21 листопада, 2025
Сезонні варіації захворюваності на рак та прогнози
Онкологічні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності у світі, через що вкрай актуальним є пошук нових підходів до поліпшення прогнозу. В останні десятиліття зростає увага до ролі вітаміну D у профілактиці та лікуванні раку, особливо в контексті сезонних коливань його рівнів в організмі. Географічні та кліматичні фактори, що впливають на синтез вітаміну D, можуть мати значний вплив на розвиток і перебіг онкологічних захворювань. Розуміння сезонних варіацій захворювань і прогнозу захворюваності на рак має важливе значення для оптимізації терапевтичних стратегій, особливо в країнах північних широт з обмеженою інсоляцією. Дослідження взаємозв'язку між сезоном діагностування, статусом вітаміну D та онкологічним прогнозом надає нові можливості для персоналізованої медицини і превентивної онкології.
Захворюваність на рак і прогноз різних типів онкологічних захворювань тісно пов’язані зі статусом вітаміну D в організмі. Переважна більшість епідеміологічних досліджень на кшталт випадок – контроль свідчить, що високе споживання вітаміну D знижує ризик розвитку злоякісних новоутворень [1-5]. Крім того, численні дослідження взаємозв’язку між концентрацією 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові та ризиком розвитку раку демонструють знижений ризик у групах із високими рівнями 25(OH)D [6, 7].
! Проте багато з цих досліджень можуть мати певні недоліки, найважливішим з яких є те, що період латентності для внутрішніх форм раку, ймовірно, є досить тривалим. Отже, споживання вітаміну D і його фотосинтез, а також рівні 25(OH)D у сироватці крові за 10-25 років до діагностування раку можуть бути важливішими за ті показники, що спостерігаються безпосередньо перед виявленням захворювання [8].
Екологічні дослідження переконливіші в цьому аспекті, оскільки базуються на факті, що фотосинтез у шкірі є найважливішим джерелом вітаміну D. Численні дослідження демонструють кореляцію між географічною широтою і показниками захворюваності або смертності від внутрішніх форм раку. За інших однакових умов річний фотосинтез вітаміну D збільшується приблизно на 50% на кожні 10° зменшення географічної широти [9, 10].
Припущення, що сонячна радіація може знижувати ризик розвитку раку, було вперше висловлено у 1937 р. [11]. Обернений зв’язок між географічною широтою та смертністю від раку було виявлено у 1941 р. [12]. Гарланд С. і Гарланд Ф. засвідчили це для раку товстої кишки [13], що пізніше було підтверджено іншими дослідниками [14-17]. Проживання в сільській місцевості, а також міграція на південь знижують ризик розвитку онкологічних захворювань [6, 7, 18].
У проспективному дослідженні було встановлено, що низькі рівні вітаміну D можуть бути пов’язані зі збільшенням ризику і захворюваності, і смертності [7]. Норвегія простягається на значну відстань із півдня на північ (58-71° північної широти) та має однорідне населення щодо типу шкіри й етнічної приналежності. Тому на початку 1990-х рр. було вирішено вивчити градієнти широти для показників захворюваності та смертності від поширених форм раку.
Результати та обговорення досліджень сезонних варіацій
Спільно з дослідниками з Норвезького реєстру раку автори стали першими, хто дослідив варіації прогнозу раку залежно від сезону діагностування [21]. Було виявлено кращий прогноз для випадків, діагностованих влітку та восени, порівняно із зимою і весною. Це було пов’язано із сезонними варіаціями рівнів 25(OH)D у сироватці крові, хоча не був виключений вплив інших факторів.
Дослідження було продовжено, і отримані результати підтверджено для кількох типів раку [19, 20, 22-25]. У більшості досліджень не було виявлено градієнта залежно від географічної широти, хоча для раку молочної залози та легенів спостерігався невеликий, але статистично незначущий градієнт [24, 25].
Шкірна злоякісна меланома становить особливий випадок, оскільки цей рак, імовірно, викликаний сонячним опроміненням, зокрема еритемогенними дозами. Як і очікувалося, найменша кількість діагнозів спостерігалася в місяці відпусток (липень, грудень), але навіть для меланоми летальність була найнижчою для пацієнтів, діагностованих у літній сезон [26].
Ці результати підтверджені аналогічним великим дослідженням у Великобританії [27] та іншим у США [28]. Британські дослідники пізніше виявили, що сезонні варіації прогнозу стали меншими після корекції на загалом вищу смертність взимку [29]. Проте зниження смертності серед жінок із діагнозом раку молочної залози восени все ще спостерігалося.
Було підраховано, що збільшення рівня 25(OH)D у сироватці на 25 нмоль/л призводить до 17% зниження загальної захворюваності на рак та 29% зниження загальної смертності від раку [7]. Той факт, що зниження смертності є більшим, ніж зниження захворюваності, вказує на те, що високий рівень 25(OH)D призводить до зменшення летальності, як свідчать дані авторів [9, 21, 23, 24], і величина цього зниження аналогічна тій, яку можна оцінити, використовуючи літній рівень 25(OH)D протягом всього року.
Відповідно до отриманих даних, п’ятирічна летальність від раку товстої кишки, здається, зменшується з географічною широтою в популяції США [30], а співвідношення шансів для зразків у сироватці 25(OH)D, взятих взимку та навесні, мало сильнішу обернену кореляцію з колоректальними аденомами, ніж зразки, взяті влітку та восени [31].
