Динамічний ринок, у т. ч. цифровізація, нав’язана жорстка конкуренція – значна небезпека для мислення фармацевта, охорони здоров’я і національної безпеки держави
В умовах жорстокої війни соціально-відповідальні фармацевтичні компанії намагаються допомагати населенню, адже динамічний ринок, реформи в галузі охорони здоров’я, зокрема і в фармації, жорстка конкуренція на ринку становлять значну небезпеку для здоров’я населення, мислення фармацевта, а отже, й національної безпеки держави. Відколи Україна стала кандидатом в ЄС, відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам набула особливого значення. Однак реформи необхідно запроваджувати обережно та без поспіху, крім того, існує потреба встановити перехідний період строком 3-5 років.
Захворювання горла та ротової порожнини: вирішення проблеми від етіології до патології
Запальні захворювання ЛОР-органів є досить частою та поширеною проблемою. Майже кожна людина протягом свого життя хворіє на ту чи іншу форму запального захворювання носа та глотки. Близько 30-40% усіх пацієнтів, що звертаються до лікаря-оториноларинголога, скаржаться на біль у горлі, а до сімейного лікаря із цією патологією звертаються протягом усього року майже щодня. Найпоширеніша причина болю в горлі – гострі тонзилофарингіти (80‑90%), решта – афтозні виразки та стоматити.
Сучасні аспекти діагностики та лікування риніту
Риніт є одним із найпоширеніших захворювань. Останнім часом змінюються уявлення
про його негативний вплив на якість життя пацієнтів, а також профілактику, підходи
до діагностики та лікування. У травні відбулася науково-практична конференція «Респіраторна медицина: виклики 2023. Міжнародний форум», у якому взяли участь
провідні українські оториноларингологи, алергологи та інші спеціалісти.
Комбінована терапія статинами в літніх пацієнтів із дисліпідемією
Літній вік і дисліпідемія – безумовні фактори високого ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Отже, проблема використання ліпідознижувальної терапії у людей старшої вікової групи, а також питання її безпеки є дуже актуальними.
Антигіпертензивна ефективність ß-блокаторів як другого препарату чи в складі комбінованої терапії: метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень
Клінічне дослідження
10 жовтня, 2023
Сучасні рекомендації щодо лікування артеріальної гіпертензії (АГ) різняться у використанні β-блокаторів. Європейське товариство кардіологів (ESC) / Європейське товариство гіпертензії (ESH) та Міжнародне товариство гіпертензії (ISH) рекомендують використовувати β-блокатори на будь-якому етапі лікування в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), як-от інфаркт міокарда, серцева недостатність, стенокардія або фібриляція передсердь. Американська асоціація серця (AHA) / Американська колегія кардіології (ACC) та Японське товариство гіпертензії (JSH) рекомендують β-блокатори при резистентній гіпертензії та для пацієнтів із ССЗ.
Фіксовані комбінації на основі блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ в настановах із лікування артеріальної гіпертензії (ESH, 2023)
Клінічні рекомендації
10 жовтня, 2023
Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим серцево-судинним захворюванням у світі, оскільки, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вражає 1,28 млрд дорослих віком 30-79 років, причому ⅔ із них мешкають у країнах низького та середнього рівнів достатку. Станом на 2019 р. загальносвітова поширеність АГ у дорослих становила 34% для чоловіків і 32% для жінок.
Судинна система голови та серця: чи є відмінності? Профілактика серцево-судинних катастроф
2-4 липня під час науково-практичної конференції НЕПіКа (неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія) науковий керівник відділення вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юрій Миколайович Сіренко представив доповідь, у якій розглянув підходи до первинної та вторинної профілактики серцево-судинних катастроф з огляду на особливості анатомічної будови судинної системи голови та серця, а також кровопостачання й метаболізму міокарда і мозку в нормі та при патології. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися
з ключовими положеннями виступу професора Ю.М. Сіренка.
