Депресивні розлади: алгоритм психотерапії на прикладах трьох випадків когнітивно-тренувальної терапії
Пропонуємо до вашої уваги декілька випадків психотерапевтичної практики, які схожі за своєю передісторією, методами психологічної діагностики, застосованими терапевтичними підходами і швидким результатом. Будь-який психотерапевт-практик знає: викласти на папері випадок лікування стисло, із терапевтичними нюансами і візуальними враженнями – дуже непросто. Зокрема, важко не допустити неточностей щодо опису впровадження психотерапевтичного процесу в часі. Ще складніше зосередитись на таких ключових моментах лікування, як: початкова характеристика особистості пацієнта, його проблеми; вибір психотерапевтичної тактики та реакції на неї; психотерапевтичні маневри у межах сформованої загальної стратегії; взаєморозуміння лікаря та пацієнта; окреслення проблемних ділянок під час терапії; відповідні зміни у психіці пацієнта; руйнування бар’єрів консервативного захисту тощо. Зрештою, важливі не стільки послідовність та неминучі безвихідні епізоди, як здобуті позитивні результати.
Застосування оланзапіну в лікуванні пацієнтів із резистентною шизофренією
Резистентна до лікування шизофренія є доволі поширеною формою. Клозапін вважається «золотим стандартом» лікування фармакорезистентної шизофренії, але він підходить не всім пацієнтам, зокрема, через непереносимість побічних ефектів або неможливість здійснювати необхідний моніторинг показників аналізу крові. Тож актуальним є пошук альтернативних фармакологічних стратегій. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті L. Gannon et al. «High-dose olanzapine in treatment-resistant schizophrenia: a systematic review» видання Ther Adv Psychopharmacol (2023 May 11; 13: 20451253231168788), присвяченої застосуванню оланзапіну у високих дозах як лікувальної альтернативи клозапіну в пацієнтів із резистентною до терапії шизофренією.
Лікування нейропатичного болю: нові горизонти
На початку липня поточного року медична спільнота мала честь відзначити подію, яка об’єднала представників чотирьох ключових галузей медицини – неврології, ендокринології, психіатрії та кардіології. Освітня конференція НЕПіКа (Неврологія. Ендокринологія. Психіатрія. Кардіологія) стала форумом, присвяченим обміну найновішими дослідженнями, практичним досвідом та інноваційними підходами в лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією, інсультом, головним болем, люмбоішіалгією, цукровим діабетом, істерією та ін. Зокрема, жваву дискусію викликав виступ д.мед.н., завідувача кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, професора Михайла Михайловича Ороса на тему «Нове – це добре забуте старе, або знову про нейропатичний біль». Пропонуємо до вашої уваги огляд цієї доповіді.
Когнітивні розлади на тлі хронічної церебральної ішемії: від ефективного лікування до адекватної профілактики
Судинна церебральна патологія зумовлена повільно прогресуючим дифузним порушенням кровопостачання головного мозку, є хронічною ішемією головного мозку (ХІМ). Серед різноманітних неврологічних симптомів ХІМ особливе місце посідають когнітивні розлади (КР). За судинного ураження головного мозку виникають порушення керівних функцій – регулювання, програмування та контролю психічних процесів. Найважливішим у ґенезі судинних КР є ураження різних ділянок головного мозку, зокрема руйнування префронтально-субкортикальних зв’язків [6, 8].
Біль у стопі: на межі спеціальностей
Випадки болю в стопі часто зустрічаються в практиці лікарів різних спеціальностей. Такий біль, як правило, супроводжується суттєвим дискомфортом, значно ускладнюючи здатність пацієнта до пересування. За первинною діагностикою зазвичай такий пацієнт звертається до сімейного лікаря, невролога або травматолога-ортопеда, що свідчить про мультидисциплінарність цієї проблеми.
Діагностика та терапія запаморочення
За останнє десятиліття популяційні епідеміологічні дослідження надали докази високого тягаря запаморочення та вертиго (головокружіння) у суспільстві, які щороку вражають 15‑20% дорослого населення світу (Neuhauser, 2016). Запаморочення та асоційовані з ним симптоми часто пов’язані з одним або кількома чинниками, серед яких доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, хвороба Мен’єра, мігрень, гостра периферична вестибулопатія, церебральна ішемія, тривожні розлади тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді д.мед.н., професорки кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗ України імені П. Л. Шупика Марини Анатоліївни Тріщинської, присвяченої диференційній діагностиці та оптимальним методам лікування пацієнтів із запамороченням.
Здорове харчування для громадського здоров’я
Здорове харчування є одним із ключових факторів громадського здоров’я, що впливають на тривалість життя населення; формування культури здорового харчування – важливе завдання системи охорони здоров’я.
У вересні відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар «Дні нутриціології та дієтології у Львові 2023», присвячений найактуальнішим науковим розробкам і дослідженням у галузі нутриціології.
Сідельниковські читання XXV: нове в лікуванні інфекційної патології у дітей
У вересні відбулася XXV Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», присвячена пам’яті професора В.М. Сідельникова. У конференції взяли участь провідні фахівці
з педіатрії. Спікери сфокусували увагу на сучасних викликах, що постали перед медициною дитинства,
та впровадженні новітніх стандартів і клінічних рекомендацій у практику.
Аномалії оптичної корекції ока та сучасність: питання і відповіді
Сучасне цивілізоване суспільство вже неможливо уявити без комп’ютера. Виконання багатьох професійних завдань, навчання та дозвілля пов’язані зі сприйняттям візуальної інформації з різних носіїв, що обумовлює значне залучення до роботи зорової системи. Довготривале та неконтрольоване використання інформаційних технологій може спричинити небажані наслідки, розвиток патологічних станів у дітей та підлітків, а також зумовити появу астенопії у дорослих.
Значну роль у процесі формування зорової системи відіграє зорове навантаження, що необхідно враховувати під час розробки профілактичних заходів.
Синдром сухого ока й очна втома
Наприкінці вересня відбулася цікава для української офтальмологічної спільноти подія.
За ініціативи ГО «Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України» було проведено семінар «Офтальмологічна школа для лікарів. Офтальмологічні катастрофи», у рамках якого провідні
вітчизняні фахівці представили нові наукові дані щодо профілактики та лікування офтальмопатології. Сучасним підходам до розуміння та лікування пацієнтів з очною втомою й синдромом сухого ока (ССО) присвятив свою доповідь
Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця
У жовтні відбулася науково-практична конференція «Основні тренди та рекомендації сучасної клінічної фармакології та фармакотерапії», присвячена важливим аспектам використання сучасних лікарських засобів, аналізу результатів новітніх фармакогенетичних
і фармакогеномних досліджень, а також упровадженню останніх клінічних настанов
на основі доказової та персоналізованої медицини.
Вірусні пневмонії в дітей
Епідеміологія позалікарняних пневмоній (ПП) на сучасному етапі характеризується тенденцією до зростання захворюваності та летальності в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно у світі діагностуються 155 млн випадків ПП серед дитячого населення. 29 вересня відбулися Сідельниковські читання – Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», де виступила лікар-педіатр, дитячий алерголог, доцент кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Вікторія Євгенівна Хоменко з доповіддю на тему «Вірусні пневмонії в дітей».
