Комплексні біорегуляційні препарати в лікуванні порушень мікроциркуляції при захворюваннях нервової системи

27.04.2023

Стаття у форматі PDF

В березні відбувся медичний форум UkraineNeuroGlobal-2023. Session 3, присвячений актуальним питанням діагностики, лікування і профілактики неврологічних захворювань. У форумі взяла участь завідувачка неврологічним відділенням КНП «Олександрівська клінічна міська лікарня м. Києва» Лариса Олександрівна Вакуленко з доповіддю «Біорегуляційна корекція порушень кровообігу та мікроциркуляції при захворюваннях нервової системи».

Порушення мікроциркуляції – ​це один із типових патологічних процесів, що супроводжує будь-які захворювання; від того, в якому стані знаходиться мікроциркуляція, залежить і здоров’я людини.

Кровопостачання головного мозку (артеріальна ланка) складається із 2 каротидних і вертебробазилярного басейнів. Мікроциркуляція в головному мозку пов’язана з перфорувальними судинами – ​поверхневими та глибокими.

Венозна ланка кровопостачання головного мозку існує завдяки тісному зв’язку між венозною та лікворною системами. Особливістю головного мозку є відсутність лімфатичних судин: їхню роль на себе бере ліквор, відтік якого здійснюється до венозної та лімфатичної систем.

Особливості регуляції мозкового кровообігу полягають у тому, що це є постійними енергоємними процесами. Вона (більше, ніж усі інші системи) потребує енергії та кисню, тому погано переносить будь-які коливання. Для неї характерні мінливість та гетерогенність кровопостачання різних відділів головного мозку залежно від того, які відділи працюють на цей момент. У нервовій тканині відсутній субстрат для анаеробних окисних процесів і запасів кисню. Вздовж судинного русла наявні чисельні сифони.

Процеси мозкового кровопостачання мають авторегуляцію, яка складається з біогенного, метаболічного та нейрогенного механізмів. Якщо ці механізми не спрацьовують, відбувається або зниження інтенсивності кровообігу головного мозку, або надлишок кровопостачання, що спричиняє дефіцит кисню та глюкози в мозковій тканині, а також розвиток порушень мозкової діяльності.

Важливим для перебігу захворювання є те, в якому стані матрикс. Від чистоти міжклітинного простору залежить швидкість надходження регулювальних сигналів від систем до клітин і взаємодія систем між собою. За чистого міжклітинного простору матрикс знаходиться в стані золю, а в разі забрудненого – ​в стані гелю (при цьому стані рух молекул уповільнюється).

Кровопостачання спинного мозку здійснюється через передню та задню спинномозкові артерії, а також передні й задні корінцево-спинномозкові артерії. На периферії мікроциркуляція представлена артеріолами, капілярами, венулами.

До основних принципів лікування цереброваскулярних захворювань належать:

  • етіотропне: лікування основного захворювання;
  • патогенетичне: оптимізація церебрального кровотоку (реканалізація артеріального русла, покращення венозного відтоку), поліпшення метаболічних процесів у мозку;
  • симптоматичне (зменшення неврологічних та психопатологічних синдромів).

Комплексна біорегуляційна терапія є патогенетичною і спрямована на відновлення всіх ланок судинної системи, нормалізацію судинного тонусу, метаболічних процесів у стінках судин, завершення запальних процесів в ендотелії, нормалізацію регенерації тканин.

Ланцюги системи мікроциркуляції – ​кровоносна ­судинна мережа, міжклітинний простір і лімфатична судинна мережа / ліквор. Базовими комплексними біорегуляційними препаратами (КБП) для нормалізації роботи цих систем є Плацента композитум, Ескулюс композитум і Лімфоміозот. Додатково призначаються органоспрямовані КБП – ​Церебрум композитум Н, Вертігохеель і Дискус композитум.

Плацента композитум – ​це основний препарат для корекції мікроциркуляції. Він відновлює мікроциркуляцію та периферичний кровообіг у тканинах, зміцнює судинну стінку (завдяки потужному складу суіс-органних ­компонентів, які зміцнюють сполучну тканину), нормалізує трофічні процеси в тканинах.

Ескулюс композитум відновлює роботу венозного ланцюга периферичного кровообігу та мікроциркуляції, чинить венотонізувальну, флебодинамічну, протинабрякову дію, покращує трофіку ендотелію, стінок судин, поліпшує реологічні властивості крові.

Вертігохеель оптимізує провідність нервових клітин головного мозку, надає метаболічну дію для центральної нервової системи, покращує мікроциркуляцію в головному мозку, зменшує лабільність вегетативної нервової системи, має дренажну дію (на матрикс нервової тканини). Цей препарат призначається в разі запаморочень різного походження, хвороби Меньєра, вестибулярної мігрені, шуму у вухах, кінетозів (синдром захитування, що виникає під час поїздки в транспорті).

