19 липня, 2025

Комбінація β-аланіну та пасифлори при менопаузальних розладах: клініко-фармакологічний огляд

Припливи жару у 80% жінок у менопаузальному періоді асоціюються з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. Обмеження менопаузальної гормональної терапії (МГТ) зумовлюють потребу в ефективних негормональних альтернативах. Дієтична добавка Елефтерія Бета фітонутрицевтик є комбінацією β-аланіну (300 мг) та екстракту пасифлори (100 мг) для фізіологічної підтримки організму в період пременопаузи та менопаузи.

Ключові слова: менопауза, менопаузальні розлади, вазомоторні симптоми, припливи, β-аланін, пасифлора, негормональна терапія, фітонутрицевтик, Елефтерія Бета.

Менопауза є невід’ємним етапом життя жінки, що супроводжується глибокими гормональними змінами та широким спектром симптомів, які можуть тривати роками. За даними сучасних досліджень, припливи жару у менопаузальному періоді виникають у 80-85% жінок [1]. Сучасною наукою доведено, що припливи не можна вважати простим дискомфортним симптомом, оскільки вони мають руйнівний вплив на здоров’я жінки, підвищуючи ризик розвитку атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та ожиріння [2].

Традиційна МГТ, незважаючи на високу ефективність із 50-80% зменшенням припливів, має низку протипоказань та обмежень [3]. Згідно з останніми рекомендаціями Північноамериканського товариства менопаузи (NAMS, 2022) та Міжнародного товариства менопаузи (IMS, 2024), МГТ залишається золотим стандартом лікування вазомоторних симптомів, проте не для всіх пацієнток є прийнятною [4, 5]. На цьому фоні особливої актуальності набуває пошук ефективних негормональних альтернатив із високим профілем безпеки та вивчення можливостей нутрицевтичної підтримки в період менопаузи.

Бета-аланін: фармакологічні властивості

Бета-аланін є амінокислотою, що відіграє роль у синтезі карнозину і може впливати на терморегуляторні процеси [6]. Описаний механізм модулюючого впливу β-аланіну на клімактеричні прояви реалізується через нейромодуляторний ефект шляхом взаємодії з гліциновими рецепторами, що потенційно позначається на терморегуляторній активності гіпоталамуса [7]. Крім того, метаболічна дія включає підвищення синтезу карнозину, що може позитивно впливати на енергетичний метаболізм, а судинний ефект проявляється у здатності карнозину сприяти нормалізації судинної функції [8].

Дослідження Andreeva та Tkeshelashvili, опубліковані в European Review for Medical and Pharmacological Sciences (2020), показали, що β-аланін може розглядатися як потенційний компонент комплексної терапії у жінок із припливами в період менопаузи [9].

Важливим аспектом дії β-аланіну є його здатність активувати гліцинові рецептори у центральній нервовій системі. Бета-аланін діє як ендогенний агоніст гліцинових рецепторів у нейронах спинного мозку, викликаючи гіперполяризацію мембранного потенціалу через активацію хлоридних каналів [10]. Хоча його потенціал значно нижчий порівняно з гліцином, цей механізм може пояснювати нейромодуляторні ефекти β-аланіну та його потенційну дію на терморегуляторні центри гіпоталамуса [11], що може бути основою його впливу на вазомоторні симптоми при припливах у жінок під час менопаузи.

Суплементація β-аланіном протягом 4-6 тижнів підвищує рівень карнозину в м’язах на 40-80% [12]. Карнозин виконує множинні функції: діє як внутрішньоклітинний буфер іонів водню, проявляє антиоксидантні властивості та регулює кальцієвий гомеостаз [13]. Крім того, він чинить вазоактивні ефекти через модуляцію системи NO/cGMP, взаємодію з гістаміновими H₁‑рецепторами та вплив на автономну нервову систему [14]. Ці ефекти можуть сприяти нормалізації судинної функції під час менопаузи при значних змінах васкулярного тонусу [15].

