Біластин у разі свербежу, пов’язаного з дерматологічними станами

Стаття у форматі PDF

Свербіж – це поширене неприємне відчуття в шкірі, яке несприятливо впливає на фізичні та психологічні аспекти життя. Свербіж асоціюється з такими дерматологічними хворобами, як контактний дерматит, кропив’янка, пруриго, екзема, а також із низкою системних захворювань. Хоча в розвитку свербежу відіграють роль різні медіатори, головним із них є гістамін, який активує фосфоліпази С та А, що, своєю чергою, стимулює катіонні канали механічно нечутливих волокон С-типу, запускаючи відчуття свербежу. У зв’язку із цим найбільш призначуваними протисвербіжними препаратами є H₁-гістаміноблокатори (Н₁-ГБ).

Біластин являє собою потужний Н₁-ГБ ІІ покоління без седативного ефекту із продемонстрованою ефективністю в симптоматичному лікуванні хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). Цей препарат у дозі 20 мг/добу протягом 28 днів дієво зменшує вираженість таких симптомів, як свербіж і кропив’янка, покращуючи якість життя (Zuberbier T. et al., 2010). ­Біластин також достовірно зменшує гістамін-індуковану кропив’янку в здорових добровольців, забезпечуючи швидший початок дії, ніж цетиризин у дозі 10 мг, дезлоратадин у дозі 5 мг і рупатадин у дозі 10 мг, демонструючи перевагу над цими препаратами щодо пригнічення відчуття свербежу (Church M.K., 2011; Togawa M. et al., 2016; Antonijoan R. et al., 2017).

У дослідженні E. Serra та співавт. (2020), яке включало пацієнтів із ХСК та іншими дерматологічними хворобами, через 8 тиж лікування біластин зменшував тяжкість свербежу та покращував якість життя за дерматологічним опитувальником Dermatology Life Quality Index (DLQI). У дослідженні A. Yagami та співавт. (2017) також було продемонстровано довготермінову ефективність та безпечність біластину в осіб із ХСК і свербежем, асоційованим з іншими дерматологічними захворюваннями.

У 4-тижневому інтервенційному багатоцентровому дослідженні A. Talathi та співавт. (2023), присвяченому вивченню ефективності та безпечності біластину в лікуванні пацієнтів зі свербежем, асоційованим із дерматологічними захворюваннями, взяли участь 119 хворих обох статей віком 18-60 років, 116 із яких пройшли всі передбачені протоколом процедури. З дослідження було виключено осіб із фізичною кропив’янкою та свербежем унаслідок метаболічних, неврологічних, ендокринних і психіатричних хвороб і раку, а також хворих із клінічно значущими хронічними хворобами (серцево-судинними, респіраторними, гастроінтестинальними, нирковими).

Після скринінгового візиту пацієнтам протягом 1 тиж не дозволялося вживати препарати, призначені для усунення свербежу. Винятком був лише преднізон (30 мг), який слугував препаратом відчаю при нестерпному свербежі.

Вираженість свербежу в учасників дослідження оцінювалася за багатовимірною шкалою 5D, яка характеризує тривалість (duration), ступінь тяжкості (degree), динаміку стану (direction), здатність обмежувати можливості пацієнта (disability) та поширенність (distribution) свербежу. Шкала 5D є новим методом для багатогранної оцінки свербежу, який продемонстрував легкість у використанні, валідність, надійність, відтворюваність та здатність виявляти динаміку змін свербежу в пацієнтів із дерматологічними та системними захворюваннями.

Вплив свербежу на якість життя оцінювали за опитувальником DLQI. Для оцінки безпеки підраховували кількість побічних ефектів, у т. ч. пов’язаних із лікуванням, а також таких, які зумовили припинення лікування.

