Роль інгібіторів дипептидилпептидази‑4 у комплексній терапії пацієнтів із цукровим діабетом
На початку вересня у Львові відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога» з онлайн-трансляцією по всій країні. У заході взяли участь не лише ендокринологи, а й фахівці суміжних спеціальностей, оскільки ендокринні захворювання – це найчастіша патологія, з якою доводиться стикатися сімейним лікарям і терапевтам. У рамках засідання було розглянуто актуальні питання консервативного та хірургічного лікування різних ендокринних захворювань, а також тактику ведення ендокринологічних пацієнтів із супутньою патологією. Особливу увагу було приділено цукровому діабету (ЦД) 2 типу і менеджменту цих пацієнтів.
Керівниця відділу клінічної діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова представила доповідь щодо використання інгібіторів дипептидилпептидази‑4 (іДПП‑4) та їхньої ролі в терапії пацієнтів із ЦД.
Зв’язок дистальної симетричної полінейропатії при діабеті зі смертністю від усіх причин
Кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) стрімко зростає в усьому світі: очікують, що в 2030 р. вона досягне 578 млн осіб [1]. Метааналіз проспективних досліджень (переважно в країнах із високим рівнем доходу) виявив, що діабет пов’язаний із майже подвійним ризиком розвитку широкого спектра судинних захворювань. Це збільшення чітко прослідковується як у чоловіків, так і в жінок і не залежить від інших основних традиційних судинних чинників ризику [2]. Хоча пацієнти з ЦД із добре контрольованими звичайними судинними чинниками ризику мають ризик смертності, порівнянний із таким у загальній популяції [3], не завжди надмірний судинний ризик і ризик смертності можна пояснити звичайними судинними чинниками ризику (такими як куріння, гіперліпідемія, гіпертонія тощо) [2]. Частково відповідальними за цей незрозумілий судинний тягар і смертність можуть бути діабетичні мікросудинні ускладнення.
Маски гіпотиреозу як завада для раннього виявлення захворювання
8-9 червня 2023 року в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Українська школа ендокринології», яку було організовано ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» спільно з Харківським національним медичним університетом МОЗ України. У заході взяли участь фахівці з різних медичних установ України. Доповідачі ознайомили учасників конференції з результатами найостанніших вітчизняних і зарубіжних досліджень, розповіли про складні клінічні випадки, в яких виникли певні труднощі в діагностиці та лікуванні. Основна частина доповідей була присвячена діабетології та тиреоїдології. Пропонуємо увазі читачів доповідь доктора медичних наук, професора кафедри ендокринології Харківського національного медичного університету МОЗ України Ольги Аркадіївни Гончарової.
Корекція нутритивного статусу за патології підшлункової залози
Негативними наслідками зниження зовнішньої секреції підшлункової залози за відсутності заміщення її функції ферментними препаратами є порушення травлення, всіх видів обміну та розвиток синдрому недостатності харчування. Корекція нутритивного статусу – важлива ланка комплексного алгоритму ведення пацієнтів із захворюваннями підшлункової залози.
Епітеліальний бар’єр і пробіотики: як побудувати стіну на кордоні з хворобами
Починаючи з 1960-х років історія відзначилася пандемічним зростанням алергічних, автоімунних і нейродегенеративних захворювань, які на сьогодні вражають понад 2 млрд людей. Після 2000 р. знялася хвиля нових патологій - харчової алергії, еозинофільного езофагіту й анафілаксії. Загалом ці «хвороби цивілізації» можна розділити на три групи (рис. 1); окрему позицію займає харчова алергія (ХА), яка має спільні риси всіх трьох груп. На сьогодні проведено низку детальних досліджень, які свідчать, що ці захворювання можуть розвиватися або погіршуватися внаслідок запальних чи алергічних реакцій у відповідь на дисбіотичні зміни і пов’язаного порушення цілісності кишкового епітелію («синдром дірявої кишки»). Так з’явилася гіпотеза епітеліального бар’єра, яка доповнює
відомі гігієнічні гіпотези та надає перспективні мішені для профілактики й лікування.
