Крем Тіомекс – нові можливості топічної терапії поверхневих мікозів шкіри

16.05.2023

Стаття у форматі PDF

Поверхневі мікози шкіри й донині є одними з найпоширеніших інфекційних дерматозів; відрізняються різноманіттям видів збудника (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes var. interdigitale, Epidermophyton floccosum, дріжджоподібні та плісняві грибки), топографією уражень (мікоз кистей, стоп, тулуба) і клінічними формами (еритематосквамозна, інтертригінозна, сквамозно-гіперкератотична, дисгідротична) [1, 2]. Спектр клінічних мікотичних уражень шкіри є надзвичайно широким; він включає, крім мікозу кистей і стоп, різнокольоровий, або висівкоподібний лишай, спричинений грибками роду Malassezia, себорейний дерматит, який також розглядають у групі мікотичних уражень через доведений факт значимості грибків роду Malassezia в патогенезі дерматозу [4].

Незважаючи на вивченість епідеміології, проблема підвищення ефективності лікування поверхневих мікозів не втратила актуальності й сьогодні. Зараження відбувається за безпосереднього контакту зі збудником, від хворої людини і через предмети побуту (рушники, мочалки, одяг), у разі відвідування басейну, спортзалу тощо. Під час потрапляння до шкіри грибки не завжди зумовлюють видимі зміни, може спостерігатися різної тривалості міконосійство. Проникненню грибка до шкіри сприяють порушення цілісності її структури та неповноцінність її бар’єрних властивостей; у разі повторного контакту за певних умов знову може розвинутися мікотичне ураження, особливо при обтяженому соматичному анамнезі (цукровий діабет, інсулінорезистентність, ендокринопатії унаслідок патології щитоподібної залози, статевих гормонів тощо). Саме тому із прак­тичного погляду важливими є не тільки повноцінна антимікотична терапія, профілактичне лікування раніше захворілих, а й можливість обрання топічних антимікотичних препаратів із широким спектром антимікробної дії, ураховуючи не лише встановлений патоген, а й мікробіоту шкіри певного топографічного регіону. Можливість обрання протигрибкового препарату є особливо актуальною для пацієнтів, які раніше багаторазово лікувалися щодо мікозу стоп або кистей, висівкоподібного лишаю, еритразми тощо.

У клінічній практиці успішність ведення дерматомікозів пов’язана зі своєчасним установленням діагнозу та раціональним обранням антимікотичної терапії, яка може бути обмежена лише зовнішнім впливом.

Вибір антимікотичних лікарських засобів для зовнішнього застосування є досить широким і варіює від 2% спиртової настоянки йоду, 10% сірчано‑3% саліцилової мазі (при гіперкератотичних формах) до кетокеназолу (крем або мазь), ізоконазолу (крем), клотримазолу (мазь, крем чи розчин), нафтифіну (крем або розчин), тербінафіну (крем), еконазолу (крем) тощо [3].

Особливу цікавість спричиняє група імідазолів із широким спектром антифунгальної та антимікробної дії, одним із представників якої є тіоконазол ­(Тіомекс). За допомогою проведення досліджень in vitro продемонстровано його високу фунгіцидну активність проти антропофільних та зоофільних дерматоміцетів, дріжджоподібних й інших патогенних грибків, деяких грампозитивних мікроорганізмів, у т.ч. Staphylococcus spp., Streptococcus spp. [6-8].

Особливістю дії тіоконазолу є прямий шкідливий ефект на мембрану грибкової клітини за рахунок пригнічення активності ферментів, необхідних для її синтезу, що спричиняє неповноцінність захисту та підвищує їх проникність для лікарського засобу [5].

S.Sobue та K.Sekiguchi [10] провели експериментальні дослідження з вивчення черезшкірної абсорбції та внутрішньодермального розподілу розчину і крему тіоконазолу порівняно з розчином мікона­золу й розчином біфоканозолу; показано особливості їхньої антифунгальної дії, виявлено вищу ефективність тіокона­золу, швидше і глибше його проникнення до всіх шарів шкіри. Продемонстровано, що тіоконазол зберігає вищу концентрацію, ніж мінімальна інгібувальна, проти більшості дерматофітів і дріжджоподібних грибків >2 доби.

