Біластин у разі свербежу, пов’язаного з дерматологічними станами

30.06.2023

Стаття у форматі PDF

Свербіж – це поширене неприємне відчуття в шкірі, яке несприятливо впливає на фізичні та психологічні аспекти життя. Свербіж асоціюється з такими дерматологічними хворобами, як контактний дерматит, кропив’янка, пруриго, екзема, а також із низкою системних захворювань. Хоча в розвитку свербежу відіграють роль різні медіатори, головним із них є гістамін, який активує фосфоліпази С та А, що, своєю чергою, стимулює катіонні канали механічно нечутливих волокон С-типу, запускаючи відчуття свербежу. У зв’язку із цим найбільш призначуваними протисвербіжними препаратами є H1-гістаміноблокатори (Н1-ГБ).

Біластин являє собою потужний Н1-ГБ ІІ покоління без седативного ефекту із продемонстрованою ефективністю в симптоматичному лікуванні хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). Цей препарат у дозі 20 мг/добу протягом 28 днів дієво зменшує вираженість таких симптомів, як свербіж і кропив’янка, покращуючи якість життя (Zuberbier T. et al., 2010). ­Біластин також достовірно зменшує гістамін-індуковану кропив’янку в здорових добровольців, забезпечуючи швидший початок дії, ніж цетиризин у дозі 10 мг, дезлоратадин у дозі 5 мг і рупатадин у дозі 10 мг, демонструючи перевагу над цими препаратами щодо пригнічення відчуття свербежу (Church M.K., 2011; Togawa M. et al., 2016; Antonijoan R. et al., 2017).

У дослідженні E. Serra та співавт. (2020), яке включало пацієнтів із ХСК та іншими дерматологічними хворобами, через 8 тиж лікування біластин зменшував тяжкість свербежу та покращував якість життя за дерматологічним опитувальником Dermatology Life Quality Index (DLQI). У дослідженні A. Yagami та співавт. (2017) також було продемонстровано довготермінову ефективність та безпечність біластину в осіб із ХСК і свербежем, асоційованим з іншими дерматологічними захворюваннями.

У 4-тижневому інтервенційному багатоцентровому дослідженні A. Talathi та співавт. (2023), присвяченому вивченню ефективності та безпечності біластину в лікуванні пацієнтів зі свербежем, асоційованим із дерматологічними захворюваннями, взяли участь 119 хворих обох статей віком 18-60 років, 116 із яких пройшли всі передбачені протоколом процедури. З дослідження було виключено осіб із фізичною кропив’янкою та свербежем унаслідок метаболічних, неврологічних, ендокринних і психіатричних хвороб і раку, а також хворих із клінічно значущими хронічними хворобами (серцево-судинними, респіраторними, гастроінтестинальними, нирковими).

Після скринінгового візиту пацієнтам протягом 1 тиж не дозволялося вживати препарати, призначені для усунення свербежу. Винятком був лише преднізон (30 мг), який слугував препаратом відчаю при нестерпному свербежі.

Вираженість свербежу в учасників дослідження оцінювалася за багатовимірною шкалою 5D, яка характеризує тривалість (duration), ступінь тяжкості (degree), динаміку стану (direction), здатність обмежувати можливості пацієнта (disability) та поширенність (distribution) свербежу. Шкала 5D є новим методом для багатогранної оцінки свербежу, який продемонстрував легкість у використанні, валідність, надійність, відтворюваність та здатність виявляти динаміку змін свербежу в пацієнтів із дерматологічними та системними захворюваннями.

Вплив свербежу на якість життя оцінювали за опитувальником DLQI. Для оцінки безпеки підраховували кількість побічних ефектів, у т. ч. пов’язаних із лікуванням, а також таких, які зумовили припинення лікування.

Після проведення скринінгових процедур і обстежень усім пацієнтам було призначено пероральний прийом біластину в дозі 20 мг/добу впродовж 4 тиж (на додачу до попереднього лікування). Через 4 тиж у 47,41% пацієнтів спостерігалося повне зникнення свербежу (оцінка за шкалою 5D – 5 балів), а в 49,14% – майже повне зникнення (оцінка за шкалою 5D – 6-8 балів). Покращення не спостерігалося лише в 3,45% (рис. 1).

