29 жовтня, 2024
Сучасні засоби для ефективного відновлення мікрофлори кишечнику
За матеріалами науково-практичної конференції
Для сучасного суспільства однією з найактуальніших є проблема здорового харчування. З урахуванням цього одним із ключових пріоритетів системи охорони здоров’я експерти вважають формування культури здорового харчування, в тому числі раціональне використання пробіотиків і пребіотиків.
У вересні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Дні нутриціології та дієтології у Львові 2024», присвячена актуальним науковим розробкам і дослідженням у галузі нутриціології. У рамках заходу завідувачка кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», лікар-гастроентеролог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Єлизавета Степанівна Сірчак представила доповідь «Захворювання органів травлення: фокус на корекцію мікробіому кишечнику», огляд якої пропонуємо.
– Мікробіом людини – сукупність мікроорганізмів, що колонізують усі поверхні тіла, які контактують з навколишнім середовищем, як-от шкіра, дихальна система, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), сечостатева система. Мікробіом кожної людини унікальний (як відбиток пальця): геном людей на планеті збігається на 99%, тоді як склад кишкової мікрофлори – лише на 25%. Від мікробіому залежить функціонування всього організму, оскільки він може впливати на розвиток патологічних станів.
Нормальна мікрофлора (чи нормофлора) організму людини має декілька найважливіших складових: кишковий мікробіоценоз (декілька тисяч видів), який є фундаментом усієї нормофлори та складає >90%; оральний мікробіоценоз (>200 видів); вагінальний мікробіоценоз (≈100 видів); інші мікробні спільноти (мікрофлора шкіри, піднебінних мигдаликів, верхні дихальні шляхи тощо). Органом, найбільш заселеним мікробною флорою, є порожнина товстої кишки. Загальна біомаса бактерій у кишечнику досягає 2,5-3,0 кг, що складає ≈5% від маси тіла людини. В 1 г умісту товстої кишки визначається >2 млрд мікроорганізмів, які є представниками 17 родин, 45 родів і >400 видів бактерій.
Відомо, що ≈90% мікроорганізмів наявні в тих чи інших відділах кишечнику постійно та є основною (резидентною) мікрофлорою; ≈10% складає факультативна (або додаткова, супутня) мікрофлора; 0,01-0,02% – частка випадкових (чи транзиторних, остаточних) мікроорганізмів.
Умовно вважається, що основна мікрофлора товстої кишки – анаероби, до яких насамперед належать біфідобактерії, бактероїди, ентерококи. Аеробні бактерії, до яких належать стрептококи й уробактерії, – це супутня мікрофлора. Остаточною мікрофлорою є стафілококи, клостридії, протей, гриби.
Бактерії виконують у кишечнику людини низку важливих функцій, як-от захист епітелію кишечнику, перетравлювання їжі, синтез вітамінів (вітаміни групи В, в тому числі біотин; вітамін K), формування імунних реакцій. Також вони позитивно впливають на настрій та рівень тривожності (синтез нейротрансмітерів), допомагають знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера, сповільнюють процеси старіння, впливають на подовження тривалості життя. Зміни стану мікробіому асоціюються з багатьма хронічними захворюваннями (патологія нервової системи, метаболічні захворювання тощо).
Стан, який характеризується порушенням динамічної рівноваги кишкової мікрофлори та її асоціацій (як у кількісному, так і в якісному складі), називають дисбактеріозом кишечнику.
До причин дисбактеріозу належать часті інфекції (в тому числі гострі кишкові, респіраторні вірусні), розлади харчової поведінки, глистяні інвазії, ятрогенні фактори (багаторазові курси антибіотиків, гормонів, променева терапія), хронічний стрес, радіаційне опромінення, хронічна соматична патологія (цукровий діабет, хвороби печінки, жовчного міхура), різка зміна клімату та характеру харчування (фастфуд).
Наслідками порушеного екобалансу кишечнику є ріст патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, накопичення токсинів та продуктів метаболізму бактерій, порушення пристінкового травлення, запалення слизової оболонки, порушення місцевого імунітету, а також синтезу вітамінів, підвищення проникності стінки кишечнику.
