Головна Статті

 
 
 
Кишечно-мозговая ось, микрофлора кишечника и их связь с развитием ожирения

24 квітня, 2020

Ожирение – ​это глобальная эпидемия, представляющая значительную социоэкономическую проблему для систем здравоохранения. Она особенно актуальна в таких странах, как Австралия, США, Великобритания и Канада. Ожирение развивается вследствие нарушения баланса между потребляемой и расходуемой энергией, когда объем потребляемой энергии превышает объем расходуемой. Современные неинвазивные методы лечения в борьбе с ожирением малоэффективны, демонстрируя, что это более многогранное и комплексное состояние, чем считали раньше. Это привело к увеличению количества исследований энергетического гомеостаза и к открытию системы двунаправленной связи, известной как кишечно-мозговая ось.
Альтернативные гликированному гемоглобину маркеры контроля СД

24 квітня, 2020

Сахарный диабет (СД) – это хроническое метаболическое заболевание, вызванное абсолютной или относительной недостаточностью инсулина, нарушением чувствительности тканей к инсулину, что проявляется гипергликемией. В настоящее время заболеваемость СД приобрела характер эпидемии и является проблемой для здравоохранения во всем мире. На сегодня, согласно статистическим данным, 415 млн человек болеют СД. По прогнозу Международной федерации диабета (IDF), к 2040 г. количество больных составит 642 млн.
Порівняльна ефективність і безпека лінагліптину та глімепіриду в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та високим кардіоваскулярним ризиком

24 квітня, 2020

Вибір препарату для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу заснований не тільки на ефективності лікарського засобу в зниженні рівня глюкози крові, але й на його безпеці, тобто чи впливає прийом препарату на ризик розвитку гіпоглікемії, на стан серцево-судинної системи (ССС) і вагу. Важливу роль у цьому виборі грає також і вартість. Згідно з усіма міжнародними гайдлайнами препаратом першої лінії в терапії ЦД є метформін. За його недостатньої ефективності в якості монотерапії можуть бути призначені препарати другої лінії, з яких найчастіше використовується сульфонілсечовина (СС) (глімепірид) та інгібітори дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4).
SARS-CoV-2/COVІD-19: генетичні аспекти рецепції, факторів ризику, медичної допомоги

23 квітня, 2020

Коронавіруси, РНК-віруси сімейства Coronaviridae, можуть зумовлювати респіраторні, кишкові, печінкові та неврологічні порушення в різних видів ссавців. У людських популяціях віруси цього сімейства спричиняють 5-10% гострих респіраторних захворювань. Припускається, що 2% населення є здоровими носіями.
Практичний підхід до ведення онкологічних хворих під час пандемії COVID-19

23 квітня, 2020

Виникнення хвороби, зумовленої коронавірусом 2019 (COVID‑19), спричинило глобальну надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров’я. У грудні 2019 р. спалах респіраторного захворювання, спричинений новим коронавірусом, вперше був виявлений у Китаї і відтоді поширився на понад 150 країн [1]. Інфекція отримала назву тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу‑2 (SARS-CoV‑2). Вона має філогенетичну схожість з SARS-CoV‑3, що викликала пандемію SARS у 2002 р. [2]. Цей новий тип респіраторного захворювання характеризується швидкою передачею від людини до людини, досягнувши рівня пандемічного поширення [3]. Сьогодні немає лікарських препаратів, що діють безпосередньо на збудника, або вакцин і, ймовірно, не існує імунітету у населення.
COVID-19: відповіді фахівців Британського товариства ревматологів на найчастіші запитання лікарів‑ревматологів

23 квітня, 2020

Члени Британського товариства ревматологів (BSR) отримують безліч запитань від лікарів‑ревматологів щодо COVID-19 (коронавірусної хвороби) та пов’язаного з нею ризику для здоров’я своїх пацієнтів, адже наразі для населення Великої Британії він є високим. Рекомендації призначені для лікарів, ґрунтуються на даних низки джерел й оновлюються з розвитком ситуації. Пацієнтам доцільніше звертатися до свого лікаря, якщо вони потребують додаткової інформації стосовно того, чи належить їхній стан до категорії підвищеного ризику, або порад щодо вжиття необхідних запобіжних заходів. Versus Arthritis (найбільша благодійна організація Великої Британії, що займається підтримкою людей з артритом) підготувала настанови для лікарів і пацієнтів, у якій можна знайти чіткі відповіді на найчастіші запитання.
Клінічні рекомендації з ведення пацієнтів із ревматологічними захворюваннями під час пандемії коронавірусу

