Цефподоксим в амбулаторному лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів: європейський досвід

19.02.2022

Стаття у форматі PDF

Інфекція нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) – ​гостре захворювання (триває протягом ≤21 дня) з основним симптомом – ​кашлем і щонайменше одним з інших симптомів з боку дихальних шляхів (відходження мокротиння, задишка, хрипи чи дискомфорт / біль у грудях), що не має альтернативних пояснень (наприклад, астми/синуситу). ІНДШ включає різні захворювання, як-от гострий бронхіт (ГБ), грип, позалікарняна пневмонія (ПЛП), загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) і бронхоектатичної хвороби (БЕХ).

ІНДШ переважно мають вірусне чи бактеріальне походження; більшість з них діагностують і лікують емпірично в амбулаторних умовах.
Застосування антибіотиків рекомендується в разі ІНДШ бактеріального походження.

Цефподоксим є пероральним антибіотиком, цефалоспорином III покоління для лікування легких та помірно тяжких інфекцій, а також антибіотиком широкого спектра, напівсинтетичним бактерицидним цефалоспорином, який пригнічує синтез бактеріальної клітинної стінки і має стійкість до β-лактамаз.

Цефподоксим активний проти більшості грампозитивних бактерій, у т. ч. Staphylococcus aureus (штами, чутливі до метициліну, включно з тими, що виробляють пеніцилінази), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pyogenes і Streptococcus pneumoniae (за винятком пеніцилінрезистентних ізолятів), а також проти більшості грамнегативних бактерій, як-от Haemophilus influenzae (включно з ізолятами, що продукують β-лактамази), Moraxella catarrhalis, Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli, Proteus mirabilis та Neisseria gonorrhoeae.

Мета дослідження – ​оцінити ефективність та переносимість цефподоксиму при емпіричному лікуванні ІНДШ в амбулаторних умовах.

Матеріали та методи

Обсерваційне відкрите дослідження проводили в період із січня 2020 по березень 2021 року в Інституті охорони праці Північної Македонії.
У дослідженні взяли участь 126 пацієнтів з ІНДШ бактеріального походження: 59 хворих із загостренням ХОЗЛ (37 чоловіків і 22 жінки віком від 46 до 74 років), 32 пацієнти із ПЛП (17 чоловіків і 15 жінок віком від 29 до 71 року), 35 хворих із загостренням БЕХ (19 чоловіків і 16 жінок віком від 37 до 73 років), які відповідали критеріям лікування в амбулаторних ­умовах. Пацієнтів із ГБ не залучали до дослідження, оскільки майже 90% випадків ГБ пов’язані з вірусами.

Діагноз бактеріальної ІНДШ у всіх пацієнтів установлювали за клінічними ознаками; мікробіологічні дослідження не проводили.

Після встановлення діагнозу всі пацієнти отримували емпіричне лікування цефподоксимом – ​200 мг 2 р/день per os: пацієнтів із ХОЗЛ лікували 10 днів, хворих із ПЛП і БЕХ – ​14 днів.

Усі учасники випробування мали проміжні візити на 3-й, 5-й і 7-й дні (пацієнти з ХОЗЛ), а також на 3-й, 5-й, 7-й та 10-й дні (хворі з ПЛП і БЕХ), під час яких оцінювали симптоми й можливі побічні ефекти.

Перебіг ІНДШ оцінювали відповідно до усунення симптомів. Лікування вважали успішним, якщо було досягнуто повного усунення симптомів або їхнього повернення до базового рівня тяжкості. Згідно із чинними рекомендаціями, в пацієнтів із ПЛП, симптоми якої зникли після проведеного лікування, подальшу рентгентгенографію грудної клітки не проводили. Лікування вважали невдалим, якщо клінічні симптоми не покращувалися або погіршувалися, що було помічено під час одного із проміжних візитів чи наприкінці лікування [6, 10, 22].

Результати

Відсоток учасників, котрі одужали, коливався від 77,9% (46/59) у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, 81,3% (26/32) у хворих із ПЛП до 77,1% (27/35) при БЕХ (рис. 1). Госпіталізованих пацієнтів через поточну ІНДШ не було.

