Сучасні підходи до ведення пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику
В лютому відбулася щорічна науково-практична конференція з міжнародною участю «Дні гастроентерології у Чернігові», присвячена актуальним проблемам практичної гастроентерології з урахуванням останніх результатів доказових досліджень, де взяла участь професор кафедри внутрішньої медицини Одеського національного медичного університету, лікар-гастроентеролог, доктор медичних наук Олена Михайлівна Левченко з доповіддю «Синдром подразненого кишечнику: сучасні підходи до діагностики та лікування в коморбідних пацієнтів».
Місце біорегуляційного підходу в комплексному лікуванні хронічних захворювань кишечнику
Протягом тривалого часу науковці активно працюють над створенням ефективних і безпечних лікарських засобів (ЛЗ) з метою підвищення рівня здоров’я та якості життя людей. Останніми роками зросла зацікавленість вчених у біорегуляційному підході до лікування, який полягає у застосуванні ЛЗ, що містять діючі речовини у над малих дозах. Така технологія виробництва дозволяє засобам працювати на рівні медіаторів і відновлювати баланс регуляції в організмі.
Можливості біорегуляційного підходу до лікування грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій з точки зору сучасних наукових досліджень гострого запалення
Згідно з даними Центру громадського здоров’я України, у 2023 році передбачається одночасна циркуляція вірусів грипу та коронавірусу SARS-CoV-2, що і визначатиме активність епідемічного процесу. Сьогодні в Україні зафіксовано одночасну циркуляцію вірусів грипу типів А і В, а також інших респіраторних патогенів, серед яких переважає SARS-CoV-2.
Стандарти медичної допомоги «Надання медичної допомоги постраждалим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмі»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 11 липня 2022 року № 1192
Стандарти медичної допомоги «Надання допомоги при спонтанному внутрішньомозковому крововиливі»
Клінічні рекомендації
9 квітня, 2023
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 5 січня 2022 року № 9
Мультимодальна аналгезія: сучасні підходи
У статті розглянуто особливості мультимодальної аналгезії, зокрема деякі стани, при яких її застосовують, та порівняно ефективність окремих анальгетиків.
Стандарти медичної допомоги «Інвагінація кишечника у дітей»
Мікробіологічний пейзаж та антибіотикотерапія при мінно-вибуховій травмі
У статті розглянуто сучасні принципи профілактики й лікування інфекційних ускладнень при бойовій травмі. Проаналізовано проблему нераціонального використання антибактеріальних препаратів в умовах зростання резистентності збудників.
Лапароскопічна хірургія: міфи та реальність
За останні 30 років у хірургії відбулася справжня революція з активним впровадженням у практику технологій, які зменшують операційну травму, мінімізують крововтрату та біль після операції. Такі технології використовуються для діагностики та лікування як частих захворювань, таких як гострий холецистит, апендицит, ожиріння тощо, так і онкологічних – злоякісних пухлин шлунка, тонкої та товстої кишок, печінки тощо.
Алгоритм надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги при covid-19: інфографіка
Інфографіка
9 квітня, 2023
Нотатки ревматолога-практика
Огляд подій
6 квітня, 2023
На щорічному конгресі Американського коледжу ревматології (АСR) зазвичай фахівці діляться своїми практичними секретами та «перлинами». Але чи є актуальною в епоху рандомізованих клінічних досліджень (РКД) така інформація? Так, особливо коли бракує відповідних РКД, або наявні не відповідають на конкретне запитання. Водночас таку інформацію слід критично оцінювати й переглядати, а також остерігатися «чорних перлин». Лікарка-ревматологиня КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», експертка з ревматології ДОЗ ХОДА, к.мед.н., доцентка Світлана Анатоліївна Трипілка розглянула деякі дискусійні питання сучасної ревматологічної допомоги та поділилася цікавими клінічними випадками з власної практики.
Ефективність тромбопрофілактики ривароксабаном у госпіталізованих пацієнтів із приводу COVID‑19 після виписки: результати дослідження MICHELLE
Пацієнти, госпіталізовані з приводу COVID‑19, мають підвищений ризик тромботичних подій після виписки з лікарні. Таким хворим рекомендовано проводити профілактику парентеральними антикоагулянтами. Також існує консенсус щодо використання гепарину як первинної тромбопрофілактики під час госпіталізації. Однак роль розширеної профілактики тромбозів у цій популяції достеменно не з’ясована. E. Ramacciotti et al. виконали дослідження з метою оцінити ефективність тромбопрофілактики ривароксабаном у пацієнтів групи високого ризику, виписаних після госпіталізації з приводу COVID‑19, порівняно з відсутністю антикоагулянтної терапії. Було продемонстровано, що тромбопрофілактика ривароксабаном у дозі 10 мг/добу протягом 35 днів покращувала клінічні результати хворих. Огляд отриманих у дослідженні даних опубліковано у виданні The Lancet (2022; 399: 50‑59).
