Результати фармакоекономічного аналізу застосування нової 6-місячної форми триптореліну в лікуванні хворих на РПЗ в Україні

Стаття у форматі PDF

РПЗ є гормонозалежною пухлиною, тому основою лікування таких пацієнтів є андрогендеприваційна терапія, зокрема за допомогою аналогів ГнРГ, які широко застосовуються при РПЗ вже понад 15 років. В Україні сьогодні найбільшу частину ринку аналогів ГнРГ для лікування РПЗ займає гозерелін. Альтернативою цьому засобу може бути добре досліджений і широко застосовуваний аналог ГнРГ трипторелін. 

Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з результатами фармакоекономічного аналізу гормональної терапії РПЗ в українських пацієнтів з використанням триптореліну та гозереліну, клінічна ефективність яких у більшості міжнародних клінічних досліджень практично не відрізнялася [12, 13]. 

Головною метою дослідження було проведення фармакоекономічного аналізу гормональної терапії РПЗ в українських пацієнтів із використанням лікарських засобів у найвищому доступному дозуванні, а саме триптореліну у дозі 22,5 мг і гозереліну 10,8 мг. Препарат порівняння гозерелін було обрано відповідно до вимог Керівної настанови з державної оцінки медичних технологій як препарат, який займає найбільший частку серед цих препаратів на фармацевтичному ринку України.

В основі дослідження лежав розрахунок вартості лікування одного пацієнта з РПЗ протягом 1 року та проведення фармакоекономічного аналізу методом мінімізації витрат, за яким обчислювали різницю витрат при застосуванні двох порівнюваних препаратів (триптореліну та гозереліну) за формулою: CD = DC₁ – DC₂, де CD – показник різниці витрат (cost difference); DC₁ – прямі очікувані витрати (direct costs) від використання гозереліну; DC₂ – прямі очікувані витрати від застосування триптореліну. У дослідженні також враховували, що при введенні гозереліну та триптореліну за даними популяційного аналізу у пацієнтів можуть відмічатися різноманітні серцево-судинні події, зокрема, інфаркт міокарда, частота розвитку якого у 2 рази вища при використанні гозереліну порівняно з триптореліном [16]. 

З метою оцінювання цих даних було складено кошторис на перелік лікарських засобів, необхідних для усунення можливих побічних явищ, що можуть виникнути під час лікування гозереліном чи триптореліном. Брали максимально допустиме дозування лікарських засобів, а ціни на заявлені препарати були представлені відповідно до реєстру оптово-відпускних цін станом на 10.06.2021 р., а також згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2021 р. № 133 [17]. Для розрахунку очікуваних прямих витрат при застосуванні гозереліну (DC₁) та триптореліну (DC₂) було використано фармакоекономічну модель дерева альтернатив, за якою витрати обчислюються з урахуванням імовірності виникнення серцево-судинної події. У дослідженні також підраховано кількість пацієнтів на рік, які могли б додатково отримати терапію триптореліном завдяки економії коштів. Для цього використовували формулу: N_d = СD × N / DC₂, де СD – показник різниці витрат; N – чисельність модельної вибірки – 1000 пацієнтів; DC₂ – очікувані витрати на лікування триптореліном.

Результати дослідження свідчать про значно більші очікувані витрати на одного пацієнта на рік для усунення ПЯ у групі гозереліну порівняно з триптореліном (4637,76 проти 3146,88 грн відповідно). При проведенні фармакоекономічного моделювання у модельній когорті з 1000 пацієнтів було встановлено, що загальні витрати у разі лікування триптореліном склали 20 948 609,8 грн, а гозереліном – 23 836 298,11 грн. Таким чином, різниця витрат (економія коштів) становила 2 887 688,31 грн на 1000 хворих, тобто на 1000 пролікованих триптореліном хворих додатково можна пролікувати 137 осіб. 