Рис. 1. Клінічний успіх застосування цефподоксиму в пацієнтів з ІНДШ

Рис. 1. Клінічний успіх застосування цефподоксиму в пацієнтів з ІНДШ

Середній час до повного зникнення клінічних симптомів і ознак або їхнього повернення до вихідного рівня тяжкості варіював від 6,5±0,3 дня в пацієнтів із ХОЗЛ, 7,8±0,5 дня в хворих із ПЛП до 10,7±1,2 дня в пацієнтів із БЕX (рис. 2).

Рис. 2. Середній час клінічної ремісії (дні)

Рис. 2. Середній час клінічної ремісії (дні)

Частота побічних ефектів під час лікування цефподоксимом коливалася від 10,2% (6/59) у пацієнтів із ХОЗЛ, від 12,5 (4/32) до 8,6% (3/35) у хворих з БЕХ (рис. 3). Зареєстровані побічні ефекти (нудота, діарея, запаморочення) були легкими та не потребували передчасного припинення лікування.

Рис. 3. Частота побічних ефектів при лікуванні цефподоксимом

Рис. 3. Частота побічних ефектів при лікуванні цефподоксимом

Обговорення

Рівень клінічної ремісії був схожим у пацієнтів трьох груп і становив ≈80%. Окрім того, середній час клінічної ремісії у вилікуваних пацієнтів коливався від 6,5 дня у пацієнтів із ХОЗЛ, від 7,8 дня в хворих із ПЛП до 10,7 дня в пацієнтів із БЕХ. Цефподоксим активний проти бактерій, які вважають найважливішими причинними факторами ІНДШ. Актуальність цих висновків зростає у світлі зростаючої резистентності Streptococcus pneumoniae і Haemophilus influenzae до пеніцилінів та макролідів, що в деяких регіонах перевищує 30% [29].
Раніше ми зареєстрували високий клінічний рівень успішності (81,8%) у дослідженні ефективності й безпеки цефподоксиму в амбулаторному лікуванні ХОЗЛ, проведеному в 2014 році [30]. Оскільки схожі результати отримано в декількох дослідженнях ефективності цефподоксиму в амбулаторному лікуванні бактеріального ХОЗЛ, проведеному в останні два десятиліття, він розглядається як емпіричний антибіотик першої лінії для амбулаторного лікування пацієнтів із загостренням ХОЗЛ [31-34]. Згідно з настановами Johns Hopkins ABX (2017), цефподоксим показаний як антибіотик першої лінії для лікування ХОЗЛ, зумовленого Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarhalis [35].

Згідно із чинними консенсусними настановами, БЕХ в амбулаторних умовах необхідно лікувати протягом 14 днів антибіотиками з огляду на попередню мікробіологію мокротиння [39]. Результати, отримані в цьому дослідженні, довели високий клінічний рівень успішності в пацієнтів із БЕХ.

Частота побічних ефектів у цьому випробуванні коливалася від 8,6 до 12,5%, що знаходиться в діапазоні даних, які містяться в наявних доказах [12, 14, 15]. Усі побічні ефекти, котрі з’являлися в пацієнтів, були легкими та не потребували припинення лікування цефподоксимом.

Висновки

У дослідженні, спрямованому на оцінку клінічної ефективності та безпеки цефподоксиму при амбулаторному лікуванні ІНДШ бактеріального походження, продемонстровано високий клінічний рівень успішності й низьку частоту побічних ефектів. З огляду на наші висновки ми підтримуємо використання цефподоксиму як антибіотика першої лінії в амбулаторному лікуванні бактеріальних ІНДШ.

Список літератури знаходиться в редакції.

Стаття друкується в скороченні.

Minov J., Stoleski S., Petrova T. et al. Cefpodoxime 
in the outpatient treatment of lower respiratory tract infections. Acad Med J 2021; 1 (1): 37-48.

Переклала з англ. Олена Костюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (519), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...