Клінічні дослідження вивчали застосування β-аланіну при вазомоторних симптомах. У порівняльному дослідженні з вераліпридом β-аланін продемонстрував помірний вплив при припливах [16]. Водночас β-аланін характеризується сприятливим профілем безпеки порівняно з гормональними альтернативами [17, 18].

Отже, β-аланін являє собою перспективний компонент негормональних підходів до нутрицевтичної підтримки при клімактеричних розладах, зокрема припливах, у жінок у менопаузі. Його багатофакторний механізм дії включає нейромодуляторний ефект через активацію гліцинових рецепторів у центральній нервовій системі, що впливає на терморегуляторні центри гіпоталамуса, метаболічну дію через підвищення синтезу карнозину в м’язовій тканині та судинний ефект завдяки вазоактивним властивостям карнозину.

Пасифлора: доведена ефективність при тривожності та порушеннях сну

Passiflora incarnata L. має добре документовану доказову базу серед фітопрепаратів з анксіолітичними властивостями при тривожності та порушеннях сну. За даними European Medicines Agency, станом на 2014 рік проведено численні дослідження з посиланнями на авторитетні джерела [19]. Систематичний огляд 2020 року включав дев’ять клінічних досліджень, що підтверджують активність пасифлори при тривожності та порушеннях сну [20].

Екстракт квітів пасифлори містить комплекс біологічно активних речовин, включаючи флавоноїди (хризин, апігенін, вітексин), аскорбінову кислоту, амінокислоти та сапоніни [21]. Основними фармакологічно активними компонентами є флавоноїди, які забезпечують доведені механізми дії через ГАМК-ергічну модуляцію з підтвердженим впливом на рівень гамма-аміномасляної кислоти в мозку [22]. Анксіолітичний ефект пасифлори доведено в контрольованих дослідженнях із демонстрацією активності, порівнянної з оксазепамом, але з меншими побічними ефектами [23].

Плацебо-контрольоване дослідження продемонструвало статистично значуще покращення якості сну при застосуванні пасифлори. Систематичний огляд не виявив серйозних побічних ефектів, що підтверджує високий профіль безпеки препарату [24].

Таким чином, Passiflora incarnata L. є клінічно валідованим фітопрепаратом із доведеною ефективністю при лікуванні тривожності та порушень сну. Завдяки ГАМК-ергічному механізму дії через флавоноїдні сполуки пасифлора демонструє терапевтичний потенціал, порівнянний із синтетичними анксіолітиками, але з вищим профілем безпеки та відсутністю серйозних побічних ефектів. Міцна доказова база, що включає систематичні огляди та плацебо-контрольовані дослідження, підтверджує доцільність використання пасифлори як безпечної альтернативи в комплексному підході до тривожних розладів та інсомнії.

Сучасні стандарти та місце комбінованої терапії менопаузальних розладів

МГТ залишається найефективнішим методом лікування з 50-80% зменшенням припливів, офіційно схваленим Управлінням із санітарного контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) для помірних і тяжких вазомоторних симптомів. Рекомендації NAMS (2022) підтверджують її статус як найефективнішого лікування [4]. Серед негормональних препаратів, схвалених FDA, фезолінетант отримав такий статус у 2023 році з демонстрацією 25% зменшення припливів порівняно з плацебо, а елінзанетант перебуває у процесі схвалення, демонструючи зіставну ефективність. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та серотоніну-норадреналіну, такі як пароксетин і венлафаксин, також мають доведену ефективність [26].

У клінічній практиці фітонутрицевтик Елефтерія Бета може використовуватися як компонент комплексного негормонального підходу для фізіологічної підтримки організму в період пременопаузи та менопаузи. Пріоритетом для розгляду такого комплексного підходу є жінки з протипоказаннями до МГТ, ті, які відмовляються від гормональної терапії, та особи з легкими вазомоторними симптомами. Рекомендована схема застосування включає стандартну дозу – одна капсула на добу з можливістю підвищення дози, особливо на початку прийому, до двох капсул на добу.

Представлені нижче випадки ілюструють можливості купірування менопаузальних симптомів за допомогою фітонутрицевтика Елефтерія Бета при відмові/протипоказаннях до гормональної терапії.

