Зміна способу життя здатна знизити генетичний ризик розвитку раку щитоподібної залози

24.01.2023

Згідно з дослідженням, яке ґрунтується на даних понад 260 тис осіб, здоровий спосіб життя зменшує вплив генетичних факторів на ризик розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ).

Частота виявлення РЩЗ останніми роками зросла і посідає 9-те місце серед 36 видів раку в усьому світі. Сюмін Фенг із Медичного університету Гуансі (м. Наннін, Гуансі, Китай) та його колеги пишуть, що це коштуватиме значних витрат для системи охорони здоров’я.

Генетика і спосіб життя пов’язані з розвитком РЩЗ; попередні дослідження свідчать про генетичну схильність до розвитку РЩЗ приблизно в 50% випадків, проте, за словами дослідників, дані про вплив модифікованих факторів, пов’язаних зі способом життя, обмежені.

У когортному дослідженні, опублікованому в JAMA Network Open, автори використовували дані з Біобанку Великої Британії і набирали дорослих віком 40-69 років протягом березня 2006 р. – жовтня 2010 р. Остаточна популяція дослідження становила 264 956 осіб європейського походження. Середній вік учасників становив 57 років, 52% були жінками.

Дані про спосіб життя збирали за допомогою інтерв’ю та анкет. Дослідники побудували загальну оцінку способу життя на основі 5 факторів: дієта, фізична активність, вага, куріння і вживання алкоголю. Кожному фактору було присвоєно оцінку 0 або 1, де 1 означало сприятливий спосіб життя. Спосіб життя за кількістю балів розділили на 3 категорії: несприятливий (оцінка 0-1), середній (оцінка 2) і сприятливий (оцінка 3-5). Показник полігенного ризику (PRS) кожної особи класифікували як низький, проміжний або високий на основі метагеномного дослідження асоціацій 3 категорій піддослідних. Головним результатом був розвиток РЩЗ.

Дослідники виявили 423 випадки РЩЗ протягом середнього періоду спостереження 11,1 року. Загалом, вищі показники PRS були достовірно пов’язані з розвитком РЩЗ (відношення ризиків (ВР) 2,25; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,91-2,64; р<0,00001), так само як і несприятливий спосіб життя (ВР 1,93; 95% ДІ 1,50-2,49; р<0,001).

Несприятливий спосіб життя був пов’язаний із розвитком РЩЗ у групі з найвищим показником PRS, а особи з високим показником PRS і несприятливим способом життя мали майже вп’ятеро вищий ризик розвитку РЩЗ (ВР 4,89; 95% ДI 3,03-7,91; р<0,001).

Крім того, дослідники в своєму обговоренні пишуть, що дотримання здорового способу життя може знизити захворюваність на РЩЗ в осіб із вищим PRS.

Дослідники зазначали, що висновки обмежувалися кількома факторами, зокрема наявністю лише базових даних про спосіб життя, а також відсутністю даних про споживання йоду, радіаційне опромінення, життєвий і сімейний анамнез. Іншими обмеженнями дослідження є відсутність можливості узагальнення даних для неєвропейських популяцій. Проте це перше дослідження, в якому вивчали зв’язок між способом життя, генетичними факторами і ризиком розвитку РЩЗ і яке було підкріплене великою кількістю досліджуваних, а його результати свідчать про те, що зміна способу життя може допомогти знизити ризик РЩЗ в осіб із генетичною схильністю.

Здоровий спосіб життя може змінити ситуацію

Захворюваність на РЩЗ щороку зростає, і вивчення можливих факторів ризику могло б йому запобігти. Про це заявив доктор філософії Сяобо Янг.

За його словами, попередні дослідження показали, що РЩЗ пов’язаний із генетикою і способом життя. Сяобо Янг зазначив, що вплив здорового способу життя на генетичні варіації РЩЗ залишається неоднозначним, тому вкрай важливо визначити зв’язок генетичних факторів і способу життя з розвитком РЩЗ.

