Можливості застосування біорегуляційного підходу у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

Стаття у форматі PDF

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) у структурі загальної смертності посідають друге місце після ішемічної хвороби серця, призводячи до інвалідизації у 78% випадків (Соколова, 2008). Тому актуальною є оптимізація їх лікування, підвищення ефективності, безпеки та переносимості фармакотерапії. Один зі шляхів досягнення цієї мети – ​застосування біорегуляційної терапії надмалими дозами діючих речовин на додаток до традиційного медикаментозного лікування. Найбільш клінічно дослідженими є комплексні препарати Церебрум композитум Н і Плацента композитум.

Як відомо, захворювання розвиваються за певними пато­генетичними біологічними механізмами, а в організмі паралельно з патологічними змінами формуються біологічні захисні про­цеси, спрямовані проти екзогенних та ендогенних ­гомотоксинів. Комплексні препарати біорегуляційної дії (стара назва - антигомотоксичні препарати) містять ­низку активних інгредієнтів, що чинять вплив на різні пато­генетичні ланки, сприяючи відновленню процесів саморегуляції, доповнюючи стандартні підходи до лікування та підвищуючи його ефективність. Застосування препаратів біорегуляційної дії допомагає уникнути поліпрагмазії, знизити ризик побічних ефектів, зменшити тривалість лікування (Винничук і Засуха 2003; Соколова, 2006). Нині накопичено результати низки науково-клінічних досліджень, що підтверджують ефективність застосування препаратів біорегуляційної дії при неврологічних захворюваннях судинного генезу: ішемічному та геморагічному інсульті, транзиторній ішемічній атаці та інших (Кузнецова і Лукач, 2004; Шамугия и Тимошков, 2013).

Церебрум композитум Н є комплексним препаратом біорегуляційної дії, що чинить вплив на різні ланки центральної нервової ­системи (ЦНС) і застосовується для базисної терапії порушень функції головного мозку. Він випускається у формі розчину для ін’єкцій. ­Основними складовими частинами препарату є біокомпоненти з органів здорових тварин (головний мозок ембріона свині, ­печінка, плацента) та рослинно-мінеральні складові (загалом 26 потенційованих компонентів). Препарат має широкий спектр фармакологічної дії за різних захворюваннях головного ­мозку. Зокрема, поєднання стандартних методів із біорегуляційними успішно застосовують як у гострий період, так і під час реабілітації хворих на інсульт. Церебрум композитум Н сприяє ­збільшенню об’єму мозкового крово­току, активує нейро­метаболізм, зменшує виразність венозної дисциркуляції. Препарат чинить ноо­тропний, мета­болічний, психотропний, антидепресивний, ангіопротективний вплив, має додаткові ефекти: імуномодулювальний, ­спазмолітичний, венотонізувальний (Винничук і Засуха, 2003; Шамугия и Тимош­ков, 2013). Плацента композитум має антиспастичну та венотонізувальну дію, нормалізує судинний ­тонус, що сприяє комплекс­ній корекції порушень периферичного кровопостачання в будь-яких тканинах та органах. Комплекс компонентів, тропних до сполучної тканини, поліпшує трофічні процеси в стінках артеріальних та венозних судин, сприяє підвищенню їхнього тонусу, зниженню проникності, ­уповільненню прогресування дегенеративних змін (Серебрянская, 2006; Соколова, 2008). Препарат ­Плацента композитум ефективний за цереб­рального атеросклерозу, ­оскільки має вплив на процеси мікроциркуляції (Agasarov, 2013).

Препарати біорегуляційної дії у комплексній терапії інсульту

Ефективність Церебрум композитум Н у пацієнтів літнього віку

Інсульт є вік-залежним захворюванням, понад 70% пацієнтів з інсультом віком >60 років. Терапевтична та реабілітаційна стратегії лікування цього захворювання в літньому віці мають певні особливості, які зумовлені поєднанням кількох хронічних захворювань, наявністю вікових змін і звуженням діапа­зону формування постінсультних компенсаторних меха­нізмів (Fisher, 2001).

