Дослідження антиалергійних ефектів локального лізоцимвмісного антисептика в хворих на хронічний тонзиліт і фарингіт

19.01.2022

Стаття у форматі PDF

Відомо, що при запальних захворюваннях слизової оболонки ротоглотки (фарингіт) або за тонзиліту часто спостерігаються прояви алергічних реакцій негайного чи уповільненого типів на мікробні, харчові та інші антигени (Дюговская Л.А., 1986; Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., 2005, 2010; Brandtzaeg, 2003). Є дані (Mayer, 2006; Мельников О.Ф. і співавт., 2017) про активну участь структур лімфоглоткового кільця в процесах формування оральної толерантності, особливо на харчові антигени (білки яєць, шоколад, цитрусові).

За лікування зазначених захворювань (особливо в стадії загострення) застосовуються різні антисептичні / знеболювальні засоби: від рослинних екстрактів, настоянок до антибіотиків і локальних антисептиків, серед яких препарат Лізак посідає особливе місце завдяки широкому спектру протизапальних та антибактеріальних механізмів (Марушко Ю. В. и соавт., 2013; Мельников О. Ф. и соавт., 2013, 2014, 2017).

Лізак – ​комбінований препарат із вираженою місцевою антисептичною, антибактеріальною і протигрибковою дією, до складу якого входять деквалінію хлорид, що чинить антисептичну дію за рахунок денатурації та полімеризації білків і ферментів-збудників. Ще однією складовою препарату є лізоцим мукополісахарид (ефективний до грампозитивних бактерій, частково – ​до грамнегативних бактерій, вірусів і грибів). За останні десятиріччя було встановлено, що препарат руйнує аденовіруси 2 типу, герпесу 2 типу (Мельников О. Ф. і співавт., 2016), активно впливає на активацію імунокомпетентних клітин лімфоїдного типу.

Імуноактивність препарату дозволяє зробити припущення, що він може опосередковано впливати як на формування, так і на прояви алергічних реакцій, крім того, в реалізації реакцій імунітету й алергії беруть участь майже однакові клітини та цитокіни. Ці припущення обумовили мету випробувань – ​дослідити вплив препарату на рівень реакцій негайного типу (системно) при хронічному фарингіті / хронічному тонзиліті, а також реакцій уповільненого типу (системно і в змішаній слині) при проведенні монотерапії препаратом у разі загострення зазначених захворювань.

Матеріали та методи

Пацієнтів для досліджень обирали за анамнезом щодо алергічних реакцій та рівнів реагинів у сироватці крові. ­Загалом було проведено 92 відбіркових обстеження; 24 пацієнтів залучили для подальшої роботи, 12 з яких мали прояви алергії на харчові продукти (переважно цитрусові, какао), а 13 хворих свідчили про наявність реакції на полімікробні лізати та підвищену чутливість до антигенів стрептокока гемолітичного (М‑протеїн або антистрептолізин-О, АСЛ-О). Крім того, 9 практично здорових людей склали групу контролю.

Монотерапію препаратом Лізак проводили протягом 5 днів по 5 таблеток/день з рівними інтервалами (впродовж 10 год). Зразки крові (з ліктьової вени) і ротоглоткового секрету брали перед початком дослідження та через 1 тиж після його завершення; їх дублювали й витримували в пробірках Eppendorf (по 0,5 мл у кожній) за температури <25 °C у морозильній камері типу Ardo (Італія).

