, та вшанувати переможців віртуальними оплесками.

Колориту святу додали вишукані роботи художника Олександра Клименка, котрі використовувалися для оформлення, яскраві перформанси та сміливі експерименти театру «Київ Модерн-балет» Раду Поклітару. Так символічно організатори втілили ідею, що лікують не лише медикаменти – мистецтво теж може зцілювати.

«Запрошуємо вас на червону доріжку!»

Конкурс «Панацея» – подія, на яку чекають і яка привертає увагу професіоналів галузі. Про її авторитет свідчить рівень номінантів, переможців, запрошених учасників. Зокрема, почесним гостем церемонії став міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Керівник Міністерства охорони здоров’я наголосив на значенні діяльності спеціалістів фармацевтичної галузі для суспільства: «Фармацевтична галузь як складова системи охорони здоров’я опинилася на передовій боротьби з коронавірусом. Працюючи як злагоджений механізм, вона здійснювала безперебійні поставки лікарських засобів; не залишилась осторонь проблем суспільства, спрямовуючи соціальні проєкти на оснащення лікарень, забезпечення лікарів захисними засобами тощо. Виклики, котрі поставило перед нами життя, мобілізували фармацевтичну галузь. І фахівці гідно впоралися з цими завданнями. Сподіваюся, ми подолаємо кризу й наступного року зможемо зустрітися офлайн та привітати один одного з новими здобутками!».

Результати церемонії «Панацея» віддзеркалюють тренди у сфері медицини й фармації. Так, цьогоріч на основі маркетингових досліджень Business Credit, SMD, UMG експерти вибрали найкращих не тільки в традиційних номінаціях («Ресурс із пошуку та замовлення лікарських засобів», «Освітній проєкт», «Проєкт року», «Соціальний проєкт року», «Безрецептурний препарат року», «Рецептурний препарат року», «Біологічно активні речовини»), а й у новій категорії – «Карантинний проєкт».
За традицією тріумфатори конкурсу отримують нагороди, виготовлені скульптором Андрієм ­Зігурою. Утім, перемога в конкурсі «Панацея» – не про звання й титули. Насамперед це свідчення високого рівня довіри до лікарських засобів із боку як споживачів, так і медичної спільноти.

У номінації «Рецептурний препарат року» серед засобів, які застосовуються при подагрі (а саме інгібіторів утворення сечової кислоти), най­кращим визнали препарат ­Аденурік^® (фебуксостат, компанія Berlin-Chemie Menarini). За нагородою до студії завітав бренд-менеджер препарату ­Андрій ­Притульський. «Хоча 2020-й виявився досить важким, для препарату ­Аденурік^® він став роком відкриття й активного вивчення. Зокрема, з’явилися результати дослідження, що внесло ясність стосовно кардіоваскулярної безпеки засобу. Приємно, що препарат отримав визнання в ­такому ­поважному конкурсі, як «Панацея», – підкреслив пан Андрій. – Хочу подякувати всій сім’ї Berlin-Chemie! Ця перемога – визнання цінності щоденної праці та зусиль нашої команди. З надією й натхнен­ням ми крокуватимемо до нових звершень!».

Переворот у лікуванні подагри

Фебуксостат, діюча речовина препарату ­Аденурік^®, є потужним селективним непуриновим інгібітором ксантиноксидази. Його константа інгібування in vitro не перевищує 1 нМ. Фебуксостат застосовується в лікуванні подагри – хронічного метаболічного захворювання, основними клінічними проявами якого є рецидивний гострий артрит і подагричні тофуси. Виникнення подагри зумовлюється порушеннями пуринового обміну; патологія супроводжується появою гіперурикемії.
Сечова кислота є кінцевим продуктом метаболізму пуринів у людини й утворюється в результаті хімічних реакцій: гіпоксантин → ксантин → сечова кислота. Фермент ксантиноксидаза каталізує ці реакції.

! Впливаючи на ксантиноксидазу, ­Аденурік^® допомагає нормалізувати концентрацію сечової кислоти в крові та підтримує її на належному рівні. Він утворює стабільний комплекс як із відновленою, так і з окисленою формою ферменту.

Після прийому всередину фебуксостат абсорбується швидко й у великому обсязі (приблизно 84%). Період напіввиведення становить 5-8 год і залежить від дози препарату. Прийом їжі, так само як і одночасне застосування антацидів, не впливає на швидкість всмоктування й показники концент­рації речовини в плазмі крові. Приблизно 99,2% активної речовини зв’язується з білками крові (Беля­єва І. Б. і співавт., 2017). Метаболізм відбувається переважно в печінці шляхом зв’язування з глюкуроніл­трансферазою та, незначною мірою, за участю ферментів системи цитохрому Р450.
Фебуксостат і його метаболіти виводяться через кишечник і нирки. Препарат не потребує корекції дози в осіб похилого віку, пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю, характеризується кращим профілем безпеки порівняно з алопуринолом.

