Селен та прееклампсія: глобальні перспективи
У статті представлено сучасні уявлення стосовно взаємозв’язку між споживанням селену та ризиком розвитку прееклампсії. Результати численних досліджень свідчать, що прийом добавок селену під час гестації сприяє зниженню ризику розвитку гіпертензивних розладів у вагітних.
Ключові слова: прееклампсія, ендогенна антиоксидантна активність, концентрація селену, дефіцит селену та йоду.
Чи завжди слід використовувати антибактеріальні засоби після уродинамічних досліджень у пацієнтів групи високого ризику?
У дослідженні оцінювали ефективність фітотерапевтичного препарату (Канефрон Н) у запобіганні інфекціям сечовивідних шляхів (ІСШ) після проведення уродинамічних досліджень (УДД) у жінок із групи високого ризику. Фактори ризику ІСШ включали: вік >70 років, збільшений об’єм залишкової сечі (>100 мл), наявність в анамнезі рецидивуючих ІСШ, пролапс тазових органів ІІ ступеня і вище за шкалою POP-Q та нейрогенний сечовий міхур. Після УДД пацієнтки отримували або одноразову пероральну дозу фосфоміцину трометамолу (3 г), або фітопрепарат, що містить екстракти трави золототисячника, кореня любистку та листя розмарину (5 мл перорально 3 рази на добу протягом 1 тижня).
Репродуктивні порушення у пацієнток із гіперпролактинемією на прикладі клінічних випадків
У реферативному огляді представлено основні епідеміологічні дані, причини та особливості діагностики гіперпролактинемії. На прикладі клінічних випадків продемонстровано важливість диференційованого підходу до ведення таких хворих.
Ключові слова: пролактин, гіперпролактинемія, пролактинома, безпліддя, каберголін.
Гестаційний цукровий діабет: особливості діагностики в питаннях та відповідях
Гестаційний цукровий діабет є значущою медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу. Світове медичне співтовариство розглядає гестаційний діабет (ГД) як пріоритетний напрямок у справі охорони здоров’я матері та дитини. Попередження ГД, його вчасний скринінг та діагностика, якомога більш раннє ефективне лікування, профілактика ускладнень вагітності й тяжких хронічних захворювань у матері та дитини в подальшому є важливими завданнями надання медичної допомоги цій категорії хворих.
Ефективність препаратів Vitex agnus-castus у лікуванні циклічної масталгії
Циклічна масталгія (ЦМ) – один із найпоширеніших передменструальних розладів у жінок 20-50 років. Приблизно 80% пацієнток репродуктивного віку скаржаться на ЦМ різного ступеня тяжкості (Carmichael, 2008). Масталгія – це болісне відчуття у грудях, яке називають циклічним, оскільки воно триває від середини лютеїнової фази до її завершення й, імовірно, є проявом латентної гіперпролактинемії (Bone еt Mills, 2013). Гіперсекреція пролактину гіпофізом перед менструацією або у відповідь на щоденні стресові подразники може виникати внаслідок недостатньої інгібуючої дії дофаміну, що регулює виділення цього гормону (Wuttke et al., 2003).
Ведення пацієнтів з функціональною диспепсією: нові розробки та актуальні рекомендації
Диспепсія – одна з найпоширеніших скарг з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Кожну п’яту людину в світі хоча б один раз турбувала ця проблема. Проте лише 40% з цих людей звертаються до сімейного лікаря. Й усього 15% із них звертаються потім до вузького спеціаліста для подальшого обстеження та лікування.
Дисменорея у підлітків
У статті описано форми, етіологію, патогенез та клінічну картину дисменореї у дівчат-підлітків. Представлено тактику обстеження хворих, а також особливості диференціальної діагностики дисменореї. Подано алгоритм лікування пацієнток цієї категорії. Нестероїдні протизапальні препарати слід вважати першочерговими засобами для полегшення болю у підлітків. Також при дисменореї патогенетично виправданою є гормональна терапія (гестагени, комбіновані оральні контрацептиви).
Ключові слова: дисменорея, дівчата-підлітки, нестероїдні протизапальні препарати, гестагени.
Клінічні рекомендації Української гастроентерологічної асоціації із ведення пацієнтів з диспепсією
Диспепсія – це один з найбільш поширених симптомокомплексів, що зустрічаються у практиці внутрішньої медицини. Диспепсія є глобальною проблемою, проте її розповсюдженість суттєво відрізняється у різних регіонах. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі мають близько 20% населення, у різних країнах вони є причиною 4-10% усіх звернень за медичною допомогою. Загалом захворюваність на диспепсію є вищою у західних популяціях порівняно зі східними.
Медикаментозне ураження печінки: епідеміологія, клінічні прояви, діагностичні критерії та принципи лікування
Печінці належить провідна роль у процесах біотрансформації лікарських засобів. Вона є першим органом, який реагує на побічні явища унаслідок застосування препаратів. Сьогодні згідно з реєстром LiverTox®, що містить інформацію про підтверджену гепатотоксичність лікарських засобів, відомо більше ніж 1000 медикаментів, біологічно активних добавок (БАД), фітопрепаратів, які викликають медикаментозне ураження печінки (МУП) [12]. З кожним роком перелік цих препаратів зростає [2, 18].
Ефективність використання препарату Гептрал® у лікуванні коморбідної патології печінки
19 лютого 2020 року за ініціативи компанії Abbott відбулася науково-практична конференція у форматі телемосту «Місце адеметіоніну в лікуванні коморбідної патології печінки» за участю практичних лікарів з вісімнадцяти міст України та інших країн. З привітаннями до учасників конференції звернувся головний модератор заходу директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», доктор медичних наук, професор Степанов Юрій Миронович. Він також звернув увагу присутніх на актуальність питань діагностики та ефективного лікування захворювань печінки на тлі супутньої патології.
Вісцероптоз: сучасні уявлення та підходи до діагностики
Під час роботи з гастроентерологічними пацієнтами ми неодноразово спостерігали випадки, коли людина довго відвідує різних лікарів, проходить низку обстежень, на підставі висновків яких звучать досить тривіальні діагнози на кшталт патології стравоходу, гастродуоденальної зони, жовчовивідних шляхів або кишечнику. Проте відповідне лікування не веде до покращення стану хворого. Застосування сучасних препаратів, що зазвичай усувають клінічні симптоми, які викликають неспокій, не дає бажаного результату. У зв’язку з цим нам хотілося б розглянути наступний клінічний випадок та його обговорення.
Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні нападів мігрені: у фокусі напроксен
Поширеність мігрені серед чоловіків становить приблизно 8%, серед жінок – 12-15%, і це означає, що зазначене захворювання є одним із найрозповсюдженіших на первинній ланці медичної допомоги (Diener H. C. et al., 2008). Цей хронічний розлад характеризується рецидивуючими нападами пульсуючого однобічного головного болю, що часто супроводжується нудотою і блюванням, фото- та фонофобією. Приблизно в кожного п’ятого пацієнта мігренозним болям передує аура у вигляді минущих неврологічних симптомів, найчастіше – миготливих скотом (Pardutz A., Schoenen J., 2010).