У нейрогеріатрії застосовують препарати з мультимодальною дією, спрямовані на корекцію різних патогенетичних ланок ЦВЗ з урахуванням вікових змін функціонального стану центральної нервової системи. Нові можливості корекції пато­генетичних ­ланок ЦВЗ у літньому віці привносить застосування біорегуляційного підходу (Соколова, 2006). Оскільки Церебрум композитум Н як за складом, так і за меха­нізмами дії принципово відрізняється від традиційних ноо­тропних препаратів, спектр його показань і можливостей значно ширший. Препарат використовують у клінічній неврологічній, психіатричній, педіатричній практиці.

Було досліджено вплив терапії препаратом Церебрум композитум Н (курс 10 внутрішньом’язових [в/м] ін’єкцій; по 2,2 мл раз на 3 доби) на функціональний стан мозку в паці­єнтів похилого віку (n=30; вік 60‑73 роки), які перенесли ішемічний інсульт у каро­тидному басейні. Результати продемонстрували ефективність засобу в сприянні активізації емоційно-мнестичних функцій, гармонізації біоелектричної активності головного мозку, поліпшенні церебральної гемодинаміки; спостерігали позитивний вплив на ліпідний обмін (зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності [ХС ЛПНЩ], підвищення вмісту ХС ліпопротеїдів високої щільності [ЛПВЩ]) (Кузнецов і Печенюк, 2021). Комплексний аналіз динаміки суб’єктивних та об’єктивних даних, що характеризують функціональний стан нервової системи після перенесеного ішемічного інсульту, під впливом курсу лікування препаратом Церебрум композитум Н засвідчив регрес вогнищевої та неврологічної симптоматики (зменшення за суб’єктивними оцінками ознак втоми, дратівливості, порушень сну, емоційної нестійкості).

У 63% пацієнтів зменшилися показники депресивного ­стану за геронтологічною шкалою депресії, у 25% – ​стан депресії нівелювався. Про поліпшення церебральної гемодинаміки свідчило те, що в 23% осіб збільшувалася лінійна систолічна швидкість кровотоку (ЛССК) в екстракраніальних судинах каротидного басейну (на 22,6%; р<0,05); у 38% ЛССК збільшилася у судинах вертебробазилярного басейну (на 16,2%; р<0,05), у чверті – ​зменшилися ознаки церебрального ангіо­спазму (на 25,6%; р<0,05).

На тлі терапії препаратом виявлено зміну частотного спектра параметрів електроенцефалографії (ЕЕГ): збільшення частоти α-ритму в окремих ділянках мозку (за локалізації ішемічного вогнища у лівій півкулі – ​у скроневій і потиличній зонах обох півкуль; у правій півкулі – ​лише у скроневій ­ділянці ураженої півкулі). Аналіз динаміки потужності основних ритмів ЕЕГ продемонстрував, що після лікування у хворих з лівопівкульною локалізацією вогнища потужність θ-ритму дещо знизилася в центральних ділянках обох півкуль і значуще збільшилася потужність γ-ритму в потиличних зонах обох півкуль (в ураженому – ​з 16,1±0,3 до 17,9 ±0,5%, р<0,05; в інтактному – ​з 16,2±0,3 до 19,2±0,2%, р<0,05). В обох півкулях у скроневій ділянці достовірно збільшилася потужність δ-ритму, що свідчить про певне підвищення процесів фізіології гальмування. За локалізації ішемічного вогнища у правій півкулі статистично достовірно змінювалася потужність α-ритму в обох півкулях. Оскільки центральним генератором α-ритму є таламус, дослідники припустили, що Церебрум композитум Н сприяє перебудові та активації функціональних зв’язків таламуса з іншими структурами мозку (Coffey and Cummings, 2000). 

Підтверджено, що терапія препаратом активує взаємозв’язки між церебральною гемодинамікою та біоелект­ричною активністю, зумовлюючи підвищення функціональної активності головного мозку.

