Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»

Health-ua.com тепер в Telegram

Головна Онкологія та гематологія Як війна вплинула на онкологічну допомогу в Україні

Consilium

Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»

Головна сторінка теми

Читати пізніше

9 листопада, 2023

Як війна вплинула на онкологічну допомогу в Україні

У квітні фахівці ДНП «Національний інститут раку», Благодійного фонду Inspiration Family, Global Medical Knowledge Alliance та OncoHub об’єдналися, щоб дослідити вплив широкомасштабної війни на лікування раку в Україні.

Було опитано 289 онкохворих українців. Це жінки та чоловіки з різних областей, які протистоять хворобі ще з довоєнного часу, пацієнти з різними видами онкологічних захворювань. Тому вони потребують різної допомоги – від імунотерапії до хірургічного лікування. Серед цих пацієнтів І або ІІ стадію онкологічної патології мали 112 осіб, ІІІ стадію – 80 осіб, а ІV – 79.

Стаття у форматі PDF

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (83) 2023 р.

Актуальна тема: Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»

Номер: Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (83) 2023 р.

Тактика проведення реконструктивно-відновних втручань постраждалим із вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок

У рамках науково-практичного семінару «Військова медицина в умовах сьогодення», який відбувся у червні цього року, ординатор травматологічного відділення клініки ушкоджень Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України (НВМКЦ «ГВКГ»), майор медичної служби, кандидат медичних наук, доцент Артем Андрійович Лакша спільно з колегами – начальником НВМКЦ «ГВКГ», генерал-майором медичної служби, доктором медичних наук, професором Анатолієм Петровичем Казмірчуком, начальником клініки ушкоджень НВМКЦ «ГВКГ», головним травматологом Збройних сил України, полковником медичної служби, доктором медичних наук, професором Юрієм Олександровичем Ярмолюком та лікарем ортопедом-травматологом НВМКЦ «ГВКГ», доктором медичних наук, професором Олександром Володимировичем Борзих поділився досвідом надання високоспеціалізованої допомоги постраждалим із вогнепальними поліструктурними пораненнями верхніх кінцівок.

Дефіцит вітаміну D у військових: наслідки та шляхи вирішення проблеми

У статті представлено огляд сучасних даних щодо епідеміології та значимості гіповітамінозу D у військовослужбовців. Показано, що недостатність цього мікронутрієнту є одним із головних факторів ризику травматичних ушкоджень, у тому числі стресових переломів, у військовослужбовців. Проаналізовано міжнародний досвід військових медиків стосовно профілактики та лікування недостатності вітаміну D серед військового контингенту.

Інфузійна терапія гострого періоду політравми

Під час проведення «Школи раціональної інфузійної терапії» завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, заслужений лікар України, доктор медичних наук Наталія Василівна Матолінець докладно висвітлила надзвичайно актуальну на сьогодні тему «Інфузійна терапія гострого періоду політравми».

Вогнепальні поранення статевого члена та калитки

Вогнепальні поранення (ВП) зовнішніх статевих органів становлять 50-90% усіх проникаючих поранень сечостатевої системи. Крім того, у військових конфліктах ушкодження зовнішніх геніталій відмічені у 60% випадків поранень урогенітального тракту, спричинених вогнепальною зброєю та уламками вибухових пристроїв, що є основним механізмом проникаючого поранення [1, 9]. Автори публікації проаналізували та систематизували наявні дані стосовно особливостей ведення пацієнтів із вогнепальними пораненнями зовнішніх статевих органів у мирний час та в умовах воєнних дій.

Рабдоміоліз-асоційоване гостре пошкодження нирок: тактика, що рятує життя

8 червня відбулася науково-практична конференція «Військова медицина в умовах сьогодення», присвячена актуальним питанням надання невідкладної та спеціалізованої допомоги хворим і постраждалим в умовах бойових дій. У рамках заходу начальник клініки нефрології Національного військово-медичного клінічного центру (НВМКЦ) «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ), полковник медичної служби Олег Сергійович Колісник доповів про важливі діагностичні аспекти та ефективні лікувальні підходи при рабдоміоліз-асоційованому гострому пошкодженні нирок (РМ-ГПН).

Сучасний погляд на проблему тупої травми серця

Наш геніальний попередник М.І. Пирогов назвав війну «травматичною епідемією». Перефразовуючи образне визначення видатного хірурга, можна сказати, що ХХІ століття стало часом «травматичної пандемії». Зростання травматизму у всьому світі набуло катастрофічних масштабів. Смертність від травм конкурує зі смертністю від онкологічних та інфекційних захворювань, поступаючись лише серцево-судинній патології. Однією з основних причин травматизму нині є, безумовно, війна.