Наявність реагинів класів Е, G4 в крові понад норму може свідчити про підвищений рівень алергічного фону,  зміни їхнього вмісту в крові – ​про ефективність терапевтичних заходів (або про підсилення рівня сенсибілізації). Визначення рівня цих імуноглобулінів проводилося за допомогою ІФА‑методу з використанням наборів «Хема Медіка» (РФ) та аналізатора StatFax 2100 (США). Алергічні реакції уповільненого типу визначали за допомогою реакції гальмування лейкоцитів крові нормальних донорів. Фактор інгібування лейкозних клітин (LIF) продукується de novо при контакті мононуклеарів з алергеном – ​що більшою є його продукція, то вище рівень гальмування руху лейкоцитів із капілярів (індекс гальмування лейкоцитів рухається до 0). Нами був застосований капілярний тест визначення гальмування міграції згідно з рекомендаціями О. Ф. Мельникова (1981) та Blank (1987). Під час визначення рівня LIF слину використовували як змішаний антиген чи застосовували полімікробний лізат як змішаний антиген мікробів (препарат ОМ‑85) або брали суміш алергенів курячого білка, цитрусових, какао. При визначенні рівня в крові АСЛ-О застосовували латексний тест із реактивами фірми «Гранум» (Україна), а під час визначення титрів антитіл до протеогліканів Klebsiella pneumoniae – ​аглютинаційний тест із латексом, кон’югований з мікробним антигеном; реакцію ставили відповідно до рекомендацій виробника «Латест» (РФ). Статистичну обробку матеріалів проведено із застосуванням параметричного t-критерію Стьюдента згідно з рекомендаціями А. М. Герасимова (2007).

Результати

Було встановлено, що рівні IgE в крові підвищені в хворих на хронічний тонзиліт і хронічний фарингіт, котрі мали алергічні реакції на мікробні та харчові алергени, порівняно зі здоровими донорами (група контролю), а рівні IgG4 в крові достовірно (р<0,05) були підвищені лише в хворих, які мали прояви харчової алергії (рис. 1, 2).

Рис. 1. Вміст реагинових IgE в сироватці крові хворих на мікробну та харчову алергію, а також пацієнтів контрольної групи

Рис. 1. Вміст реагинових IgE в сироватці крові хворих на мікробну та харчову алергію, а також пацієнтів контрольної групи

Примітки: ХА – ​харчова алергія; МА – ​мікробна алергія.

 

Рис. 2. Вміст IgG4 в сироватці крові хворих на мікробну та харчову алергію, а також пацієнтів контрольної групи

Рис. 2. Вміст IgG4 в сироватці крові хворих на мікробну та харчову алергію, а також пацієнтів контрольної групи

Примітки: ХА – харчова алергія; МА – мікробна алергія.
 

Після прийому препарату Лізак достовірне (на 50%) зниження загального рівня IgE в крові обстежених було виявлено лише за мікробної алергії. Що стосується змін вмісту IgG4, то зміни за рівнем цього білка були недостовірними; спостерігалася тенденція в бік зниження показника при харчовій алергії (табл. 1).

Таблиця 1. Зміни у вмісті реагенових імуноглобулінів  у крові пацієнтів із харчовою та мікробною алергією

Можна припустити, що зниження рівня загального імуноглобуліну класу Е може бути пов’язано зі зниженням рівня мікробного навантаження після прийому препарату; це можна визначити за рівнем антимікробних антитіл у крові. Було проведено визначення вмісту АСЛ-О та протеогліканів Klebsiella в крові. Встановлено, що вміст АСЛ-О суттєво знизився, тоді як аглютинувальні антитіла до протеогліканів Klebsiella змінювалися на рівні тенденції до зниження (табл. 2).

Таблиця 2. Зміни у вмісті антитіл до мікробних  антигенів у крові пацієнтів із мікробною алергією  після прийому препарату

Дані про наявність системної або місцевої (у слині) повільної гіперчутливості були отримані після визначення рівня гальмування міграції клітин крові (лейкоцитів) здорових осіб із капілярів (скло «Пірекс») під дією антигенів сироватки чи слини обстежених (табл. 3). З результатів досліджень зрозуміло, що лише під дією антигенів слини (але не сироватки) визначено її інгібувальну дію на лейкоцити. Це дозволяє вважати, що в слині обстежених наявний фактор гальмування міграції типу LIF (Мельников О. Ф., Заболотный Д. И. и соавт., 2017). Монотерапія препаратом Лізак супроводжувалася зниженням рівня інгібування міграції клітин із капілярів, тобто зниженням концентрації LIF у слині.

