Алгоритм діагностики та лікування кашлю у дітей
Клінічні рекомендації
31 грудня, 2020
Кашель є однією з найчастіших скарг, з якою батьки дитини звертаються до педіатра чи сімейного лікаря. Особливо гостро питання діагностики та лікування кашлю у дітей постало у зв’язку з пандемією COVID-19, адже кашель є одним із тривожних симптомів імовірного інфікування.
Лікарі та батьки вимагають від МОЗ ліків, міжнародного протоколу і регіональних відділень в Україні для дітей із хворобою Дюшена
Дистрофія Дюшена внесена до Переліку рідкісних (орфанних) захворювань, затвердженого наказом № 778 Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 27 жовтня 2014 року. Тому, відповідно до законодавства України, хворі із таким діагнозом користуються тими самими гарантіями державної підтримки для забезпечення необхідної терапії, як і інші пацієнти з орфанними захворюваннями. Хвороба Дюшена є тяжким прогресуючим захворюванням, що має незворотні наслідки для пацієнтів.
Погляд експерта на проблему ведення дітей із синдромом циклічного блювання
Думка фахівця
31 грудня, 2020
Питання, які стосуються функціональних порушень органів травлення у дітей, є дуже дискусійними. Відсутній єдиний погляд не лише на етіологію, патогенез та лікування цієї патології, але й на термінологію. Одним із функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей є синдром циклічного блювання (cyclic vomiting syndrome, СVS), описаний ще у 1882 р. педіатром S. Ge. Сьогодні СVS розглядають як поліетіологічне захворювання, в основі якого лежить порушення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та мітохондріальна дисфункція.
Гостра ревматична лихоманка та хронічна ревматична хвороба серця
Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) – це постінфекційне ускладнення стрептококового тонзиліту, синуситу, фарингіту у вигляді системного запального захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією патологічного процесу в серцево-судинній системі, суглобах, із можливим залученням інших органів. Розвивається у схильних до цієї патології людей як патологічна імунна відповідь на антигени β-гемолітичного стрептокока групи А на тлі перехресної реактивності з подібними аутоантигенами уражених тканин (феномен молекулярної мімікрії).
Тактика ведення дітей із гострим середнім отитом
Гострий середній отит (ГСО) – найчастіше бактеріальне захворювання в амбулаторній практиці отоларингологів і педіатрів та основна причина призначення антибактеріальної терапії дітям. В еру глобальної боротьби з антибіотикорезистентністю рішення про призначення антибіотика має бути обґрунтованим, а лікарський засіб – володіти протимікробною дією проти збудника інфекційного захворювання.
Вітамін D та інфекції дихальних шляхів
Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) широко розповсюджені в усьому світі й є причиною значної смертності. У 2010 р. від ІДШ померло 2,8 млн людей (R. Lozano et al., 2013). Лікування ІДШ зазвичай симптоматичне, у деяких випадках застосовується етіотропна терапія (противірусні засоби при грипі, антибіотики – при підтвердженій бактеріальній інфекції). Однак формування резистентності збудників до існуючих етіотропних препаратів обмежує їх широке застосування. Таким чином, необхідні нові способи запобігання або поліпшення перебігу ІДШ; забезпечити такий інноваційний підхід може модуляція імунної відповіді організму.
Семейство пробиотиков FloraChamp для применения у лиц с заболеваниями органов пищеварения
Целью Форума экспертов являлось рассмотрение состояния проблемы нарушений кишечной микробиоты у лиц с заболеваниями органов пищеварения, а также перспектив применения пробиотических продуктов FloraChamp у детей младшего возраста с коликами, у детей с диареей различного происхождения, в том числе с ротавирусной диареей, у взрослых и подростков с СРК, у взрослых и подростков с инфекцией Helicobacter pylori в Украине.
Актуальні питання діагностики, профілактики та лікування COVID-19 у дітей
Вже більше ніж півроку Україна перебуває у стані пандемії COVID-19. Весь цей час у нашій країні з періодичними послабленнями та посиленнями триває адаптивний карантин. І якщо на самому початку пандемії новий коронавірус був мало вивченим, тому досвіду його лікування бракувало по всьому світу, то зараз ситуація дещо змінилася. Найновіша та найактуальніша інформація про нову коронавірусну інфекцію від провідних фахівців в галузі педіатрії була представлена 3 жовтня 2020 року на майстер-курсі PedSMART Online «COVID-19: що нового?».
Метаболічна корекція ацетонуричного синдрому у дітей
Одним з актуальних питань у практиці лікаря-педіатра, що сьогодні потребує особливої уваги, є забезпечення оптимального патогенетично обґрунтованого підходу до корекції метаболічних станів, які супроводжуються ацетонемією та ацетонурією. Ефективність ведення пацієнтів із ацетонуричними кризами насамперед залежить від забезпечення достатньої регідратації, адекватної підтримки водно-електролітного балансу клітин і тканин та повноцінного відновлення енергетичного балансу в організмі шляхом стимуляції процесів, які протікають у циклі трикарбонових кислот.
Стратегія ведення пацієнта зі спадковим ангіоневротичним набряком
Рецидивуючий ангіоневротичний набряк – це патологічний стан, при якому епізоди раптового набряку чергуються з безсимптомними періодами. Сучасні уявлення про його патогенез є підставою для впровадження принципово нового підходу до діагностики та лікування хворих із рецидивуючим ангіоневротичним набряком, у яких специфічна алергодіагностика, елімінаційні дієти тощо втрачають свою цінність.
Аутозапальні захворювання у практиці педіатра
Імунна система є однією з базових та основних систем людського організму і забезпечує його життєдіяльність та захист від найрізноманітніших збудників та захворювань. Але трапляються випадки, коли ця система дає збій і стає агресивною до тканин власного організму. До групи такої патології належать аутозапальні захворювання (АЗ) – вроджені хвороби, які виникають внаслідок моногенних мутацій. 24 вересня 2020 року Всеукраїнська асоціація дитячої імунології провела вебінар, присвячений АЗ, у якому взяли участь провідні українські та закордонні фахівці. Захід став надзвичайно корисним для педіатрів, сімейних лікарів, інфекціоністів, імунологів, ревматологів та анестезіологів.
Українсько-польський досвід у лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів
Останнім часом у зв’язку з поширеністю коронавірусної інфекції можливість обміну досвідом між лікарями дещо обмежується. Проте, незважаючи на всю складність епідемічної ситуації у країні, українські вчені продовжують співпрацю з фахівцями з інших країн світу в онлайн-режимі. За підтримки Польської академії наук (ПАН) в Україні 25 вересня 2020 року в режимі онлайн-трансляції відбувся українсько-польський науково-практичний симпозіум «Сучасні погляди на лікування захворювань верхніх дихальних шляхів».
