14 березня, 2026
Міжнародний конгрес WAR & HEALTH 2026: синергія влади, бізнесу та медичної спільноти в розширенні горизонту можливостей реабілітації військових і цивільних
22 січня в Україні відбувся міжнародний MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH 2026 – фахова міждисциплінарна платформа, присвячена ключовим викликам системи охорони здоров’я в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Конгрес було проведено під патронатом і за сприяння органів державної влади. Організаторами події виступили Міжнародна благодійна організація «Доброта сердець» спільно з ПВНЗ «Київський медичний університет».
Ініціатором та організатором міжнародного науково-практичного конгресу MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH 2026 є Анна Галета – засновник і директор Міжнародної благодійної організації «Доброта сердець», психолог, PhD, координатор міжнародних гуманітарних і реабілітаційних проєктів, експерт із післявоєнного відновлення та психосоціальної підтримки.
Голова оргкомітету події, засновник МБО «Доброта сердець» Анна Галета
Організація «Доброта сердець» виникла як відповідь на виклики війни та трансформувалася в системну платформу підтримки ветеранів, поранених, людей з інвалідністю та їхніх родин. Її діяльність охоплює медицину, реабілітацію, психологічну допомогу, освіту та міжнародну співпрацю, формуючи цілісну модель повернення людини до гідного життя після травми війни.
Окремий фокус спрямовано на розвиток сучасних реабілітаційних і ментальних програм, міжнародні партнерства з українськими та закордонними клініками, а також освітні ініціативи із захисту прав ветеранів і підготовки фахівців.
У 2024-2025 роках організація реалізувала низку міжнародних заходів у партнерстві з європейськими інституціями, присвячених ментальному здоров’ю та післявоєнній реабілітації.
Філософія «Доброти сердець», за визначенням Анни Галети, полягає у роботі не лише з наслідками війни, а й з майбутнім – через гідність, відповідальність і довгострокові рішення.
Відкрила конгрес голова оргкомітету події, засновник МБО «Доброта сердець» Анна Галета. У своєму вступному слові вона наголосила на гуманітарному вимірі медичної допомоги та ролі громадських ініціатив у підтримці реабілітаційних програм для військових і цивільних. За її словами, реабілітація в умовах війни має розглядатися як комплексний і тривалий процес повернення людини до гідного та повноцінного життя.
Із програмною доповіддю виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він окреслив стратегічні напрями реформування медичної галузі в умовах воєнного часу. Зокрема, було акцентовано увагу на ухваленні закону про реабілітацію, який запровадив мультидисциплінарний підхід і передбачив початок відновлення пацієнта з перших днів стабілізації стану відповідно до міжнародних стандартів Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький
Окремо парламентар зупинився на нещодавно ухваленому законі про систему охорони психічного здоров’я, який заклав принцип «психічне здоров’я в усіх політиках» та наблизив психологічну допомогу до пацієнтів на рівні первинної ланки. Лише за минулий рік понад 260 тис. українців отримали таку підтримку в сімейного лікаря.
Він наголосив, що держава відходить від практики формального відновлення застарілої інфраструктури й реалізує принцип Build Back Better – зведення нових медичних закладів за найкращими світовими стандартами, оснащених сучасним обладнанням і здатних працювати автономно. За даними Міністерства охорони здоров’я України, вже відбудовано 703 об’єкти. Подальша робота Верховної Ради України, за його словами, зосереджуватиметься на реалізації Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, посиленні напрямів фізичної реабілітації та ментального здоров’я, а також підготовці системи до зростання післявоєнних потреб населення.
Учасників конгресу привітав народний депутат України Сергій Рудик, який підтримав ініціативу проведення заходу та долучився до його організації, наголосивши на необхідності безперервного й динамічного розвитку програм реабілітації для військовослужбовців і цивільного населення та підкресливши важливість ефективної взаємодії держави, суспільства, бізнесу, меценатів і професійної медичної спільноти.
Народний депутат України Сергій Рудик
Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько акцентував увагу на системному підході до реабілітації ветеранів і необхідності інтеграції медичної, психологічної й соціальної допомоги в єдині маршрути відновлення.
Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько
В роботі конгресу взяли участь представники академічної медицини та міжнародної спільноти. Президент ПВНЗ «Київський медичний університет», MD, MPA, MSc Олександр Поканевич представив бачення розвитку медичної освіти та підготовки кадрів для роботи в умовах щоразу більшого навантаження на систему охорони здоров’я. Він зазначив, що MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH є лише початком серії міжнародних заходів MedArch, наступні з яких відбудуться в Польщі та Швейцарії за широкою участю міжнародних експертів.
Учасників конгресу також привітали Почесний консул України в Північній Ірландії Алан Мур і координатор допомоги Україні при Союзі українських організацій Австралії Тереса Ляхович, наголосивши на стійкій міжнародній солідарності з Україною.
Важливим змістовним блоком конгресу став науково-клінічний вимір сучасної медицини війни та відновлення. Директор ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» (м. Київ), доктор біологічних наук Олег Ядловський у своїй доповіді розкрив нові можливості пошуку потенційних засобів фармакологічної корекції хронічного запалення, лікування онкологічних та інфекційних захворювань, а також окреслив актуальні напрями доклінічних і клінічних досліджень, які продовжують формувати науково-практичну базу знань навіть в умовах війни.
Академік НАН вищої освіти України, доктор медичних наук, професор Валентина Мойсеєнко актуалізувала необхідність обов’язкової інтеграції у реабілітаційні маршрути військових і цивільних пацієнтів діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на корекцію коморбідних станів як передумову ефективного й сталого відновлення.
Нейрохірург, кандидат медичних наук, керівник відділу ендоскопічної та краніофаціальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова НАМН України» (м. Київ) Андрій Гук презентував змістовну доповідь «Організація нейрохірургічної допомоги під час війни. Український досвід», наповнену показовими клінічними випадками та практичними рішеннями роботи в умовах бойових дій.
Ключовим елементом програми стала дискусійна панель, присвячена викликам медичної та психологічної реабілітації сьогодення, в якій, зокрема, взяли участь народний депутат України Сергій Рудик, академік вищої освіти України Валентина Мойсеєнко, голова Асоціації адвокатів Радмила Гревцова, професор Оксана Копчак, заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.
У фокусі обговорення:
- наслідки бойових дій для фізичного та психічного здоров’я населення;
- зростання потреби в мультидисциплінарних командах реабілітації;
- дефіцит спеціалізованих реабілітаційних центрів і кадрів;
- необхідність стандартизації програм відновлення та їхньої інтеграції у державну систему охорони здоров’я.
Модераторами дискусії виступили Анна Галета та Сергій Коноваленко, які забезпечили фахову координацію обговорення і залучення експертів різних галузей – від клінічної медицини до цифрових технологій.
Своєю чергою, програмна доповідь доктора філософії за освітньо-науковим напрямом «Онкологія», наукового координатора конгресу Сергія Коноваленка присвячувалася цифровим рішенням і новим можливостям комплексної реабілітації, зокрема:
- впровадженню телемедицини та дистанційного моніторингу стану пацієнтів;
- використанню цифрових платформ для супроводу реабілітаційних програм;
- застосуванню штучного інтелекту для персоналізації відновлювального лікування;
- інтеграції медичних, психологічних і соціальних даних в єдині інформаційні системи.
Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри терапевтичної стоматології, пародонтології та дитячої терапевтичної стоматології Оксана Копчак у своїй лекції зосередилася на проблематиці захворювань пародонта у військовослужбовців, які перебувають у групі підвищеного ризику через постійний стрес, фізичні навантаження, нерегулярне харчування, обмежений доступ до засобів гігієни, травми й інфекційні ускладнення. Під час доповіді та подальших дискусій вона запропонувала внести пародонтологічне лікування до пакетів НСЗУ для військових і визначити консервативні протоколи як стандарт допомоги особам, що перебувають на активній службі.
З темою духовної стійкості під час війни виступив капелан і керівник капеланського напряму МБО «Доброта сердець» Андрій Сокол-Черніловський, акцентувавши роль духовного супроводу в реабілітації.
Лекцію про алергічні прояви ПТСР і тактику ведення таких пацієнтів представила доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Валентина Чопяк.
Начальник кафедри військової терапії Української військово-медичної академії (м. Київ), полковник медичної служби, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Галина Осьодло висвітлила питання стравохідних й екстраезофагеальних проявів ГЕРХ, їхні клінічні особливості та сучасні стратегії лікування. Програму продовжила професор кафедри, кандидат медичних наук Мар’яна Селюк, яка представила доповідь щодо метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), її зв’язку з кардіоваскулярною патологією та особливостей дисрегуляції ліпідного обміну.
Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри щелепно-лицьової хірургії та сучасних стоматологічних технологій Андрій Копчак виступив із доповіддю «Досвід лікування вогнепальних поранень обличчя: на шляху до створення національного реєстру», зосередивши увагу на необхідності систематизації клінічного досвіду і створення всеукраїнського реєстру таких випадків. Асистент кафедри Дмитро Філоненко представив доповідь «Щелепно-лицьова ортопедія в реабілітації поранених», присвячену ролі ортопедичних технологій, індивідуалізованих імплантів у відновленні функції та естетики обличчя.
У спільній доповіді «Соціалізація поранених: виклики та можливості» представник бізнес-спільноти, адвокат і меценат Ірена-Марія Острозька-Санґушко й психотерапевт Віталіна Малицька наголосили на стрімкому зростанні потреб у своєчасній та повноцінній реабілітації військових і цивільних, підкресливши, що лише залучення кваліфікованих психологів і психотерапевтів за підтримки держави й бізнесу дозволить сформувати ефективну систему відновлення.
Упродовж роботи конгресу своїм досвідом у форматі онлайн поділилися понад 50 спікерів та експертів з України, Канади, Ізраїлю, США, Австралії, Великої Британії, Чехії, Німеччини, Польщі.
Наостанок представники оргкомітету подякували ректору ПВНЗ «Київський медичний університет» Борису Івнєву за надані конференц-зали й всебічну підтримку в організації міжнародного заходу, а також технічному організатору конгресу – компанії «Юстон Інфо» та її директору Владу Пшеничному за координацію роботи в декількох залах і забезпечення відеотрансляції в умовах блекауту. Трансляцію переглянули понад 8000 лікарів в Україні та за кордоном.
Резюмуючи програму події, голова оргкомітету Анна Галета наголосила, що MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH 2026 став важливим кроком у розвитку професійного діалогу між державою, науковою спільнотою, військовими та громадським сектором. Народний депутат Сергій Рудик підкреслив високий рівень консолідації зусиль навколо теми медичної та психологічної реабілітації.
За результатами роботи конгресу експерти, учасники та партнери ухвалили резолюцію, яка визначає подальші напрями розвитку системи комплексної реабілітації в Україні в умовах війни і післявоєнного відновлення.
Дискусійна панель. Зліва направо: Сергій Коваленко, Сергій Рудик, Руслан Приходько, Оксана Копчак, Радмила Гревцова
Резолюція MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH 2026
Дата: 22 січня 2026 року.
Місце проведення: м. Київ, конференц-зал ПВНЗ «Київський медичний університет».
Організатори: МБО «Доброта сердець», ПВНЗ «Київський медичний університет».
Партнери та підтримка: Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Міністерство охорони здоров’я України, ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» (м. Київ), ДУ «Інститут післядипломної освіти НМУ ім. О. О. Богомольця НАМН України», ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова НАМН України».
У конгресі взяли участь понад 8000 учасників з усіх регіонів України та міжнародні фахівці з Канади, Великої Британії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Чехії, США, Австралії. Було заслухано й обговорено понад 50 доповідей та повідомлень відповідно до тематики конгресу, що охоплювала питання фізичної, психічної, соціальної, духовної реабілітації.
З огляду на стратегічне значення розвитку комплексної реабілітації та з метою впровадження гуманістичних підходів у медичну практику учасники конгресу одностайно ухвалили:
1. Сприяти повноцінному запуску національної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я. Звернути увагу органів державної влади на необхідність практичної реалізації Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» як цілісної системи з переходом від сприйняття реабілітації як продовження лікування до її розуміння як самостійної мультидисциплінарної галузі охорони здоров’я.
2. Ініціювати законодавче врегулювання професій у сфері реабілітації. Рекомендувати оновлення Класифікатора професій із включенням ерготерапевтів, ортезистів, нейропсихологів, кінезіотерапевтів, фахівців із робототерапії, FES та інших спеціалістів, що є необхідною умовою для їхнього легального працевлаштування, фінансування через НСЗУ та розвитку державних і освітніх програм.