! Лікування фебуксостатом рекомендують пацієнтам, у яких прийом алопуринолу неефективний та/або спричиняє серйозні побічні ефекти. Не показане використання фебуксостату при вторинній гіперурикемії та безсимптомній гіперурикемії.

Показанням до використання препарату ­Аденурік^® 120 мг також є лікування та профілактика гіперурикемії в дорослих пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу гематологічних злоякісних новоутворень, із помірним або високим ризиком синдрому лізису пухлини.

Фебуксостат vs алопуринол: вимушений компроміс чи гідна альтернатива?

Загалом виділяють три напрями уратознижувальної терапії. Алопуринол і фебуксостат блокують ксантиноксидазу, перешкоджаючи утворенню сечової кислоти; пеглотиказа створює умови для деградації розчинних уратів, а урикозурики (пробенецид, бензбромарон, веринурад, лезинурад) посилюють виведення солей сечової кислоти. Урато­знижувальна дія характерна для таких препаратів, як амлодипін, аторвастатин, фенофібрат, ­лоcартан. Проте вираженість цього додаткового сприятливого ефекту недостатня для досягнення цілей терапії подагри.
Для алопуринолу, засобу першої лінії лікування подагри, характерна низка недоліків: імовірні серйозні токсичні реакції (еозинофілія, васкуліт, гепатит, прогресивна ниркова недостатність), алергічні реакції; широкий спектр протипоказань і лікарських взаємодій. Встановлено, що в деяких хворих алопуринол неефективний навіть у разі використання в максимальній дозі. Крім того, алопуринол структурно подібний до гіпоксантину та бере участь у широкому спектрі пуринових і піримідинових реакцій, що перешкоджає селективності та прицільному впливу на механізми розвитку хвороби.
Як альтернатива алопуринолу був розроблений фебуксостат. Він пригнічує активність як окисленої, так і відновленої форми ксантиноксидази (алопуринол з’єднується тільки з окисленою формою ферменту). Фебуксостат практично не впливає на активність інших ферментів пуринового та піримідинового метаболізму, краще переноситься хворими.

! У рандомізованих подвійних сліпих дослідженнях лікування фебуксостатом тривалістю від 6 до 12 міс у дозуваннях, дозволених для використання в Європейському Союзі (ЄС), а саме 80 і 120 мг/день, порівняно з алопуринолом 100-300 мг/день, виявилося значно ефективнішим у зниженні рівнів сечової кислоти в сироватці крові в пацієнтів із гіперурикемією та подагрою (Frampton J. E., 2015).

Фебуксостат продемонстрував вищу ефективність у зниженні рівня сечової кислоти, ніж алопуринол, у пацієнтів із нирковою недостатністю. У відкритих дослідженнях тривалістю 3-5 років терапія фебуксостатом підтримувала цільові показники сечової кислоти в сироватці крові <6,0 мг/дл (360 мкмоль/л) у більшості пацієнтів. Стійке зниження рівня концентрації сечової кислоти супроводжувалося майже повним припиненням нападів подагри й розсмоктуванням тофуса.

Ренопротекторний ефект фебуксостату: дані досліджень

У рандомізованому контрольованому дослідженні FREED науковці порівняли частоту ниркових, церебральних і кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів похилого віку з гіперурикемією, котрі отримували лікування фебуксостатом, і хворих, яким призначили традиційну терапію з модифікацією способу життя (Kojima et al., 2019). Відповідно до результатів цього дослідження, фебуксостат значно зменшував концентрацію сечової кислоти в сироватці крові та сповільнював прогресування порушення ниркової функції. Порівняно зі стандартною терапією в поєднанні з модифікацією способу життя лікування фебуксостатом асоціювалася зі зниженням частоти нир­кових, церебральних і кардіоваскулярних подій (основна комбінована кінцева точка) в пацієнтів віком ≥65 років із гіпер­урикемією.

Перевірте себе

Чи добре знайомі ми з такою хворобою, як подагра, та чи маємо повну інформацію про препарат ­Аденурік^®?

Запрошуємо читачів перевірити знання й інтуїцію в короткому опитуванні та дізнатися декілька цікавих фактів і результатів наукових спостережень.

Запитання № 1. Хто з відомих людей страждав на подагру?

А. Артур Шопенгауер
В. Бенджамін Франклін
С. Пітер Рубенс
D. Усі варіанти правильні
E. Ніхто з вищеназваних

Правильна відповідь – D.

«Королева хвороб і хвороба королів», «нога в пастці», «секрет геніальності» – як тільки не називали цю хворобу! Перелік видатних особистостей, які страждали на подагру, вражає. Це Ісаак Ньютон, Альберт Ейнштейн, Чарльз Дарвін, Петро I, Лев Толстой, Леонардо да Вінчі, Гай Юлій Цезар, Бенджамін Франклін, Джордж Гордон Байрон, Іван Котляревський, Іммануїл Кант, Рембрандт, Рубенс, Мікеланджело Буонаротті, Артур Шопенгауер…

Подагра стала частиною «спадщини» флорен­тійської династії Медичі, що передавалася з покоління в покоління (Синяченко О. В., Коваленко В. Н. і співавт., 2018). До речі, наведений перелік видатних імен відображає й гендерний дис­баланс серед пацієнтів із подагрою: співвідношення чоловіків і жінок серед хворих у різні вікові періоди варіює від 4:1 до 3:1 (Беляєва І. Б. і співавт., 2017), а за деякими даними, навіть сягає 19:1.

