Показники ефективності та безпеки еторикоксибу порівняно з іншими представниками групи НПЗП
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – це широкий клас лікарських засобів зі знеболювальними та протизапальними властивостями, які пригнічують дві ізоформи циклооксигенази (ЦОГ-1, ЦОГ-2). Вони десятиліттями використовуються для зменшення болю та запалення при хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, ревматологічних й інших патологіях, що супроводжуються больовим синдромом.
Комплексний ПТСР, аналіз психотравмувальних факторів та їхні наслідки для військовослужбовців
4-6 листопада 2022 року в онлайн-форматі відбувся IІI конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи», під час проведення якого висвітлювалися питання викликів і перспектив психосоматичної медицини в сучасному стресогенному світі, а також розглядалися методи медико-психологічної реабілітації постраждалого від дистресу війни населення України. У своїй доповіді ординатор клініки психіатрії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ), кандидат медичних наук Інна Олександрівна Черненко розтлумачила поняття комплексного посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також проаналізувала психотравмувальні фактори та їхні наслідки для здоров’я військовослужбовців Збройних Сил України.
Автономна дисфункція в пацієнтів, які одужали від COVID‑19: клінічні особливості, патогенетичні механізми та можливості корекції
Коронавірусна хвороба (COVID‑19), яка спричиняється вірусом SARS-CoV‑2, з’явилася наприкінці 2019 р. і швидко набула масштабів пандемії, що створила безпрецедентні проблеми для всесвітньої системи охорони здоров’я. Натепер інфекція пов’язана
не лише з численними тяжкими клінічними проявами, з якими стикаються пацієнти під час її перенесення, а й із тривалими постінфекційними наслідками, відомими як постковідний синдром. Одним із його проявів є автономна дисфункція, котра може значно погіршити якісь життя після перенесеної хвороби, через що потребує вчасного й ефективного лікування.
Повідон-йод у профілактиці та лікуванні поверхневих інфекцій шкіри
Протягом багатьох десятиліть запорукою успіху в боротьбі з поверхневими інфекціями шкіри вважали застосування локальних/системних антибіотиків. Сучасний тренд щодо максимального обмеження використання протимікробних засобів через швидке зростання антибіотик-резистентних штамів, розвиток стійкої толерантності до них знаходить своє відображення в дерматології. Значна кількість міжнародних настанов містить рекомендації щодо лімітованого використання місцевих антибіотиків як терапії першої лінії та розширення застосування антисептиків (Bigliardi P. et al., 2017; Inoue Y. et al., 2016).
Діабетичний гастропарез: сучасні дані щодо епідеміології, патофізіології, діагностики та лікування
Актуальність проблеми діабетичного гастропарезу (ДГ) зумовлена зростанням захворюваності, неспецифічними симптомами, тривалим перебігом із рецидивами,
що значно ускладнює диференційну діагностику з органічними хворобами та функціональними порушеннями травного тракту. Для успішного ведення таких пацієнтів рекомендовано мультидисциплінарний командний підхід із залученням дієтолога, ендокринолога, гастроентеролога й абдомінального хірурга, що забезпечує персоніфікацію лікування.
Застосування діуретиків за умов порушеного вуглеводного та ліпідного метаболізму
До найчастіше вживаних груп медикаментів належать діуретики, які збільшують об’єм виділеної сечі, посилюють екскрецію натрію, впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Їх застосування навіть у метаболічно компрометованих пацієнтів за принципом «комбінуй та перемагай» дозволяє не лише підтримувати глікемічний контроль, а й лікувати коморбідні стани (Bell D.S.H., Combine and Conquer: With Type 2 Diabetes Polypharmacy Is Essential Not Only to Achieve Glycemic Control but Also to Treat the Comorbidities and Stabilize or Slow the Advancement of Diabetic Nephropathy. J Diabetes Res. 2022; 4; 2022: 7787732).
Вплив симптоматичної фітотерапії на стан мікробіому та раціональне призначення антибіотиків
Епітеліальні поверхні тіла людини виконують бар’єрну функцію, а також мають вирішальне значення для захисту від патогенних мікроорганізмів. Зокрема, вони є своєрідною домівкою для мікробіому, який, своєю чергою, являє собою частину бар’єрної складової епітелію. За відсутності порушень існує добре збалансований та взаємовигідний симбіоз між мікробіомом і його хазяїном. Тоді як хазяїн забезпечує середовище проживання та поживні речовини для мікробіоти, вона, зі свого боку, сприяє підтримці гомеостазу, оскільки запобігає колонізації патогенними мікроорганізмами і впливає на стан імунної системи. Порушення стану біологічної рівноваги підвищує сприйнятливість до інфекцій та запалення.
Чи потрібна хіміотерапія при раку молочної залози? Oncotype DX дасть точну відповідь
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році у світі зареєстровано 2 261 419 нових випадків раку молочної залози. Це становить 11,7% у структурі онкологічної захворюваності, що робить цей тип раку найпоширенішим у світі [1, 2].
Задоволеність пацієнтів і сенсорний комфорт при застосуванні назальних спреїв для лікування алергічного риніту: дослідження в реальній практиці
Клінічне дослідження
21 березня, 2023
Комбіновані спреї, що містять інтраназальний кортикостероїд та антигістамінний засіб, є варіантом лікування першої лінії для пацієнтів з алергічним ринітом (АР). Попередні докази свідчать про те, що сенсорні властивості ліків від АР, як-от смак, післясмак, відчуття на слизовій оболонці, впливають на вибір хворих і прихильність до лікування, що, своєю чергою, може позначатися на якості їхнього життя.
Застосування інгібіторів протонної помпи в дітей та вагітних
30 квітня 2021 р. у м. Київ відбулося токшоу «Застосування інгібіторів протонної помпи у вагітних і дітей», запрошеними гостями якого стали експерт Міністерства охорони здоров’я України з дитячої гастроентерології, завідувач відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Геннадійович Шадрін і професор кафедри терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Андрій Едуардович Дорофєєв.
Медикаментозна терапія центрального постінсультного болю: порівняльна ефективність антидепресантів та протисудомних препаратів
Інсульт є третьою за значущістю причиною інвалідності дорослого населення у світі (Cramer et al., 2017). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно звітує про щонайменше 15 млн нових випадків захворювання, третина з яких призводить до стійкої інвалідизації пацієнтів. Одним із наслідків інсульту, що значно порушує повсякденне життя пацієнтів, є центральний постінсультний біль (ЦПБ). Пропонуємо до вашої уваги огляд статті K. Y. Chen і R. Y. Li «Efficacy and safety of different antidepressants and anticonvulsants in central poststroke pain: a network meta-analysis and systematic review» видання PLoS One (2022 Oct 13; 17 (10): e0276012), де автори ставили за мету оцінити ефективність і безпеку антидепресантів і протисудомних препаратів у лікуванні ЦБП.
Клінічні настанови з лікування інсульту: оновлення, сучасні можливості та виклики
Клінічні рекомендації
21 березня, 2023
Інсульт є одним із найпоширеніших захворювань та основною причиною інвалідності серед дорослого населення у світі. Швидке зростання кількості публікацій із результатами клінічних досліджень потребує змін способів розроблення та оновлення ресурсів із доказової медицини, зокрема клінічних настанов. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті C. English et al. «Living clinical guidelines for stroke: updates, challenges and opportunities» видання Med J Aust (2022 Jun 6; 216 (10): 510‑514), у якій висвітлено останні оновлення настанов щодо лікування інсульту, створених експертами Національного фонду інсульту Австралії (National Stroke Foundation of Australia) та низки провідних австралійських і новозеландських університетів.