3. Сприяти оновленню державних стандартів реабілітації. Підтримати розробку та впровадження Національних стандартів реабілітації на основі МКФ, стандартів WHO, NATO та ЄС, а також створення клінічних маршрутів для ключових категорій пацієнтів, зокрема осіб з ампутаціями, ПТСР, черепно-мозковими травмами та після інсультів.
4. Запровадити інститут реабілітаційного координатора (кейс-менеджера). Рекомендувати впровадження реабілітаційного кейс-менеджера як обов’язкового елемента супроводу ветеранів і цивільних осіб із травмами з метою забезпечення міжвідомчої координації між Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством оборони України, Міністерством соціальної політики та Міністерством освіти і науки України.
5. Посилити міжнародну кооперацію між установами та організаціями, що здійснюють науково-методичну діяльність у сфері реабілітології, шляхом обміну досвідом, проведення спільних досліджень та створення навчальних програм із фокусом на комплексну підтримку пацієнтів.
6. Розширити науково-дослідницьку діяльність з комплексної реабілітації, зокрема в контексті фізичного, психологічного й духовного відновлення поранених військовослужбовців і цивільних осіб відповідно до сучасних міжнародних стандартів та принципів гуманності.
7. Стимулювати міжвідомчу співпрацю Міністерства охорони здоров’я України з організаторами й партнерами конгресу, а також іншими зацікавленими установами й організаціями через створення робочих груп та координаційних рад із питань охорони здоров’я, реабілітації, медичної етики, права та соціальної політики.
8. Підтримати ініціативи щодо розвитку професійної компетенції медичних фахівців:
8.1. Впровадження поетапних навчальних програм для лікарів-реабілітологів, ортопедів-травматологів, щелепно-лицьових хірургів, стоматологів, неврологів, психіатрів та медичних психологів за участю українських і міжнародних експертів.
8.2. Розробка навчальних програм із комплексної реабілітації, що охоплюють фізичну, психологічну і духовну підтримку пацієнтів, з урахуванням сучасних технологій та доказових методик.
8.3. Створення робочої групи експертів і координаційної ради для моніторингу та впровадження навчальних програм.
8.4. Інтеграція пародонтологічного лікування в стандарти НСЗУ для військовослужбовців і розробка консервативних протоколів лікування.
8.5. Створення Національної координаційної ради з лікування та реабілітації пацієнтів із пораненнями щелепно-лицьової ділянки і ведення єдиного реєстру таких пацієнтів.
8.6. Відновлення посади головного щелепно-лицьового хірурга в Медичних силах Міністерства оборони України.
8.7. Перегляд і модернізація системи підготовки щелепно-лицьових хірургів із тривалістю спеціалізації не менше 3 років, включно з навчанням мікрохірургії.
8.8. Створення лабораторій при медичних закладах для виготовлення індивідуальних пацієнтоорієнтованих імплантатів.
8.9. Розробка довготермінової маршрутизації пацієнтів і моніторинг їхнього лікування.
8.10. Рекомендувати центральним органам виконавчої влади, профільним міністерствам, міжнародним партнерам і зацікавленим організаціям ініціювати розробку цифрової платформи для комплексної реабілітації, що забезпечить інтеграцію медичних, психологічних та соціальних сервісів, з метою підвищення ефективності й доступності допомоги.
9. Висловити вдячність депутатам Верховної Ради України, керівництву Міністерства охорони здоров’я України, ПВНЗ «Київський медичний університет», МБО «Доброта сердець», ГО «Асоціація споживачів товарів для здоров’я та дієтичних добавок» та іншим організаторам і партнерам конгресу за активну участь і сприяння в його проведенні.
10. Підтримати намір МБО «Доброта сердець» спільно з партнерами та іншими організаторами продовжити формат Конгресу WAR & HEALTH і розпочати підготовку II конгресу, який планується до проведення в кампусі КМУ (м. Катовіце, Польща) в травні 2026 року.
11. Рекомендувати органам державної влади, професійним асоціаціям, закладам освіти та міжнародним партнерам сприяти поширенню інформації про майбутній конгрес із метою залучення фахівців у галузях медичної та психологічної реабілітації, телемедицини, медичного права, біоетики.
Конгрес підкреслює стратегічну цінність гуманності, турботи та комплексного підходу до реабілітації як ключових пріоритетів сучасної медичної науки і державної політики у сфері охорони здоров’я.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (613), 2026 р