Запитання № 2. У прихильників якого раціону харчування ймовірність виникнення подагри мінімальна?

А. Вегани
В. Вегетаріанці
С. М’ясоїди
D. Ризик у групах зіставний
E. Харчові вподобання не належать до факторів ризику хвороби

Правильна відповідь – B.

У дослідженні вчених із Тайваню (Chiu T. H. et al., 2019) за участю понад 14 тис. осіб було виявлено, що рівень сечової кислоти та ризик захворіти були найнижчими у вегетаріанців, які вживали яйця та молочні продукти, дещо вищі показники мали вегани. У зоні максимального ризику перебували люди, котрі полюбляли м’ясо. Ще одне цікаве припущення цього спостереження: пурини, що містяться в їжі рослинного походження (соя, гриби, горіхи тощо), безпечніші за пурини тваринного походження.

Слід зазначити, що останніми десятиліттями парадигма стосовно етіопатогенезу подагри зазнала змін, особливо щодо ролі дієти в розвитку хвороби. Проте дослідження в цій царині тривають і допомагають здійснити важливі уточнення. Зокрема, доведено, що вживання сухого вина в помірній кількості не впливає на вірогідність захворіти на подагру, міцні алкогольні напої помірно збільшують ризик, а з найбільшою загрозою асоціюється споживання пива та лікерів.

Навпаки, запобігають розвитку подагри гострий перець, імбир, лимон, куркума, крес-салат, вишневий сік, ананаси.

Запитання № 3. Коли фебуксостат дозволили застосовувати в ЄС?

А. У 60-х роках минулого століття
В. У 1997 році
С. У 2008 році
D. У 2020 році
E. Жоден із варіантів не є правильним

Правильна відповідь – С.

Фебуксостат (2-(3-ціано‑4-ізобутоксифеніл)-4-метил­тіазол‑5-карбоксильна кислота) був схвалений до застосування в ЄС у квітні 2008 року та з’явився на ринку під торговою назвою ­Аденурік^®.

Запитання № 4. Які дозування препарату ­Аденурік® доступні на ринку України?

А. 40 мг
В. 80 мг
С. 120 мг
D. 80 і 120 мг
E. 40, 80, 120 мг

Правильна відповідь – D.

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) схвалило використання фебуксостату в дозуваннях 80 і 120 мг/день, натомість Управління з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA), спираючись на результати додаткового огляду дослідження CONFIRMS, – 40 і 80 мг/день (Bardin T., Richette P., 2020).

На українському ринку препарат ­Аденурік^® представлений у дозах 80 і 120 мг.

Рекомендована початкова доза фебуксостату становить 80 мг/добу. Якщо протягом місяця рівень сечової кислоти в крові не знижується до цільо­вих значень (<360 мкмоль/л), дозу збільшують до 120 мг/добу.

Лікування фебуксостатом слід розпочинати тільки в період після загострення хвороби. Початок терапії препаратом може спровокувати напад подагри, тому перед стартом лікування фебуксостатом рекомендується призначити нестероїдні протизапальні засоби чи колхіцин курсом щонайменше 6 міс із метою профілактики.

Запитання № 5. Чи впливає фебуксостат на частоту кардіоваскулярних подій?

А. Так, підвищує
В. Так, знижує
С. Не впливає
D. Дані відсутні
Е. Наразі питання активно досліджується вченими

Правильна відповідь – Е.

«Білою плямою» в рекомендаціях щодо застосування фебуксостату залишалася позиція щодо кардіо­васкулярної безпеки: тривалий час учені не могли дати чіткий висновок. Останні дослідження, зокрема FAST за участю понад 6 тис. осіб (Mackenzie I., Ford I. et al., 2020), показали зіставну частоту досягнення первинної серцево-судинної кінцевої точки на тлі терапії фебуксостатом й алопуринолом.

! Тривале застосування фебуксостату не супроводжувалося підвищенням ризику смерті та серйозних побічних ефектів порівняно з аналогічними показниками на тлі використання алопуринолу.

Підготувала Олександра Марченко

Медична газета «Здоров’я України» вітає компанію «Берлін-Хемі» з почесною відзнакою конкурсу «Панацея 2020»! Бажаємо руху вперед і вгору, до нових цілей і вершин! І безмежного натхнення вам на цьому шляху, адже, як влучно зазначив відомий тренер Вінс Ломбарді, «перемога – це ще не все; все – це постійне бажання перемагати».

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (498), 2021 р.