Кеторолак – оптимальне рішення для фармакотерапії гострого болю в нижній частині спини
Що стосується гострого болю в нижній частині спини, то як в американських (American College of Physicians, 2017), так і в британських рекомендаціях (National Institute for Health and Care Excellence, 2016) основним фармакологічним варіантом лікування є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Систематичний огляд G.C. Machado та співавт. (2017) виявив високоякісні докази (5 рандомізованих контрольованих досліджень, n=814) того, що НПЗП зменшують біль порівняно з плацебо в пацієнтів із гострим болем у попереку (середня різниця – 6,4 бала за 100-бальною шкалою; 95% довірчий інтервал (ДІ) 2,5-10,3).
Профілактика та ведення деменції: звіт Комісії Lancet (2020)
Близько 50 млн людей у світі страждають на деменцію; майже ⅔ з них проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходів (КНСРД). Ця проблема негативно впливає не лише на пацієнтів, а й на членів їхніх родин і економіку.
У загальносвітовому масштабі щорічні витрати оцінюються в 1 трлн доларів США [1]. У 2020 році Комісія Lancet повторно розглянула найновіші докази й оновила рекомендації 2017 року.
COVID-19 і психоемоційні розлади: роль нейротрансмітерів, можливості профілактики та лікування
Одночасно з поширенням пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) зростає кількість осіб, які відчули на собі тягар довготривалих наслідків для здоров’я після одужання. Не всі реконвалесценти з негативним тестом на SARS-CoV‑2 повністю позбулися симптомів. У багатьох відзначаються залишкові явища, зокрема виснаження, біль у кістках і суглобах, серцебиття, головний біль, запаморочення та безсоння. Страх перед ускладненнями хвороби, вимушена соціальна ізоляція й невпевненість у майбутньому роблять свій внесок, спричиняючи тривожні та стресові розлади. Крім психосоціального стресу, пов’язаного з пандемією, науковці вивчають
прямі ефекти вірусу SARS-CoV‑2 на центральну нервову систему (ЦНС) [1, 2].
Сучасна антигіпертензивна терапія: можливості церебропротекції
3-5 листопада 2020 р. під егідою Всеукраїнської антигіпертензивної асоціації відбулася традиційна науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні». Серед багатьох доповідей, які прозвучали під час симпозіуму,
значний інтерес в онлайн-слухачів викликав розбір клінічного випадку, що представили відразу два спеціалісти – кардіолог і невролог.
COVID‑19 и новый международный консенсус по определению смерти мозга
Проблема определения смерти мозга / смерти на основании неврологических критериев (brain death / death by neurological criteria – BD/DNC) находится под пристальным вниманием медиков (интенсивистов, неврологов, нейрохирургов), медицинских чиновников разных (вплоть до национального и международного) уровней, юристов, законодателей, руководителей религиозных конфессий, общества в целом. Особенное значение она приобрела в связи с развитием трансплантологии и формированием соответствующих законов (в частности, в Украине) [1, 2].
Унікальні можливості телмісартану в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією
Сучасна терапія пацієнтів із серцево-судинною патологією має бути спрямована не тільки на досягнення цільових значень рівня артеріального тиску (АТ), а й на зниження рівня серцево-судинного ризику.
Для поліпшення довгострокової захворюваності та смертності в популяції пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) рекомендується використовувати препарати з доведеною здатністю щодо захисту від розвитку як фатальних, так і нефатальних ускладнень, віддаючи перевагу лікарським засобам із найсильнішою доказовою базою, отриманою в клінічних дослідженнях і великих метааналізах наукових даних.
COVID‑19 та артеріальна гіпертензія: що відомо на початок 2021 року?
Серед усіх захворювань глобальний внесок артеріальної гіпертензії (АГ) у втрату років здорового життя є найбільшим. Ще на початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) було отримано свідчення того, що пацієнти з АГ мають тяжчий перебіг коронавірусної інфекції, та висловлювалася думка, що цей зв’язок може бути зумовлений застосуванням деяких антигіпертензивних препаратів (АГП). Відтоді були виконані численні дослідження та метааналізи, котрі дали змогу краще зрозуміти роль АГ й АГП у пацієнтів із COVID‑19. У цьому огляді наведено останні докази, що відповідають на важливі запитання щодо ведення АГ у контексті COVID‑19.
Хронічна серцева недостатність у хворих на ЦД 2 типу: нові рекомендації
Наприкінці січня відбулося онлайн-засідання громадської організації «Придніпровська асоціація лікарів-інтерністів», присвячене коморбідній патології у хворих на цукровий діабет (ЦД), а також іншим проблемам внутрішньої медицини, в якому взяв участь завідувач кафедри терапії, кардіології та сімейної медицини ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», член Ради Всеукраїнської асоціації кардіологів України (ВАКУ), доктор медичних наук, професор Валерій Аркадійович Потабашній, виступивши з доповіддю «Особливості лікування серцевої недостатності в пацієнтів із цукровим діабетом: огляд рекомендацій ВАКУ 2020 року».
Івабрадин: нові горизонти в лікуванні стабільної ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності
Торік у березні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно оголосила пандемію COVID‑19. В осіб із коронавірусом, як і з іншими інфекціями дихальних шляхів, можливе підвищення ризику розвитку ішемічного інсульту. Ґрунтуючись на консенсусних висновках експертів із 18 країн, A. Qureshi et al. представили вичерпні практичні рекомендації на допомогу клініцистам у веденні дорослих пацієнтів із гострим ішемічним інсультом та підтвердженою або підозрюваною інфекцією COVID‑19. Документ розроблений на основі систематичних оглядів літератури, наявних рекомендацій щодо ведення хворих на інсульт із метою узагальнення доступних...
Фітотерапія – альтернатива антибіотикам у лікуванні неускладненого гострого циститу в жінок
14-15 листопада 2020 р. під час Всесвітнього тижня правильного застосування антибіотиків відбувся третій Міжнародний конгрес «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resistance STOP!». У заході взяли участь провідні експерти з різних країн, які розглянули проблему зниження ефективності антибіотиків і нові підходи в боротьбі з антибіотикорезистентністю.
Діагностика спадкового ангіоневротичного набряку в Україні: складний шлях поневірянь тривалістю в десятки років
Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – рідкісне потенційно загрозливе для життя захворювання, що характеризується нападами шкірного та підслизового набряку. Патофізіологічним підґрунтям САН є абсолютний або відносний дефіцит білка-інгібітора
С1-естерази (С1-інгібітора) через мутацію гена SERPING1. Унаслідок цих змін спостерігається відсутність гальмування природної активації системи комплементу та калікреїн-кінінової системи, що й зумовлює інтенсивний набряк шкіри та слизових оболонок.
Парадигма брендів і генериків: погляд клінічного фармацевта
Сучасна медико-фармацевтична галузь живе в епоху глобальних змін. Хоча зміни – це невід’ємна частина будь-якої сфери життя, саме фармацевтичний сектор у 2020 році був змушений швидко адаптуватися до нових умов, які поставила перед нами пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19). Підвищений попит на ліки та їх використання off-label, необхідність вакцинації, біоаналоги, незвична увага до виробів медичного призначення, інтернет-броні препаратів, вітамінний бум і періодичний дефіцит життєво важливих лікарських засобів – це перелік лише деяких труднощів, які переживає фармацевтичний сектор.
