Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних захворювань: переваги, проблеми та шляхи їх подолання
Ацетилсаліцилову кислоту (АСК) уже понад 100 років застосовують у медичній практиці, вона є одним із найпопулярніших лікарських препаратів як для профілактики, так і лікування різних захворювань. АСК у низьких дозах (АСК НД) належить до найпоширеніших лікарських засобів у світі, який використовують у клінічній практиці для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних і тромботичних цереброваскулярних подій (Patrono et al., 2005). Проте застосування антитромбоцитарної терапії АСК потребує особливої уваги до таких питань безпеки, як приймання оптимальних доз і спеціальних форм препарату.
Роль статинотерапії у профілактиці серцево-судинних захворювань і лікуванні атеросклерозу
Профілактичні заходи щодо зниження смертності внаслідок серцево-судинних захворювань (ССЗ) залишаються стратегічним напрямом роботи клініцистів у всьому світі. Одним із ключових шляхів у боротьбі з поширеністю ССЗ та їхніх наслідків є лікування атеросклерозу. Нині наявні переконливі докази ефективності статинотерапії для запобігання серцево-судинним (СС) катастрофам у ракурсі лікування дисліпопротеїнемій як основної патогенетичної ланки в розвитку атеросклерозу та його ускладнень. Пропонуємо до вашої уваги сучасні рекомендації щодо терапії атеросклерозу з авторського курсу д.мед.н., завідувачки кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти, професорки Віри Йосипівни Целуйко «Просто про складне», розробленого за підтримки компанії Acino.
Місце β-блокаторів у лікуванні артеріальної гіпертензії
За матеріалами Науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія: коморбідність і супутні захворювання» (1‑2 червня 2023 року). Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із найпоширеніших серцево-судинних захворювань (ССЗ) як в Україні, так і у всьому світі. Вона супроводжується досить високим ризиком розвитку серцево-судинних (СС) подій, наслідком яких стають або інвалідизація пацієнтів, або летальні випадки. У цьому контексті велике значення має своєчасна та адекватно підібрана гіпотензивна терапія. Про основні сучасні підходи до вибору антигіпертензивної терапії, зокрема про роль β-блокаторів у лікуванні АГ, у форматі питання-відповідь розповіла професорка кафедри кардіології, лабораторної та функціональної діагностики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків), докторка медичних наук Лариса Миколаївна Яковлева.
Оновлення консенсусної заяви Європейського товариства атеросклерозу щодо гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії: нові методи лікування та клінічні рекомендації
Клінічні рекомендації
12 вересня, 2023
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія (ГСГ) – рідкісне генетичне автосомно-напівдомінантне захворювання, для якого характерне значне підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та прискорений розвиток атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ), що нерідко призводить до передчасної смерті. Вказана патологія однаково часто вражає як чоловіків, так і жінок (Tromp et al., 2022; Cuchel et al., 2014). Недостатня діагностика та неналежне лікування ГСГ є основними проблемами, що позначаються на несприятливому прогнозі перебігу захворювання.
Міжнародне дослідження тягаря алергічних захворювань і роль біластину серед сучасних варіантів лікування
Алергічний ринокон’юнктивіт (АРК), який уражає 10-40% людей у всьому світі [1], і хронічна кропив’янка (ХК), поширеність якої становить 0,6-1,5% [2], є значним тягарем для пацієнтів, їхніх родин і суспільства. Враховуючи роль гістаміну в розвитку АРК та кропив’янки, H1-антигістамінні препарати (АГП) є засобами першої лінії [2, 17, 18].
Резистентна артеріальна гіпертензія: від підозри до оптимізації терапії
Більшість пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) не досягають рекомендованих цільових показників артеріального тиску (АТ). Це відбувається з різних причин: пропуски прийому препаратів, відсутність у пацієнта мотивації до зміни способу життя, розвиток вторинної АГ, неправильне вимірювання АТ. Лише за виключення цих чинників можна говорити про істинну резистентність гіпертензії до лікування. На практиці важливо своєчасно розпізнати резистентну АГ, щоб перейти від стандартів першої лінії до резервних індивідуалізованих стратегій, які допоможуть вивести пацієнта із зони високого серцево-судинного ризику [1].