Церебрум композитум Н має широкий спектр дії (ноотропна, метаболічна, психотропна, ангіопротекторна, спазмолітична, знеболювальна, гемостатична, венотонізувальна). Препарат застосовується при органічних і функціональних порушеннях нервової системи, розладах пам’яті, енцефалопатіях різного походження, геріатричних змінах, лікуванні демієлінізувальних, дегенеративних захворювань.

Клінічне дослідження дії препаратів Вертігохеель, Ескулюс композитум і Плацента композитум показало більш раннє зменшення вираженості патологічних симптомів у групі пацієнтів із хронічною мозковою судинною недостатністю, які отримували КБП (контрольна група отримувала алопатичні препарати). ­Офтальмоскопія показала позитивну динаміку стану судинної картини очного дна; УЗД МАГ продемонструвало покращення церебральної гемодинаміки (в 70,4% хворих основної групи та 41,3% контрольної) (Соколова Л. І., 2008 р.).

Інше випробування Вертігохеелю довело таке: крім зменшення запаморочення, препарат збільшує швидкість кровотоку еритроцитів в артеріолах і венулах, знижує гематокрит, підвищує вазомоторну функцію, парціальний тиск кисню, кількість адгезивних лейкоцитів і концентрацію адгезивних молекул ІСАМ‑1 (Klopp R. et al., 2007).

Вертігохеель має доведений позитивний ефект на мікроциркуляцію і є важливою складовою в лікуванні вертіго; його внесено до рекомендацій для лікування вертіго Німецьким товариством лікарів загального профілю та сімейних лікарів (DEGAM, 2016), а також Іспанським товариством лікарів первинної допомоги (SEMERGEN, 2015).

Для біорегуляційної корекції порушень мікроциркуляції у басейні сонних артерій спочатку призначаються Плацента композитум і Лімфоміозот Н (по 1 ампулі внутрішньом’язово (в/м) перші 5 ін’єкцій – ​2 р/тиж, згодом – ​1 р/тиж № 5-10). Додатково – ​Церебрум композитум Н (по 2,2 мл в/м 2 р/тиж; курс лікування – ​5-10 ін’єкцій). Надалі здійснюється перехід на Ескулюс композитум + Лімфоміозот (по 10 крапель 1-2 флакони).

Для біорегуляційної корекції порушень мікроциркуляції у вертебробазилярному басейні призначаються ­Вертігохеель + Лімфоміозот Н (по 1 ампулі підшкірно перші 5 ін’єкцій – ​2 р/тиж, згодом – ​1 р/тиж № 5; потім – ​по 10 крапель 3 р/день 1 флакон).

За порушення кровообігу у вертебробазилярному басейні на тлі ангіоспазму варто призначати Вертігохеель + Траумель С (по 1 ампулі підшкірно, в/м перші 5 ін’єкцій – ​2 р/тиж, згодом – ​1 р/тиж № 5, потім – ​­Вертігохеель по 10 крапель 3 р/день 1 флакон). Додатково Плацента композитум + ­Спаскупрель (по 2,2 мл підшкірно, в/м 2 р/тиж № 5-10) + Спаскупрель (по 1 таб­летці 3 р/день під язик 1 упаковка).

Лімфоміозот/Лімфоміозот Н – ​це лімфодренажний препарат, який підсилює бар’єрні функції лімфатичних вузлів, знижує загальну інтоксикацію організму, сприяє оптимізації перебігу гострого запального процесу завдяки дренуванню міжклітинного матриксу та зменшенню його набряку.

Призначення Лімфоміозоту має низку клінічних переваг. Препарат підвищує біодоступність тканин для будь-яких ліків, дозволяє запобігати вимушеному збільшенню доз токсичних лікарських засобів, скорочує строки використання лікарських засобів і лікування, зменшує побічні ефекти алопатичних лікарських засобів, підвищує ефективність лікування загалом.

Багатоцентрове відкрите рандомізоване проспективне когортне дослідження, що проводилося в Німеччині, показало, що за комбінованого лікування діабетичної периферичної нейропатії Лімфоміозотом і α-ліпоєвою кислотою (порівняно з лікуванням однією α-ліпоєвою кислотою) вираженіше поліпшилися такі критерії: збільшилася чутливість на дотик (монофіламент), а також зменшилися парестезії, нічний спонтанний біль і набряк стоп. Отже, додаткове використання препарату Лімфоміозот у лікуванні хворих із діабетом посилює дію α-ліпоєвої кислоти та забезпечує суттєвий вклад у профілактику різних типів ускладнень (Eiber A. et al., 2003).

