Огляд
25 жовтня, 2023
Клінічні рекомендації Американської асоціації клінічної ендокринології (ААСЕ) спільно з Американською асоціацією з вивчення захворювань печінки (AASLD). Частина 2
Клінічне дослідження
24 жовтня, 2023
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є зростаючою серйозною проблемою національних систем охорони здоров'я, адже асоціюються зі значною інвалідністю та передчасною смертю. Сьогодні більшість людей лише після інфаркта або інсульта дізнаються, що в них ССЗ. Ось чому важливою стратегією лікарів є виявлення і лікування людей із високим ризиком ССЗ до настання судинної катастрофи. Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) мають підвищений ризик ССЗ. Такий самий ризик мають особи з підвищеним рівнем глюкози в крові, які не хворіють на діабет. Такий стан називають недіабетичною гіперглікемією (НДГ). Метформін є доступним і ефективним засобом лікування діабету. Препарат знижує ризик ССЗ і передчасної смерті в пацієнтів із ЦД 2 типу (ЦД2) і навіть – ризик раку. Метформін здатний відстрочити початок діабету в більшості осіб із НДГ, однак його вплив на ризик ССЗ у цих осіб був невідомий. Доцільність дослідження зниження рівня глюкози в пацієнтів із НДГ (Glucose Lowering In Non-diabetic hyperglycaemia Trial, GLINT) вивчали в пілотному проєкті.
Огляд
24 жовтня, 2023
Гіпоглікемія – це поширений стан в осіб із цукровим діабетом (ЦД), який характеризується зниженням рівня глюкози в плазмі крові пацієнтів. При цьому можуть виникати небезпечні для життя чи здоров’я симптоми [1]. Документ створено на основі досліджень за участю пацієнтів із ЦД 1 або 2 типу, які мали ризик гіпоглікемії. Настанова Ендокринологічного товариства (Endocrine Society) розглядає переваги та витрати, пов’язані із застосуванням інсулінів тривалої дії (базальних) та аналогів інсуліну швидкої дії, щодо виникнення гіпоглікемії та переваги структурованої програми навчання пацієнтів щодо зменшення ризику виникнення гіпоглікемії.
Огляд
24 жовтня, 2023
На початку вересня 2023 року у Львові відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога», в якому отримали можливість взяти участь не лише ендокринологи, а й лікарі суміжних спеціальностей. З огляду на стрімко зростаючу поширеність цукрового діабету (ЦД), а також асоційованих із ним серцево-судинних і ниркових захворювань, саме їх лікуванню і профілактиці було присвячено багато цікавих виступів. Зокрема, як показують останні дослідження, особливої уваги варті інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2), які не лише забезпечують високий контроль глікемії, але й значно знижують ризики серцево-судинної смерті. Пропонуємо до уваги доповідь доктора медичних наук, професора кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Олесі Павлівни Кіхтяк, в якій яскраво продемонстровано переваги емпагліфлозину в зниженні кардіоренальних ризиків у пацієнтів із ЦД 2 типу.
Огляд
24 жовтня, 2023
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, що посилається на Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ), захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) серед ендокринних порушень посідають 2-ге місце після цукрового діабету. На патологію ЩЗ у світі страждає понад 200 млн людей. Останніми роками у країнах із високим доходом спостерігають абсолютний приріст нововиявлених випадків захворювань: 52% серед жінок і 17% серед чоловіків. Збільшується кількість хворих на доброякісні вузлові утворення та злоякісні пухлини. Щодо України, то за останні 5 років кількість захворювань ЩЗ збільшилась уп’ятеро. Показник залежить від чинників довкілля, наявності йодного дефіциту, способу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо.
Огляд
24 жовтня, 2023
На початку вересня у Львові відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога» з онлайн-трансляцією по всій країні. У заході взяли участь не лише ендокринологи, а й фахівці суміжних спеціальностей, оскільки ендокринні захворювання – це найчастіша патологія, з якою доводиться стикатися сімейним лікарям і терапевтам. У рамках засідання було розглянуто актуальні питання консервативного та хірургічного лікування різних ендокринних захворювань, а також тактику ведення ендокринологічних пацієнтів із супутньою патологією. Особливу увагу було приділено цукровому діабету (ЦД) 2 типу і менеджменту цих пацієнтів.
