Фітотерапія гострого риносинуситу
Риносинусит – це багатофакторний запальний процес, який залучає слизову оболонку носа та приносові пазухи. До важливих факторів риносинуситу належать мукоциліарні порушення, інфекція, алергія
та набряк слизової носа і пазух, які можуть сприяти розвитку, персистенції чи рецидиву риносинуситу (Passali et al., 2015).
Сучасні стратегії раціональної анестезії/аналгезії у торако-абдомінальній хірургії
У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати.
Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол.
Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами
10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого.
Бойова травма грудної клітки та її наслідки
Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат.
Високі дозування карбапенемів у ВІТ: керуємося інструкцією чи фармакокінетикою/фармакодинамікою?
Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з використанням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня.
Cтандарт медичної допомоги «Профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень антибактеріальними лікарськими засобами на догоспітальному етапі»
Клінічні рекомендації
17 вересня, 2023
Особливості антибіотикотерапії при мінно-вибуховій травмі
Бойова травма вирізняється тяжкістю та високим ризиком інфекційних ускладнень. Сучасний підхід до менеджменту мінно-вибухових уражень включає оцінку мікробіологічного профілю рани та зважене призначення антибактеріальних препаратів із метою подолання проблеми резистентності збудників. У статті наведено дані з театрів воєнних дій щодо особливостей мікробіологічного пейзажу бойових поранень, а також запропоновано ефективні підходи до профілактики й лікування ранових інфекцій.
Вогнепальне поранення шиї: клінічний випадок
Клінічний випадок
17 вересня, 2023
У статті представлено унікальний досвід українських колег щодо хірургічного лікування внаслідок вогнепального поранення структур ротової порожнини у військовослужбовця, який постраждав у ході бойових дій. Поранення призвело до ушкодження тканин шиї, яке виявилося неочікувано легким незважаючи на компактне розташування життєво важливих структур у цій ділянці.
Спаскупрель: комплексна патогенетична терапія спастичного болю
Біль як інтегративна функція організму, спрямована на його захист і збереження гомеостазу, є не лише проявом захворювання, а й сигналом про небезпеку. У цьому полягає його основна пристосувальна роль. Утім біль, як раптовий гострий, так і постійний хронічний, негативно впливає на організм у цілому. Він не лише завдає фізичних страждань пацієнту, а й приносить психологічний дискомфорт, обмежує працездатність, що значно впливає на якість життя. На сьогодні існує безліч лікарських засобів для усунення болю, викликаного спазмом м’язів. Однак залишається актуальним пошук нових препаратів, які мали б, з одного боку, універсальну та глибшу патогенетичну дію, а з іншого – високий профіль безпеки.
Післяопераційна нудота та блювання: чи можлива антиеметична анестезія?
Післяопераційна нудота й блювання (ПОНБ) є частими ускладненнями загальної анестезії, що погіршують перебіг післяопераційного періоду, створюючи додатковий дискомфорт для пацієнта та знижуючи його задоволеність результатами лікування. Розвиток ПОНБ може призводити до подовження тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії, необхідності повторної госпіталізації та, відповідно, суттєвого збільшення загальних витрат на лікування (Hill R.P. et al., 2000).
Артроскопія при гемофілії: перемоги, поразки та перспективи
Гемофілія – це спадкове захворювання, яке характеризується зниженням або порушенням синтезу факторів згортання крові: VIII (гемофілія А) чи IX (гемофілія В, або хвороба Крістмаса). Одним із найтяжчих проявів захворювання є гемартроз, котрий призводить до характерних змін у суглобі та визначається як спричинене кров’ю захворювання суглоба (blood induced joint disease – BIJD). Сучасні підходи до лікування гемофілійної артропатії включають проведення артроскопії, яка в більшості випадків є єдиним методом покращення функції суглоба, запобігання прогресуванню артропатії, а також контролю болю та покращення якості життя хворих на гемофілію.
Основні напрямки роботи, інноваційні проекти та досягнення Головного військового клінічного госпіталю в умовах воєнного стану
З огляду на події, які сьогодні відбуваються на території України, якісна медична допомога є основною запорукою збереження життів як цивільного населення, так і військовослужбовців. Ця актуальна тема знайшла відображення у програмі науково-практичного семінару «Військова медицина в умовах сьогодення», який відбувся 8 червня й був присвячений 268-й річниці від дня заснування Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Зокрема, основні напрямки діяльності закладу в умовах воєнного стану окреслив у своєму виступі начальник НВМКЦ «ГВКГ», генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор Анатолій Петрович Казмірчук.