! Важливо розуміти, що дисбактеріоз кишечнику не є самостійним захворюванням. Це лише синдром, який відображає певні зміни в кишечнику.
Сьогодні роль кишкового мікробіому в процесах підтримання здоров’я та розвитку хвороб привертає пильну увагу вчених. Одним з 10 головних досягнень науки останніх років визнано дослідження мікрофлори кишечнику людини та її впливу на життєві процеси в організмі. Вчені в різних країнах світу дійшли висновку щодо найважливішої ролі мікробіому в метаболічних процесах організму, зв’язку між мікрофлорою кишечнику й автоімунними захворюваннями, ожирінням та метаболічним синдромом, діабетом як 1, так і 2 типу, а також ефективністю низки ліків (Nicholson et al., 2005; Clayton et al., 2009).
При веденні пацієнтів із захворюваннями та функціональними розладами ШКТ слід пам’ятати про роль двоспрямованої осі «кишечник – головний мозок», робота якої залежить від нормального вироблення нейротрасмітерів.
За порушень кількісного та якісного стану мікробіому кишечнику стається збій у продукуванні триптофану, що спричиняє зниження рівня серотоніну, яке може зумовити формування депресивних станів, а також асоціюється із функціональними захворюваннями органів травної системи.
Майже в половини хворих на синдром подразненого кишечнику (СПК) виявляються функціональні розлади біліарного тракту, що підтверджує генералізований характер моторних порушень ШКТ при функціональній патології.
Систематичний огляд 51 дослідження показав, що СПК асоціюється з імунологічними порушеннями. Під час проведення морфологічного дослідження визначається підвищена кількість мастоцитів, а в пацієнтів із функціональною диспепсією – еозинофілів (Burns G., Carroll G. et al., 2019).
У практиці важливо пам’ятати про синдром підвищеної проникності кишечнику. Це стан, за якого оболонка кишки ушкоджена, внаслідок чого неперетравлені часточки їжі, токсини та бактерії «просочуються» через кишечник і надходять до кровотоку. Сторонні речовини, що потрапляють у кров, можуть зумовити автоімунну відповідь, включаючи запальні та алергічні реакції, як-от мігрень, подразнення кишечнику, екзема, хронічна втома, харчова алергія, ревматоїдний артрит тощо. Крім того, важлива роль належить щільному міжклітинному контакту, що забезпечується клаудинами – білками, які відповідають за його нормальну структуру та проникність. При зменшенні вмісту клаудинів підвищена проникність спричиняє потрапляння бактеріальних і небактеріальних антигенів до організму, а також мікроциркуляторного русла людини. З огляду на це у 2019 році М. Camilleri було запроваджено термін «синдром дірявої кишки», але коректніше – «синдром підвищеної проникності слизових», що є окремим випадком синдрому підвищеної епітеліальної проникності.
! До можливих шляхів впливу на кишковий мікробіом належать дієта, відміна антибактеріальних препаратів (за можливості), селективна деконтамінація (використання антибактеріальних препаратів і бактеріофагів спрямованої дії), призначення пробіотиків (диференційоване застосування), пребіотиків, синбіотиків, пересадка кишкового мікробіому.
Пробіотики – це живі мікроорганізми, які сприятливо впливають на стан здоров’я хазяїна при застосуванні в розумній кількості. Пребіотики – селективно ферментовані інгредієнти, що спричиняють специфічні зміни в складі та активності шлунково-кишкової мікрофлори, а це, своєю чергою, чинить сприятливий вплив на здоров’я хазяїна. До симбіотиків належать продукти, що містять як пробіотики, так і пребіотики.
Механізми дії пробіотиків включають інгібування росту патогенів, відновлення власної мікрофлори, пригнічення дії медіаторів запалення, посилення імунної відповіді, блокування адгезії патогенів до слизової кишечнику, синтез коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК).
Комплексний оздоровчий вплив на кишечник має дієтична добавка Лотарді®-А (виробник – Ananta Medicare Ltd), до складу якої входить набір пробіотиків, корисних для шлунково-кишкового середовища, як-от Saccharomyces boulardii, біфідобактерії тощо.