Рис. 1. Частка пацієнтів, у яких наприкінці періоду лікування спостерігалося зменшення свербежу за шкалою 5D

Рис. 1. Частка пацієнтів, у яких наприкінці періоду лікування спостерігалося зменшення свербежу за шкалою 5D

Після лікування біластином сумарна оцінка за шкалою 5D достовірно зменшилася (із 16,18 ± 2,81 до 6,20 ± 1,38 бала; р=0,0001), причому статистично достовірне покращення спостерігалося за кожною субшкалою шкали 5D (табл.).

Завдяки аналізу груп різної етіології свербежу виявлено, що найвища частка осіб досягла повного контролю над свербежем у групах екземи (59,26%; n=16/27), дерматофітозу (47,6%; n=20/42), псоріазу (45,5%; n=5/11), ХСК (34,8%; n=8/22), а також плаского лишаю (33,33%; n=3/9).

Динаміку свербежу в разі різних захворювань представлено на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка свербежу за шкалою 5D у разі різних захворювань

Рис. 2. Динаміка свербежу за шкалою 5D у разі різних захворювань

За допомогою оцінки за різними субшкалами шкали 5D виявлено багатовимірне покращення стану пацієнтів унаслідок застосування біластину (рис. 3). Так, тривалість свербежу на початку лікування становила ≈12-18 год/добу, а після ­завершення лікування – <6 год/добу. Ступінь тяжкості свербежу також достовірно знизився: із 3,65±0,62 до 1,45±0,51 бала; р<0,0001. На початку лікування пацієнти відзначали несприятливу динаміку інтенсивності свербежу, а наприкінці терапії ця тенденція зникла чи значно зменшилася. Свербіж значно погіршував якість життя, сну, відпочинку та роботи/навчання. Лікування біластином знизило вплив свербежу на якість життя із 3,13±1,08 до 1,22±0,49 бала (р<0,0001), а також зменшило кількість залучених до патологічного процесу ділянок тіла. Якість життя хворих після курсу терапії значно покращилася, про що свідчить достовірне зменшення індексу DLQI (з 11,83±4,97 до 2,15±2,68; р<0,0001).

Рис. 3. Зменшення свербежу за різними субшкалами шкали 5D

Завдяки вивченню безпеки препарату з’ясовано, що біластин добре переносився. Лише 4,31% пацієнтів скаржилися на побічні ефекти, причому всі вони були незначними та не потребували відміни лікування.

Отже, за допомогою цього проспективного інтервенційного відкритого багатоцентрового дослідження виявлено, що призначення біластину в дозі 20 мг/добу протягом 4 тиж пацієнту зі свербежем, асоційованим із дерматологічними захворюваннями, є ефективним і безпечним. Уже через 2 тиж застосування біластину забезпечувало достовірне зниження індексу тяжкості свербежу порівняно з вихідним рівнем у всіх пацієнтів разом та в усіх окремих підгрупах, сформованих відповідно до етіології захворювання. Через 4 тиж лікування це зниження стало ще вираженішим. Найбільша частка пацієнтів досягла покращення в підгрупах екземи та дерматофітозу. Паралельно до зниження вираженості свербежу відзначалося покращення якості життя.

Отримані результати відповідають результатам японського дослідження, яке продемонструвало достовірний протисвербіжний ефект біластину, який виникав уже через 2 тиж застосування і зберігався протягом усього періоду дослідження (52 тиж) (Yagami A. et al., 2017). В іншому нещодавно опублікованому дослідженні біластину при свербежі, асоційованому з дерматологічними хворобами, також спостерігалося достовірне покращення стану пацієнтів з екземою (Serra E. et al., 2020). Ефективність біластину за свербежу внаслідок дерматофітозу й інших хронічних ­дерматозів підтверджує доцільність включення цього препарату до комплексного плану лікування.

У всіх підгрупах окремих захворювань спостерігалося достовірне покращення якості життя на тлі терапії біластином через 2 та 4 тиж лікування, що відповідає даним, нещодавно опублікованим E. Serra та співавт. (2020). R. Shikiar і співавт. (2005) зауважують, що мінімальною клінічно значущою відмінністю в показнику DLQI є 2,24-3,10 бала. В цьому дослідженні відмінність через 4 тиж становила 9,68 бала, що свідчить про високу ефективність біластину в покращенні якості життя пацієнтів зі свербежем. Аналогічні результати було отримано і в інших випробуваннях (Yagami A. et al., 2017; Hide M. et al., 2017).