Ключові результати
- Сезонний ефект на прогноз. Пацієнти, діагностовані влітку/восени, мають кращий прогноз, ніж діагностовані взимку/навесні.
- Кореляція з вітаміном D. Найкращий прогноз збігається із сезонами найвищого статусу вітаміну D у популяції.
- Кількісний ефект. Збільшення 25(OH)D на 25 нмоль/л: 17% зниження захворюваності + 29% зниження смертності.
- Парадокс меланоми. Навіть для раку, спричиненого сонцем, літні діагнози мають кращий прогноз за зимові.
Взаємодія між дієтичним споживанням вітаміну D і фотосинтезом досі значною мірою не вивчена. Намагаючись з’ясувати цю проблему, автори розширили своє перше дослідження раку товстої кишки [9] і поділили Норвегію на три регіони: із високою та низькою річною дозою УФ-випромінювання і з низькою дозою УФ, але високим споживанням вітаміну D населенням [20].
Нещодавно Хольмберг Л. (2009) та співавт. вивчали прогноз раку молочної і передміхурової залози і виявили, що для цих видів раку існував вищий коефіцієнт ризику смерті для осіб, діагностованих влітку, особливо в липні – серпні [32]. Точка високого коефіцієнта ризику збігалася з низькою середньою кількістю діагнозів і високою часткою запущених випадків, діагностованих влітку. Отже, високий коефіцієнт ризику пов’язувався з пізнім зверненням, що призводило до поганого прогнозу.
Автори спробували знайти подібний зв’язок у своїх даних, але не виявили його [22]. На прикладі раку товстої кишки спостерігалися невеликі зниження кількості випадків захворюваності в липні та грудні (відпустки), але відсутні відповідні часові точки поганого прогнозу. Фактично виявлено протилежне: несподівано хороший прогноз для діагнозів у грудні.
Автори не мають пояснення для затримки між максимальним статусом вітаміну D (липень – серпень) і точкою діагностування, що призводить до оптимального прогнозу (листопад – грудень). Запропоновано, що можуть відігравати роль такі фактори: сезонні варіації споживання вітаміну D, швидке зимове погіршення статусу вітаміну D, загалом поганий стан здоров’я в середині зими (грип тощо), високе споживання жирної їжі під час різдвяних свят, що розбавляє вітамін D, та довгострокове зберігання активних метаболітів вітаміну D в організмі.
Роль статусу вітаміну D для раку передміхурової залози була вивчена у Фінляндії [35] та Норвегії [36]. У Фінляндії і високі (понад 80 нМ), і низькі (менше 19 нМ) рівні вітаміну D у сироватці були пов’язані з вищим ризиком. У Норвегії середні (50-80 нМ) та високі (понад 80 нМ) рівні були значно пов’язані з кращим прогнозом. Обидва дослідження підтверджують позитивну роль вітаміну D, але їх не можна безпосередньо порівнювати, оскільки одне стосується ризику, а інше – прогнозу.
Аналіз факторів, що впливають на сезонні варіації
Загальні показники смертності найвищі в зимовий сезон у багатьох країнах високих широт. У деяких, але не у всіх країнах, це також стосується більш специфічних захворювань, таких як рак, серцево-судинні захворювання та грип. Для внутрішніх форм раку автори не виявили послідовних, значущих сезонних варіацій ні захворюваності, ні показників смертності.
З іншого боку, такі варіації прогнозу раку виявлено залежно від сезону діагностування в Норвегії. Найкращий прогноз спостерігається для діагнозів, встановлених влітку і восени, тобто в сезони найкращого статусу вітаміну D у популяції. Не було відповідних сезонних варіацій ні показників діагностування, ні показників смертності, які могли б пояснити варіації прогнозу.
Найімовірнішою причиною цих варіацій є те, що статус вітаміну D в Норвегії значно кращий влітку та восени, ніж взимку і навесні. Раніше сезонні варіації пояснювалися циркануальними варіаціями певних гормонів, але дані не є послідовними.
Для деяких типів раку, таких як рак молочної залози, були запропоновані інші пояснення сезонних варіацій прогнозу [33, 34]. У цих ранніх дослідженнях були виявлені закономірності, що відрізняються від норвезьких: довша виживаність для діагнозів весна – літо в Австралії [34] та для діагнозів жовтень – червень у Фінляндії [33].
! Взаємодія дієтичного споживання вітаміну D і фотосинтезу досі значною мірою не відома.
Оскільки фотосинтез вітаміну D зменшується з віком, автори також досліджували різні вікові групи. Приділялася увага частоті відпусток у південних широтах і статевим відмінностям. Було підтверджено, що розраховані та виміряні річні УФ-опромінення [9, 20] є релевантними для реальних опромінень завдяки вивченню показників захворюваності на плоскоклітинні карциноми шкіри в кожному з трьох регіонів.
Висновки
Норвезькі дані підтверджують позитивну роль вітаміну D для прогнозу раку. Найкращий прогноз для діагнозів і початку терапії – влітку та восени, тобто в періоди оптимального статусу вітаміну D. Результати досліджень свідчать про важливість підтримання адекватних рівнів вітаміну D протягом року для поліпшення онкологічного прогнозу.
За матеріалами J.E. Moan, Z. Lagunova, O. Bruland & A. Juzeniene. Seasonal variations of cancer incidence and prognosis. Dermato-Endocrinology. 2010; 2:2, 55-57. DOI: 10.4161/derm.2.2.12664
Підготувала Анна Сочнєва
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хімієтерапія» № 5 (98) 2025 р.