Церебрум композитум Н чинив вплив на показники ліпідного обміну, сприяючи статистично достовірному зниженню вмісту ХС ЛПНЩ (на 11,2%; р<0,05) і підвищенню вмісту ХС ЛПВЩ (на 19,6%; р<0,05). Це дуже важливо, зважаючи на роль порушень обміну ліпідів та ліпопротеїдів у розвитку атеросклеротичних уражень судин головного мозку, зокрема атеротромботичного ішемічного інсульту (Fisher, 2001).

У хворих, які перенесли атеротромботичний ішемічний ­інсульт, у реабілітаційний період гетерогенно змінюється функціональний стан нейрохімічних систем мозку, зокрема знижується вміст нейромедіаторів у крові (Лукач, 2005). ­Церебрум композитум Н мав вплив на вміст у крові ­серотоніну, дофаміну та γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), сприяючи підвищенню їх рівня у 75% пацієнтів на 18, 15 і 26% відповідно. Отримані дані щодо мультимодальної позитивної дії препарату Церебрум композитум Н, на думку авторів, дають підстави рекомендувати його застосування у системі фармако­логічної реабілітації пацієнтів похилого віку, які пере­несли ішемічний інсульт (Кузнецов і Печенюк, 2021).

Комплексна реабілітація після інсульту

Церебрум композитум Н є ефективним при лікуванні енце­фалопатій різного ґенезу (розлад пам’яті, уваги); допомагає активації регенераторних процесів та ­імунологічної реактивності (Dudchenko, 2005). Препарат Плацента композитум ­застосовують за початкових ознак ­церебрального атеросклерозу внаслідок виявленого спазмолітичного ­ефекту, що сприяє поліпшенню процесу мікрогемоциркуляції (Schneider et al., 2005).

Зокрема, В. А. Дробишев і співавт. (2017) вивчали під час контрольованого плацебо дослідження виразність і швидкість усунення цефалгій, параметрів церебральної гемодинаміки та когнітивних показників при застосуванні зазначених препаратів для комплексної реабілітації хворих у ранньому відновлювальному періоді після мозкового інсульту.

Учасників (n=96; 57 жінок і 39 чоловіків; середній вік 62,4±2,9 року) зі скаргами на головний біль, порушення концентрації, уваги та пам’яті, емоційну виснаженість, розділили на чотири групи: 1-ша (n=25) отримувала базовий лікувальний комплекс, доповнений препаратом Церебрум композитум Н; 2-га (n=24) – ​базовий комплекс і препарат Плацента композитум; 3-тя (n=24) – ​базовий комплекс у комбінації з плацебо; 4-та (n=23) – ​лише базовий лікувальний комплекс. Під час обстеження визначали рівень когнітивних функцій за короткою шкалою оцінювання психічного статусу (MMSE), больового синдрому – ​за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), а також виконували ультразвукове дуплексне сканування екстракраніальних відділів магістральних артерій голови. У динаміці терапії у пацієнтів 1 і 2-ї груп виявлено швидше та виразніше (у 4,5 і 3,8 раза відповідно) зниження інтенсивності цефалгічного синдрому, ніж у пацієнтів 3 і 4-ї груп (рис. 1).

Примітка. * Критерій достовірності відмінностей від даних у 1 і 2-й групах, р<0,05.
Рисунок 1. Показники виразності цефалгій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування
Адаптовано за В. А. Дробышев и соавт., 2017.

В учасників 1 і 2-ї груп зафіксовано збільшення ­показника об’ємної швидкості кровотоку в 1,3 раза; параметри індексу резистентності знизилися в 1,2 і 1,3 раза відповідно, пульса­торного індексу – ​в 1,3 раза, що значуще відрізнялося від аналогічних значень у пацієнтів 3 і 4-ї груп. Найкращих результатів щодо параметрів церебральної гемоциркуляції досягнуто за використання препарату Плацента композитум.