Після проведення скринінгових процедур і обстежень усім пацієнтам було призначено пероральний прийом біластину в дозі 20 мг/добу впродовж 4 тиж (на додачу до попереднього лікування). Через 4 тиж у 47,41% пацієнтів спостерігалося повне зникнення свербежу (оцінка за шкалою 5D – 5 балів), а в 49,14% – майже повне зникнення (оцінка за шкалою 5D – 6-8 балів). Покращення не спостерігалося лише в 3,45% (рис. 1).

Рис. 1. Частка пацієнтів, у яких наприкінці періоду лікування спостерігалося зменшення свербежу за шкалою 5D

Після лікування біластином сумарна оцінка за шкалою 5D достовірно зменшилася (із 16,18 ± 2,81 до 6,20 ± 1,38 бала; р=0,0001), причому статистично достовірне покращення спостерігалося за кожною субшкалою шкали 5D (табл.).

Завдяки аналізу груп різної етіології свербежу виявлено, що найвища частка осіб досягла повного контролю над свербежем у групах екземи (59,26%; n=16/27), дерматофітозу (47,6%; n=20/42), псоріазу (45,5%; n=5/11), ХСК (34,8%; n=8/22), а також плаского лишаю (33,33%; n=3/9).

Динаміку свербежу в разі різних захворювань представлено на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка свербежу за шкалою 5D у разі різних захворювань

За допомогою оцінки за різними субшкалами шкали 5D виявлено багатовимірне покращення стану пацієнтів унаслідок застосування біластину (рис. 3). Так, тривалість свербежу на початку лікування становила ≈12-18 год/добу, а після ­завершення лікування – <6 год/добу. Ступінь тяжкості свербежу також достовірно знизився: із 3,65±0,62 до 1,45±0,51 бала; р<0,0001. На початку лікування пацієнти відзначали несприятливу динаміку інтенсивності свербежу, а наприкінці терапії ця тенденція зникла чи значно зменшилася. Свербіж значно погіршував якість життя, сну, відпочинку та роботи/навчання. Лікування біластином знизило вплив свербежу на якість життя із 3,13±1,08 до 1,22±0,49 бала (р<0,0001), а також зменшило кількість залучених до патологічного процесу ділянок тіла. Якість життя хворих після курсу терапії значно покращилася, про що свідчить достовірне зменшення індексу DLQI (з 11,83±4,97 до 2,15±2,68; р<0,0001).

Рис. 3. Зменшення свербежу за різними субшкалами шкали 5D

Завдяки вивченню безпеки препарату з’ясовано, що біластин добре переносився. Лише 4,31% пацієнтів скаржилися на побічні ефекти, причому всі вони були незначними та не потребували відміни лікування.

Отже, за допомогою цього проспективного інтервенційного відкритого багатоцентрового дослідження виявлено, що призначення біластину в дозі 20 мг/добу протягом 4 тиж пацієнту зі свербежем, асоційованим із дерматологічними захворюваннями, є ефективним і безпечним. Уже через 2 тиж застосування біластину забезпечувало достовірне зниження індексу тяжкості свербежу порівняно з вихідним рівнем у всіх пацієнтів разом та в усіх окремих підгрупах, сформованих відповідно до етіології захворювання. Через 4 тиж лікування це зниження стало ще вираженішим. Найбільша частка пацієнтів досягла покращення в підгрупах екземи та дерматофітозу. Паралельно до зниження вираженості свербежу відзначалося покращення якості життя.

Отримані результати відповідають результатам японського дослідження, яке продемонструвало достовірний протисвербіжний ефект біластину, який виникав уже через 2 тиж застосування і зберігався протягом усього періоду дослідження (52 тиж) (Yagami A. et al., 2017). В іншому нещодавно опублікованому дослідженні біластину при свербежі, асоційованому з дерматологічними хворобами, також спостерігалося достовірне покращення стану пацієнтів з екземою (Serra E. et al., 2020). Ефективність біластину за свербежу внаслідок дерматофітозу й інших хронічних ­дерматозів підтверджує доцільність включення цього препарату до комплексного плану лікування.

