Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом або транзиторною ішемічною атакою
Антитромбоцитарна терапія – наріжний камінь у веденні пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (ГІІ) та у вторинній профілактиці інсульту. Пропонуємо до вашої уваги огляд оновлених клінічних настанов з антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії у пацієнтів, які перенесли ГІІ або транзиторну ішемічну атаку (ТІА), які були створені експертами Корейського товариства боротьби з інсультом (KSS, 2022) (P. Hong-Kyun et al. Clinical practice guidelines for stroke: antithrombotic therapy for patients with acute ischemic stroke or transient ischemic attack. Journal of Stroke. 2022; 24 (1): 166‑175).
Судомні напади та епілепсія у пацієнтів з ішемічним інсультом
Удосконалення методів лікування і реабілітації пацієнтів з інсультом допомогло знизити пов’язану з інсультами смертність, але водночас призвело до збільшення поширеності постінсультних судомних нападів (ПІСН) та постінсультної епілепсії (ПІЕ). На окрему увагу заслуговує проблема потенційного впливу негайної реваскуляризації (тромболізису або тромбектомії) на ризик виникнення ПІСН. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті J. P. Zöllner et al. «Seizures and epilepsy in patients with ischaemic stroke», опублікованої у виданні Neurol Res Pract (2021 Dec 6; 3: 63), яка присвячена аналізу сучасних даних щодо протисудомної терапії у пацієнтів з інсультом, а також профілактиці ПІСН і ПІЕ.
Постінсультна депресія: огляд сучасних методів діагностики та лікування
27‑29 жовтня 2022 року в онлайн-форматі відбувся V Національний конгрес із міжнародною участю «Інсульт і судинно-мозкові захворювання». Пропонуємо до вашої уваги огляд двох актуальних доповідей вітчизняних фахівців із неврології та психіатрії, які прозвучали в межах заходу. Спікери висвітили тему постінсультної депресії, а також зробили огляд сучасних методів діагностування та лікування цього ускладнення.
Нові перспективи терапії пацієнтів із гострим інсультом: застосування едаравону для зменшення інвалідизації
Сьогодні інсульт є однією з основних причин смерті та інвалідності серед дорослого населення всіх країн. Так, за наявними даними, випадки інсульту трапляються що 5 секунд у всьому світі і приблизно третина інсультів є летальними (Donkor, 2018). За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), щороку в Україні відбувається близько 130 тис. випадків інсульту. Протягом першого місяця від початку хвороби помирають 30–40% осіб і близько 50% – упродовж року. Майже 80% осіб після перенесеного гострого ішемічного інсульту не повертаються до звичного життя (Магулка, 2016).
Едоксабан у доказовій медицині та реальній клінічній практиці
Фібриляція передсердь (ФП) – найпоширеніша аритмія, яка асоціюється з підвищенням ризику розвитку інсульту, хронічної серцевої недостатності (ХСН), призводить до збільшення звернень
пацієнта по медичну допомогу, погіршує якість життя. Зокрема, ФП уражає 1‑2% загального
населення та 10% населення віком понад 75 років і є причиною кожного четвертого інсульту.
Ризик, детермінанти та фармакотерапія депресії після гострого ішемічного інсульту
Депресія є поширеним ускладненням перенесеного інсульту, яке за браком адекватного лікування значуще погіршує прогноз. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів нещодавнього ретроспективного когортного дослідження L. K. Stein et al. «Risk, determinants, and pharmacologic treatment of depression following acute ischemic stroke» видання The Neurohospitalist (2023; 13 (1): 22‑30), присвячений аналізу ризику й детермінант розвитку депресії у пацієнтів після гострого ішемічного інсульту (ГІІ). Крім того, автори оцінили моделі фармакотерапії постінсультної депресії (ПІД).
Антитромбоцитарна терапія ацетилсаліциловою кислотою в межах профілактики атеросклеротичних серцево‑судинних захворювань
Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) – збірний термін, що охоплює хвороби серця і кровоносних судин, зокрема ішемічну хворобу серця (ІХС), ішемічний інсульт, транзиторну ішемічну атаку та захворювання периферичних артерій. Ці патології залишаються основною причиною захворюваності та смертності в усьому світі, перше місце серед яких належить ІХС, на яку 2019 р. припадало 16% смертей у світі (WHO, 2020). Також високим є тягар інсульту, попри виразне зниження стандартизованих за віком показників смертності. За прогнозними оцінками, у Європейському Союзі за 2017‑2047 рр. кількість осіб із перенесеним інсультом збільшиться на 30%, що свідчить про актуальність питання вибору та реалізації профілактичних стратегій, зокрема із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (Wafa et al., 2020).
Мультимодальна нейротрофічна терапія і реабілітація пацієнтів із гострим ішемічним інсультом
Посідаючи друге місце серед причин смерті та третє – серед причин інвалідності, інсульт є серйозною проблемою глобальної системи охорони здоров’я (Chugh, 2019). До 80% усіх інсультів виникають внаслідок тромботичної або емболічної оклюзії церебральної артерії і є ішемічними (Warburton et al., 2011). Лікування гострого ішемічного інсульту вдосконалюється, проте кількість осіб, для яких можливе застосування реканалізації, тромболізису та механічної тромбектомії, досі є невеликою. Актуальною є розробка стратегій, спрямованих на патофізіологічний каскад, що запускається внаслідок ішемії та призводить до незворотного пошкодження тканин (Phipps et al., 2020; Muresanu et al., 2016). Одним із перспективних підходів є застосування Церебролізину – нейротрофічного препарату з мультимодальним механізмом дії – для лікування та реабілітації осіб із гострим ішемічним інсультом (ГІІ).
Ефективність назального спрея мометазону фуроату в лікуванні гострого риносинуситу
Клінічне дослідження
20 березня, 2023
Основою лікування гострого бактеріального риносинуситу є протимікробні препарати. Втім, додавання до антибіотиків інтраназальних кортикостероїдів може прискорити одужання і зменшити частоту та тяжкість рецидивів. Саме тому метою цього дослідження було порівняти ефективність комбінації назального спрея мометазону фуроату з пероральним амоксициліном і амоксициліну окремо в лікуванні гострого риносинуситу.
Особливості відповіді тромбоцитів на ацетилсаліцилову кислоту при ішемічній хворобі серця
Висока поширеність субоптимальної відповіді тромбоцитів на найчастіше використовуваний антитромбоцитарний препарат – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) є досить поширеним явищем у разі серцево-судинних захворювань (ССЗ), у т. ч. у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) [1]. Було доведено значення потенційних індукторів резистентності тромбоцитів до АСК, як-от модифікації тромбоцитарного білка глюкозою, холестеринозалежні зміни плинності мембрани тромбоцитів, запальні стани чи гіпергомоцистеїнемія, як критичних факторів субоптимальної відповіді тромбоцитів на АСК у пацієнтів з ІХС [2-5]. Проте інші елементи, що сприяють молекулярним механізмам резистентності тромбоцитів до АСК, все ще залишаються предметом дискусій та подальших досліджень. У цьому матеріалі розглядається участь еритроцитів у відповіді тромбоцитів на АСК у пацієнтів з ІХС і можливості кореляції дози АСК для покращення результатів терапії.
Показання, обладнання та техніка дренажної торакостомії
Відео призначене для всіх медичних працівників
Алгоритм проведення голкової декомпресії у пацієнтів із напруженим пневмотораксом
Відео призначене для всіх медичних працівників
