Головна Клінічні рекомендації Вітамін D та здоров’я жінок у період менопаузи: ключові положення EMAS

13 вересня, 2024

Вітамін D та здоров’я жінок у період менопаузи: ключові положення EMAS

ZU_15_2024_st54_logo.jpgВітамін D належить до групи ліпофільних гормонів, які регулюють гомеостаз кальцію шляхом впливу на нирки, шлунково-кишковий тракт, скелет і паращитоподібні залози, та відіграє ключову роль у підтримці здоров’я скелета [1, 2]. Виділяють дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 виробляється з ергостерину фітопланктоном, безхребетними та грибами у відповідь на ультрафіолетове опромінення [1, 2]. Основним природним джерелом вітаміну D3 є його синтез у шкірі з 7-дегідрохолестерину під впливом сонячного світла, також невелика кількість надходить з їжею, зокрема продуктами тваринного походження: жирна риба, яйця та молоко [1, 2].

Як вітамін D3, так і вітамін D2 синтезуються в промислових умовах і містяться в дієтичних добавках або збагачених продуктах харчування [1, 2]. У 2023 р. Європейське товариство менопаузи й андропаузи (EMAS) представило огляд і клініко-практичні рекомендації стосовно важливості забезпечення нормального рівня вітаміну D в організмі жінок у постменопаузі. У заяві EMAS представлено докази найвищої якості щодо зв’язку між дефіцитом вітаміну D та станом кісткової системи, а також інших органів і систем у жінок у менопаузі. Також обговорюється вплив добавок вітаміну D у цьому контексті.

З метою оновлення попередньої заяви (Perez-Lopez F.R. et al., 2012) експертами EMAS було проведено пошук англомовних пуб­лікацій із пріоритетом для даних, отриманих із метааналізів або рандомізованих контрольованих досліджень (РКД).

Дані епідеміологічних та інтервенційних досліджень

Роль вітаміну D у метаболізмі кісткової тканини добре відома [6]. Чинники ризику гіповітамінозу D після менопаузи включають низький індукований ультрафіолетом синтез вітаміну D у шкірі, недостатню експозицію сонячного світла, темну пігментацію шкіри, вікові зміни шкіри, погане харчування, знижену здатність синтезувати кальцитріол у нирках, ожиріння, мальабсорбцію та прийом деяких лікарських засобів (наприклад, протисудомних, антиретровірусних препаратів) [6].

Поширеність дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузі може сягати 80% відповідно до результатів європейського дослідження (n=8532), в якому для визначення дефіциту використовувався поріг концентрації 25(OH)D у 30 нг/мл (75 нмоль/л) [7]. Цей висновок було підтверджено в подальших дослідженнях, що підкреслює глобальний характер дефіциту вітаміну D. Зокрема, Valladares і співавт. у своєму аналізі за участю 21 236 жінок, у якому також застосовувався поріг 30 нг/мл (75 нмоль/л), повідомили про поширеність гіповітамінозу D на рівні 73,6; 78,6; 86,1; 81,5 та 90,4% у Європі, Північній Америці, Африці, на Близькому Сході та в Азії відповідно [8]. Крім того, жінки старшого віку мають іще вищий ризик дефіциту вітаміну D, як показало когортне дослідження за участю 2000 жінок віком понад 80 років із 9 європейських країн [9].

Узагальнені рекомендації

Стан кісткової системи

Немає доказів того, що добавки вітаміну D запобігають переломам у жінок у постменопаузі без дефіциту вітаміну D або за низького ризику переломів. Натомість слід розглянути призначення вітаміну D у поєднанні з кальцієм жінкам у постменопаузі незалежно від віку, якщо вони мають низькі концентрацій 25(OH)D у сироватці крові (<20 нг/мл, або <50 нмоль/л), страждають на остеопороз та/або мають високий ризик переломів згідно з моделлю FRAX.

Рекомендується застосовувати індивідуальний підхід, який ураховує індекс маси тіла, прихильність і дотримання режиму лікування, з регулярною оцінкою (з інтервалом 3-6 міс) і підтвердженням того, що концентрація 25(OH)D становить >20 нг/мл (50 нмоль/л) і підтримується на цьому рівні. Зазвичай це досягається призначенням вітаміну D у добових дозах 2000-4000 МО (4000-6000 МО в пацієнтів з ожирінням) [4]. Паралельно слід заохочувати споживання 1000-1200 мг кальцію, або з їжею, або з харчових добавок, протягом щонайменше 3-5 років для отримання оптимальної користі для здоров’я скелета. Така добова норма кальцію не збільшує ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) або нефролітіазу.