Корисна інформація: у 1920 році в пошуках нових штамів дріжджів для виноробства французький мікробіолог Анрі Буларді винайшов зовсім інший непатогенний штам дріжджів S. boulardii. Перебуваючи в Південно-Східній Азії, він записав, що люди, які вживали напій зі шкірки плодів лічі, були захищені від інфекційної діареї завдяки S. boulardii. Згодом з’ясувалося, що S. boulardii зумовлюють виражену етіопатогенетичну протидіарейну дію, нормалізуючи мікрофлору кишечнику. Основою цього механізму є прямий антагонізм S. boulardii (протимікробна дія) щодо патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і грибів, які порушують біоценоз кишечнику.
- boulardii чинить антитоксичний і антисекреторний ефект, посилює неспецифічний імунний захист, надає ферментативну дію, виявляє трофічний вплив на слизову оболонку тонкої кишки. Антитоксичний ефект S. boulardii обумовлений виробленням протеаз, що розщеплюють токсини та діють на рецептори ентероцитів, з якими зв’язуються токсини (особливо це стосується цитотоксину A Clostridium difficile). Антисекреторний ефект обумовлений зниженням цАМФ в ентероцитах, що зумовлює зменшення секреції води та натрію в просвіті кишечнику. Посилення неспецифічного імунного захисту відбувається за рахунок збільшення продукції IgA та секреторних компонентів інших імуноглобулінів. Ферментативна дія обумовлена підвищенням активності дисахаридаз тонкого кишечнику (лактази, сахарази, мальтази). Трофічний вплив на слизову оболонку тонкої кишки спостерігається за рахунок виділення сперміну та спермідину.
До функцій біфідобактерій, що входять до складу дієтичної добавки Лотарді®-А, належать синтез амінокислот, білків, вітамінів групи В (В12, біотин, фолієва кислота), вітаміну K, флавоноїдів; усмоктувальна функція – засвоєння іонів кальцію, вітаміну D, заліза; імуномодулювальна – забезпечує реакцію клітинного імунітету; видільна – знижує рівень холестерину, перетравлення лактози; захисна – посилення кишкового бар’єра від проникнення мікробів і токсинів до організму, протистояння патогенним мікроорганізмам. Лактобактерії беруть участь у підтримці бактеріоцинозу, пригнічують ріст гнильних та гнійних патогенних мікробів, стимулюють фагоцитарну активність нейтрофілів. Ентерококи здійснюють метаболізм бродильного типу, зброджують різні вуглеводи з утворенням молочної кислоти, відновлюють нітрити.
! Ефектами штамів мікроорганізмів, що входять до складу Лотарді®-А, є зменшення ризику антибіотико-асоційованої діареї в дорослих і дітей, вираженості симптомів гострої інфекційної діареї, збільшення тривалості ремісії за неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, зменшення больових відчуттів при СПК тощо.
Дієтична добавка Лотарді®-А діє за рахунок поетапного екологічного впливу на кишечник, який включає:
◆ етап 1 – очищення і підготовка до наступного етапу (S. boulardii адсорбують патогени та виводять їх з організму, знешкоджують їхні токсини, покращують трофіку колоноцитів; виводяться з організму через 3-5 днів);
◆ етап 2 – заміщення власної мікрофлори (комплекс лакто- та біфідобактерій підвищує імунний захист, підтримує оптимальний рівень рH, відновлює мікрофлору, сприяє синтезу вітамінів, КЛЖК);
◆ етап 3 – забезпечення оптимальних умов для росту власної мікрофлори (олігосахариди створюють поживне середовище для оптимального розвитку корисної мікрофлори, амілаза забезпечує гідроліз полісахаридів до оліго- та моносахаридів).
Отже, важливим завданням у веденні пацієнтів із патологією органів травлення є нормалізація мікробіому кишечнику. Завдяки використанню дієтичної добавки Лотарді®-А створюються оптимальні умови для розвитку власної мікрофлори, компенсується дефіцит корисних мікроорганізмів. Компоненти Лотарді®-А сприяють функціональному відновленню органів ШКТ, можуть знижувати ризик розвитку запальних процесів у кишечнику.
Підготував Олександр Соловйов
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (579), 2024 р