Пацієнтка, 48 років, остання менструація – 8 місяців тому.

Скарги: припливи жару 8-10 разів/добу, порушення сну, зниження концентрації уваги.

Об’єктивно: індекс маси тіла (ІМТ) – 24 кг/м², артеріальний тиск (АТ) – 125/80 мм рт. ст. Рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) – 45 МО/л, естрадіолу – 25 пг/мл. Відмова від гормональної терапії через сімейний анамнез тромбозів.

Призначено: Клімактоплан – по 2 таблетки для розсмоктування 3 рази на добу протягом 3 міс.

Рекомендовано: Елефтерія Бета – 1-2 капсули на добу протягом 5-10 діб (до припинення припливів). При поновленні припливів прийом можна здійснювати протягом усього періоду вазомоторних розладів, без обмеження часу застосування.

Результат: На першому тижні – зменшення інтенсивності припливів на 80%, через 1 міс – припливи майже не відчуває. Покращення якості сну та концентрації уваги. Побічних ефектів не спостерігалося.

Висновок: Покращення стану на фоні негормональної терапії менопаузальних розладів із додаванням фітонутрицевтика Елефтерія Бета при відмові від МГТ.

Пацієнтка, 54 років, в анамнезі рак грудної залози T1N0M0 (5 років тому).

Скарги: припливи жару 5-6 разів на добу, тривожність, порушення сну.

Об’єктивно: ІМТ – 27 кг/м², АТ – 140/85 мм рт. ст., остеопенія. Рівень ФСГ – 52 МО/л, естрадіолу – 18 пг/мл. Абсолютні протипоказання до гормональної терапії.

Призначено: Клімактоплан – по 1 таблетці для розсмоктування 3 рази на добу протягом 3 міс. Препарати кальцію та вітаміну D.

Рекомендовано: Елефтерія Бета – 1 капсула на добу впродовж 5-10 діб (до припинення припливів). При поновленні припливів прийом можна здійснювати протягом усього періоду вазомоторних розладів, без обмеження часу застосування.

Результат: На першому тижні – поліпшення стану, зменшення припливів та тривожності, покращення засинання. Через 2 тижні – припливів не відчуває, зниження рівня тривожності за шкалою Гамільтона з 18 до 12 балів.

Висновок: Прийнятна ефективність негормональної терапії менопаузальних розладів із додаванням фітонутрицевтика Елефтерія Бета, особливо щодо вегетосудинних і психоемоційних симптомів, у пацієнтки з абсолютними протипоказаннями до МГТ.

Висновки

Представлені випадки підтверджують, що включення фітонутрицевтика Елефтерія Бета до комплексної негормональної терапії демонструє потенціал для фізіологічної підтримки організму в період пременопаузи та менопаузи у жінок із помірними вазомоторними симптомами, ускладненими психоемоційними порушеннями, зокрема тривожністю та інсомнією. Комбінований підхід із використанням негормональних препаратів та нутрицевтичної підтримки робить таку стратегію прийнятною альтернативою у пацієнток із протипоказаннями до стандартного лікування або за їх відмови від МГТ.

Література

Avis N.E., Crawford S.L., Greendale G. et al. Duration of menopausal vasomotor symptoms over the menopause transition. JAMA Intern Med. 2015;175(4):531-539.
El Khoudary S.R., Greendale G., Crawford S.L. et al. The menopause transition and women’s health at midlife: a progress report from the Study of Women’s Health Across the Nation (SWAN). Menopause. 2019;26(10):1213-1227.
Stuenkel C.A., Davis S.R., Gompel A. et al. Treatment of symptoms of the menopause: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(11):3975-4011.
The 2022 hormone therapy position statement of The North American Menopause Society. Menopause. 2022;29(7):767-794.

…

Faubion S.S., Kuhle C.L., Shuster L.T., Rocca W.A. Long-term health consequences of premature or early menopause and considerations for management. Climacteric. 2015;18(4):483-491.

Повний список літератури – у редакції.

Підготувала Анна Сочнєва

Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (64) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (64) 2025 р.