Основні положення Європейського керівництва з лікування масивних кровотеч і коагулопатії внаслідок травми

Кровотеча внаслідок травми та пов’язана з нею коагулопатія залишаються основними причинами поліорганної недостатності та смерті, які можна попередити за умови вчасної діагностики й правильного лікування. До вашої уваги представлено основні положення шостого видання «Європейського керівництва з лікування масивних кровотеч і коагулопатій травматичного генезу», розроблені для спеціалістів, які надають допомогу пацієнтам із кровотечею на початкових етапах лікування. Ключові слова: невідкладна медична допомога, травма, масивна кровотеча, травматична коагулопатія, гемостаз.

Тактика «damage control surgery»:  досвід українських військових хірургів

Питання ефективної медичної допомоги у воєнно-польових умовах гостро постало з початком антитерористичної операції на сході України 2014 року й набуло ще більшої актуальності з моменту повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року. Тактика «damage control surgery» була розроблена та впроваджена в медицину з метою надання найбільш ефективної допомоги тяжкопораненим шляхом скорочення обсягу та травматичності першої операції з остаточним відновленням ушкоджених органів і структур після стабілізації життєво важливих функцій організму.

Сучасна бойова травма нирок

Травми нирок становлять 1-5% усіх травм і поділяються на тупі та проникаючі. На тупу травму припадає найвищий відсоток ушкоджень нирки в мирний час, тоді як вогнепальні та колючі рани зумовлюють більшість проникаючих уражень і загалом поранень нирок під час бойових дій. На науково-практичному семінарі «Всесвітній день нирки – 2023», який відбувся 6 квітня, головний уролог Збройних сил України, полковник медичної служби на базі Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ), кандидат медичних наук Роман Валерійович Гутверт представив доповідь «Сучасна бойова травма нирок», у якій висвітлив не лише теоретичні підходи до ведення пацієнтів із пораненням нирок, а й практичні методи лікування вогнепальних поранень органів заочеревинного простору. Ключові слова: бойова травма нирок, поранення нирки, вогнепальні поранення органів заочеревинного простору, лапаротомія, нефректомія.

Сучасна бойова травма органів сечостатевої системи

На конгресі Асоціації урологів України, що відбувся в 17-18 червня в онлайн-форматі, Головний уролог Міністерства оборони України, професор кафедри урології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Сергій Вікторович Головко представив доповідь «Сучасна бойова травма органів сечостатевої системи».

Інструкція з екстреної профілактики правця*

У період воєнного стану надзвичайно актуальними є питання збереження здоров’я військовослужбовців та профілактики серед них інфекційних хвороб, зокрема правця. Водночас є великий ризик захворюваності на правець і серед цивільного населення.

Оновлені стандарти надання хірургічної допомоги пораненим та цивільному населенню

В умовах війни система охорони здоров’я виконує важливу місію не лише забезпечення медичною допомогою цивільного населення, а й порятунку та реабілітації поранених військовослужбовців. На початку повномасштабного вторгнення довелося приймати невідкладні рішення щодо функціонування української медичної служби. Одним із таких ключових рішень стало питання створення маршруту поранених військових. Цьому питанню було присвячено ряд доповідей провідних українських військових хірургів на науковій конференції «Оновлені стандарти надання хірургічної допомоги пораненим та цивільному населенню» за матеріалами та резолюцією V з’їзду колопроктологів України.

Особливості діагностики та лікування бойової травми кінцівок

Наприкінці минулого року відбулась науково-практична конференція «VI зимова школа з травматології», у рамках якої провідні спеціалісти України в галузі ортопедії та травматології присвятили ряд доповідей проблемам діагностики й лікування бойової травми, зокрема вогнепальних поранень кінцівок, що на сьогодні є надзвичайно актуальною темою для практикуючих лікарів.

Переваги застосування цитиколіну в нейропротекторній терапії при черепно-мозкових травмах

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є одним із найбільш руйнівних типів ушкоджень головного мозку і може призвести до неврологічного та когнітивного дефіциту різного профілю, а в найтяжчих випадках – до смерті. Значну частину глобального тягаря травм становить саме ЧМТ, адже від її наслідки торкаються не лише постраждалого. Удосконалення схем фармакотерапії пацієнтів із ЧМТ є актуальним завданням сучасної медицини, особливо в умовах воєнного стану, коли значно зростає частота травматичного ушкодження головного мозку.

Захист мозку з посттравматичними бойовими ушкодженнями

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є складною мультидисциплінарною медичною та соціальною проблемою, а також однією з провідних причин захворюваності, інвалідності й смертності [1]. В усьому світі >50 млн людей щороку страждають від наслідків ЧМТ [2]; приблизно 3,17 млн осіб, які вижили після ЧМТ, зазнають посттравматичних ускладнень: від неврологічних, психосоціальних проблем до тривалої інвалідності [3].

