Головна Статті

 
 
 
Клінічні рекомендації Української гастроентерологічної асоціації із ведення пацієнтів з диспепсією

1 травня, 2020

Диспепсія – це один з найбільш поширених симптомокомплексів, що зустрічаються у практиці внутрішньої медицини. Диспепсія є глобальною проблемою, проте її розповсюдженість суттєво відрізняється у різних регіонах. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі мають близько 20% населення, у різних країнах вони є причиною 4-10% усіх звернень за медичною допомогою. Загалом захворюваність на диспепсію є вищою у західних популяціях порівняно зі східними.
Медикаментозне ураження печінки: епідеміологія, клінічні прояви, діагностичні критерії та принципи лікування

30 квітня, 2020

Печінці належить провідна роль у процесах біотрансформації лікарських засобів. Вона є першим органом, який реагує на побічні явища унаслідок застосування препаратів. Сьогодні згідно з реєстром LiverTox®, що містить інформацію про підтверджену гепатотоксичність лікарських засобів, відомо більше ніж 1000 медикаментів, біологічно активних добавок (БАД), фітопрепаратів, які викликають медикаментозне ураження печінки (МУП) [12]. З кожним роком перелік цих препаратів зростає [2, 18].
Ефективність використання препарату Гептрал® у лікуванні коморбідної патології печінки

30 квітня, 2020

19 лютого 2020 року за ініціативи компанії Abbott відбулася науково-практична конференція у форматі телемосту «Місце адеметіоніну в лікуванні коморбідної патології печінки» за участю практичних лікарів з вісімнадцяти міст України та інших країн. З привітаннями до учасників конференції звернувся головний модератор заходу директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», доктор медичних наук, професор Степанов Юрій Миронович. Він також звернув увагу присутніх на актуальність питань діагностики та ефективного лікування захворювань печінки на тлі супутньої патології.
Вісцероптоз: сучасні уявлення та підходи до діагностики

30 квітня, 2020

Під час роботи з гастроентерологічними пацієнтами ми неодноразово спостерігали випадки, коли людина довго відвідує різних лікарів, проходить низку обстежень, на підставі висновків яких звучать досить тривіальні діагнози на кшталт патології стравоходу, гастродуоденальної зони, жовчовивідних шляхів або кишечнику. Проте відповідне лікування не веде до покращення стану хворого. Застосування сучасних препаратів, що зазвичай усувають клінічні симптоми, які викликають неспокій, не дає бажаного результату. У зв’язку з цим нам хотілося б розглянути наступний клінічний випадок та його обговорення.
Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні нападів мігрені: у фокусі напроксен

30 квітня, 2020

Поширеність мігрені серед чоловіків становить приблизно 8%, серед жінок – 12-15%, і це означає, що зазначене захворювання є одним із найрозповсюдженіших на первинній ланці медичної допомоги (Diener H. C. et al., 2008). Цей хронічний розлад характеризується рецидивуючими нападами пульсуючого однобічного головного болю, що часто супроводжується нудотою і блюванням, фото- та фонофобією. Приблизно в кожного п’ятого пацієнта мігренозним болям передує аура у вигляді минущих неврологічних симптомів, найчастіше – миготливих скотом (Pardutz A., Schoenen J., 2010).
Формування й оптимальна корекція зовнішньосекреторної панкреатичної недостатності у дітей

30 квітня, 2020

Основною особливістю дитячої гастроентерології порівняно з лікуванням захворювань травного тракту у дорослих є те, що педіатри, на відміну від лікарів-терапевтів, значно обмежені у виборі як діагностичних методик, так і лікарських препаратів, оскільки не всі підходи, які використовуються в гастроентерологічній практиці у дорослих, можна застосувати у дітей. І особливо яскраво ці відмінності проявляються при захворюваннях підшлункової залози (ПЗ).
Врожденные и приобретенные нарушения гемостаза

29 квітня, 2020

Гемофилия – это наследственное заболевание, проявляющееся недостаточностью факторов свертываемости крови VIII (гемофилия типа А) или IX (типа В). Болезнь имеет Х-сцепленный тип наследования (рис. 1). Таким образом, подавляющее большинство больных гемофилией – мужского пола (у некоторых девочек могут появляться симптомы).
Хронічний коронарний синдром у 2020 році: чи потрібні сьогодні нітрати?

