Сучасні можливості лікування діабетичної ретинопатії: у фокусі – фенофібрат
Інтерв’ю
31 березня, 2023
Рік незламного протистояння російській агресії став черговим викликом медичному суспільству, що надає необхідну допомогу воїнам і цивільному населенню, продовжуючи розвиватися й отримувати нові знання, незважаючи на широкомасштабні воєнні дії. У лютому, майже напередодні скорботної річниці з початку немотивованої російської агресії, відбулася науково-практична конференція «Лютневі зустрічі з офтальмології – 2023» під патронатом ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Тематика конференції охоплювала особливості менеджменту пацієнтів із вибуховими, травматичними ураженнями органів зору та їх наслідками, а також інші причини втрати зору, в тому числі діабетичну ретинопатію (ДР).
Запаморочення та артеріальна гіпертензія: дві сторони однієї проблеми
Думка фахівця
31 березня, 2023
«Якщо проаналізувати структуру скарг пацієнтів на первинному прийомі, виявиться, що вони звертаються до лікаря не з лабораторними порушеннями, як-от підвищені показники артеріального тиску, збільшений рівень холестерину чи глюкози, а через клінічні прояви захворювань: біль у спині, що заважає жити, печію, розлади сну тощо. З огляду на спостереження із власної практики основна причина відвідування спеціаліста в приблизно половини пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) – запаморочення», – зазначив доцент кафедри сучасних технологій медичної діагностики та лікування Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Євген Володимирович Андрєєв.
Всесвітній день боротьби проти раку
Щороку 4 лютого світова онкологічна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day). Цим показують готовність підтримати хворих і пропагувати заходи боротьби з нездоровим способом життя. 2023 рік не став винятком, цьогорічне гасло – «Закрити розрив у догляді».
Всеукраїнська освітня платформа «Школа сучасної онкології» – навчальні програми, адаптовані до майбутнього
Поліпшення доступу до якісної онкологічної допомоги потребує не тільки сучасних лікарень, препаратів і спеціального обладнання, а й безпосередньо залежить від медичного персоналу, який займається лікуванням раку. Медичні працівники є найціннішим активом та основним інструментом для покращення результатів лікування онкологічних пацієнтів.
Ефективність комбінації іксазомібу, леналідоміду та дексаметазону в лікуванні рецидивуючої множинної мієломи
Іксазоміб – новий селективний інгібітор протеасоми (ІП) 20S, який зв’язується з її субодиницею β5, що має хімотрипсиноподібну активність. У дослідженнях in vitro показано, що іксазоміб запускає апоптоз як по внутрішньому (каспаза-9), так і по зовнішньому (каспаза-8) сигнальних шляхах через активацію проапоптотичних білкових систем р53-р21, індукує стрес ендоплазматичного ретикулуму та ядерний фактор каппа В (NF-kB).
Ефективність та безпека неоад’ювантно-ад’ювантної або ад’ювантної терапії пембролізумабом при прогресуючій меланомі
Пембролізумаб (Кітруда®) – препарат гуманізованих моноклональних антитіл, що блокує взаємодію між рецептором білка програмованої клітинної смерті 1 (PD-1) та його лігандами PD-L1 і PD-L2. Пембролізумаб є першим протипухлинним препаратом, схваленим Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США (FDA) для лікування пацієнтів з нерезектабельними і метастатичними солідними пухлинами (незалежно від їх локалізації чи гістологічного типу) з певними генетичними аномаліями.
Спадковий рак шлунково-кишкового тракту: клінічні практичні рекомендації ESMO щодо діагностики, лікування та подальшого спостереження
Клінічні рекомендації
31 березня, 2023
Знання про генетичну схильність до раку шлунково-кишкового тракту постійно поглиблюються з виявленням нових генів. Подібним чином краще розуміння зв’язку генотип/фенотип у пацієнтів із синдромом Лінча (LS) або сімейним аденоматозним поліпозом (CАП) уможливлює надання індивідуалізованих рекомендацій щодо спостереження. Крім того, було показано, що визначення молекулярного профілю хворих на рак може мати вплив на таргетну терапію, таку як імунотерапія.
Українців навчатимуть онкосвідомості в YouTube
Щороку в Україні діагностують близько 120 тис. нових випадків захворювання на рак, а смертність від нього становить понад 55 тис. щорічно. За даними Національного канцер-реєстру, впродовж останніх років найчастіше виявляють рак молочної залози, легені, колоректальний рак і рак передміхурової залози. Чоловіки хворіють на 19% частіше за жінок. Через війну на 2023 рік прогнози також невтішні, а причинами є невчасне обстеження населення, недоступність медичної допомоги чи неможливість дотримуватися здорового способу життя й уникати стресів.
Набута гемофілія А: недостатньо діагностований і недостатньо керований стан
Набута гемофілія А (НГА) є геморагічним розладом, спричиненим аутоімунним процесом. При ньому аутоантитіла атакують власний фактор згортання крові VIII (FVIII). Це рідкісне, але потенційно смертельне захворювання. На відміну від вродженої гемофілії, НГА характеризується раптовою появою аутоантитіл, які нейтралізують FVIII. Дані епідеміологічних досліджень свідчать, що НГА зазвичай розвивається у пацієнтів старшої вікової групи (понад 60 років). У деяких випадках аутоантитіла до FVIII виникають наприкінці вагітності або після пологів.
Онкологія від фундаментальних досліджень до нових лікувальних підходів
Головним результатом клопіткої роботи науковців є поява нових методів діагностики та лікування. У цьому аспекті важливими є представлення й обговорення отриманих результатів у рамках науково-практичних конференцій, що дає змогу переймати досвід провідних вітчизняних та іноземних фахівців. Одним із важливих заходів, присвячених вирішенню низки міждисциплінарних інтеграційних проблем діагностики та лікування злоякісних новоутворень, стала міжнародна науково-практична конференція «Онкологія – від фундаментальних досліджень до нових лікувальних підходів», яка відбулася 16-17 лютого у режимі онлайн-трансляції.
Місце інгібіторів протеасоми у сучасних стандартах лікування лімфопроліферативних захворювань: фокус на рецидивну/рефрактерну множинну мієлому
Останнє десятиріччя ознаменувалося значним прогресом у терапії множинної мієломи (ММ). Це пов’язано із застосуванням нового класу препаратів – інгібіторів протеасоми (ІП) та широким використанням аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Незважаючи на те що ММ залишається невиліковним захворюванням, медіана загальної виживаності (ЗВ) пацієнтів після впровадження нової стратегії лікування значно збільшилася. Наразі схеми на основі ІП є новим стандартом лікування рецидивної/рефрактерної (р/р) ММ.
Метаболічний синдром як чинник розвитку і перебігу раку грудної залози
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно у світі реєструють більше двох мільйонів нових випадків раку грудної залози (РГЗ). В останні десятиліття досягнуто значного прогресу в ранній діагностиці, лікуванні та профілактиці РГЗ. Натомість проблема прогнозування перебігу РГЗ залишається відкритою. Наразі з’являється все більше доказів того, що на ризик розвитку і прогресування РГЗ впливають численні метаболічні порушення.