Клінічними дослідженнями була доведена активність тіоконазолу за уражень шкіри, зумовлених Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Aspergillus spp., а також у разі висівкоподібного лишаю, еритразми, бактеріальної інфекції шкіри, спричиненої Corynebacterium minutissimum [6]. Що стосується Candida ssp., то активність тіоконазолу in vitro була значно вищою, ніж міконазолу [6]. Фармакокінетичні дослідження на тваринах показали мінімальність системної дії при аплікаціях на шкіру. В усіх дослідженнях разом з ефективністю було зазначено, що покращення стану шкіри та зменшення симптомів спостерігалися вже в перші дні лікування [5-9].

Y.M.Clayton і співавт. [6] у порівняльних клінічних дослідженнях ефективності 28-денного застосування 2% крему з тіоконазолом та 2% крему з міконазолом у 107 хворих із дерматомікозами, висівкоподібним лишаєм, кандидозом, еритразмою показали при статистичному аналізі достовірно більшу мікологічну ефективність тіоконазолу порівняно з міконазолом (p≤0,05). Клініко-мікологічна ефективність після лікування була досягнута у 88% хворих, лікованих тіоконазолом, і лише у 60,5% хворих, які застосовували міконазол. Особливий інтерес зумовлював той факт, що через 4 тиж після лікування таких хворих стало 90,5 та 80% відповідно [6].

E.M. O’Neill і співавт. [9] при 3-тижневому лікуванні 1% кремом із тіоконазолом 65 пацієнтів із висівкоподібним лишаєм продемонстрували повне клініко-мікробіологічне вилікування 81,5% хворих; 18,5% пацієнтів мали рецидив дерматозу та лише 7,5% хворих спостерігали незначні побічні ефекти, що проявлялися свербежем і почервонінням. Системних побічних ефектів не було в жодному із 65 спостережень. Негативні мікроскопічні дослідження на патогенні грибки були у всіх 65 випадках після 1-го тижня лікування. Однак у 18,5% випадків через 6 тиж вони стали позитивними [7].

Крем Тіомекс показаний для топічної терапії мікозів гладкої шкіри, мікозів кистей та стоп різного генезу, в т.ч. за мікст-інфікування, висівкоподібного лишаю, еритразми тощо. Його також можна використовувати для обробки нігтьового ложа після видалення ураженої нігтьової пластини.

Крем Тіомекс слід наносити 1-2 р/день на уражену шкіру протягом 10-14 днів. Мінімальна тривалість терапії пояснюється часом регенерації рогового шару епідермісу, що насамперед уражається грибковими патогенами. В деяких випадках (гіперкератотичні форми грибкової інфекції) тривалість лікування може бути збільшена до 6 тиж. При використанні крему ­Тіомекс на нігтьовому ложі після видалення ураженої нігтьової пластини тривалість лікування є довшоюдо повного відновлення нігтьової пластини (до 4-6 міс на кис­тях і до 8-9 міс на стопах). Крем Тіомекс містить бензиловий спирт, який у деяких випадках за рахунок ефекту висушування і ризику ушкодження гідроліпідної мантії шкіри може зумовити подразнення шкіри. Це потрібно враховувати за локалізації грибкового ураження в складках (пахові, міжпальцеві). Щоб уникнути цього можливого побічного ефекту, крем краще втирати в шкіру та не допускати надлишкового нанесення. ­Відомо, що крем вбирається в шкіру протягом до 10 хв. Надлишки будь-якого крему не посилюють його лікувальної дії.

Через уміст спирту нанесення крему Тіомекс на слизові не є доцільним.

Хоча резорбтивний ефект при нанесенні крему ­Тіомекс не описаний, застосування його в разі вагітності, жінками, котрі годують грудьми, або дітьми раннього віку є небажаним, оскільки такі дослідження не проводилися.

Із практичного погляду важливо зауважити, що крем Тіомекс ефективно впливає не лише на різні види грибкових патогенів, а й на стрепто- та стафілококи, які як коменсали мікробіому шкіри досить часто посилюють запальний процес, особливо в разі порушеної цілісності шкірного бар’єра. 

Крем Тіомекс забезпечує швидкість досягнення і стійкість лікувального ефекту за рахунок глибокого внутрішньодермального проникнення та збереження робочої антифунгальної концентрації >2 доби. Саме ці відмінні риси забезпечують високу його ефективність за різних видів поверхневої грибкової інфекції як при найближчих, так і відтермінованих спостереженнях.

Висновки

  1.   Крем Тіомекс – ефективний протигрибковий препарат із широким спектром активності.
  2.  Крем Тіомекс забезпечує глибокий внутрішньодермальний розподіл і швидкість досягнення клінічного ефекту.
  3.  Крем Тіомекс за рахунок особливостей фармакокінетичної дії зберігає робочу протигрибкову концентрацію >2 доби.

