Клінічні рекомендації щодо застосування нейротропних вітамінів групи В (В1, В6, В12) для лікування периферичної нейропатії: консенсус міждисциплінарної групи експертів
Периферичною нейропатією (ПН) називають симетричне ураження суміжних периферичних нервів (сенсорних, моторних та автономних) системним патологічним процесом. Клінічні прояви ПН зазвичай спочатку локалізовані в дистальних відділах кінцівок із поступовою проксимальною прогресією.
Актуальні питання та практичні аспекти сучасної алергології
У вересні під егідою ГО «Асоціація алергологів України» (ААУ) та Ради експертів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з питань алергології та імунології відбулася нарада присвячена актуальним питанням алергології. У заході взяли участь провідні фахівці галузі.
Загрози недостатнього лікування гіпотиреозу: що потрібно знати клініцисту
Гіпотиреоз є одним із найпоширеніших ендокринних розладів у всьому світі. Показник в окремих країнах залежить від вікового та статевого розподілу населення, генетики, чинників навколишнього середовища, як-от уживання йоду й селену, а також від застосовуваних діагностичних критеріїв [1]. У разі явного гіпотиреозу діагностика не є складною, проте існує й низка «сірих зон», зокрема ведення легких і субклінічних випадків чи особливості референтних діапазонів гормонів у різних вікових групах пацієнтів.
Стратегія керування кровотечею у госпіталізованих пацієнтів: фокус на набуту гемофілію
Велика кровотеча є досить поширеною у дорослих стаціонарних пацієнтів як основна причина госпіталізації чи як ускладнення під час перебування у лікарні. Найпоширеніші причини кровотеч включають побічні ефекти від застосування лікарських засобів і системні захворювання; інколи гостра кровотеча може розвинутися внаслідок недіагностованого або набутого порушення згортання крові.
Саркоми м’яких тканин кінцівок та тулуба
Саркоми м’яких тканин (СМТ) – це група злоякісних новоутворень, які виникають у м’язах, сухожиллях, жировій і сполучній тканині та за особливостями росту, клінічним перебігом і прогнозом належать до найбільш злоякісних і рідкісних пухлин людини. Як зазначають науковці, глобальна захворюваність на СМТ становить близько 3-5 на 100 000 населення на рік. Стандарт медичної допомоги регламентує організацію діагностики, лікування та подальшого спостереження пацієнтів із СМТ кінцівок і тулуба (окрім позаскелетних остеосарком та саркоми Юїнга – примітивної нейроектодермальної пухлини, НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»: С49 – злоякісні новоутворення м’яких тканин).
Асцит, пов’язаний зі злоякісними новоутвореннями, у пацієнтів, що отримують паліативну допомогу: прогностичний факторний аналіз
Хоча асцит найчастіше спостерігається у пацієнтів із цирозом печінки та, як наслідок, портальною гіпертензією (приблизно 85% випадків), у 10% хворих асцит розвивається внаслідок онкологічної патології. Найпоширенішими злоякісними новоутвореннями, при яких виникає асцит, є рак товстої/прямої кишки, яєчника, молочної залози, легені, підшлункової залози, печінки та лімфома. У 2023 р. T. Kadono та співавт. презентували результати дослідження, в якому оцінювали асцит, пов’язаний зі злоякісними пухлинами (malignancy-related ascites – МА), як прогностичний фактор перебігу онкологічного захворювання.
Кардіоонкологічний синдром
Серцево-судинні та онкологічні захворювання становлять глобальну загрозу розвитку людської цивілізації. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні у світі з діагнозом ішемічна хвороба серця живуть 125 млн осіб. Ще 50 млн, одужавши від раку, перебувають у групі високого ризику кардіальних подій.
Фундаментальні та трансляційні кардіоонкологічні дослідження у Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті
Клінічне дослідження
8 листопада, 2023
Уряди країн – членів Організації об’єднаних націй і Всесвітня організація охорони здоров’я заявили, що до 2030 року планують скоротити на 1/3 смертність від чотирьох основних захворювань, які становлять головну загрозу людству (рак, серцево-судинні, респіраторні хвороби, діабет). Передбачається, що цього можна досягти за допомогою первинної профілактики, а саме – усунення відомих факторів ризику, до яких належать куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування, адинамія, забруднення атмосферного повітря, а також завдяки скринінгу.
Новий погляд на роль ацетилсаліцилової кислоти в первинній профілактиці: зниження ризику серцево-судинних захворювань у пацієнтів із підвищеним ліпопротеїном (а)
Ацетилсаліцилову кислоту (АСК) давно визнано ефективним засобом для лікування атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) завдяки її антитромбоцитарним ефектам. Однак існує потреба в точнішому визначенні осіб, яким буде корисна терапія АСК для первинної профілактики. Представлені дані свідчать про те, що люди з підвищеним рівнем ліпопротеїну (а) (Lp(a)) отримують більше користі від АСК для зменшення ризику серцево-судинних подій, ніж загальна популяція.
Лімфатична система, лімфодренаж і соматичні захворювання крізь призму застосування біорегуляційних засобів
Протягом останніх років пильну увагу вчених сконцентровано на вивченні особливостей будови та функціонування лімфатичної системи (ЛС), а також на визначенні її ролі в розвитку різноманітної патології через здатність саме лімфоїдних органів і судин транспортувати інтерстиціальну рідину, антигени, ліпіди, холестерин, імунні клітини, біологічно активні речовини [1, 5]. Значущість ЛС яскраво підкреслює той факт, що щодня в організмі виробляється 8-12 л інтерстиціальної рідини, яка повертається до кровоносного русла через ЛС та абсорбцію в лімфатичних вузлах; кожні 24 год до системного кровообігу надходить 4 л лімфатичної рідини після реабсорбції у лімфатичних вузлах, а також проходження лімфатичними судинами [1].
Пероральна α-ліпоєва кислота в лікуванні діабетичної нейропатії: систематичний огляд і метааналіз
Відомо, що α-ліпоєва кислота (АЛК; тіоктова кислота) покращує симптоми діабетичної сенсомоторної периферичної нейропатії (ДСПН) зменшенням окислювального стресу та поліпшенням мікроциркуляції. Цей метааналіз має на меті оцінити ефекти перорального прийому АЛК порівняно із плацебо в пацієнтів із ДСПН, а також визначити оптимальні дози АЛК для такого лікування.
Антитромботична терапія за гострого коронарного синдрому: нові рекомендації Європейського товариства кардіологів
Клінічні рекомендації
2 листопада, 2023
Улітку опубліковано оновлені рекомендації Європейського товариства кардіологів (ЄТК) щодо діагностики та лікування гострого коронарного синдрому (ГКС). До ГКС належить континуум гострих станів: від нестабільної стенокардії до інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. Антитромботична терапія, що включає антиагреганти й антикоагулянти, є важливою складовою лікування всіх пацієнтів із ГКС. Конкретний вибір, комбінація терапії, час її початку та тривалість залежать від різних чинників (як із боку пацієнта, так і з погляду його клінічного маршруту). Цим питанням у рекомендаціях ЄТК присвячено окремий розділ. Додано низку нових рекомендацій, яких не було в попередніх редакціях рекомендацій.