Окрім високої ефективності, біластин продемонстрував і відмінний профіль безпеки: частота побічних ефектів становила лише 4,31%. Усі побічні явища мали незначну інтенсивність і не потребували модифікації лікування, що відповідає результатам схожого японського дослідження (Yagami A. et al., 2017).

Отже, біластин продемонстрував ефективність у полегшенні свербежу, асоційованого з дерматологічними захворюваннями, та хорошу переносимість і низьку кількість побічних ефектів. Найдієвішим біластин виявився при екземі та дерматофітозі, що обумовлює потребу в подальших дослідженнях біластину в разі цих патологічних станів.


Довідка «ЗУ»

Доцент кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Наталія Василівна Камуть:

– Згідно із чинними рекомендаціями провідних фахових товариств, антигістамінні препарати є наріжним каменем лікування свербежу, причому перевагу слід надавати препаратам ІІ покоління, яким притаманні краще співвідношення ефективність/безпека та відсутність антихолінергічних і седативних впливів.

Антигістамінний препарат ІІ покоління біластин (Ніксар®, компанія «Берлін-Хемі Менаріні», Німеччина) є селективним високоспецифічним Н1-ГБ зі значною тривалістю дії, який здатен гальмувати вивільнення гістаміну, інтерлейкіну-4 та фактора некрозу пухлини з мастоцитів і гранулоцитів, реалізуючи протизапальний ефект. У дослідженні R. Antonijoan і співавт. (2016) біластин, на відміну від дезлоратадину та рупатадину, суттєво послаблював відчуття свербежу порівняно із плацебо протягом 2-12 год. Окрім того, біластин починав діяти набагато швидше: через 1 год (дезлоратадин і рупатадин – через 4 год).

Дуже важливою сприятливою характеристикою біластину (Ніксару) є відсутність центральної депресивної/седативної дії унаслідок обмеженого транзиту через гематоенцефалічний бар’єр. За даними контрольованих досліджень, біластин не впливає на психомоторні показники та вважається антигістамінним препаратом, який не проникає до мозку.

В Україні оригінальна молекула біластину представлена компанією «Берлін-Хемі» під назвою ­Ніксар у двох лікарських формах: таблетки в дозі 20 мг – Ніксар®, таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, в дозі 10 мг – Ніксар® 10 мг.

Біластин (Ніксар®) успішно застосовується в країнах Європи вже >10 років як у загальнотерапевтичній, так і в педіатричній практиці. Завдяки дослідженню біластину в дітей з алергічним ринокон’юнктивітом або хронічною кропив’янкою віком 2-11 років виявлено, що переносимість цього препарату в дозі 10 мг відповідає такій плацебо, оскільки відмінності в частоті побічних ефектів були недостовірними (Novak Z. et al., 2016). У педіатричній практиці зручною для застосування формою біластину є таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, як-от препарат Ніксар® (компанія «Берлін-Хемі Менаріні», Німеччина). Таблетка Ніксару швидко розчиняється у воді чи слині, не містить барвників і консервантів та має приємний виноградний смак, що забезпечує високий рівень прихильності пацієнтів. Із 12 років дітям можна застосовувати пероральні таблетки Ніксар®.


Talathi A. et al. Bilastine in pruritus associated
with dermatological conditions. In J Drugs Dermatol 2022; 8: 59-65.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (546), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

20.05.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Професійна бронхіальна астма

9-10 квітня в м. Дніпро в онлайн-форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція DniproAllergo Summit 2024. Це щорічний захід, метою якого є поліпшення якості допомоги хворим з алергологічною патологією. Цьогоріч провідні вітчизняні фахівці представили новітні наукові дані щодо раннього виявлення, профілактики, моніторингу та лікування алергологічних захворювань. Чималу увагу було приділено і професійній алергії. Про особливості діагностики професійної бронхіальної астми (ПБА) розповіла професор Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук Вікторія Всеволодівна Родіонова. ...

20.05.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Левоцетиризин: висока спорідненість до Н1-рецепторів і відмінний профіль безпеки

Алергічні захворювання включають широкий спектр різнопланових патологічних станів: бронхіальну астму, алергічний риніт, харчову алергію, атопічний дерматит, алергію на медикаменти, на отрути комах та змій тощо, причому в одного пацієнта нерідко спостерігається декілька видів алергії водночас. Етіологія алергічних захворювань поєднує генетичну схильність та вплив чинників довкілля....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...