Вивчаючи в динаміці когнітивні показники за шкалою MMSE, встановлено: якщо всі хворі в обстежених групах мали помірний ступінь когнітивного дефіциту, то до завершення лікувального курсу результати свідчили про позитивні зміни у пацієнтів, які доповнювали лікування анти­гомотоксичними препаратами. Зокрема, у 1 і 2-й групах зафіксовано ­збільшення загальної суми балів за шкалою ММSE на 6,1 і 4,5% відпо­відно, що становило 26,0±1,2 і 25,7±1,3 бала відповідно та свідчило про поліпшення когні­тивних здібностей. Найкращі результати з боку когнітивних впливів мали пацієнти, які приймали препарат Церебрум композитум Н (рис. 2).

Рисунок 2. Показники когнітивних функцій у ранньому відновлювальному періоді після інсульту на тлі лікування
Адаптовано за В. А. Дробышев и соавт., 2017.

Отже, додавання до схеми лікування пацієнтів у ранньому відновлювальному періоді мозкового інсульту комплексних препаратів Церебрум композитум Н і Плацента композитум сприяло швидкому та виразному зниженню інтенсивності цефалгічного синдрому та корекції параметрів церебральної гемодинаміки, мало позитивний вплив на стан когнітивних функцій (Дробышев и соавт., 2017).

Застосування у молодих пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ)

Ішемічний інсульт у молодому віці має серйозні клінічні та психологічні наслідки, як-от порушення когнітивних функцій, що є особливо чутливим для цієї популяції хворих, але не завжди може бути виявлене в гострий період захворювання. Особливого значення набуває терапія в період відновлення, де поряд із традиційно використовуваними антитромбоцитарними, анти­гіпертензивними препаратами, статинами та препаратами для нормалізації вуглеводного обміну корисним є застосування і спеціальних багатокомпонентних засобів на основі природних речовин, як-от Церебрум композитум Н, які модулюють процеси відновлення клітинного гомеостазу в пошкоджених ділянках.

Церебрум композитум Н добре зарекомендував себе під час реабілітації після ішемічного інсульту (Кузнецов и соавт., 2019). Препарат стимулює і регулює внутрішньоклітинні ферментні системи циклу лимонної кислоти, має мета­болічну та антиоксидантну дію (Соколова, 2006). 

Його призначають як стаціонарним, так і амбулаторним паці­єнтам у період відновлення та реабілітації, повторними кур­сами (2‑3 рази на рік). За тривалого та комплекс­ного ­лікування пошкоджений мозок отримує необхідний додатковий мета­болічний захист для пригнічення апоптозу, оптимізації ауто­фагії, відновлення мембран і когнітивних функцій.

Також Церебрум композитум Н успішно застосовують у молодих пацієнтів із ЦВЗ. На прикладі клінічного спостереження 37-річного пацієнта з ішемічним інсультом оцінювали когнітивний дефіцит, визначали ефективність терапії на етапі реабілітації, зокрема з використанням багатокомпонентного засобу Церебрум композитум Н. Пацієнт звернувся зі скаргами на труднощі в процесі трудової діяльності через підвищену стомлюваність і зниження здатності пам’ятати всю необхідну інформацію, часті нічні пробудження, розбитість вранці та денну сонливість. У нього діагностували ішемічний інсульт, причиною якого виявився знижений рівень фактора XII. До основ­ної терапії було додано препарат Церебрум компо­­зитум Н (в/м ін’єкції по 2,2 мл тричі на тиждень, загалом 10 ін’єкцій). Курс повторили через 6 міс. Через 8 міс. після початку терапії поліпшилася якість сну, зменшилося відчуття розбитості та ­денна сонливість, значно поліпшилася працездатність, пацієнт повер­нувся до трудової діяльності та практично не відчував проявів ­астенії. Використання тестів на дослідження зорово-­просторового гно­зису, пам’яті, конструктивного праксису та асоціативного мислення продемонструвало суттєве поліпшення когнітивних функцій (Баранцевич и Эмануэль, 2020).