Стандарти надання кваліфікованої медичної допомоги при бойових ураженнях головного мозку

17-18 березня в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Особливості діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із неврологічною патологією в умовах воєнного часу», під час якої особливу увагу було приділено найпоширенішим і соціально значущим у період воєнного стану захворюванням: черепно-мозковій травмі (ЧМТ) та її наслідкам, мозковому інсульту, інсомнії, тривожним/депресивним розладам. Про стандарти надання кваліфікованої медичної допомоги в разі бойових уражень головного мозку доповіла доцент кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету ім. В.Н. Каразіна, кандидат медичних наук Інна Іванівна Черненко.

Стандарти медичної допомоги «Надання медичної допомоги постраждалим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмі»

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11 липня 2022 року № 1192

Мікробіологічний пейзаж та антибіотикотерапія при мінно-вибуховій травмі

У статті розглянуто сучасні принципи профілактики й лікування інфекційних ускладнень при бойовій травмі. Проаналізовано проблему нераціонального використання антибактеріальних препаратів в умовах зростання резистентності збудників.

Війна та проблема антибіотикорезистентності: комплексні заходи боротьби

Сьогодні антибіотикорезистентність (АБР) зростає до загрозливо високих рівнів у всьому світі. Така поширеність пов’язана з появою нових механізмів стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних засобів, які створюють перешкоди для лікування інфекційних захворювань. Ключовою причиною АБР є нераціональне застосування антибактеріальної терапії. В рамках V Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP, який відбувся під час Всесвітнього тижня поінформованості про антибіотики, провідні світові та вітчизняні експерти обговорили ключові питання боротьби з АБР.

Гостре пошкодження нирок у військовослужбовців при crush-синдромі

Частота компресійного синдрому та гострого пошкодження нирок (ГПН) в умовах бойових дій різко зростає. ГПН у критично тяжких пацієнтів є незалежним фактором ризику летальності, який сягає 40-55% і значно вищий, ніж при сепсисі або інфаркті міокарда. На науково-практичному семінарі «Всесвітній день нирки – 2023», що відбувся 6 квітня, тему «Гостре пошкодження нирок у військовослужбовців при компресійному синдромі під час відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Діагностика, лікування, власний досвід» широко висвітлив начальник Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор Анатолій Петрович Казмірчук. Ключові слова: гостре пошкодження нирок, синдром тривалого стиснення, crush-синдром, замісна ниркова терапія.

Реабілітаційні можливості рефлексотерапії в медичній практиці: розширення діапазону медичної допомоги під час і після війни

Питання медичної реабілітації завжди хвилювало не тільки медичну спільноту, а й усе суспільство; натомість особливо гостро воно постає у наш нелегкий час… Кінець минулого року відзначився подією, присвяченою розширенню реабілітаційних можливостей немедикаментозних та медикаментозних методів, зокрема східної медицини, що є надзвичайно актуальним в умовах сучасності.

Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого.

Бойова травма грудної клітки та її наслідки

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат.

Cтандарт медичної допомоги «Профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень антибактеріальними лікарськими засобами на догоспітальному етапі»

Особливості антибіотикотерапії при мінно-вибуховій травмі

Бойова травма вирізняється тяжкістю та високим ризиком інфекційних ускладнень. Сучасний підхід до менеджменту мінно-вибухових уражень включає оцінку мікробіологічного профілю рани та зважене призначення антибактеріальних препаратів із метою подолання проблеми резистентності збудників. У статті наведено дані з театрів воєнних дій щодо особливостей мікробіологічного пейзажу бойових поранень, а також запропоновано ефективні підходи до профілактики й лікування ранових інфекцій.

Вогнепальне поранення шиї: клінічний випадок

У статті представлено унікальний досвід українських колег щодо хірургічного лікування внаслідок вогнепального поранення структур ротової порожнини у військовослужбовця, який постраждав у ході бойових дій. Поранення призвело до ушкодження тканин шиї, яке виявилося неочікувано легким незважаючи на компактне розташування життєво важливих структур у цій ділянці.

Основні напрямки роботи, інноваційні проекти та досягнення Головного військового клінічного госпіталю в умовах воєнного стану

З огляду на події, які сьогодні відбуваються на території України, якісна медична допомога є основною запорукою збереження життів як цивільного населення, так і військовослужбовців. Ця актуальна тема знайшла відображення у програмі науково-практичного семінару «Військова медицина в умовах сьогодення», який відбувся 8 червня й був присвячений 268-й річниці від дня заснування Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Зокрема, основні напрямки діяльності закладу в умовах воєнного стану окреслив у своєму виступі начальник НВМКЦ «ГВКГ», генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор Анатолій Петрович Казмірчук.