Література

1. Гудкова Ю. И.Микозы кожи и ее придатков у пациентов, длительно получающих системные кортикостероиды (текст) / Ю. И.Гудкова и др. // Проблемы медицинской микологии.– 2006.​Т. 8, №1.​С. 11-15.

2. Кутасевич Я.Ф., ЗиминаТ. В.Микозы стоп и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста (текст) / Я. Ф.Кутасевич, Т. В.Зимина // Дерматология и венерология.– 2003.– №3 (21).​С. 29-31.

3. Персоналізований підхід до зовнішньої терапії в дерматології. Перше видання (текст) / О. І.Літус, Т. В.Проценко, Я. М.Юрчик та ін.​Київ: Med Know Hub Press, 2020.– 60 с.

4. Фриго Н. В.Роль грибов рода Malassezia в патогенезе дерматозов (текст) / Н. В.Фриго и др. // Вестн. дерматол. венерол.– 2005.– №6.С. 17-21.

5. Ansehn S.Direct Membrane Damaging Effect of Ketoconazole and Tioconazole of Candida albicans Demonstrated by Bioluminescent Assay of ATP (text) / S.Ansehn, L.Nilsson // Antimicrobial Agents and Chemotherapy.– 1984.​Vol. 26, N1.​P. 22-25.

6. Clayton Y. M.Double blind comparison of the efficacy of tioconazole and miconazole for the treatment of fungal infection of the skin or erythrasma (text) / Y. M.Clayton et al. // Clinical and Experimental Dermatology.– 1982.​Vol. 7.​P. 543-551.

7. Jevons S.Antifungal Activity of Tioconazole (UK‑20,349), a New Imidazole Derivate (text) / S.Jevons et al. // Antimicrobial Agents and Chemotherapy.– 1979.​Vol. 15, N4.​P. 597-602.

8. Marriot M. S.Tioconazole, a new imidazole, antifungal agent for the treatment of dermatomycoses (text) / M. S.Marriot et al. // Dermatologica.– 1983.​Vol. 166.​S. 1.

9. O’Neill East M.Tioconazole in the treatment of fungal infections of the skin (text) / O’Neill East M. et al. // Dermatologica.– 1983.​Vol. 166.​P. 20.

10. Satoshi S.Difference in Percutaneous Absorption and Intracutaneous Distribution in Guinea Pigs among Topical Antifungal Drugs (Tioconazole Solution, Tioconazole Gream, Miconazole Nitrate Solution and Bifonazole Solution) (text) / Satoshi Sobue, Kaneo Sekiguchi // Biol. Pharm. Bull.– 2004.​Vol. 27, No 9.​P. 1428-1432.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (543), 2023 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

04.03.2024 Терапія та сімейна медицина Сучасні можливості корекції мітохондріальної дисфункції: у фокусі – ​біорегуляційні енерготропи

Протягом останніх років лікарі різноманітних спеціальностей приділяють багато уваги мітохондріям – ​ключовим органелам людської клітини, які відповідають за продукування клітинної енергії. Нині панує думка, що порушення функції мітохондрій може спричинити розвиток різноманітних захворювань (як генетичної, так і хронічної патології), а також деяких патологічних станів....

01.03.2024 Терапія та сімейна медицина Набута гемофілія А: рідкісна коагулопатія в післяпологовому періоді

Набута гемофілія — це аутоімунне органоспецифічне порушення згортання крові, що розвивається вторинно внаслідок утворення аутоантитіл до плазмових факторів згортання. Найчастіше виявляють антитіла до фактора згортання крові VIII (FVIII), тому набута гемофілія А (НГА) є найпоширенішою формою захворювання. У пацієнтів з аномальними за кількістю або локалізацією кровотечами, із відсутністю особистого/сімейного анамнезу коагулопатії та за наявності подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) слід виключити наявність набутої гемофілії. ...

29.02.2024 Терапія та сімейна медицина Ведення пацієнтів із гострим болем у спині

Біль у спині – ​актуальний та широко розповсюджений стан, що нерідко супроводжується вираженою дезадаптацією і зниженням якості життя хворих. У лютому відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра», під час проведення якої керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач представила доповідь «Гострий біль у спині: діагностичні та лікувальні акценти»....

28.02.2024 Терапія та сімейна медицина Алгоритм терапії міофасціального больового синдрому

Міофасціальний больовий синдром (МФБС), що характеризується розвитком м’язової дисфункції та формуванням локальних хворобливих ущільнень в уражених м’язах, негативно впливає на якість життя пацієнта і потребує адекватного лікування....