Таблиця 3. Рівні гальмування міграції (%) клітин крові здорових донорів під впливом антигенів сироватки крові та слини обстежених

Отже, в результаті проведення досліджень установлено, що під дією препарату Лізак зафіксовано зниження рівня сенсибілізації до мікробних антигенів, зокрема стрептококової групи. Практично монотерапія цим препаратом не впливала на прояви харчової алергії. Можна припустити, що позитивний ефект від дії препарату пов’язаний з його вираженою антибактеріальною спрямованістю щодо широкого спектра мікроорганізмів ротоглотки ­(Марушко Ю. В. і співавт., 2013). Дані наших досліджень опосередковано свідчать про те, що ефект може бути вираженим щодо гемотоксичних антигенів стрептокока.

Висновки

  1. У хворих на хронічний тонзиліт і хронічний фарингіт частіше (ніж у практично здорових людей) визначаються сенсибілізація до мікробних антигенів і підвищення в крові імуноглобулінів класу Е.
  2. Уповільнена гіперчутливість у вигляді LIF у хворих при цих захворюваннях частіше виявляється локально в ротоглотковому секреті.
  3. Монотерапія препаратом Лізак хворих на хронічний тонзиліт і хронічний фарингіт знижує прояви алергії на мікробні алергени у вигляді зниження вмісту імуноглобулінів класу Е та гемотоксичного антигена гемолітичного стрептокока (АСЛ-О) в крові.
  4. Монотерапія препаратом Лізак також була ефективною щодо проявів уповільненої гіперчутливості в ротоглотці у вигляді зниження в змішаній слині активності LIF.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23-24 (516-517), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

16.05.2022 Терапія та сімейна медицина Молнупіравір для перорального лікування амбулаторних пацієнтів із COVID-19

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID‑19), зумовленої вірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2), спричинила майже 270 млн підтверджених випадків і понад 5,2 млн смертей в усьому світі. Госпіталізації потребує значна частина пацієнтів із COVID‑19, переважно люди старшого віку й особи з хронічними захворюваннями, як-от ожиріння, цукровий діабет і тяжка серцева патологія. На сьогодні схвалено низку вакцин, високоефективних у зниженні частоти госпіталізації та смертності; утім, охоплення вакцинацією залишається недостатнім. ...

07.05.2022 Терапія та сімейна медицина Хірургія, ортопедія та анестезіологія ІІІ Міжнародний симпозіум із тромбозу та гемостазу: новітні дослідження та зміна парадигм*

26-28 листопада минулого року відбувся ІІІ Міжнародний симпозіум із тромбозу та гемостазу на базі міжнародної освітньої медичної платформи «Medvoice». Третій рік поспіль цей захід зібрав провідних світових та вітчизняних експертів, відомих фахівців із Франції, Австрії, Угорщини, Ізраїлю, Російської Федерації та Литви. Загалом у симпозіумі взяли участь 23 спікери, які розглянули актуальні питання діагностики й лікування порушень гемостазу в контексті новітніх досліджень. Зміна парадигм у патогенезі коагулопатії при тяжких захворюваннях та травмах, підходах до ефективної корекції ускладнень антикоагулянтної терапії, а також у розумінні стану гемостатичного потенціалу стали ключовими темами симпозіуму. ...

07.05.2022 Терапія та сімейна медицина Регенеративні технології у травматології та ортопедії

Наприкінці осені минулого року відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Регенеративні технології у травматології та ортопедії», у ході якої провідні спеціалісти галузі мали змогу обмінятися досвідом використання альтернативних методик лікування захворювань опорно-рухового апарату. ...

28.04.2022 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сторіччя лікування цукрового діабету: підсумовуючи досягнення і втрати

Науково-практична конференція «Століття успіху в лікуванні цукрового діабету. Підсумки 2021». Про історію захворювання цукрового діабету і методи боротьби з ним, а також про нинішній стан проблеми, зростання поширеності цукрового діабету, розвиток і вдосконалення методів його лікування. ...