Профілактика серцево-судинних захворювань за допомогою ацетилсаліцилової кислоти та різних статинів: новий аналіз дослідження NHANES 2011-2018
Серцево-судинні захворювання (ССЗ), як-от атеросклероз, серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних судин та інші серцеві аномалії, є основною причиною смерті в усьому світі; їхня поширеність та рівень смертності від них зростають. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) чинить гальмувальний вплив на утворення різних медіаторів запалення та молекул адгезії, що спричиняє антиатеросклероз. АСК знижує ризик серйозних судинних подій на 15-20% як первинна профілактика ССЗ. Отже, роль АСК у профілактиці та лікуванні ССЗ широко визнана медичною спільнотою.
Синергічна дія нестероїдних протизапальних препаратів та глюкозаміну сульфату в лікуванні остеоартриту колінного суглоба
Остеоартрит (ОА) є поширеним дегенеративним захворюванням опорно-рухового апарату, яке спричиняє істотні медичні та соціальні проблеми. У країнах західного світу ОА уражає понад 70% дорослих віком 55-70 років (Bijlsma J. et al., 2007; Dillon C. et al., 2006). Ця хвороба характеризується прогресивною втратою суглобового хряща, склерозом субхондральної кістки, утворенням остеофітів і синовіальним запаленням, які призводять до інвалідизації. Основними симптомами ОА є хронічний біль, функціональні розлади, нестабільність і деформації суглобів. Ці симптоми значно погіршують якість життя та супроводжуються частими зверненнями по медичну допомогу (Hunter D.J.,
Bierma-Zeinstra S., 2019; Tenti S. et al., 2020; Sangha O. et al., 2000).
Наріжні камені діагностики й ад’ювантної фармакотерапії вертиго: запитання та ілюстровані відповіді
Знайома всім сучасна дефініція запаморочення, яка визначає вертиго як ілюзорне відчуття суб’єктивного руху власного тіла в просторі або навколишніх предметів за умов фактичної відсутності такого руху [15], не одразу відкриває супутні тягарі цього симптому – значне погіршення якості життя, унеможливлення ведення звичайного способу життя та якісного виконання професійних обов’язків, високу ймовірність падіння, травмування, залежність від сторонньої допомоги в побуті, тимчасову чи стійку втрату працездатності. Величезна прірва в діагностично-лікувальній тактиці при доброякісному пароксизмальному позиційному вертиго (ДППВ) і вестибулярному запамороченні, абсолютно протилежні наслідки та прогноз роблять надзвичайно актуальною не лише ранню диференційну діагностику між периферійним та центральним вертиго, а й призначення оптимальної ад’ювантної фармакотерапії.
Біомаркери епілепсії
Епілепсія – хронічне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), яке характеризується дисбалансом електричної активності нейронів, що зумовлює різні рецидивні
та непередбачувані судоми, а також має стійку схильність до виникнення епілептичних нападів; супроводжується нейробіологічними, когнітивними, психологічними, соціальними наслідками цього стану. Згідно з останнім дослідженням Global Burden of Disease (Глобальний тягар хвороб), епілепсія вважається другим найсерйознішим неврологічним захворюванням
у світі. До 1% населення земної кулі страждають на активну епілепсію, що становить ≈50 млн осіб [1, 2]. Щороку в 2,4 млн людей діагностують епілепсію (кожні 13 с – новий випадок). У розвинених країнах щороку реєструється від 30 до 50 нових випадків на 100 тис. осіб загального населення. У країнах зі слабкою економікою цей показник є удвічі вищим, що пов’язано з підвищеним ризиком ендемічних захворювань, пологових травм, відмінностями в медичній інфраструктурі, низькою доступністю профілактичних
програм здоров’я [3].
За лаштунками втоми: сучасні уявлення та стратегії подолання
Втома є однією з 10 найпоширеніших причин звернення до лікарів первинної медичної допомоги.
На швидку стомлюваність, слабкість, нестачу енергії скаржиться кожен десятий пацієнт (найчастіше люди із хронічними захворюваннями). У працездатних осіб утома тісно пов’язана із прогулами, зниженням продуктивності та нещасними випадками. За оцінками, втома коштує роботодавцям >100 млрд дол./рік. У літніх осіб утома – важливий компонент синдрому слабкості (уразливості); вона незалежно від інших чинників пов’язана з падіннями, травмуванням і погіршенням функцій [1].
