Наймасштабніша подія вітчизняної онкології – конгрес UpToDate 3.0

Вже третій рік поспіль OncoHUB Української спілки клінічних онкологів (УСКО) переконливо тримає руку на пульсі вітчизняної онкологічної галузі та слугує найавторитетнішою платформою для професійного розвитку лікарів-онкологів.

Незважаючи на війну в Україні, щорічну традицію проведення онкологічного конгресу UpToDate не було змінено. Хоча цей рік став, без перебільшення, найтяжчим випробуванням за всю історію незалежного існування нашої держави, система охорони здоров’я витримала цей виклик і сьогодні продовжує працювати, а лікарі – надавати кваліфіковану, у тому числі високоспеціалізовану, медичну допомогу. Конгрес відбувся 24-25 листопада 2022 року в змішаному форматі. Провідні вітчизняні експерти поділилися власним досвідом діагностики та лікування різноманітних онкологічних захворювань та обговорили нагальні проблеми галузі. 

Відкриття конгресу

Із вступним словом до учасників звернувся заступник міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Олексій Яременко, який сфокусував увагу на національних програмах надання онкологічної допомоги.

– Сьогодні з-поміж послуг Національної служби охорони здоров’я виділено окремі пакети для лікування онкологічних захворювань. Звичайно, повномасштабна війна дещо змінила пріоритети розподілу бюджету, проте онкологічна служба завжди була і залишається у першості для системи охорони здоров’я. Нашим ключовим завданням сьогодні є забезпечення пацієнтів якісною безоплатною медичною допомогою. Зокрема, наказом МОЗ України від 13.09.2022 р. № 1658 утворено та затверджено склад робочої групи з питань удосконалення та розвитку онкологічної допомоги.

Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова Національної асоціації онкологів України Валерій Зуб також привітав учасників заходу та побажав плідної роботи.

Головний лікар Національного інституту раку (м. Київ), кандидат медичних наук Андрій Петрович Безносенко у своїй вступній промові подякував учасникам за те, що незважаючи на обставини – відсутність електропостачання, зв’язку, комунікацій, – вони розставили пріоритети на користь власного професійного розвитку.

– Спочатку пандемія, тепер війна, але ніщо не змусить нас зупинитися. Сьогоднішній захід спрямований на обговорення найбільш актуальних алгоритмів і протоколів лікування онкологічної патології. Провідні експерти галузі зібралися нині, щоб поділитися власним досвідом діагностики та лікування онкологічних захворювань. Звичайно, війна відобразилася на онкологічній службі. Наразі значна кількість фахівців і пацієнтів були або продовжують перебувати під окупацією, що відображається як на психологічному стані людей, так і на можливості отримання медичної допомоги, а для наших колег – і на можливості працювати. Ще однією проблемою, з якою сьогодні зіштовхнулася онкологічна служба, є міграція пацієнтів усередині країни. Так, значна кількість наших колег із Тернополя, Чернівців, Ужгорода й Івано-Франківська отримали надвисоке навантаження, працювали понад свої можливості, але не відмовили жодному пацієнту. Всі вищеперераховані фактори війни, звичайно, вплинули на можливість онкологічної служби нормально функціонувати. Проте триває вже 10-й місяць повномасштабної війни, і дякуючи ЗСУ, нашій владі та закордонним партнерам, ми витримали цей виклик і сьогодні продовжуємо працювати та надавати якісну медичну допомогу.

Виконувач обов’язків директора Національного інституту раку (м. Київ), доктор медичних наук Андрій Федорович Шипко у своєму вступному слові також підкреслив, що Національний інститут раку продовжує працювати. 

– З перших днів війни Національний інститут раку ні на мить не припиняв надавати якісну медичну допомогу онкохворим. Колектив інституту з перших годин війни згуртувався і прийняв ті рішення, які дозволили охопити медичною допомогою усіх, хто її потребував. І сьогодні ключовим нашим завданням є працювати і забезпечувати інститут необхідним для надання високоспеціалізованої медичної допомоги онкохворим. Наразі, незважаючи на бойові дії, ми продовжуємо розбудовувати заклад. Відремонтували бункер, ввели в експлуатацію лінійний прискорювач VARIAN Halcyon. Тож продовжуємо працювати заради нашої спільної перемоги.

Онкологія в умовах воєнного стану

Перша секція конгресу була присвячена наданню онкологічної допомоги в умовах війни. Секцію розпочала лікар-хірург Brigham and Women’s Hospital (м. Бостон, США), доктор медичних наук Неля Мельничук, яка презентувала доповідь «Підтримка онкологічної допомоги в Україні під час війни і після перемоги».

– З метою покращення онкологічної допомоги в Україні була створена некомерційна громадська організація Global Medical Knowledge Alliance (GMKA). Це освітня платформа, що поширює безкоштовні доказові практичні матеріали, упорядковані експертами-онкологами та перекладені українською мовою. Місія GMKA полягає у наданні відкритої медичної інформації, заснованої на доказах, про поточні медичні стандарти онкологічної допомоги багатьма мовами, зробивши її доступною для лікарів і пацієнтів у всьому світі, щоб глобально покращити якість онкологічної допомоги.

Після 24 лютого 2022 р. GMKA розширив свої пріоритети і тепер акцентує увагу не лише на навчальних матеріалах онкологічної тематики, а й фокусується на додаткових потребах, які з’явилися після повномасштабного вторгнення, зокрема бойових травмах, загрозі хімічних або ядерних атак, переміщенні пацієнтів, зруйнованих або окупованих медичних закладах, необхідному обладнанні та витратних матеріалах, а також на військових злочинах проти цивільного населення та медичного персоналу. Після початку бойових дій онкологічна допомога зазнала впливу факторів, які негативно відобразилися на її можливості нормально функціонувати. Ці фактори включають обмеженість наявних ресурсів, зокрема постачання хіміотерапевтичних препаратів, міграцію пацієнтів усередині країни, проблеми з логістикою. Сьогодні GMKA сфокусував увагу на допомозі українським лікарням і польовим шпиталям, зокрема в наданні хірургічного і медичного обладнання відповідно до їх критичних потреб. Потреби і пріоритети надання допомоги визначаються на основі офіційного аналізу, проведеного частиною нашої команди, яка працює в Україні. 