Серцево-судинні захворювання

Дефіцит вітаміну D асоціюється з підвищеною поширеністю чинників серцево-судинного ризику, головним чином метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу й атерогенної дисліпідемії, а також із підвищеною частотою ССЗ незалежно від цих чинників ризику. Проте прийом вітаміну D не знижує цей ризик.

Одночасно з цим відзначено помірний сприятливий вплив прийому вітаміну D на метаболізм глюкози, концентрацію тригліцеридів і холестерину ліпопротеїнів високої щільності в жінок у постменопаузі.

Зокрема, метааналіз РКД показав зниження концентрації тригліцеридів (середньозважена різниця –3,55 мг/дл; 95% довірчий інтервал (ДІ) від –5,34 до –1,76) у разі прийому вітаміну D у дозі 300-4000 МО на добу, особливо в жінок у постменопаузі з гіпертригліцеридемією на початковому рівні [38].

Рак

Дефіцит вітаміну D може бути пов’язаний із підвищеною захворюваністю на деякі види раку та смертністю від них, як-от рак товстої кишки, легенів і молочної залози.

Існує неоднорідність серед досліджень щодо впливу добавок вітаміну D на захворюваність на рак і смертність від нього. Прийом вітаміну D (від 400 МО на добу до 100 000 МО на 4 міс, переважно 2000 МО на добу) може знизити захворюваність на колоректальний рак (відносний ризик (ВР) 0,87; 95% ДІ 0,82-0,92) і подовжити виживаність таких пацієнтів [54, 55]. У висновках Кокранівського метааналізу за 2014 і 2019 рр. вказано про незначне зниження смертності від раку (ВР 0,88; 95% ДІ 0,78-0,98), хоча дослідження були проведені як у жіночій, так і в чоловічій популяції [44, 59]. Аналогічні результати було продемонстровано в дослідженні VITAL, де прийом вітаміну D у дозі 2000 МО на добу виявив тенденцію до зниження смертності від раку через 5,3 року спостереження (ВР 0,83; 95% ДІ 0,67-1,02), причому цей ефект ставав значущим при виключенні з аналізу перших 2 років спостереження (ВР 0,75; 95% ДІ 0,59-0,96) [60].

Інфекційно-запальні хвороби

Дефіцит вітаміну D асоціюється з підвищеним ризиком інфекцій, включаючи коронавірусну хворобу (COVID‑19). Установлено, що прийом вітаміну D може помірно знизити цей ризик, особливо ймовірність госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Однак варто враховувати наявну неоднорідність досліджень за дизайном, тривалістю, популяцією та дозуванням вітаміну D.

Менопаузальні симптоми

Дефіцит вітаміну D може бути пов’язаний із підвищеним ризиком менопаузальних симптомів (припливи, розлади сну, депресія, сексуальна дисфункція), але докази цього не є надійними. Вони не ґрунтуються на дослідженнях, проведених виключно серед жінок у постменопаузі або жінок із діагностованим дефіцитом вітаміну D.

Прийом вітаміну D не впливає на симптоми менопаузи загалом або на окремі з них, за винятком помірного впливу на прояви вульвовагінальної атрофії. Зокрема, порівняно з плацебо вітамін D у вигляді вагінальних супозиторіїв у добовій дозі 1000 МО або перорально в щотижневій дозі 60 000 МО покращував перебіг урогенітального менопаузального синдрому (дані двох РКД) [85]. Цей сприятливий вплив також було продемонстровано в РКД після 12 тиж перорального прийому ергокальциферолу в дозі 40 000 МО на тиждень [86].

Узагальнені результати впливу дефіциту вітаміну D та додаткового його прийому на різні органи й системи під час менопаузи представлено в таблиці.

ZU_15_2024_st54_tabl.jpgПримітки: 25(OH)D – ​25-гідроксивітамін D; ↓ – ​зменшення;  – ​без ефекту.
a Користь від вітаміну D3 18 400 МО на день у поєднанні з лікопіном, астаксантином і біофлавоноїдами цитрусових. б Докази сприятливого ефекту існують для осіб з індексом маси тіла <30 кг/м2 або віком ≥60 років і з дозою вітаміну D ≥1000-2000 МО на добу. в Прийом вітаміну D може знизити ризик госпіталізації, але не ризик інфікування або смертності від COVID‑19.

Дефіцит вітаміну D, особливо тяжкий, негативно впливає на стан кісткової системи в менопаузі, а також асоціюється з низькою мінеральною щільністю кісткової тканини та підвищеним ризиком переломів. Гіповітаміноз D може погіршувати симптоми менопаузи й асоціюється з підвищеним серцево-судинним ризиком, головним чином метаболічним синдромом, цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією. Тяжкий дефіцит вітаміну D асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних подій (ішемічна хвороба серця, інсульт, смертність), раку (наприклад, товстої кишки, легенів і молочної залози) й інфекцій, включаючи COVID‑19.