Керівниця відділу клінічної діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова представила доповідь щодо використання інгібіторів дипептидилпептидази‑4 (іДПП‑4) та їхньої ролі в терапії пацієнтів із ЦД.
Огляд
24 жовтня, 2023
Кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) стрімко зростає в усьому світі: очікують, що в 2030 р. вона досягне 578 млн осіб [1]. Метааналіз проспективних досліджень (переважно в країнах із високим рівнем доходу) виявив, що діабет пов’язаний із майже подвійним ризиком розвитку широкого спектра судинних захворювань. Це збільшення чітко прослідковується як у чоловіків, так і в жінок і не залежить від інших основних традиційних судинних чинників ризику [2]. Хоча пацієнти з ЦД із добре контрольованими звичайними судинними чинниками ризику мають ризик смертності, порівнянний із таким у загальній популяції [3], не завжди надмірний судинний ризик і ризик смертності можна пояснити звичайними судинними чинниками ризику (такими як куріння, гіперліпідемія, гіпертонія тощо) [2]. Частково відповідальними за цей незрозумілий судинний тягар і смертність можуть бути діабетичні мікросудинні ускладнення.
Огляд
24 жовтня, 2023
8-9 червня 2023 року в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Українська школа ендокринології», яку було організовано ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» спільно з Харківським національним медичним університетом МОЗ України. У заході взяли участь фахівці з різних медичних установ України. Доповідачі ознайомили учасників конференції з результатами найостанніших вітчизняних і зарубіжних досліджень, розповіли про складні клінічні випадки, в яких виникли певні труднощі в діагностиці та лікуванні. Основна частина доповідей була присвячена діабетології та тиреоїдології. Пропонуємо увазі читачів доповідь доктора медичних наук, професора кафедри ендокринології Харківського національного медичного університету МОЗ України Ольги Аркадіївни Гончарової.
Огляд
23 жовтня, 2023
Негативними наслідками зниження зовнішньої секреції підшлункової залози за відсутності заміщення її функції ферментними препаратами є порушення травлення, всіх видів обміну та розвиток синдрому недостатності харчування. Корекція нутритивного статусу – важлива ланка комплексного алгоритму ведення пацієнтів із захворюваннями підшлункової залози.
Огляд
23 жовтня, 2023
Починаючи з 1960-х років історія відзначилася пандемічним зростанням алергічних, автоімунних і нейродегенеративних захворювань, які на сьогодні вражають понад 2 млрд людей. Після 2000 р. знялася хвиля нових патологій - харчової алергії, еозинофільного езофагіту й анафілаксії. Загалом ці «хвороби цивілізації» можна розділити на три групи (рис. 1); окрему позицію займає харчова алергія (ХА), яка має спільні риси всіх трьох груп. На сьогодні проведено низку детальних досліджень, які свідчать, що ці захворювання можуть розвиватися або погіршуватися внаслідок запальних чи алергічних реакцій у відповідь на дисбіотичні зміни і пов’язаного порушення цілісності кишкового епітелію («синдром дірявої кишки»). Так з’явилася гіпотеза епітеліального бар’єра, яка доповнює
відомі гігієнічні гіпотези та надає перспективні мішені для профілактики й лікування.
Огляд
23 жовтня, 2023
Протягом останіх десятиліть значної актуальності набула проблема резистентності до протимікробних препаратів (РПП). Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що РПП є однією з десяти найбільших глобальних загроз громадському здоров’ю, з якими стикається людство.
Огляд
23 жовтня, 2023
У сучасному світі на стан психічного здоров’я має вплив низка різноманітних соціально-економічних, біологічних та екологічних чинників, як-от насильство, війна, психологічний /економічний тиск, різкі соціальні зміни, напружені умови роботи, гендерна дискримінація, соціальна ізоляція, нездоровий спосіб життя, поганий фізичний стан та порушення прав людини [1].