Роль мікробіологічного моніторингу у визначенні мікробного пейзажу та поширеності антибіотикорезистентних мікроорганізмів
Протягом останіх десятиліть значної актуальності набула проблема резистентності до протимікробних препаратів (РПП). Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що РПП є однією з десяти найбільших глобальних загроз громадському здоров’ю, з якими стикається людство.
Клініко-психопатологічна структура та психопатологічні особливості розладів адаптації у внутрішньо переміщених осіб
У сучасному світі на стан психічного здоров’я має вплив низка різноманітних соціально-економічних, біологічних та екологічних чинників, як-от насильство, війна, психологічний /економічний тиск, різкі соціальні зміни, напружені умови роботи, гендерна дискримінація, соціальна ізоляція, нездоровий спосіб життя, поганий фізичний стан та порушення прав людини [1].
Вогнепальні поранення статевого члена та калитки
Вогнепальні поранення (ВП) зовнішніх статевих органів становлять 50-90% усіх проникаючих поранень сечостатевої системи. Крім того, у військових конфліктах ушкодження зовнішніх геніталій відмічені у 60% випадків поранень урогенітального тракту, спричинених вогнепальною зброєю та уламками вибухових пристроїв, що є основним механізмом проникаючого поранення [1, 9]. Автори публікації проаналізували та систематизували наявні дані стосовно особливостей ведення пацієнтів із вогнепальними пораненнями зовнішніх статевих органів у мирний час та в умовах воєнних дій.
Хронічний калькульозний простатит: як вплинути на патологічні ланки виникнення болю?
15-17 червня відбулася одна з наймасштабніших подій у галузі урології — щорічний конгрес Асоціації урологів України. Захід було проведено під головуванням віце-президента Асоціації урологів України, директора ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», академіка НАМН України, професора С.О. Возіанова у комбінованому форматі з онлайн-трансляцією. Учасники конгресу розглянули актуальні питання діагностики та лікування багатьох захворювань сечовивідної системи. Однією з найбільш частих проблем, із якою пацієнти звертаються до урологів, є простатит. Особливості клінічної картини, діагностики, механізми розвитку больових відчуттів та ефективні шляхи їх подолання при хронічному калькульозному простатиті були детально висвітлені в доповіді старшого наукового співробітника відділу сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», кандидата медичних наук Каміля Раїсовича Нуріманова.
Нові дані: емпагліфлозин при ХХН – користь для ще більшої когорти пацієнтів
Другого серпня 2023 року у Відні (Австрія) відбулася знакова подія – Європейська комісія схвалила емпагліфлозин (торгова марка – джардінс), інгібітор натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2), для лікування дорослих із хронічною хворобою нирок (ХХН) [1], повідомила компанія Boehringer Ingelheim. Це рішення має вкрай важливе значення для покращення стандартів лікування для понад 47 млн людей у Європейському Союзі, які живуть із ХХН [2], і допоможе зменшити навантаження на систему охорони здоров’я внаслідок зниження ризику госпіталізації пацієнтів із ХХН з усіх причин
Стандарт медичної допомоги «Рак передміхурової залози»
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.2023 № 1141
Рабдоміоліз-асоційоване гостре пошкодження нирок: тактика, що рятує життя
8 червня відбулася науково-практична конференція «Військова медицина в умовах сьогодення», присвячена актуальним питанням надання невідкладної та спеціалізованої допомоги хворим і постраждалим в умовах бойових дій. У рамках заходу начальник клініки нефрології Національного військово-медичного клінічного центру (НВМКЦ) «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ), полковник медичної служби Олег Сергійович Колісник доповів про важливі діагностичні аспекти та ефективні лікувальні підходи при рабдоміоліз-асоційованому гострому пошкодженні нирок (РМ-ГПН).
