Медикаментозна терапія ендометріозу: ефективно, безпечно, доступно
Ендометріоз – дуже поширена патологія, що суттєво знижує якість життя жінок і часто стає причиною безпліддя. Його оперативне лікування не завжди показане та можливе, крім того, після хірургічного втручання високоймовірним є рецидив захворювання. Саме тому медикаментозне лікування зазначеної патології зберігає свою актуальність, про що і йтиметься в цій статті.
Засоби нейропротекції та захисту від окисного стресу в пацієнтів із кризовим перебігом артеріальної гіпертензії
Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у світі, яке сьогодні залишається однією
з головних проблем охорони здоров’я. Так, в Україні підвищений артеріальний тиск (АТ) спостерігається в ≈40% дорослого населення. Незадовільний контроль АТ на рівні популяції має украй несприятливі наслідки щодо поширеності серцево-судинних захворювань
та смерті від них. Відомо, що АГ, особливо із кризовим перебігом, є самостійним і вагомим фактором ризику розвитку деменції через виникнення незворотних склеротичних змін у головному мозку (Iemolo F. et al., 2009; Міщенко Л.А. та ін., 2013).
Захист мозку з посттравматичними бойовими ушкодженнями
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є складною мультидисциплінарною медичною та соціальною проблемою, а також однією з провідних причин захворюваності, інвалідності й смертності [1]. В усьому світі >50 млн людей щороку страждають від наслідків ЧМТ [2]; приблизно 3,17 млн осіб, які вижили після ЧМТ, зазнають посттравматичних ускладнень: від неврологічних, психосоціальних проблем до тривалої інвалідності [3].
Протокол відкритого, зі сліпою оцінкою кінцевого результату, IV фази проспективного рандомізованого «випадок – контроль» дослідження безпеки, переносимості та ефективності супровідної терапії гострого періоду ішемічного інсульту Ксавроном
Клінічне дослідження
5 травня, 2023
КсаРеЛІ (Ксаврон при Реканалізаційному Лікуванні Інсульту): обґрунтування та дизайн
Стандарти надання кваліфікованої медичної допомоги при бойових ураженнях головного мозку
17-18 березня в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Особливості діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із неврологічною патологією в умовах воєнного часу», під час якої особливу увагу було приділено найпоширенішим і соціально значущим у період воєнного стану захворюванням:
черепно-мозковій травмі (ЧМТ) та її наслідкам, мозковому інсульту, інсомнії, тривожним/депресивним розладам. Про стандарти надання кваліфікованої медичної допомоги
в разі бойових уражень головного мозку доповіла доцент кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету
ім. В.Н. Каразіна, кандидат медичних наук Інна Іванівна Черненко.
Діагностика та лікування персистувального ідіопатичного болю обличчя
У березні в рамках форуму UkraineNeuroGlobal-2023. Session 3 відбувся сателітний симпозіум «Актуальні питання фармакотерапії у неврології», у якому взяв участь завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос із доповіддю «Ідіопатичний біль обличчя».
Біль після інсульту в умовах сьогодення: особливості діагностики та лікування
У нинішній складний час особливо актуальними є питання діагностики, лікування і реабілітації таких соціально значущих захворювань, як черепно-мозкова травма та її наслідки, мозковий інсульт, тривожні й депресивні розлади, інсомнії тощо. Всі ці проблеми варто переглянути та оперативно вирішити. В березні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Особливості діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із неврологічною патологією в умовах воєнного часу»,
де виступила професор кафедри неврології Національного медичного університету
ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Тетяна Макарівна Черенько
з доповіддю «Проблема болю після інсульту в світлі найгостріших викликів сьогодення».