Експерт МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», доктор медичних наук, професор Олексій Олексійович Ковальов акцентував увагу на питанні профілактики та скринінгу раку під час війни.

– Починаючи з 2020 р. Україна бореться з викликами. Спочатку пандемія COVID-19, тепер повномасштабне вторгнення чинить значний вплив на онкологічну службу. Розв’язана країною-агресором війна вже завдала значних збитків системі охорони здоров’я, наразі зареєстровано 44 напади на українські медичні установи. Основні проблеми, з якими ми з колегами стикаємося сьогодні, включають не лише пошкодження інфраструктури лікувального закладу, а й порушення логістичних маршрутів при централізованій доставці препаратів для хіміотерапії, відсутність медикаментів, обладнання та нестачу кваліфікованих кадрів. 

Окрім того, війна сама по собі чинить значний вплив на здоров’я населення, і це стосується не лише психологічного стану. Відомо, що надлишковий вплив на військових та мирне населення фізичних, хімічних і біологічних канцерогенів воєнного часу підвищує ризик розвитку раку в майбутньому. Якщо проаналізувати досвід інших країн, на території яких відбулися тривалі бойові дії, можна очікувати, що в найближчі роки після війни в Україні зростатиме захворюваність на рак легені, шлунка, яєчка, підшлункової залози, шийки матки, молочної залози, урогенітальний рак та іншу онкологічну патологію. 

Найбільший ризик для здоров’я населення після війни виникає через пошкодження ґрунту. З 24 лютого 2022 р. ворог випустив по території нашої країни понад 4,5 тисячі ракет. Відомо, що оболонки боєприпасів виготовлені з чавунного сплаву, до якого крім заліза та вуглецю додають сірку та мідь, а частина боєприпасів містить елементи, виготовлені з використанням збідненого урану. Після обстрілу одного квадратного кілометра території у ґрунт потрапляє 50 тонн заліза, 1 тонна сполук сірки та 2,5 тони міді. Уламки, що залишаються у землі, згодом окиснюються, надходять у навколишнє середовище і включаються до харчових ланцюжків. 

На війні людина також контактує з багатьма канцерогенами воєнного часу, концентрація яких різко підвищується в повітрі під час вибухів і руйнування будівель. До канцерогенів належать дим, пісок, пил, тверді часточки та азбест. Канцерогенні продукти згоряння у повітрі є ще одним важливим канцерогеном воєнного часу. Окрім того, внаслідок бойових дій можуть бути пошкоджені водоносні горизонти ґрунту. Зокрема, вибухи можуть зруйнувати шар корінних порід, що сприяє проникненню забрудненої води, органічних речовин і токсинів далеко у товщу ґрунту. Агресивні забруднювачі, такі як канцерогенний перхлорат, що використовується для виробництва боєприпасів, потрапляють у водоносні горизонти і можуть переноситися далеко за межі поля бою. І критичним є той факт, що навіть через 100 років після закінчення війни ґрунт не відновлюється.

Масові переміщення населення також несуть певні ризики та пов’язані з поширенням біологічних канцерогенів, які включають бактерії та віруси. Відомо, що такий збудник, як Helicobacter pylori, асоціюється з раком шлунка, вірус Епштейна – Барр – з раком носоглотки та неходжкінськими лімфомами, а вірус папіломи людини – з раком шийки матки.

Всі вищеперераховані фактори асоціюються насамперед з активними бойовими діями та прямим впливом канцерогенів на організм людини. Проте крім прямої дії ризик розвитку раку в майбутньому може бути пов’язаний із непрямим впливом війни через стресові фактори. Відомо, що хронічний стрес також може асоціюватися з розвитком онкологічних захворювань у майбутньому. Після гострої фази російсько-української війни 2014 р. серед осіб віком 20-39 років, які брали участь у бойових діях, щорічно реєструється велика кількість випадків онкологічних захворювань. В основі патофізіології розвитку раку на фоні хронічного стресу криється механізм активації симпатичної нервової системи, що сприяє виникненню запальної реакції, пригнічення клітинного імунітету, а також зміну поведінки та набуття шкідливих звичок (куріння, переїдання та вживання алкоголю). 

Зв’язок між психологічною воєнною травмою та раком викликає все більшу стурбованість медичної спільноти України. І сьогодні не виключено, що повномасштабна війна може призвести до більшої кількості захворювань і смертей від раку, ніж очікується у мирний час. Тому актуальним питанням є створення окремої програми з вивчення наслідків війни для захворюваності на рак в Україні. Також необхідна програма, спрямована на профілактику та онкологічний скринінг, які є найефективнішими засобами боротьби з раком.

Незважаючи на повномасштабну руйнівну війну, система охорони здоров’я України вистояла і сьогодні продовжує працювати. Проведення конгресу UpToDate 3.0 – тому ще одне підтвердження. Організація заходу в гібридному форматі дозволила долучитися до нього більшій кількості фахівців. Ключовою місією цьогорічного конгресу є не стільки обмін знаннями та досвідом, обговорення нагальних проблем, скільки подання сигналу: ми є, ми підставляємо плече одне одному, ми працюємо, долаємо, перемагаємо рак і війну!

Підготувала Анна Хиць

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 5 (78) 2022 р.