Прийом вітаміну D у дозах 800-2000 МО на добу (20-50 мкг на добу) при одночасному застосуванні з кальцієм (1000-1200 мг на добу) може мати переваги в запобіганні переломам, особливо в людей похилого віку й осіб із тяжким дефіцитом вітаміну D.

Застосування вітаміну D супроводжується помірним позитивним впливом на ліпідний профіль, гомеостаз глюкози, симптоми вульвовагінальної атрофії та зменшенням тяжкості перебігу COVID‑19 і деяким зниженням загальної смертності від раку.


Довідка «ЗУ»

Особливості профілактичного призначення вітаміну D: доза, форма вітаміну D і тривалість прийому

У консенсусі українських експертів (Григор’єва Н.В. та співавт., 2023) наведено такі рекомендації щодо профілактики дефіциту вітаміну D у дорослих і досягнення цільової концентрації 25(OH)D 30‑50 нг/мл (75-125 нмоль/л)*.

  • Здоровим особам дорослого віку без хвороб і станів, які впливають на метаболізм вітаміну D в організмі, рекомендовано прийом добавок вітаміну D із жовтня по квітень у дозі 800-2000 МО на добу (залежно від маси тіла) через зниження синтезу ендогенного вітаміну D у шкірі.
  • Літнім людям, іммобілізованим особам і пацієнтам під час тривалої госпіталізації з обмеженням функціональної активності прийом вітаміну D у дозі 800-2000 МО на добу рекомендований протягом усього року.
  • Особам із хворобами та станами, які впливають на метаболізм вітаміну D в організмі, рекомендовано індивідуальний підбір профілактичної дози вітаміну D (3000-5000 МО на добу) для досягнення оптимальної концентрації 25(OH)D.

Провідні фахівці товариства для профілактики та лікування дефіциту вітаміну D рекомендують віддавати перевагу призначенню холекальциферолу (вітамін D3) порівняно з ергокальциферолом (вітамін D2) (Catharine R.A., Taylor C.L. et al., 2011). У консенсусі українських експертів зазначено, що для профілактики та лікування дефіциту вітаміну D рекомендовано пероральний прийом холекальциферолу (вітамін D3) і як альтернатива (вегетаріанство, веганство тощо) – ​ергокальциферолу (вітамін D2). Із метою підвищення прихильності до застосування вітаміну D рекомендовано використання різних режимів прийому (щодня, щотижня).

На сьогодні серед великого розмаїття дієтичних добавок і препаратів вітаміну D, котрі різняться за складом, формою й іншими характеристиками, важливо обрати той, який відповідає сучасним рекомендаціям фахівців щодо активної речовини, зручний у прийомі та дозуванні й характеризується високим рівнем якості продукту. Цим вимогам відповідає Відеїн – ​препарат вітаміну D3 від української фармацевтичної компанії АТ «Київський вітамінний завод», який виробляється з німецької субстанції відповідно до міжнародних стандартів якості GMP (Належна виробнича практика). Відеїн представлений у формі м’яких капсул, що містять масляний розчин холекальциферолу. Перевагами такої форми застосування є точність дозування, комфортність у використанні, а також оптимальне всмоктування та засвоєння вітаміну D. Відеїн має декілька варіантів дозування й містить в одній капсулі 1000, 2000, 4000 або 20 000 МО холекальциферолу. Наявність декількох варіантів дозування дає змогу використовувати препарат як для профілактики, так і з метою корекції дефіциту вітаміну D в організмі.

* Біль. Суглоби. Хребет. 2023. Т. 13, № 2 (http://www.mif-ua.com/archive/article/52907).


За матеріалами: Anagnostis P., Livadas S., et al. EMAS position statement: Vitamin D and menopausal health. Maturitas. 2023 Mar; 169: 2-9.

Реферативний огляд підготувала Марія Ареф’єва

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (576), 2024 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (576), 2024 р
Матеріали по темі Більше
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) часто трапляються в жінок у пізньому репродуктивному віці, що збільшує ймовірність їх виникнення одночасно з менопаузою....
Менопауза є важливим етапом у житті кожної жінки, що характеризується припиненням менструальної функції та зниженням рівня естрогенів в організмі. Цей...
Питання корекції менопаузальних розладів і пов’язаних з ними станів є надзвичайно важливими в практиці сімейного лікаря. Збільшення тривалості життя та...
Замісна гормональна терапія (ЗГТ) залишається найефективнішим методом лікування вазомоторних симптомів (ВМС), який слід призначати жінкам у менопаузі протягом 10 років...