Використовуються такі схеми призначення Лімфоміозоту:

  • при діабетичній полінейропатії – ​Лімфоміозот Н + Плацента композитум + Траумель С (по 2,2 мл кожного підшкірно, в/м 2 р/тиж № 10, згодом – ​Лімфоміозот по 10 крапель 3 р/день упродовж 2-3 міс);
  • у разі дегенеративних захворювань нервової системи – ​Лімфоміозот (по 10 крапель 3 р/день 1-2 флакони) + Плацента композитум + Церебрум композитум (по 2,2 мл кожного підшкірно, в/м 2 р/тиж № 10) + Гепар композитум Хеель + Коензим композитум + Убіхінон композитум (по 2,2 мл кожного підшкірно, в/м 2 р/тиж № 10);
  • за лікування порушень мікроциркуляції при вертеброгенних нейроваскулярних синдромах (різноманітні симптомокомплекси з поєднанням ураження нервової та судинної систем) слід ураховувати, що вони патогенетично пов’язані з різними факторами – ​остеохондроз хребта, аномалії розвитку хребта та ребер, травми, спайкові процеси, первинні (реґіонарні) й вторинні (рефлекторні) ураження м’язів. Вони можуть мати 2 механізми розвитку – ​рефлекторний (напруження м’язів, патологічні судинні реакції, подразнення периваскулярних симпатичних структур) і компресійний (ураження нервових та судинних структур міжхребцевою грижею, остеофітами, гіпертрофованими зв’язками, патологічно зміненими м’язами).

Як додатковий препарат для лікування рефлекторних вертеброгенних синдромів можна використовувати Дискус композитум, що забезпечує сегментарну регуляцію судинного тонусу, стимулює процеси регенерації міжхребцевих дисків і нормалізує процеси кровообігу.

Препарат вводиться внутрішньовенно та підшкірно, але, як демонструє досвід, найефективнішим є введення між остистими відростками в проблемній зоні.

Дискус композитум у комплексному лікуванні вертеброгенних поперекових больових синдромів демонструє швидше, ніж за стандартної терапії, купірування низки симптомів: больових проявів, похолодання кінцівок, «мармуровості» шкіри, асиметрії пульсації, гіперкератозу стоп, локального порушення потовиділення.

Слід пам’ятати, що своєчасна й адекватна корекція кровообігу забезпечує нормальне функціонування центральної та периферичної нервових систем. Патогенетична спрямованість дії комплексної біорегуляційної терапії забезпечує вплив на всі патологічні процеси, які лежать в основі розвитку захворювань. Використання комплексних біорегуляційних препаратів у виді монотерапії, а також у поєднанні з алопатичними препаратами дозволяє отримати високу ефективність у профілактиці й терапії захворювань нервової системи різної етіології та патогенезу.

Підготував Олександр Соловйов

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (543), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....

20.02.2024 Неврологія Останні тенденції сучасної епілептології – повернення на межу неврології та психіатрії?

Щороку в світі вперше діагностують епілепсію в ≈2,4 млн людей. В Україні зафіксовано ≈100 000 людей із цією хворобою. Хоча, за оцінками фахівців, цифра є заниженою, оскільки багато випадків досі не діагностовано. На VIII щорічній науково-практичній конференції з актуальною темою щодо проблем епілепсії виступив лікар-невролог, психіатр, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенійович Дубенко. Доповідач висвітлив питання епілептичних нападів, нових міжнародних критеріїв визначення цього стану та наголосив на невирішених питаннях....

20.02.2024 Неврологія Застосування буспірону за тривожних станів на первинній ланці медичної допомоги

Тривожність є поширеною проблемою в галузі психічного здоров’я на етапі первинної медичної допомоги. Поширеність кожного з видів тривожних розладів становить 15-20% (Ansseau M. et al., 2004; Kroenke K. et al., 2007; Shepardson R.L. et al., 2018), а протягом усього життя з тривожністю стикається 16,6% населення світу (Bandelow B., Michaelis S., 2015), причому ці показники продовжують неухильно зростати (рис. 1)....

14.02.2024 Неврологія Нейротропні вітаміни В і периферична нейропатія: сучасні докази

Периферична нейропатія (ПН) є досить поширеним станом за багатьох патологій, що значно погіршує якість життя пацієнтів і чинить навантаження на систему охорони здоров’я. Ця стаття має на меті надати рекомендації щодо вчасної діагностики ПН і запропонувати оптимальні підходи до лікування, зокрема використання нейротропних вітамінів групи В....