Шлуночкові тахікардії: звертаємося до підручника
Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією доктора медичних наук, професора О.Й. Жарінова, доктора медичних наук, професора Ю.А. Іваніва та кандидата медичних наук, доцента В.О. Куця. Пропонуємо вашій увазі розділ «Шлуночкові тахікардії».
Актуальні питання діуретичної терапії при хронічній серцевій недостатності
Зниження загальної та серцево-судинної смертності як кінцева точка багатьох клінічних досліджень безпосередньо передбачає й наявність хронічної серцевої недостатності (ХСН), що є ускладненням практично всіх захворювань серця. Важливе та стабільне місце в лікуванні хворих на ХСН займають діуретики.
Системная красная волчанка в практике семейных врачей: ответы на часто задаваемые вопросы
Системная красная волчанка (СКВ) – это комплексное аутоиммунное заболевание с хроническим рецидивирующе-ремиттирующим течением и различными клиническими проявлениями. Тяжесть волчанки варьируется от легкой формы с преимущественным поражением слизистых оболочек и кожи до угрожающих жизни состояний с поражением жизненно важных органов [35].
Сучасний погляд на ефективний контроль артеріального тиску у пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень
Нещодавно в українській медичній спільноті відбулася вельми цікава та ще досить нова за форматом подія: всеукраїнська конференція-вебінар на тему «Сучасний погляд на ефективний контроль артеріального тиску в пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень». У заході взяли участь близько 700 лікарів із 16 міст України. Конференція викликала неабиякий інтерес у практикуючих кардіологів, терапевтів, сімейних лікарів, оскільки сьогодні одними з найпоширеніших патологій є серцево-судинні захворювання (ССЗ).
Ураження коронарних артерій при неспецифічному аортоартеріїті
Як відомо, переважна більшість коронарних подій є наслідком атеросклеротичного ураження коронарних артерій (КА), однак деякі випадки ішемічної хвороби серця (ІХС), зокрема інфаркту міокарда (ІМ), пов’язані з неатеросклеротичними процесами, такими як емболія, вазоспазм, гіперкоагуляція, дисекція та вроджені аномалії КА, тупа травма грудної клітки, системні васкуліти (СВ) тощо (Choudhury, Marsh, 1999; Mirza, 2003; Wang et al., 2015).
Рандомизированное исследование эффективности и безопасности азилсартана медоксомила в сочетании с хлорталидоном
Несмотря на разработку и доступность новых антигипертензивных средств, большинство (≥75%) пациентов с артериальной гипертензией (АГ) не достигают целевых значений артериального давления (АД) на фоне приема одного препарата, что указывает на важное значение применения фиксированных комбинаций у пациентов с АГ согласно рекомендациям Европейского общества кардиологов (ESC, 2018).
Невідкладні стани у кардіології: актуальні питання та шляхи розв’язання
Невідкладні стани в кардіологічній практиці неодмінно ставлять перед лікарями гострі запитання, які потребують негайних відповідей. У квітні 2019 р. у Києві відбулася щорічна науково-практична конференція «Актуальні питання невідкладної кардіології», в якій взяли участь фахівці з різних куточків країни, а організатором за традицією виступив ННЦ «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска» НАМН України. На цій важливій події прозвучали ґрунтовні доповіді, що викликали велике зацікавлення та жваві дискусії.
Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб
14 березня 2019 р. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Інститут серця МОЗ України провели у Києві 7-му реєстрову науково-практичну конференцію «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвячену 40-річчю кафедри функціональної діагностики. Основна мета заходу полягала в ознайомленні практичних лікарів із сучасними можливостями методів функціональної діагностики, обговоренні стану підготовки методичних та нормативних документів.
Серцево-судинні захворювання у пацієнтів із цукровим діабетом: як знизити ризики?
Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу підвищує ризик виникнення захворювань серцево-судинної (СС) системи й нирок та пришвидшує їхній розвиток. Коморбідні патології своєю чергою значно погіршують прогноз при ЦД. Сучасні можливості зниження СС-ризиків у пацієнтів із ЦД обговорювали на одному із пленарних засідань всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Проблемні питання діагностики та лікування ендокринних захворювань», що відбулася у Львові 31 травня – 1 червня 2019 р.
Апіксабан: огляд клінічної фармакокінетики та фармакодинаміки
Апіксабан – прямий інгібітор Xa-фактора згортання крові, який отримав схвалення у багатьох країнах за низкою показань. Підставою для реєстрації стали результати ключових клінічних досліджень фази III, які продемонстрували, що апіксабан є вдалою альтернативою наявним антикоагулянтам, таким як антагоністи вітаміну К (АВК) та гепарини низької молекулярної маси (ГНММ), завдяки покращеному профілю користь/ризик. Представляємо до вашої уваги огляд статті Byon et al. (2019), опублікованої у журналі Clinical Pharmacokinetics. У цьому матеріалі підсумовуються фармакокінетичні, фармакодинамічні характеристики та взаємодії апіксабану, а також обговорюється потенціал його практичного впровадження з урахуванням даних глобальної програми клінічних досліджень.
Фіксовані комбінації в терапії артеріальної гіпертензії – сучасний погляд
На науково-практичній конференції «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні», яка проходила 29-30 травня 2019 р. у Києві, серед інших аспектів було детально розглянуто актуальну тему комбінованої антигіпертензивної терапії. Принципами персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), що базуються на даних доказової медицини, поділився Юрій Миколайович Сіренко, доктор медичних наук, професор кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач відділення симптоматичних гіпертензій Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України (м. Київ).
Современная антикоагулянтная терапия при фибрилляции предсердий
Фибрилляция предсердий (ФП) является наиболее частой аритмией, распространенность которой в популяции составляет около 0,5% и увеличивается с возрастом. ФП представляет потенциальные проблемы как для самого пациента, так и для общества в целом. В структуре сердечно-сосудистой (СС) смертности у лиц с ФП 20% составляет внезапная коронарная смерть, 13% – смерть от инфаркта миокарда (ИМ), 28% – от сердечной недостаточности (СН), 13% – от ишемического инсульта, 5% – кровотечения, 23% – от другой СС-патологии. При этом ФП ассоциируется с почти двукратным повышением риска развития ИМ (Bayturan O. et al., 2017).