29 квітня, 2020

У рамках І Міжнародного конгресу «Від народження до зрілості: міждисциплінарний підхід у збереженні здоров’я людини» (3-5 квітня) доктор медичних наук, професор ­Тетяна ­Анастасіївна ­Хомазюк (ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України») представила експертну думку щодо нової концепції хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС) – хронічного коронарного синдрому (ХКС) – і ролі органічних нітратів у стратегіях лікування стенокардії. Пропонуємо нашим читачам огляд цієї теми у форматі «запитання – відповідь».
Пацієнт із цукровим діабетом на прийомі у невролога

29 квітня, 2020

У лютому 2020 року в Києві розпочала роботу «Школа ендокринолога» – ​сучасний науково-освітній простір для поглибленого вивчення, спілкування, обміну досвідом та підвищення кваліфікації фахівців з ендокринології. У межах співпраці та надання спільних консультацій ендокринологів і неврологів доцент ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», к. мед. н. Тетяна Вікторівна Юдіна розглянула аспекти лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) із неврологічною симптоматикою. До вашої уваги представлено огляд її доповіді.
Дієтичні добавки: критерії вибору

29 квітня, 2020

У ході епідеміологічних досліджень доведено, що для населення Україні характерний полінутрієнтний дефіцит [3, 8], здатний призводити до несприятливих наслідків для здоров’я [28]. З огляду на це, застосування засобів, що містять у концентрованому вигляді необхідні для організму мікронутрієнти – ​дієтичних добавок (ДД), набуває науково-практичного значення. У зв’язку з цим треба відповісти на деякі конкретні питання: на які критерії доцільно орієнтуватися при виборі ДД? як вибрати дійсно якісний продукт, потрібний у тому чи іншому випадку? Певні труднощі пов’язані з тим, що ДД продають в аптеках і магазинах без рецепта, що фактично виключає лікаря із процесу їх призначення та перекладає відповідальність за вибір на пацієнта.
Ускладнення цукрового діабету: синдром діабетичної стопи

29 квітня, 2020

Синдром діабетичної стопи (СДС) – ​одне з найтяжчих ускладнень цукрового діабету (ЦД). СДС поєднує патологічні зміни периферичної нервової системи, артеріального та мікроциркулярного русла, кістково-суглобового апарату стопи, що є безпосередньою причиною розвитку чи наявності виразково-некротичних процесів і гангрени стопи. Виразкова діабетична стопа вважається складною проблемою у хворих на ЦД. Ішемія, невропатія та інфекція – ​три патологічних компоненти, які призводять до ускладнень, і доволі часто вони спостерігаються разом як свого роду етіологічна тріада. Нейропатія та ішемія є ініціаторами, тоді як інфекція – ​в основному наслідком. Крім того, загоєння нейроішемічної виразки ускладнюється мікросудинною дисфункцією. Отже, поріг реваскуляризації нейроішемічних виразок має бути нижчим, ніж для лише ішемічних.
Монотерапія метформіном значно зменшує товщину епікардіальної жирової тканини у хворих на цукровий діабет 2 типу

29 квітня, 2020

Порушення балансу між про- та протизапальними цитокінами, які виділяє вісцеральна жирова тканина (ВЖТ), призводить до патогенезу деяких серцево-судинних і метаболічних порушень, зокрема інсулінорезистентності (ІР). Епікардіальна жирова тканина (ЕЖТ) є різновидом ВЖТ, але в основному вона зосереджена вздовж коронарних артерій. У різних дослідженнях було продемонстровано позитивну кореляцію ЕЖТ із серцево-судинними захворюваннями. Через високу поширеність цукрового діабету (ЦД) 2 типу в усьому світі його профілактика та лікування стали серйозною проблемою національних систем охорони здоров’я.