«Синаптичний сплеск»: як підтримати когнітивні функції, щоб потім не перейшло в ніколи
На платформі «Міжнародний конгрес з інфузійної терапії», котра є провайдером безперервного професійного розвитку для працівників охорони здоров’я в Україні, навесні в рамках Школи когнітивних порушень відбувся цикл вебінарів «Синаптичний сплеск». Доповідачем на всіх заходах був завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.
Фармакологічна ефективність та гастроінтестинальна безпека різних форм ацетилсаліцилової кислоти для кардіоваскулярної профілактики
Ацетилсаліцилова кислота (АСК) незворотно пригнічує активність циклооксигенази‑1 (ЦОГ‑1) у тромбоцитах, зменшуючи продукцію проагрегантного та вазоконстрикторного тромбоксану A2. Завдяки цьому ефекту АСК широко використовується як антитромботичний препарат для лікування і вторинної профілактики гострих коронарних синдромів та цереброваскулярних подій. Частим ускладненням тривалого лікування АСК є підвищений ризик шлунково-кишкових ускладнень: відчуття дискомфорту, ерозій / виразок слизової оболонки (СО) та кровотеч. Так, поширеність кровотеч із пептичних виразок в осіб, які отримують кардіоваскулярну профілактику низькими дозами АСК, є на 40-80% вищою, ніж на тлі плацебо.
Кашель як симптом-мішень у лікуванні застудних захворювань: ефективність екстракту пеларгонії EPs® 7630
Гострі вірусні інфекції дихальних шляхів (ГРВІ) є найпоширенішими захворюваннями на первинній ланці медичної допомоги. За ГРВІ, як-от гострий бронхіт і звичайна застуда, кашель – провідний симптом [1]. Гострий кашель спричиняє >50% нових звернень до лікарів, а також формує основний запит на безрецептурні ліки в аптеках [2]. Розрізнити кашель, пов’язаний з гострим бронхітом або застудою, майже неможливо; на практиці лікування часто розпочинають лише на основі клінічних симптомів (без установлення точного діагнозу) [3]. У разі ГРВІ кашель може тривати декілька тижнів – довше за інші симптоми; це, своєю чергою, спричиняє стійке погіршення самопочуття і затримує повернення до звичної активності як у дорослих, так і в дітей [4].
Оцінка ефективності медичного виробу Апіколд спрей оральний у лікуванні гострого фарингіту
Гострий фарингіт (або гострий катар горла) – це запалення слизової оболонки ротоглотки,
яке здебільшого з’являється в хворих із гострими респіраторними інфекціями (ГРІ).
ГРІ – найпоширеніші інфекційні хвороби, що уражають усі вікові групи. На ГРІ припадає
25-30% усієї та ≈75-90% інфекційної захворюваності. Основними збудниками є віруси, серед яких переважають риновіруси (30-50%), віруси грипу та коронавіруси (5-15%), віруси парагрипу, адено-, ентеро-, метапневмовіруси (5%) [3].
Травні ферменти тваринного та нетваринного походження: відмінності, недоліки й переваги у відтворенні фізіологічного травлення
Ферментні препарати (ФП) – різнорідна група фармакологічних засобів, які використовують з метою поліпшення процесів травлення за різних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), перебіг котрих супроводжується появою синдромів мальдигестії, мальабсорбції, зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ЗНПЗ). Історично склалося так, що для замісної ферментної
терапії (ЗФТ) спочатку використовували ФП тваринного походження, які містили панкреатин.
Саме вони рекомендовані Американською колегією гастроентерологів (American College
of Gastroenterology, ACG) [13], робочою групою з уніфікації принципів діагностики та лікування ХП у Європі (HaPanEU) та Об’єднаною європейською гастроентерологічною асоціацією (United European Gastroenterology, UEG) [11] для корекції ЗНПЗ. Недостатня ефективність ЗФТ ФП тваринного походження в деяких пацієнтів спонукала шукати способи вдосконалення ФП.
Повідон-йод у стоматологічній практиці: переваги, доказова база та способи застосування
Історія застосування йоду в медицині почалася досить давно. Офіційною датою «народження»
цього мікроелемента називають 1811 р., коли французький хімік Бернар Куртуа побачив фіолетову хмарку над пляшечками із сірчаною кислотою та попелом водоростей, що одночасно впали та розбилися, змішавши їхній вміст. Саме ця фіолетова хмарка являла собою активний йод, але щойно відкритому мікроелементу довелося почекати ще 2 роки, перш ніж завдяки кольору отримати свою назву: в перекладі з грецької йод означає «фіалковий», «фіолетовий».