У всіх підгрупах окремих захворювань спостерігалося достовірне покращення якості життя на тлі терапії біластином через 2 та 4 тиж лікування, що відповідає даним, нещодавно опублікованим E. Serra та співавт. (2020). R. Shikiar і співавт. (2005) зауважують, що мінімальною клінічно значущою відмінністю в показнику DLQI є 2,24-3,10 бала. В цьому дослідженні відмінність через 4 тиж становила 9,68 бала, що свідчить про високу ефективність біластину в покращенні якості життя пацієнтів зі свербежем. Аналогічні результати було отримано і в інших випробуваннях (Yagami A. et al., 2017; Hide M. et al., 2017).

Окрім високої ефективності, біластин продемонстрував і відмінний профіль безпеки: частота побічних ефектів становила лише 4,31%. Усі побічні явища мали незначну інтенсивність і не потребували модифікації лікування, що відповідає результатам схожого японського дослідження (Yagami A. et al., 2017).

Отже, біластин продемонстрував ефективність у полегшенні свербежу, асоційованого з дерматологічними захворюваннями, та хорошу переносимість і низьку кількість побічних ефектів. Найдієвішим біластин виявився при екземі та дерматофітозі, що обумовлює потребу в подальших дослідженнях біластину в разі цих патологічних станів.

Довідка «ЗУ»

Доцент кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Наталія Василівна Камуть:

– Згідно із чинними рекомендаціями провідних фахових товариств, антигістамінні препарати є наріжним каменем лікування свербежу, причому перевагу слід надавати препаратам ІІ покоління, яким притаманні краще співвідношення ефективність/безпека та відсутність антихолінергічних і седативних впливів.

Антигістамінний препарат ІІ покоління біластин (Ніксар^®, компанія «Берлін-Хемі Менаріні», Німеччина) є селективним високоспецифічним Н₁-ГБ зі значною тривалістю дії, який здатен гальмувати вивільнення гістаміну, інтерлейкіну-4 та фактора некрозу пухлини з мастоцитів і гранулоцитів, реалізуючи протизапальний ефект. У дослідженні R. Antonijoan і співавт. (2016) біластин, на відміну від дезлоратадину та рупатадину, суттєво послаблював відчуття свербежу порівняно із плацебо протягом 2-12 год. Окрім того, біластин починав діяти набагато швидше: через 1 год (дезлоратадин і рупатадин – через 4 год).

Дуже важливою сприятливою характеристикою біластину (Ніксару) є відсутність центральної депресивної/седативної дії унаслідок обмеженого транзиту через гематоенцефалічний бар’єр. За даними контрольованих досліджень, біластин не впливає на психомоторні показники та вважається антигістамінним препаратом, який не проникає до мозку.

В Україні оригінальна молекула біластину представлена компанією «Берлін-Хемі» під назвою ­Ніксар у двох лікарських формах: таблетки в дозі 20 мг – Ніксар^®, таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, в дозі 10 мг – Ніксар^® 10 мг.

Біластин (Ніксар^®) успішно застосовується в країнах Європи вже >10 років як у загальнотерапевтичній, так і в педіатричній практиці. Завдяки дослідженню біластину в дітей з алергічним ринокон’юнктивітом або хронічною кропив’янкою віком 2-11 років виявлено, що переносимість цього препарату в дозі 10 мг відповідає такій плацебо, оскільки відмінності в частоті побічних ефектів були недостовірними (Novak Z. et al., 2016). У педіатричній практиці зручною для застосування формою біластину є таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, як-от препарат Ніксар^® (компанія «Берлін-Хемі Менаріні», Німеччина). Таблетка Ніксару швидко розчиняється у воді чи слині, не містить барвників і консервантів та має приємний виноградний смак, що забезпечує високий рівень прихильності пацієнтів. Із 12 років дітям можна застосовувати пероральні таблетки Ніксар^®.

Talathi A. et al. Bilastine in pruritus associated
with dermatological conditions. In J Drugs Dermatol 2022; 8: 59-65.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (546), 2023 р.