Також провели визначення чутливості отриманих результатів фармакоекономічного моделювання до зміни різних параметрів шляхом використання однофакторного та багатофакторного аналізу чутливості. Встановлено, що різниця витрат і можливість додатково пролікувати певну кількість хворих виявились найбільш чутливими до зміни вартості річного курсу лікування досліджуваними лікарськими засобами. Крім того, зменшення вартості триптореліну на 20% відкривало можливість додатково пролікувати до 370 хворих при розрахунку на кожну 1000 пролікованих цим лікарським засобом пацієнтів.

Було проведено багатофакторний аналіз чутливості різниці витрат і кількості додатково пролікованих пацієнтів при варіації параметрів моделювання в межах від -20% до +20% від вихідних значень, що дозволило відобразити дані у вигляді кривої розподілу економії витрат. Показано, що навіть в умовах значної невизначеності змін вхідних параметрів більш ніж у 50% випадків це значення зберігатиметься додатнім, це свідчить про рентабельність застосування триптореліну. Також було встановлено, що за певних умов (зменшення вартості лікування триптореліном) кількість додатково пролікованих пацієнтів може досягати 900.

На основі загальної кількості зареєстрованих випадків захворювання за даними Національного канцер-реєстру України з 2015 по 2019 р. методом регресійного аналізу було проведено розрахунок прогнозованої цільової популяції для триптореліну, представленого новою лікарською формою препарату Диферелін^® у дозі 22,5 мг [18]. В аналізі було враховано, що Диферелін^® пролонгованої дії у дозі 22,5 мг, який вводиться внутрішньом’язово 1 раз на 6 місяців, отримувала категорія пацієнтів, які не мали можливості використовувати підшкірний імплант чи мали обмежений доступ до цієї технології через карантин, труднощі доїзду до лікувально-профілактичного закладу. Додатковим обмеженням були також ПЯ (інфаркт міокарда чи серцева недостатність), що можуть виникнути на тлі лікування, однак їх частота вдвічі менша при застосуванні триптореліну порівняно з гозереліном. Оскільки приблизно 14,4% пацієнтів з числа вперше виявлених не проживають 1 року, то потреба у лікуванні триптореліном у дозі 22,5 мг становитиме (1-0,144)×0,3=0,2565, або 25,68% від прогнозованої кількості нових пацієнтів. У середньому прогнозована кількість хворих, які потребуватимуть лікування триптореліном у дозі 22,5 мг, складатиме 2566.

Для базового аналізу, який не передбачав дисконтування (надання меншої цінності майбутнім грошовим потокам) витрат, рекомендовано застосовувати стратегію поступового переходу на трипторелін протягом 5 років (наприклад, частка охоплення пацієнтів триптореліном у 1-й рік складатиме 20%, у 2-й – 40%, у 3-й – 60%, у 4-й – 80% та у 5-й – 100%) [20]. При цьому економія при закупівлі триптореліну в дозі 22,5 мг за кошти державного та місцевого бюджетів коливатиметься у діапазоні від 1,4 до 8,0 млн грн (у середньому – 4,6 млн грн) в різні роки п’ятирічного горизонту моделювання. 

Крім того, найбільш чутливими до зміни вартості місячного курсу гозереліну та триптореліну та до ймовірності розвитку серцево-судинних подій на фоні лікування представленими лікарськими засобами виявились економія витрат і кількість додатково пролікованих пацієнтів. При багатофакторному аналізі чутливості до варіації параметрів моделювання в межах від -20% до +20% від вихідних значень очікуваний вплив на бюджет залишався позитивним, а економія витрат – стійкою, незважаючи на проведення понад 70% різних варіацій вхідних значень. 

Таким чином, результати фармакоекономічного аналізу застосування триптореліну при порівнянні з гозереліном у пацієнтів з РПЗ, основою якого є модель дерева рішень, дозволили відобразити економічну вигоду для державного та місцевого бюджету від поступової заміни гозереліну на трипторелін у зазначеної групи хворих. 

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 6 (73) 2021 р.