Зокрема, описано клінічне спостереження пацієнтки молодого віку, у якої внаслідок розриву артеріовенозної мальформації, асоційованої з аневризмою, утворилася внут­рішньомозкова гематома, що спричинила тяжкий стан (кома, порушення ­дихання). Після вдалого хірургічного лікування було прове­дено комплексну реабілітацію, зокрема із застосу­ванням ін’єкцій препарату Церебрум композитум Н, який сприяв практично повному відновленню нормального стану здоров’я пацієнтки (Дзенис и соавт., 2017).

Отже, одними з напрямів у дослідженні та лікуванні ЦВЗ, ­зокрема ішемічного інсульту, в молодому віці ­можуть бути своєчасне встановлення ґенезу захворювання та ­когнітивного дефіциту, а також розширення спектра використання багато­компонентних препаратів біорегуляційної дії на основі природних речовин.

Корекція порушення мозкового кровотоку

Одним із наслідків естрогендефіцитного стану при менопаузі є збільшення частоти серцево-судинної патології, зумовленої атеросклерозом (ішемічна хвороба серця, порушення мозко­вого кровотоку, артеріальна гіпертензія [АГ]). За результатами міжнародних досліджень INTERHEART та INTERSTROKE, АГ на тлі гормональних порушень за мено­паузи підвищується ризик роз­витку інфаркту міокарда та мозко­вого інсульту (Yusuf et al., 2004; O’Donnell et al., 2015). При цьому гірший прогноз відзначається частіше серед жінок, ніж серед чоловіків (Vakili, 2016).

Клімактеричний синдром є чинником ризику розвитку ЦВЗ, одночасно наявність порушення мозкового кровотоку в минулому погіршує перебіг клімактеричного періоду (ESC, 2015). У жінок у клімактеричному періоді поширеність судинних захворювань головного ­мозку становить близько 43%. Тяжкий перебіг клімактеричного синдрому призводить до раннього формування пізніх і тяжких форм ЦВЗ (Pouta, 2014; Lykke, 2019).

Можливість корекції мозкового кровотоку препаратом ­Церебрум композитум Н вивчали в дослідженні за участю 66 жінок віком 42‑59 років із АГ (середня тривалість ­захворювання 4,8±0,7 року). ЕЕГ-дослідження після застосування препарату Церебрум композитум  Н підтвердило статистично достовірно виразне зниження спектральної щільності у вузькосмуговому спектрі, що дає підстави віднести препарат до м’яких антипсихотиків із холінолітичним компонентом та антидепресивними властивостями. Завдяки лікуванню цим препаратом у 50 пацієнток (72,7%) із судинною патологією голов­ного ­мозку не ­тільки спостерігалася позитивна ­клінічна динаміка, а й зменшувалася іритація кори та знижувалася вираз­ність паро­ксизмальних форм активності, ­нормалізувалася кір­кова рит­міка. Препарат чинив м’яку модулювальну дію на моно­аміновий ­обмін, не зумовлюючи виснаження нейромедіа­торних систем. Ефективність препарату Церебрум композитум Н підтверди­лася також даними рео­енцефалографії.

Отримані позитивні результати дають підстави ­рекомендувати препарат Церебрум композитум Н для корек­ції порушення мозко­вого крово­току в жінок з артеріальною гіпертензією в ­період менопаузи (Ибрагимов, 2020).

Висновки

Нині накопичено відомості про ефективність ­застосування перапаратів біорегуляційної дії за різних неврологічних захворювань. Передусім це ЦВЗ, які посідають чільне місце в невро­логічній практиці та є однією з найчастіших ­причин смерті пацієнтів, а також тимчасової чи стійкої втрати праце­здатності. Доповнення стандартних схем лікування пацієнтів із гострими та хронічними порушеннями мозкового крово­току препаратами Церебрум композитум Н і Плацента композитум як у гострому періоді, так і під час реабілітації, ­сприятиме підвищенню ефективності терапії та профілактики гострих та хронічних ЦВЗ.

Підготувала Наталія Купко

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (64) 2023 р.