Вплив адекватного забезпечення кальцієм на здоров’я людини
Аліментарний дефіцит кальцію є досить поширеним явищем. Відсутність стандартних методів оцінки індивідуального кальцієвого статусу заважає об’єктивно оцінити стан проблеми в суспільстві та глобальний тягар відповідних негативних наслідків для здоров’я. Втім, за приблизними оцінками експертів, майже половина населення світу має недостатнє надходження кальцію з харчовими продуктами. Недостатнє споживання кальцію не лише чинить негативний вплив на здоров’я кісток, але й асоціюється зі зростанням ризику розвитку раку, серцево-судинних захворювань, ускладнень вагітності тощо. Низьке споживання кальцію характерне передусім для населення країн із низьким і середнім рівнями доходу, хоча значна частка населення розвинених країн також не отримує рекомендованої кількості цього елемента. Найсерйознішою проблемою, пов’язаною з недостатнім надходженням кальцію до організму, традиційно вважається остеопороз. Це захворювання характеризується зниженням кісткової маси та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення ризику переломів і пов’язаних із ними віддалених негативних наслідків для здоров’я. Оскільки населення нашої планети старіє, збереження здоров’я скелета стає дедалі важливішим. На жаль, лікарі мало обізнані з проблемою остеопорозу, тому не приділяють належної уваги діагностиці та лікуванню цього стану.
Подагра: сьогодення і майбутнє
Подагра – це найпоширеніший запальний артрит у світі. Типова форма подагри проявляється періодичними гострими запальними епізодами, відомими як подагричні напади. Тофуси, що є накопиченнями кристалів сечової кислоти (СК) із навколишнім запаленням, характерні для недостатньо лікованого або тривалого захворювання, але можуть були і першим клінічним проявом. На пізніх стадіях подагра може призводити до персистувального запалення суглобів, тяжкого болю й обмеження функції. Чітко встановлений зв’язок подагри із захворюваннями нирок, артеріальною гіпертензією і кардіоваскулярними подіями. За останні 30 років глобальна поширеність подагри подвоїлася і сьогодні складає
близько 2-3% серед дорослих.
Гіперурикемія та нирки: сучасний підхід до вирішення проблеми
Зростання захворюваності на подагру, метаболічний синдром, хронічну хворобу нирок (ХХН), а також кардіальні та нефрологічні патології, що спричиняють погіршення якості життя, ранню інвалідизацію пацієнтів і смертність, сьогодні зумовлюють особливу актуальність проблеми підвищення рівня сечової кислоти (СК) у крові (гіперурикемії). Істотний науковий і практичний інтерес є причиною розгляду питання впливу гіперурикемії на нирки.
Роль тромбоцитів у запаленні й інфекції
Причиною активації тромбоцитів може бути зв’язування секреторних бактеріальних продуктів, особливо токсинів. Такий механізм описаний S. aureus, S. pneumoniae, S. pyogenes, P. gingivalis тощо. Одна й та сама бактерія може використовувати всі зазначені шляхи активації тромбоцитів. У 2004 році на тромбоцитах уперше було виявлено Toll-подібні рецептори (TLR), що суттєво просунуло уявлення про них як про клітини, залучені до розпізнавання патогенів та пов’язаного з ними запалення.
Остеоартрит у коморбідних пацієнтів: особливості вибору НПЗП
Думка фахівця
4 травня, 2023
У медичній практиці клініцистам часто доводиться лікувати хворих із поєднанням декількох захворювань та синдромів, що становить певні труднощі, при цьому коморбідні захворювання й досі залишаються недостатньо вивченою галуззю медицини і потребують посиленої уваги науковців та фахівців. У березні відбулася науково-практична онлайн-конференція «Наукові та практичні аспекти розвитку внутрішньої медицини. Фокус на поліморбідність і коморбідність у терапевтичній практиці», під час проведення якої слово мала заслужений лікар України, керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» (м. Київ), член президії Асоціації ревматологів України,
член Європейської протиревматичної ліги (EULAR), лікар-ревматолог, доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач із доповіддю «Вибір НПЗП при остеоартриті
за умов коморбідності».
