Інтраназальна форма фіксованої комбінації олопатадину-мометазону в терапії сезонного алергічного риніту
Сезонний алергічний риніт (САР) – це хронічне запальне захворювання, на яке в США страждають приблизно 9,2 млн дорослих і 5,2 млн дітей, створюючи значущий економічний тягар для країни. У 2016 р. загальні щорічні витрати на САР оцінювали в 24,8 млрд доларів США. Ці витрати переважно пов’язані з ліками, що відпускаються за рецептом, на них припадає понад 50% зазначеної суми. Метою наведеного огляду є оцінка фармакологічних властивостей, ефективності та безпеки фіксованої комбінації олопатадину-мометазону в лікуванні САР.
Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID‑19)»
Клінічні рекомендації
17 липня, 2023
У протоколі наведено інформацію стосовно призначення противірусної/імуномодулювальної та підтримувальної терапії в дорослих і пацієнтів дитячого віку, антикоагулянтної терапії (АКТ), ранньої підтримувальної терапії за наявності тяжкої гострої респіраторної інфекції, антибактеріальної терапії бактеріальної ко-інфекції в пацієнтів із COVID‑19, гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) і гіпоксемічної дихальної недостатності (ДН), сепсису та септичного шоку, використання реконвалесцентної плазми, яка містить високі титри нейтралізувальних антитіл класу IgG проти SARS-CoV‑2, мультисистемного запального синдрому при COVID‑19 у дітей та підлітків.
Онкологія та дієтичні звички: пошук відповідей на запитання про роль харчування у злоякісному процесі
Онкологічні захворювання є серйозною проблемою, з якою стикаються лікарі та пацієнти у всьому світі. Захворювання цього типу стають все поширенішими і призводять до важких медичних та соціальних наслідків. Останнім часом приділяється значна увага вивченню впливу поживних речовин і дієтичних факторів на ризик розвитку раку.
Антигістамінні препарати ІІ покоління: як уникнути небажаних лікарських взаємодій
Проблема алергічних захворювань є надзвичайно актуальною через її велику медико-соціальну значущість. Згідно з оцінками Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI), до 2025 року хронічні алергічні захворювання матиме половина населення Європейського Союзу. Це потребує застосування ефективних антигістамінних засобів, безпечних за тривалого їх використання. Загалом пошук ідеального антигістамінного препарату (АГП) має проводитися з урахуванням таких критеріїв: максимальна селективність щодо Н1-рецепторів, метаболічна нейтральність, мінімальний ризик розвитку побічних ефектів, а також небажаних взаємодій з іншими лікарськими засобами. Чи відповідають сучасні АГП зазначеним вимогам? Чи можна обрати серед них препарат з оптимальними характеристиками?
Cancer Survivors Day: святкування маленьких і великих перемог
Щороку у першу неділю червня люди, що зіткнулися з онкологічним захворюванням, відзначають Cancer Survivors Day, або День людей з історією раку. Цей день має особливу вагу для людей, які пройшли або проходять складний шлях боротьби з онкологічним захворюванням.
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривожними та депресивними розладами
Клінічні рекомендації
13 липня, 2023
Висока поширеність тривоги й депресії серед когорти онкологічних пацієнтів часто недооцінюється. Зокрема, для підвищення ефективності застосування психотерапевтичних і психофармакологічних методів лікування тривожних і депресивних розладів у представників цєї популяції Європейське товариство медичної онкології (ESMO, 2023) розробило відповідні клінічні настанови. До вашої уваги представлено огляд цих рекомендацій, викладених у публікації L. Grassi et al., ESMO Guidelines Committee «Anxiety and depression in adult cancer patients: ESMO Clinical Practice Guideline» видання ESMO Open (2023; 8 (2): 101155).
Застосування антигістамінних засобів для симптоматичного лікування інсомнії
Сон є життєво необхідним біологічним процесом для нормального функціонування організму, адже саме якісний сон істотно впливає на фізичний та психомоторний розвиток людини, емоційний стан, розумову діяльність, пам’ять тощо.
Синдром гіперпролактинемії на тлі застосування антипсихотиків
Як відомо, у психіатричній клінічній практиці широко використовують антипсихотичні препарати (АП), серед побічних ефектів яких зустрічається гіперпролактинемія (ГПРЛ). ГПРЛ – це стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові. У разі застосування АП необхідно інформувати пацієнтів про наслідки, пов’язані з ГПРЛ, та спільно приймати рішення щодо найкращої стратегії для її розпізнавання, а також підтримки ефективності, збереження безпеки й прихильності до лікування.
Коморбідність серцево-судинних захворювань і когнітивних порушень
Причиною порушення когнітивних функцій можуть бути як нейродегенеративні процеси, так і ураження судин. Своєю чергою, деменція чинить негативний вплив на рухливість і фізичну форму, що потенційно може призводити до розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та/або цукрового діабету (ЦД). Пропонуємо до вашої уваги огляд статті V. Dhikav et al. «Cardiovascular comorbidities and cognitive impairment» видання OBM Geriatrics (2022; 6 (4): 215), присвяченої обговоренню потенційної ролі коморбідних серцево-судинних захворювань (ССЗ) у розвитку когнітивних порушень та взаємовпливу цих патологічних процесів.
Діабет та інсульт: взаємозв’язок, ризики та профілактика ускладнень
Інсульт є основною причиною смерті та тривалої втрати працездатності в усьому світі. Цукровий діабет (ЦД) пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних (СС) ускладнень, зокрема інсульту. Пацієнти із ЦД мають у 1,5‑2 рази вищий ризик інсульту, що зростає пропорційно тривалості цієї ендокринної патології. Своєю чергою, належне лікування ЦД та інших судинних чинників ризику може сприяти зменшенню тяжкості наслідків інсульту та знижувати ризик повторного гострого порушення мозкового кровообігу. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті O. Mosenzon et al. «Diabetes and stroke: what are the connections?» видання J Stroke (2023 Jan; 25 (1): 26‑38), присвяченої аналізу цієї проблеми.
Сучасні перспективи терапії пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом
Повномасштабна війна в Україні несе невимовні страждання народу України, руйнуючи не тільки інфраструктуру країни, але й психологічний добробут громадян, залишаючи глибокі рани в душах тих, хто переживає цю страшну реальність. Серед наслідків психологічного травмування – постравматичний стресовий розлад (ПТСР), який пронизує життя жертв, спричиняючи серйозні наслідки. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді завідувача кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету НМУ ім. Богомольця, лікаря-психіатра вищої категорії, президента Всеукраїнської асоціації психосоматичної медицини, д.мед.н., професора О.С. Чабана, яка присвячена дослідженню ПТСР у жертв війни в Україні та підходам до лікування для полегшення цих страждань.
Діагностика й лікування біполярного афективного розладу на первинній ланці медичної допомоги
Пацієнти з біполярним афективним розладом (БАР) часто звертаються по допомогу до медпрацівників закладів первинної медичної допомоги (ПМД). Цей діагноз слід враховувати, здійснюючи диференціальну діагностику всіх осіб із розладом дизрегуляції настрою. Останніми роками змінилося встановлення спектра біполярних розладів, тому необхідно брати до уваги можливість їх перехрещування з діагнозами, які встановлюються на основі травми, як-от посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і межовий розлад особистості. Приймаючи рішення про терапію для пацієнтів із БАР, слід зважати на фазу розладу.