23 квітня, 2020

Нам як лікарям слід дотримуватися національних і місцевих рекомендацій та саме сьогодні кожен із нас повинен усвідомлювати загальну відповідальність щодо коронавірусу. Водночас перед нами є певний обов’язок – ми маємо зробити все для того, щоб така важлива сфера медицини, як ревматологія продовжувала розвиватися, при цьому не ускладнюючи роботу Національної служби охорони здоров’я Англії. Ми повинні взаємодіяти з тими, хто готовий на місцевому рівні реагувати на наші дії. Можливо, нам доведеться працювати не за нашими професійними напрямами, здобуваючи новий досвід. Генеральна медична рада вже висловила свою підтримку та готова співпрацювати з нами у виняткових обставинах, імовірність виникнення яких все ж таки існує: www.gmc-uk.org/news/news-archive/how-we-will-continue-to-regulate-in-light-of-novel-coronavirus
Порівняльна ефективність левоцетиризину та дезлоратадину в пацієнтів з алергічним ринітом, асоційованим із сенсибілізацією на пилок кедра: рандомізоване подвійне сліпе дослідження

22 квітня, 2020

Алергічний риніт (АР) не вважається тяжкою патологією, проте може значуще знижувати якість життя пацієнтів – ​порушує сон, ускладнює навчання, зменшує працездатність тощо [8, 9]. Зростає поширеність АР і в Японії, а на АР, ассоційований із сенсибілізацією до пилку японського кедра (Japanese cedar pollen (JCP)-induced allergic rhinitis), хворіє понад 26% популяції [7]. У терапії АР зазвичай використовують антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління (антагоністи Н1- рецепторів). Ця група лікарських засобів, завдяки швидкому початку дії, тривалості ефектів та високому профілю безпеки, відіграє ключову роль у симптоматичному лікуванні АР [10].
Левоцетиризин – ​золотий стандарт лікування гострої та хронічної кропив’янки

22 квітня, 2020

Кропив’янка – ​поширене дерматологічне захворювання, для якого характерні інтенсивний свербіж і уртикарна висипка. Ця патологія може виникати в людей будь-якого віку й статі: приблизно 20% світової популяції мали у своєму житті хоча б один епізод кропив’янки. Залежно від тривалості симптомів виділяють гостру (≤6 тиж) та хронічну (≥6 тиж) форми захворювання.
Ефективність лікування рецидивуючого пієлонефриту з використанням препарату Канефрон® Н у хворих зі зниженою функцією нирок

22 квітня, 2020

Обстежено 69 пацієнтів із загостренням хронічного пієлонефриту зі зниженою функцією нирок і швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) від 89 до 60 мл/хв/1,73 м2.
Фитотерапия острого бронхита с позиций доказательной медицины

21 квітня, 2020

При лечении пациента с неосложненным ОБ врач нередко сталкивается с такой проблемой: с одной стороны, необходимо смягчить симптомы у конкретного пациента, а с другой – ​важно учитывать безопасность и экономическую целесо­образность при назначении того или иного препарата. Cегодня лидирующие позиции в лечении многих заболеваний все чаще занимают современные фитопрепараты. Примером этому служит использование при остром бронхите (ОБ) комбинированного растительного препарата Бронхипрет®, чьи эффективность и безопасность подтверждены результатами клинических исследований.
Ефективність та безпека препарату Тонзипрет® у дітей з позиції сучасної концепції фітомедицини

21 квітня, 2020

Автори:
Питання раціональної терапії запальних захворювань горла у дітей було розглянуто у рамках ХХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання), присвяченої 75-річчю кафедри педіатрії № 2 НМУ ім. О.О. Богомольця, яка відбулася у м. Львів.