Він також повідомив, що, на його подив, вони виявили, що дотримання здорового способу життя також може знизити ризик розвитку РЩЗ в людей із високою генетичною схильністю. Отримані дані підкреслюють потенційну роль змін способу життя в запобіганні РЩЗ, особливо в осіб із генетичним ризиком, оскільки спадковість у разі РЩЗ є дуже частим фактором, приблизно в 50% випадків. Сяобо Янг додав, що потрібно приділяти більше уваги здоровому способу життя для профілактики раку і що це є важливим повідомленням для клініцистів.

Взаємозв’язок між статевоспецифічними факторами способу життя, такими як куріння та вживання алкоголю, і РЩЗ залишається невизначеним і потребує додаткового дослідження. Також Янг додав, що необхідні додаткові дослідження для підтвердження складного зв’язку між способом життя й генетикою при РЩЗ. Дослідження було підтримано Національною програмою ключових досліджень і розробок Китаю і Національним фондом природничих наук Китаю.

Дослідники не мали жодних фінансових конфліктів після закінчення дослідження.

За матеріалами https://www.medscape.com

Підготував Олександр Пасічник

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 4 (60) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

16.06.2024 Урологія та андрологія Ендокринологія Визначний час для тестостерон-­замісної терапії

Минулий рік ознаменувався появою довгоочікуваних результатів дослідження американських науковців стосовно серцево-­судинної безпеки тестостерон-­замісної терапії у чоловіків із гіпогона­дизмом TRAVERSE. Згодом були оприлюднені результати аналізу в додаткових підгрупах дослідження, які стосувалися впливу такої терапії на стан передміхурової залози, ризик раку простати, показники анемії та інші кінцеві точки. Важливість даної інформації для практикуючих урологів, сексологів, лікарів первинної ланки важко переоцінити. На широко відомому науково-­освітньому інтернет-­ресурсі Medscape вийшло інтерв’ю з одним із провідних авторів дослідження, визнаним фахівцем у сфері сексуальної медицини, президентом Товариства сексуальної медицини Північної Америки, професором урології Медичного коледжу Бейлора (США) Мохітом Кхерою, у якому він розповідає, якою має бути тактика ведення таких хворих з урахуванням отриманих нових даних. Практична значимість представленої інформації визначається тим, що питання були сформульовані практикуючим лікарем-­урологом, фахівцем із сексуальної медицини Рейчел Рубін...

16.06.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Застосування пробіотиків у комплексній терапії цукрового діабету

Відповідно до нещодавніх даних, загальносвітова поширеність обох типів цукрового діабету (ЦД) різко зросла, сягнувши 465 млн дорослих пацієнтів віком 20-79 років. За розрахунками експертів, до 2030 р. цей показник зросте до 578 млн, а до 2045 р. – до 700 млн (Lin X. et al., 2020). Ці епідеміологічні тенденції підкреслюють виклики, які діабет кидає медико-науковому суспільству, і потребують безперервного удосконалення терапевтичних стратегій. ...

16.06.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Особливості менеджменту предіабету в підлітків із надмірною масою тіла й ожирінням

Цукровий діабет (ЦД) 2 типу в дитячому й підлітковому віці – ​відносно нове захворювання. До 1980 р. єдиною формою ЦД у дітей і підлітків вважався ЦД 1 типу. Нині кількість дітей, які страждають на ЦД 2 типу, в усьому світі щорічно збільшується [1, 2]. Зростання числа підлітків із ЦД 2 типу на тлі надмірної маси тіла й ожиріння зафіксовано і в Україні [3]....

16.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Хронічні ускладнення цукрового діабету: чи можемо ми зробити більше?

21 березня в рамках II Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики» професор кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, лікар-ендокринолог вищої категорії, доктор медичних наук Вікторія Олександрівна Сергієнко представила доповідь, присвячену хронічним ускладненням цукрового діабету (ЦД). Зокрема, було акцентовано увагу на причинах розвитку діабетичної полінейропатії (ДП), розглянуто клінічні варіанти цього ускладнення, діагностичні підходи та основні принципи лікування. Пропонуємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....